Справа № 758/14579/24
Категорія 35
(ЗАОЧНЕ)
03 березня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В.,
за участю секретаря судового засідання - Волошина А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-Будівельна компанія «Управдом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
В листопаді 2024 року позивач ТОВ «Житлово-Будівельна компанія «Управдом» звернулося до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 14 106,00 грн., яка складається: суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги - 12 857,20 грн., 926,23 грн. інфляційного збільшення боргу, 3% річних - 322,57 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач є експлуатуючою компанією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_1 . Відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Внаслідок порушення відповідачем своїх обов'язків щодо своєчасної оплати вартості спожитих житлово-комунальних послуг за період часу з 01.12.2023 р. по 30.10.2024 р., які позивач надавав відповідачу, обумовило виникнення у останнього заборгованості в загальному розмірі 14 106,00 грн., яка складається: суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги - 12 857,20грн., збитків від інфляції - 926,23 грн., 3% річних - 322,57 грн.
Ухвалою від 15.11.2024 року відкрито провадження в справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог закону, в матеріалах справи міститься заява, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позові, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до ст.128 ЦПК України. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надсилав. Про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходило.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що ТОВ «Житлово-будівельна компанія «Управдом» є виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 19.01.2024 підписала Договір №13.7/А172 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до п.11 якого взяла на себе зобов'язання оплачувати послуги у встановлений договором строк - до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п.5 договору), які надаються ТОВ «Житлово-будівельна компанія «Управдом».
У договорі зазначається про те, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3 , відтак споживачем послуг, що надає позивач.
Додатком до Договору №13.7/А172 від 19.01.2024 є Протокол узгодження договірної ціни на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, підписаний сторонами по справі.
19.01.2024 ОСОБА_2 як власник кв. АДРЕСА_4 постачання теплової енергії та Договір № 13.7/А172/О про компенсацію (відшкодування) витрат на охорону, відповідно до яких взяла на себе зобов'язання оплачувати такі послуги.
Посилаючись на невиконання відповідачем умов договорів та утворення заборгованості (а.с.32), позивач звернувся до суду з даним позовом.
У відповідності до ст. 64, 66, 67 Житлового кодексу УPCP, сплачується плата за користування жилим приміщенням, сплачується плата за утримання будинку та прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги. Члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 зі змінами та доповненнями, ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартиронаймачі квартир багатоквартирних будинків зобов'язані щомісяця вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 19 закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. У нашому випадку: позивач - це виконавець послуг, а відповідач - споживач.
Згідно п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, де зокрема в п. 3 зазначено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Норми цивільного права поширюються на всі види зобов'язальних відносин.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач не в повному обсязі та несвоєчасно сплачує квартирну плату та плату за надані послуги, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.
Відповідно до розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги заборгованість відповідача перед ТОВ «ЖБК «УПРАВДОМ» за період з 01.12.2023 р. по 30.10.2024 р., які позивач надавав відповідачу, обумовило виникнення у останнього заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги - 12 857,20 грн..
На дану суму заборгованості позивач нарахував 3 % річних та інфляційні втрати відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Втім, здійснюючи нарахування плат як міри відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, позивач здійснив невірний їх розрахунок (а.с.33), адже нараховував 3 % річних та інфляційне збільшення боргу не поетапно (в міру того як розмір заборгованості збільшувався), а відразу на усю суму заборгованості 12 857,20 грн., виходячи з усього періоду заборгованості грудень 2023 - вересень 2024р., тоді як за грудень 2023 заборгованість становила 1031,15 грн. та лише в вересні 2024 досягла розміру 12 857,20 грн.
Відтак, позивач не довів правильність своїх розрахунків.
Зважаючи на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги підлягають частковому задоволенню.
Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов'язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).
Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
На підтвердження понесення втрат на правову допомогу позивач надав: договір №2 про надання правничої допомоги від 01 січня 2023року, Акт надання послуг №331 від 11.11.2024 на суму 7000 грн. з послугами: вивчення судової практики, підготовка позовної заяви, подача позову.
З урахуванням вимог співмірності, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн.. На переконання суду такий розмір є розумним та справедливим розміром зазначених витрат.
Зважаючи на те, що позивач просив стягнути з відповідачки 14 106,00 грн., а суд дійшов висновку про необхідність стягнення 12 857,20 грн., тобто задовольнив позов на 92%, то відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2785,76 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» 12857,20 грн. за спожиті комунальні послуги.
В решті позовних вимог позивачу- відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2785,76 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом», код ЄДРПОУ 38139151, юридична адреса: 04078, м. Київ, вул. Замковецька, буд. 102-А, н/п 37.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 ; адреса власності: АДРЕСА_2 .
Суддя Т. В. Войтенко