пр. № 2-з/759/74/25
ун. № 759/8407/25
25 квітня 2025 року м. Київ
суддя Святошинського районного суду м. Києва Ул'яновська О.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про забезпечення позову,
22.04.2025 заявник звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із зазначеною заявою, просить суд накласти арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: гаражний бокс, загальною площею (кв.м): 49.3 за адресою: м.Київ, «Олімпієць» кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів (Святошинський р-н), гараж НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1, відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна Складова частина об'єкта нерухомого майна: гаражний бокс з підвалом, А., номер відомостей про речове право: 37859817, розмір частки: 1 (приватна власність), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 990036080000; Колісний транспортний засіб «Volkswagen» Т4, 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 05.06.2010 р.; На ? частину земельної ділянки з кадастровим номером: 7420810100:06:000:0974, опис об'єкта: Площа (га): 0.0421, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 311228074208; На ? частину земельної ділянки з кадастровим номером: 7420810100:06:000:0017, опис об'єкта: Площа (га): 3.4824, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 311089274208.
Заяву обґрунтовує тим, що відповідач заборгованість не погасив, АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» звернулось з позовом до суду про стягнення в непогашеної суми кредитної заборгованості у розмірі 290897 грн 10 коп. У свою чергу, забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належать на праві власності ОСОБА_1 є співмірним із сумою боргу, заявленою банком до стягнення та забезпечить покриття боргу та витрат, пов'язаних із виконанням рішення суду у примусовому порядку у межах виконавчого провадження, у випадку задоволення позову банку, оскільки до постановлення рішення у справі відповідачем можуть бути вчинені дії, спрямовані на відчуження або передачу в користування належного йому майна, що може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог..
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2025, визначено головуючого - суддю Ул'яновську О.В.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити заявнику реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.
Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Верховний Суд у своїй постанові від 20.03.2019 року у справі №759/3390/18 вказав, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При оцінці зазначеної співмірності, слід ураховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.
Правозастосовна практика стосовно вирішення питання про забезпечення позову є остаточно сформованою і усталеною.
Суд касаційної інстанції неодноразово роз'яснював у своїх постановах, що предмет спору між сторонами, який виник з приводу стягнення заборгованості (грошових коштів), безпосередньо пов'язаний зі способом забезпечення позову у вигляді арешту майна та з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми боргу, а невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити в майбутньому рішення суду чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом якого він звернувся до суду.
Звертаючись з заявою про забезпечення позову, позивачем наведено обґрунтовані підстави для застосування заходів забезпечення позову, надано належні та допустимі докази, а тому суд дійшов висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на гаражний бокс може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
З урахуванням предмету спору та ціни позову суд вважає, що обраний захід забезпечення позову у частині накладення арешту на гаражний бокс є пропорційним до заявлених позовних вимог і не буде надмірним тягарем для відповідача.
Ініціюючи забезпечення позову у цій частині накладення арешту на земельні ділянки, заявник не конкретизує, на яку саме частину необхідно накласти арешт, зазначаючи частини земельних ділянок знаком «?».
Водночас, враховуючи задоволення судом заяви про забезпечення позову у частині арешту на гаражний бокс, заявником не доведено необхідність, співмірність та обґрунтованість ще й накладення арешту: на колісний транспортний засіб «Volkswagen» Т4, 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 05.06.2010 р.; На ? частину земельної ділянки з кадастровим номером: 7420810100:06:000:0974; На ? частину земельної ділянки з кадастровим номером: 7420810100:06:000:0017.
Крім того, сукупна вартість майна відповідача може перевищувати суму боргу, яку позивач просить стягнути з останнього.
Виходячи з предмету спору та суб'єктивного складу сторін, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Підстави для застосування зустрічного забезпечення судом не вбачаються.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 149-150, 257, 260, 261,354 ЦПК України,-
заяву Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: гаражний бокс, загальною площею (кв.м): 49.3 за адресою: м. Київ, «Олімпієць» кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів (Святошинський р-н), гараж НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1, відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна Складова частина об'єкта нерухомого майна: гаражний бокс з підвалом, А., номер відомостей про речове право: 37859817, розмір частки: 1 (приватна власність), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 990036080000.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Ухвала є обов'язковою на всій території України та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом 3 (трьох) років в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи - протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали до Київського апеляційного суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.
Суддя: О.В. Ул'яновська