Справа № 588/623/25
№ провадження 2-а/588/23/25
25.04.2025 року м. Тростянець
головуючий суддя Лебедя О. В.,
за участю секретаря судового засідання Ноздріної В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського відділення поліції №3 Харківського РУП №3 Сидоренкова Романа Вікторовича, Головного управління Національної поліції в Харківській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі,
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у квітні 2025 року звернувся до суду із указаним адміністративним позовом, який мотивував тим, що постановою серії ЕНА № 4439448 від 06.04.2025 його було притягнуто до адміністративної відповідальності по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за частиною 5 статті 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн.
06.04.2025 він керував транспортним засобом ВАЗ2107 державний номерний знак НОМЕР_1 та був пристебнутий ременем безпеки, що може підтвердити пасажир, який перебував разом із позивачем в машині. На вимоги поліцейського пред'явив посвідчення, але працівники поліції не реагуючи на його пояснення та заперечення винесли указану постанову, вказавши, що він не був пристебнутий ременем безпеки.
Посилаючись на зазначені обставини позивач просить суд:
1) постанову серії ЕНА №4439448 про адміністративне правопорушення від 06.04.2025, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за частиною 5 статті 121 КУпАП в розмірі 510 грн визнати протиправною та скасувати;
2) провадження по адміністративній справі закрити;
3) судові витрати у розмірі 605,60 грн покласти на Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Процесуальні дії та заяви учасників справи
Ухвалою суду від 14.04.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду на 23.04.2025.
22.04.2025 представницею відповідача Тищенко В.В. був поданий відзив на позов, у якому остання зазначила, що 06.04.2025 о 15 год. 45 хв. На блокпості №34 поліцейським відділення поліції №3 Харківського РУП №3 Сидоренковим Романом Вікторовичем було винесено постанову відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за частиною 5 статті 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн, оскільки відповідно до пункту 2.3 «В» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки) користуватися ними.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Харківській області вважає, що інспектор діяв у межах діючого законодавства, тому підстав для скасування постанови немає. Дане правопорушення було зафіксовано на бодікамеру №1113507280/291, але, як зазначено в доданих до відзиву документах, з технічних причин відеозапис не зберігся.
Посилаючись на зазначені обставини представниця відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі, просив указану постанову скасувати.
Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що їхав разом із позивачем на передньому пасажирському сидінні та був пристебнутий ременем безпеки як і ОСОБА_1 . Після зупинки їх поліцейським відстібнулися для проходження перевірки на блокпості. Після того, як поліцейський закінчив огляд, підійшов інший поліцейський і склав протокол відносно не пристебнутого ременя безпеки.
Представниця відповідача у судове засідання не з'явилася, у відзиві на позов зазначила, що просить проводити розгляд справи без її участі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши, докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи із таких підстав.
Відповідно до статті 244 КАС України під час прийняття рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, як то пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази надаються суду особами, які беруть участь у справі.
Фактичні обставини, установлені судом та зміст спірних правовідносин
Судом установлено, що 06.04.2025 поліцейським відділення поліції №3 Харківського РУП №3 Сидоренковим Романом Вікторовичем була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4439448, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн. За змістом указаної постанови ОСОБА_1 06.04.2025 о 15:41:06 у с. Подвірки вул. Сумський Шлях, 2 керував транспортним засобом обладнаним засобом пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3.в Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 121 КУпАП (а.с 6).
Перевіряючи юридичну та фактичну підстави, які покладені відповідачем як суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення - постанови про накладення адміністративного стягнення від 06.04.2025 серії ЕНА № 4439448, на відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України, суд враховує таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (пункт 11 частина 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію»).
Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно пункту 2.3. в Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
За порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами передбачена адміністративна відповідальність частиною 5 статті 121 КУпАП.
Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису.
Згідно статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Представником відповідача на підтвердження правомірності спірної постанови до суду будь-яких доказів надано не було.
Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Отже, суд констатує відсутність належних, допустимих та достатніх доказів щодо правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП.
Згідно статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року (заява №16437/04), зазначив що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до частини 1, 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Отже провадження в адміністративній справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП слід закрити. Позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області необхідно стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 грн 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 8-10, 134, 139, 242, 246, 250, 255, 286, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Поліцейського відділення поліції №3 Харківського РУП №3 Сидоренкова Романа Вікторовича, Головного управління Національної поліції в Харківській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4439448 від 06.04.2025, винесену поліцейським відділення поліції №3 Харківського РУП №3 Сидоренковим Романом Вікторовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування витрат по оплаті судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач - Головне управління Національної поліції в Харківській області, адреса місцезнаходження: вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, Харківська область, 61002, код ЄДРПОУ 40108599.
Суддя О.В. Лебедь