Справа № 583/1722/25
2-з/583/12/25
25 квітня 2025 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Плотникова Н.Б., розглянувши заяву
ОСОБА_1 про забезпечення позову,
24.04.2025 р. представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Шевченко Р.В. подав до суду позовну заяву до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя компенсацію вартості частки автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT, 2006 року випуску державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в розмірі 170325,00 грн., залишивши автомобіль у власності ОСОБА_2 .
Також 24.04.2025 р. представник ОСОБА_1 - адвокат Шевченко Р.В. подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно - транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT, 2006 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрований за відповідачем по справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 в межах суми позовних вимог 170325 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
У частині десятій статті 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Згідно з п. 4 Постанови пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Верховний Суд у постанові від 08 червня 2022 року (справа № 658/485/21) зауважує, що цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, і його значення полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли наслідком невжиття заходів забезпечення позову є неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає інтереси як позивача, так і відповідача.
Зі змісту заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів, а також зі змісту позовної заяви випливає, що між сторонами виник спір про поділ майна спільної сумісної власності подружжя, а саме автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, 2006 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 .
Згідно довідки ТСЦ МВС № 5943 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Сумській області від 25.03.2025 р. автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 2006 року випуску, 09.09.2023 р. був зареєстрований за ОСОБА_2 .
Вказане свідчить про обґрунтованість імовірності припущень, що автомобіль може бути відчуженим відповідачем до вирішення судом цього спору.
З огляду на викладене, враховуючи, що автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 2006 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , є предметом поданого представником ОСОБА_1 позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 користується автомобілем та може ним розпорядитися, беручи до уваги обставини справи, співмірність виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, а також те, що відчуження вказаного майна призведе до ускладнення захисту прав позивача і невжиття заходів забезпечення може зробити неможливим чи утрудненим виконання рішення суду в разі задоволення позову, суд вважає необхідним заяву задовольнити частково та, як співмірний засіб забезпечення позову, заборонити відчуження спірного майна.
Такий захід забезпечення позову щодо заборони проводити будь-які дії, пов'язані з відчуженням (купівля-продаж, дарування, застава, оренда та інше) та державної реєстрації права власності на спірний автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 2006 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Невжиття такого заходу забезпечення позову у випадку відчуження спірного автомобіля, призведе до ускладнення виконання судового рішення.
Окрім цього, вжиті заходи забезпечення позову жодним чином не позбавлять ОСОБА_2 права на володіння та користування автомобілем, щодо якого вжито заходи забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 149-151, 153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України суддя, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Романа Володимировича про забезпечення позову - задовольнити частково.
Заборонити проводити будь-які дії, пов'язані з відчуженням (купівля-продаж, дарування, застава, оренда та інші) та державною реєстрацією права власності на автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 2006 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова