Справа №760/31603/24 1-кс/760/14945/24
09 грудня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023110000000378 від 10 листопада 2023 року, відносно підозрюваної:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с. Світильне Броварського району Київської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою економічною освітою, працює на посаді начальника відділу ДПС України, не одруженої, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не є інвалідом І чи ІІ групи, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, раніше не судима, -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 368, частиною 2, 3 статті 362, частиною 1, 2 статті 361-2 Кримінального кодексу України
До Солом'янського районного суду міста Києва подано клопотання слідчого, погоджене з прокурором, в порядку статті 40 КПК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023110000000378 від 10 листопада 2023 року, відносно підозрюваної ОСОБА_5 .
Суд перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у межах якого було подано клопотання та дослідивши докази по наданих матеріалах, заслухавши думку підозрюваної, захисника та прокурора, встановив наступне.
Досудовим розслідування встановлено, що для виконання злочинних намірів ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , ОСОБА_9 вирішив залучити свою знайому - співробітницю податкової служби ОСОБА_5 , яка відповідно до наказу Державної податкової служби від 29.04.2022 № 383-о обіймала посаду заступника начальника відділу організаційно-аналітичної роботи та СЕА РПСЕ управління контролю за виробництвом, обігом та ліцензуванням пального Департаменту контролю за підакцизними товарами Державної податкової служби, а з 10.08.2022, згідно наказу Державної податкової служби України від 08.08.2022 № 1282-о, переведена на посаду начальника згаданого відділу організаційно-аналітичної роботи та СЕА РПСЕ управління контролю за виробництвом, обігом та ліцензуванням пального Департаменту контролю за підакцизними товарами Державної податкової служби і, в силу покладених на неї посадових обов'язків, мала доступ до інформаційних ресурсів ІКС «Податковий блок», ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності» баз даних Державної податкової служби України.
У зв'язку з цим ОСОБА_9 , довів до відома ОСОБА_5 зацікавленість ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в отриманні ними за грошову винагороду службової інформації з обмеженим доступом з баз даних податкової служби України стосовно підприємств конкурентів по виготовленню спиртовмісної продукції.
Також, ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_5 про суму винагороди для неї, що складатиме половину від суми, яку отримуватиме ОСОБА_9 , тобто у розмірі від 5000 грн до 6000 грн, і про спосіб отримання грошової винагороди. Зокрема, з метою уникнення викриття протиправних дій, спочатку надіслана від ОСОБА_8 або ОСОБА_7 вся сума коштів за отриману податкову інформацію з обмеженим доступом повинна була зараховуватися на банківську карту дружини ОСОБА_9 , а у подальшому половина від цієї суми - передавалася ОСОБА_5 , як грошова винагорода за вчинені нею дії з пошуку, копіювання і передачі необхідної інформації з обмеженим доступом з баз даних податкової служби.
Будучи відповідно до ст. 342 Податкового кодексу України,
ст. 6 Закону України «Про державну службу» посадовою особою податкової служби та державним службовцем, а отже згідно з ч. 3 ст. 18, приміткою 1 до ст. 364 КК України, ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» являючись службовою особою та суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення, усвідомлюючи протиправність своїх дій ОСОБА_5 погодилася на вчинення за грошову винагороду незаконних дій з копіювання і передачі з баз даних Державної податкової служби України ІКС «Податковий блок» та ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності» інформації з обмеженим доступом.
Таким чином, ОСОБА_9 схилив ОСОБА_5 до вчинення несанкціонованого копіювання і передачі за неправомірну грошову винагороду інформації з обмеженим доступом з баз даних податкової служби злочину.
За наведеними в клопотанні обставинами ОСОБА_5 підозрюється у наступних кримінальних правопорушеннях:
-в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, за вчинення в інтересах третіх осіб дій, з використанням службового становища, тобто кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 368 КК України;
-в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, за вчинення в інтересах третіх осіб дій, з використанням службового становища, вчиненому повторно, тобто кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 368 КК України;
-в несанкціонованому копіюванні інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, якщо це призвело до її витоку, особою, яка має право доступу до такої інформації, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 362 КК України;
-в несанкціонованому копіюванні інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, якщо це призвело до її витоку, особою, яка має право доступу до такої інформації, вчиненому повторно, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України;
-в несанкціонованому розповсюдженні інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України;
-несанкціонованому розповсюдженні інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, вчиненому повторно, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 КК України.
