Справа № 991/3502/25
Провадження 1-кс/991/3523/25
22 квітня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві скаргу голови Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви голови Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» (далі - ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_1 від 01.04.2025 за вих. № 01/04/2025-2-2 про кримінальне правопорушення (далі - Скарга), в якій ОСОБА_1 просить зобов'язати уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внести відомості до ЄРДР за вказаною заявою.
Скарга мотивована тим, що головою ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_1 на електронну пошту Спеціалізованої антикорупційної прокуратури направлено заяву від 01.04.2025 за вих. 01/04/2025-2-2 про вчинення кримінального правопорушення, однак, відомості за вказаною заявою у порушення вимог ст. 214 КПК України до ЄРДР не внесено.
ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду Скарги, до суду не з'явився, у прохальній частині Скарги просив проводити її розгляд без участі скаржника.
Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру повідомлено про дату, час та місце розгляду Скарги належним чином, представник до суду не з'явився, причин неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема слідчий суддя, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести судове засідання за відсутності особи, яка звернулася зі Скаргою, та представника особи, бездіяльність якої оскаржується.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали Скарги, дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
Кримінальним правопорушенням є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі (ст. 11 КК України).
Положення ст. 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 та ст. 11 КК України, згідно з якими підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою не будь-яких дій, а суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки конкретного складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відомостей до ЄРДР.
Відповідно до п. 2 Глави 3 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298 (далі - Положення), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Тобто, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність у таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Такими даними є посилання у заяві (повідомленні) про кримінальне правопорушення на фактичні обставини, що свідчать про наявність складу відповідного кримінального правопорушення.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, об'єктивні дані, які свідчать про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Враховуючи приписи ч. 1 ст. 2, п. 10 ч. 1 ст. 3, ч. 1 та п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України можливо зробити висновок, що однією із обов'язкових умов для внесення відомостей до ЄРДР є повідомлення/виявлення діяння/бездіяльності, яке містить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого особливою частиною КК України. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу кримінального правопорушення, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування.
Згідно висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в справі № 818/15/18, за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Тому, у розрізі такої думки Великої Палати Верховного Суду, слідчий суддя повинен з'ясувати наведені обставини судом касаційної інстанції, як такі, що підлягають установленню, у обсязі наявних та поданих до суду доказів, на час розгляду скарги.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення - це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону кримінального правопорушення і характеризують суспільно-небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його негативні наслідки та причинний зв'язок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, до ЄРДР, крім іншого, вноситься інформація про сукупність ознак, які свідчили б про вчинення того чи іншого кримінального правопорушення, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться у повідомленні про кримінальне правопорушення, за відповідними статтями Кримінального кодексу України.
Під час судового розгляду Скарги встановлено, що головою ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_1 на електронну пошту Спеціалізованої антикорупційної прокуратури направлено заяву від 01.04.2025 за вих. № 01/04/2025-2-2 про вчинення кримінального правопорушення (далі - Заява).
Станом на день розгляду Скарги відомості, викладені у Заяві, до ЄРДР не внесені.
