Справа № 758/4194/25
3/758/2490/25
Категорія 156
Київ
25 квітня 2025 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса місця проживання: АДРЕСА_1
09 березня 2025 року о 01 годині 40 хвилин в м. Києві по вул. Сирецько-Садова, 7 водій ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом марки «Volkswagen», моделі «Jetta», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови.
Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 та в закладі охорони здоров'я у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовилася, чим порушила п. 2.5 ПДР України та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
У судовому засідання ОСОБА_1 вину в учиненому визнала та щиро розкаялася. Просила суд розстрочити сплату штрафу зі щомісячною сплатою частини штрафу до повного погашення заборгованості в сумі 17000,00 гривень у зв'язку з фінансовими труднощами, оскільки одразу таку суму сплатити не може, однак щиро розкаюється, штраф оплатить та більше вчиняти таких правопорушень не буде.
Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Водночас ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з частинами 2, 3 та 6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При цьому, особа реалізувала своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодилася виконувати додатково покладені на неї обов'язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пунктом 2.5 яких зобов'язано водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, відмовившись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, порушила вимоги п. 2.5 ПДР, та вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення, встановлено дослідженими доказами в справі, зокрема:
- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №266447 від 09 березня 2025 року, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначені виявлені працівниками патрульної поліції ознаки алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 , зокрема: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, які передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735;
- електронним рапортом №11474 від 09 березня 2025 року, з якого вбачається, що 09 березня 2025 року ,о 00 годині 41 хвилині надійшло повідомлення зі служби 102 про те, за адресою: АДРЕСА_2 , з машини кричать та гучно грає музика, він один в неадекватному стані, зараз відбувається конфлікт, зробили зауваження, він реагує неадекватно;
- відеозаписом з нагрудної бодікамери з якого вбачається, що 09 березня 2025 року, працівники патрульної поліції підійшли до автомобіля із працюючим мотором, за кермом якого перебувала ОСОБА_1 , на запитання чому перебуваєте не вдома, ОСОБА_1 відповіла, що через те, що була тривога та було голосно, спустилися на низ, в машину. На 01 хв. 57 сек. відеозапису на запитання працівників поліції чи вживали алкоголь, остання повідомила: «Так, вживали алкоголь». На 03 хв. 17 сек. зазначила «От так і сваримося, тому я і від'їхала, щоб не чули сусіди, я від'їхала, все». На 06 хв. 20 сек. працівник поліції запитав: «Навіщо в такому стані сіли за руль», ОСОБА_1 відповіла неодноразово: «Я сіла за руль, я від'їхала бо ми сперечалися». Працівник поліції запитав останню чи пройде вона тест на приладі Драгер на що ОСОБА_2 сказала: «Сьогодні 08 березня, звісно я випивши» (07 хв. 23 сек.). На 09 хв. 50 сек. останній повторно запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відповіла: «Ні, я не буду проходити, я кажу чесно, так, я пила», крім цього запропоновано пройти огляд в лікаря-нарколога, однак відмовилася і зазначила: «Я не буду проходити цей тест, я від'їхала, бо ми сваримося», повторивши ці слова на відеозапис неодноразово.
З огляду на наведені обставини, ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №266447 від 09 березня 2025 року підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
ОСОБА_1 долучила до матеріалів справи належним чином завірену копію заяви про те, що остання не перебуває в шлюбі та копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначила, що виховує доньку одна, всю суму штрафу сплатити одним платежем не має можливості. Враховуючи майновий стан та сімейні обставини ОСОБА_1 , а також розмір штрафу, який призначений судом як адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що сплата штрафу в розмірі 17 000 грн. одним платежем становитиме для правопорушниці надмірний тягар, а тому клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу підлягає задоволенню.
Згідно з ст. 303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які повинні бути стягнуті з ОСОБА_1 .
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 23, 33 Закону України «Про виконавче провадження», ч.1 ст. 130, 283, 284, 287, 294, 303, 307, 308 КУпАП,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , судовий збір у дохід держави в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , виплату суми штрафу у розмірі 17 000 гривень строком на шість місяців, з виплатою штрафу по 2833,33 гривень щомісячно, починаючи з 25 квітня 2025 року.
Зобов'язати ОСОБА_1 сплачувати по 2833,33 гривень щомісячно, не пізніше 30 числа кожного місяця.
Зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату штрафу, шляхом пред'явлення відповідного документа (квитанції).
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.
Після закінчення строку встановленої розстрочки строк пред'явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення в виді штрафу - протягом трьох місяців.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. О. Денисов