Справа № 947/14190/25
Провадження № 1-кс/947/5578/25
22.04.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12025162480000507 від 17.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України,-
Слідчий за погодженням з прокурором в рамках кримінального провадження № 12025162480000507 від 17.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України звернулася до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту з метою збереження речових доказів в рамках кримінального провадження на мобільний телефон «Iphone 11» в корпусі чорного кольору з наявним на ним чохлом чорного кольору, який було виявлено та вилучено 17.04.2025 року під час огляду транспортного засобу «ZEEKR» 7Х, д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Одеса, вул. Люстдофська дорога, буд. 55/2
Старший слідчий СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 подала до суду заяву, в якій просила розглянути клопотання без її участі та задовольнити.
ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилася, хоча повідомлялася про дату, час та місце розгляду клопотання належним чином.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Приймаючи до уваги заяву слідчого, дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 12025162480000507 від 17.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України.
Слідчий суддя на підставі долучених до клопотання матеріалів прийшов до висновку, що вилучений мобільний телефон відповідає критеріям речових доказів, оскільки є носієм інформації та може містити у собі інформацію, яка може мати доказове значення в рамках кримінального провадження, а тому він потребує огляду з метою виявлення наявної у ньому інформації.
Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що вилучений мобільний телефон було визнано слідчим речовим доказом у кримінальному провадженні відповідно до постанови слідчого від 17.04.2025 року.
Так, слідчим суддею на підставі долучених до клопотання матеріалів встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки може містити в собі відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речових доказів, які можуть мати суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність вилученого мобільного телефону критеріям речових доказів, власник майна, в порядку ст. 174 КПК України, має процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12025162480000507 від 17.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України - задовольнити.
Накласти арешт із забороною розпорядження та користування на мобільний телефон «Iphone 11» в корпусі чорного кольору з наявним на ним чохлом чорного кольору, який було виявлено та вилучено 17.04.2025 року під час огляду транспортного засобу «ZEEKR» 7Х, д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 55/2.
Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1