Справа № 761/43559/16-ц
Провадження № 6/761/525/2025
23 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Герасько Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_1 про заміну стягувача, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення його до виконання, -
19.03.2025 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла зазначена заява, в якій заявник просить:
- замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» у виконавчому листі, виданому на підставі рішення у справі №761/43559/16-ц на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»;
- видати дублікат виконавчого листа у справі №761/43559/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №002-28549-230113 від 23.01.2013 року для пред'явлення до виконання;
- поновити строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа №761/43559/16-ц.
Заява обгрунтована тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16.03.2017 року у справі №761/43559/16-ц позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №002-28549-230113 від 23.01.2013 року в розмірі 51 972,20 грн.
Шевченківський районний суд м. Києва видав виконавчий лист на примусове виконання рішення суду.
07.05.2020 року між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір відступлення права вимоги №2242/К, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги за кредитним договором №002-28549-230113 від 23.01.2013 року.
А тому, оскільки до заявника перейшло право вимоги, у відповідності до положень ст. 442 ЦПК України має бути замінено сторону стягувача у виконавчому листі.
Заявник зазначає, що АТ «Дельта Банк», як стягувач, виконавчий документ не передав заявнику для звернення його до виконання та місцезнаходження вказаного виконавчого листа невідоме, а втрата виконавчого листа позбавляє стягувача права на повторне звернення судового рішення до виконання.
Крім того, заявник зазначає, що строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання був пропущений з поважних причин, оскільки рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/43559/16-ц не виконане, а також в матеріалах справи відсутній докази його добровільного виконання.
А тому з метою виконання судового рішення, заявник звернувся до суду з даною заявою.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, представників не направили, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, до суду пояснення чи заперечення на заяву не надійшли, заявник просив розглядати заяву за його відсутності.
Тому суд вважає за можливе, відповідно до положень ЦПК України, розглядати справу без участі осіб, що не з'явились в судове засідання.
Дослідивши матеріали справи та заяви, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16.03.2017 року у справі №761/43559/16-ц позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №002-28549-230113 від 23.01.2013 року в розмірі 51 972,20 грн.
Матеріали справи не містять інформації про отримання позивачем виконавчого листа для примусового виконання рішення суду.
07.05.2020 року між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір відступлення права вимоги №2242/К.
Як зазначає заявник, відповідно до зазначеного договору заявник набув право вимоги за кредитним договором №002-28549-230113 від 23.01.2013 року.
За змістом ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
За змістом ч.ч. 1, 2, 4, 5, 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
За змістом ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також у випадку, коли суд має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Надавши докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК України закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України).
Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставин при невизнані їх сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.
Пропуск процесуального строку в процесуальному праві це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
На обґрунтування вимоги про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання заявник зазначив, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/43559/16-ц не виконане, а також в матеріалах справи відсутні докази його добровільного виконання.
В той же час заявник не довів суду існування поважних причин, які б завадили АТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» отримати виконавчий лист та пред'явити його до примусового виконання протягом встановленого законом строку.
Суд, при вирішенні зазначеної справи, також бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини «Каракуця проти України» від 16 лютого 2017 року, в якому зазначено, що ігноруючи усі надані стягувачу законом права, як стороні виконавчого провадження, стягувач не виявив належної зацікавленості у реалізації своїх прав щодо примусового виконання рішення суду.
За таких умов, за відсутності доказів, що можуть свідчити про поважність причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа.
Щодо видачі дублікату виконавчого листа суд зазначає наступне.
Згідно з пп. 17.4 п. 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Однак, суд не вбачає підстав для задоволення заяви стягувача та видачі дубліката виконавчого листа, оскільки заявник звернувся з даною заявою після закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання та останній не поновлено судом.
Щодо заміни сторони стягувача у виконавчому листі необхідно зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п'ята статті 442 ЦПК).
Жодних доказів, що виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості був пред'явлений до примусового виконання суду не надано.
Крім того, матеріали справи не містять і доказів отримання виконавчого листа для його примусового виконання.
Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред'явлення до виконання, означатиме, що стягувач після спливу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14.
Отже, подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.
Здійснення заміни сторони у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження можливо лише, якщо строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не сплив, крім випадків одночасного звернення із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання (постанови Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17; від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13; від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14; від 24.05.2021 у справі № 911/4460/21; від 30.07.2019 у справі № 5/128).
На підставі викладеного, враховуючи, що судом не було поновлено строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача у виконавчому листі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 49, 81, 433, 442 ЦК України, п. 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ст. 12, 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_1 про заміну стягувача, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення його до виконання.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя: Н.Г. Притула