При дослідженні змісту Заяви слідчим суддею встановлено, що у Заяві ОСОБА_1 обґрунтовує наявність достатніх підстав вважати щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень наступним: ОСОБА_2 разом із рядом фізичних осіб, у тому числі, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , контролюючи ряд юридичних осіб, зокрема, ТОВ «БУКМЕКЕРСЬКА КОМПАНІЯ «ФАВБЕТ», ТОВ «ФАВОРИТ-СПОРТ», ТОВ «БІЛЛІОНАРЕ КАЗІНО КОМПАНІ», ТОВ «ФАВОРИТ КАЗІНО КОМПАНІ», ТОВ «ФАВБЕТ ГЕЙМ СЛОТС», ТОВ «ФАВОРИТ-ДЖЕКПОТ», ТОВ «ФАВОРИТ - ДОСУГ», ТОВ «ФАВОРИТ ІНВЕСТ-Т», ТОВ «ФАВОРИТ ФІНАНС», ТОВ «ЛАКІ ЛЕНД», ТОВ «НЕЙРОН ГОЛД», маючи корупційні зв'язки та перебуваючи у злочинній змові з посадовими особами, працівниками Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, Служби безпеки України, Бюро економічної безпеки України, Державної податкової служби України, а також територіальних управлінь вказаних органів, зловживаючи службовим становищем, створив організовану злочинну групу. Метою діяльності якої було створення мережі онлайн та офлайн казино під торговою маркою FavBet з порушенням ліцензійних умов. Також, особи, які входять до складу організованої злочинної групи, ухиляючись від сплати податків, здійснювали вивід коштів через сервіс DPay (ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ») та легалізували кошти, в тому числі, на території Російської Федерації та так званих Л/ДНР. Крім цього, вищезазначені особи несанкціоновано втручались в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, зловживаючи службовим становищем, та надавали неправомірну вигоду за можливість здійснення шахрайської діяльність в Україні. Кошти, отримані внаслідок незаконної діяльності казино, виводяться за сприянням та через афілійовані платіжні системи, банки, криптообмінники, інші фінансові установи. Вищезазначені кошти спрямовуються, за допомогою 30 дроп-сервісів, через підставні банківські картки, на гаманці вигодонабувачів, у тому числі, на територію Російської Федерації та так званих Л/ДНР. Посадові особи та працівники Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, Служби безпеки Украхни, Бюро економічної безпеки України, Державної податкової служби України, а також територіальних управлінь вказаних органів, зловживаючи службовим становищем, систематично отримують неправомірну вигоду від ОСОБА_2 за приховання та сприяння незаконній діяльності онлайн та офлайн казино FavBet. Також, ОСОБА_2 , разом із іншими учасниками організованої злочинної групи, перебуває у злочинній змові з прокурорами Офісу Генерального прокурора та суддями, в тому числі, Печерського районного суду м. Києва. Останні, зловживаючи службовим становищем, систематично отримують неправомірну вигоду від учасників організованої злочинної групи за прийняття завідомо неправомірних рішень в інтересах FavBet та учасників організованої злочинної групи. Таким чином, у діях зазначених суб'єктів вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 258-5, ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 365-3, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376- 1 КК України.
Однак у Заяві відсутні будь-які конкретні об'єктивні дані, які б свідчили про наявність в діях вказаних осіб ознак наведених злочинів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення, не зазначено фактичних обставин, наявність яких може свідчити про достатні підстави вважати щодо вчинення кримінального правопорушення, з чим вищезазначені положення закону безпосередньо пов'язують внесення відомостей до ЄРДР.
Так, зміст та суть заяви про вчинення кримінального правопорушення фактично має загальний характер, жодних конкретних відомостей щодо існування зазначених у Заяві фактів вона не містить. Зокрема, відсутні відомості щодо конкретних обставин, з яких вбачається створення організованої злочинної групи (як зазначає заявник), забезпечення отримання незаконних ліцензій, ухилення від сплати податків, легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом, надання неправомірної вигоди представникам правоохоронних органів та посадовим особам та отримання ними неправомірної вигоди, та що вищевказані посадові особи причетні до таких протиправних дій. Тобто відсутні відомості щодо конкретних дій вищевказаних осіб, які б свідчили про вчинення кримінальних правопорушень за наведеними у Заяві статтями КК України.
Викладені у Заяві обставини, з урахуванням вищенаведеного, не можна вважати відомостями про вчинення кримінального правопорушення, оскільки, вони мають абстрактний, а не конкретний характер.
За такого, підстав для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування не вбачається.
Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування може бути постановлена, зокрема про відмову у задоволенні скарги.
За вищенаведених обставин слідчий суддя дійшов до висновку, що невнесення уповноваженою особою Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ЄРДР відомостей, викладених у Заяві, відповідає положенням ч. 1 ст. 214 КПК України, ч. 1 ст.2 та ст. 11 КК України та п. 2 Розділу ІІ Положення, оскільки викладені у Заяві відомості мають загальний характер, не свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а за такого підстави для задоволення Скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 303, 306-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_6