Справа № 201/14861/14
Провадження № 1-кс/201/6781/14
25 листопада 2014 року Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2
за участю скаржника та прокурора розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури Жовтневого району м.Дніпропетровська,
До Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська надійшла вищевказана скарга, в обґрунтування якої скаржник зазначив, що ним було подано заяву про кримінальне правопорушення, яку було спрямовано до прокуратури Жовтневого району м.Дніпропетровська, про вчинення злочину слідчим Жовтневого РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області при отриманні доказів у кримінальному провадженні у відношенні скаржника, але його заява до ЄРДР внесена не була, що скаржник вважає неправомірним. В скарзі скаржник просив зобов'язати прокуратуру Жовтневого району м.Дніпропетровська зобов'язати внести до ЕРДР його заяву відносно слідчого ОСОБА_4 .
В судовому засіданні скаржник просив суд задовольнити скаргу з підстав у ній викладених.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, посилаючись на її безпідставність і необґрунтованість.
Вислухавши скаржника та прокурора, дослідивши матеріали скарги, надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що скаржник звернувся до органів прокуратури зі скаргою за про вчинене, на його думку, кримінальне правопорушення слідчим ОСОБА_4 при отриманні доказів у кримінальному провадженні за звинуваченням скаржника.
Як вбачається зі змісту даної скарги, скаржник просить суд зобов'язати прокуратуру Жовтневого району м.Дніпропетровська внести до ЕРДР його заяву відносно слідчого ОСОБА_4 .
Частиною 2 ст. 307 КПК України встановлено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Положення ч.1 ст.214 КПК зобов'язують слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24-х годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування тільки таку заяву або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
Такий обов'язок слідчого і прокурора визначено ч.1 ст.2 КК, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах, або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Положення ст.214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З фактичних обставин справи витікає, що скаржник звернувся до органів прокуратури з заявою (скаргою) про кримінальне правопорушення вчинене, на його думку слідчим Жовтневого РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 при отриманні доказів у кримінальному провадженні за звинуваченням скаржника. Дане кримінальне провадження на цей час перебуває в провадженні апеляційного суду .
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що заява скаржника у даній справі не містила об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину, про наявність усіх необхідних ознак злочину, а зводиться до незгоди скаржника з діями слідчого і його суб'єктивної оцінки вказаних дій та доказів отриманих при цьому. Суд критично, у сукупності з іншими обставинами справи, оцінює зазначення скаржником у вказаній заяві даних, про існуючу, на його думку сукупність елементів складу злочину, оскільки, вказане є відображенням лише суб'єктивної оцінки скаржником доказів, і є по суті, намаганням у непроцесуальний спосіб вчинити тиск на сторони кримінального провадження при вирішенні конкретної справи.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для внесення прокурором цих даних до ЄРДР в даному випадку, що є підставою для відмови в задоволенні скарги по суті.
Керуючись ст. ст. 214, 303-307, КПК України, ст.2 КК України, суд
В задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: слідчий суддя