03.12.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 362, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 361-2, ч. 2 ст. 361-2 КК України.
До клопотання додані копії матеріалів кримінального провадження зібрані органом досудового розслідування під час досудового слідства, які були досліджені під час судового розгляду вказаного клопотання.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання, висловившись про його обґрунтованість та просив задовольнити його, з підстав викладених у ньому.
В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою органом досудового розслідування покладається наявність ризиків передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду; може приховати речі, які мають істотне значення для встановлення усіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; може незаконно впливати на свідків та потерпілу сторону у цьому кримінальному провадженні; може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, посилався на те, що воно необґрунтоване, підозра має суттєві неточності та ризики наведені прокурором не доведені. Просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язнання.
Підозрювана ОСОБА_5 підтримала думку свого захисника, надала пояснення та зазначила, що органом досудового розслідування жодного разу не було допитано її та повідомила суду, що нею було надано доступ до усіх баз даних своїм підлеглим.
Заслухавши доводи прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця проживання, майновий стан підозрюваного, обвинуваченого, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, тощо.
При цьому слід звернути увагу на те, що підозра визнається обґрунтованою у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Загальне правило в практиці ЄСПЛ говорить про те, що особа, обвинувачена в правопорушенні, завжди має перебувати на волі до початку судового розгляду її справи, якщо держава не наведе відповідних і достатніх підстав для тримання цієї особи під вартою. Тобто саме держава в особі слідчого чи прокурора, які звертаються з клопотанням до суду, має довести необхідність тримання під вартою конкретної особи. Натомість суд вирішує питання про те, чи є достатні підстави тримати особу під вартою на основі принципу змагальності, та повинен обов'язково виходити з презумпції на користь свободи.
Будь-яке позбавлення волі має узгоджуватися з метою захисту особи від свавілля (рішення в справі «Вітольд Литва проти Польщі»). У практиці ЄСПЛ поняття «свавілля для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції має більш широке значення, ніж просто недотримання національного законодавства. ЄСПЛ зауважує, що позбавлення волі може бути законним з точки зору внутрішнього права, проте свавільним у розумінні Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення в справах «Креанге проти Румунії», «А. та інші проти Сполученого Королівства»).
Згідно з частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, відповідно до частини 4 статті 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя вважає доведеним в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте ризик, передбачений п.4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення, є не доведеним в ході розгляду клопотання.
Крім того, в ході судового розгляду слідчим суддею встановлено те, що підозрювана має міцні соціальні зв'язки, проживає разом із своєю сім'єю, а також враховуючи стан здоров'я особи, на переконання слідчого судді застосування до підозрюваної запоюііжного заходу у виді застави, з покладанням обов'язків, передбачених пунктами 2, 4, 8, 9 частини 5 статті 194 КПК України, зможе забезпечити її належну процесуальну поведінку та буде запобігати ризикам, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 177 КПК України.
У відповідності до частини 1 статті 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Так, згідно з частинами 4, 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до частини 6 статті 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
З наведених вище підстав, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підлягає задоволенню та до підозрюваної необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді застави, оскільки і за таких обставин можливо забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконання покладених на неї процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 309, 369, 372, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді - застави в розмірі 302 800,00 грн. (триста дві тисячі вісімсот гривень 00 коп.), що становить що становить 100 (сто прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрювана не пізніше 5-ти (п'яти) днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду м. Києва.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі процесуальні обов'язки:
1) не відлучатися за межі міста Києва та Київської області в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) утримуватися від спілкування із ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з приводу обставин кримінального провадження поза межами процесуальних дій;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування до 03 лютого 2025 року.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Попередити підозрювану ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на неї зобов'язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає виконанню не пізніше 5 (п'яти) днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 та прокурора Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1