СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/1280/25
ун. № 759/23749/24
24 квітня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.,
за участю секретаря судових засідань Вінцковської О.І.,
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про підтвердження недійсності пунктів договору та внесення змін до договору,
У листопаді 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_4 .
Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 08.11.2024 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. Справа передана судді 12.11.2024 року.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18.11.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28.11.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22.01.2025 року відмовлено представнику відповідача у об'єднанні справ в одне провадженння.
14.01.2025 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву.
12.02.2025 року до суду від представника позивача ОСОБА_5 надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.03.2025 року змінено порядок розгляду цивільної справи та ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
03.04.2025 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій просить прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог. Визнати недійсними пункти 1.5 та 3.7.4 договору між батьками щодо визначеннямісця проживання та утримання дитини від 08.07.2024 № 829 та стягнути з відповідача, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені ним судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу.
В обгрунтування заяви вказує, що дії відповідача є умисними з приводу введення в оману позивача щодо внесення змін в договір щодо додаткових витрат на дитину є наявність на даний час справи в провадженні Святошинського районного суду м. Києва №759/25217/24 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання договору, стягнення заборгованості по аліментам, пені та 3% річних. Оскільки саме посилаючись на невиконання ОСОБА_3 пунктів 1.5 та 3.7.4 договору між батьками щодо визначення місця проживання та утримання дитини від 08.07.2024 року № 829, ОСОБА_4 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору, стягнення заборгованості по аліментам, пені та 3% річних.
10.03.2025 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про зупинення провадження у справі.
В обгрунтування заяви вказує, що предметом розгляду у цій справі зокрема є підтвердження недійсності пунктів та внесення змін до пунктів договору між батьками щодо визначення місця проживання та утримання дитини від 08.07.2024 року №829. Так, ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 02.12.2024 року у справі №759/25217/24 суддею відкрито провадження за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання договору від 08.07.2024 року №829, стягнення заборгованості, пені та 3% річних за цим договором. Предметом вищезазначеного спору є укладений договір між батьками, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , щодо визначення місця проживання та утримання дитини від 08.07.2024 року №829. Вважають, що першочерговим та законодавчо логічним є розгляд справи в Святошинському районному суді міста Києва №759/25217/24, де саме і буде вирішуватись питання щодо розірвання договору між батьками щодо визначення місця проживання та утримання Дитини від 08.07.2024 року №829 та стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 за цим договором.
У підготовчому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала заяву про збільшення вимог та заперечувала проти зупинення провадження у справі.
Представник відповідача ОСОБА_2 у підготовчому засіданні вказала, що заява про збільшення вимог є заявою про зміну предмету та підстав позову, підтримала клопотання про зупинення провадження у справі.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали заяви, суд приходить до висновку про наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові № 922/404/19 від 09 липня 2020 року, позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстав позову.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог необхідно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
При цьому не вважається збільшення розміру позовних вимог заявлення нових (додаткових) вимог. У разі подання позивачем заяви про збільшення позовних вимог, в якій по суті йдеться про нові вимоги, суд повинен у прийнятті заяви відмовити.
Судом встановлено, що подана до суду заява про збільшення позовних вимог за своєю правовою природою не може розцінюватися як така, оскільки містить самостійні позовні вимоги, а не збільшення вимог за уже прийнятим судом позовом.
Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2023 року по справі № 274/1625/23 з посиланням на позицію Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 зазначав,що позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складаєтся із двох елементів: предмета і підстави позову. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову ставнолять обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги щоло захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача."
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13 липня 2023 року по справі №5015/118/11 заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально- правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обгрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
В силу ст. ст. 43,49 ЦПК позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.
Таким чином вимоги викладені представником позивача у заяві про збільшення вимог, суперечать нормам ЦПК України, адже подана нею заява містить по суті нову позовну вимогу та нове правове обґрунтування підстав для їх задоволення, яке не було заявлене нею під час первісного звернення до суду з позовною заявою.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про відмову в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.
Щодо клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі.
Відповідно до ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: 1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 3) призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених статтею 63 цього Кодексу; 4) надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення; 1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв'язку з проведенням медіації; 5) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; 6) об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до вимог ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 2) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу; 3) перебування учасника справи у довгостроковому службовому відрядженні; 4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності; 5) призначення судом експертизи; 6) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 87 цього Кодексу; 8) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; 9) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом; 10) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Поряд з цим, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 вересня 2023 року у справі №588/1156/21 звернув увагу, що сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
Відповідно до ст. 125 ЦПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.
Розглядаючи справи, пов'язані з захистом прав дітей, суд керується принципом якнайкращого забезпечення інтересів дитини, який враховує те, що дитина внаслідок її фізичної й розумової незрілості потребує спеціальної охорони та піклування, зокрема належного правового захисту до й після народження.
Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яку прийнято Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1989 та ратифіковано Україною 27.02.1991, - в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, чи здійснюються вони державними, приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними або законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, має бути наданий такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя (ураховуючи при цьому права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, що відповідають за неї за законом), і для цього використовують всі відповідні законодавчі й адміністративні заходи.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Також Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, №30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Зупинення провадження у справі не відповідатиме забезпеченню інтересів дитини.
Вивчивши доводи представника відповідача, дослідивши матеріали справи, додані до клопотання докази, керуючись розумність тривалості провадження, принципом забезпечення якнайкращих інтересів дитини, враховуючи те, предметом позову у даній справі є підтвердження недійсності пунктів договору та внесення змін до договору про визначення місця проживання та утримання дитини від 08.07.2024 року №829.
Предметом спору у справі 759/25217/24 за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 є розірвання договору від 08.07.2024 року №829, стягнення заборгованості, пені та 3% річних за цим договором.
Звертаю увагу, що інститут зупинення провадження у справі не може бути застосований на шкоду іншим учасникам справи, меті цього інституту та принципам цивільного судочинства, а також порушувати вимоги закону щодо розумності строку розгляду справи.
Таким чином, відповідачем не наведено, в чому саме полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили судового рішення у 759/25217/24 та не доведено того, що зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду даної справи.
Отже, у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі необхідно відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 49, 174, 258-261, 277, 279 ЦПК України, суддя,-
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог залишити без задоволення.
Роз'яснити представнику позивача ОСОБА_1 право на звернення до суду з новим позовом.
Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Відкласти підготовче засідання на 14 травня 2025 року 15.00 годин в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва за адресою: м.Київ, вул. Якуба Коласа, 27а (каб.203).
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://sv.ki.court.gov.ua/sud2608/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.О. Твердохліб