Справа №569/1256/25
25 квітня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за Договором позики №75638341 від 21 липня 2021 року в розмірі 50 820 грн 00 коп., з яких: 15 000 грн 00 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу; 35 820 грн 00 коп. сума заборгованості за відсотками.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 21 липня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено Договір позики №75638341 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за яким останній отримав позику у розмірі 15 000 грн 00 коп. на строк 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день.
Договір підписано електронним підписом відповідача, відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора (електронного підпису 2I5GrtA4wr, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2).
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало свої зобов'язання, зокрема, передало відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 15 000 грн 00 коп. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи, натомість відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав і враховуючи умови Договору позики №75638341 від 21 липня 2021 року заборгованість останнього складає 50 820 грн 00 коп., зокрема: 15 000 грн 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35 820 грн 00 коп. - сума заборгованості за відсотками.
21 грудня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали Договір факторингу № 2112, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за Договором позики №75638341 від 21 липня 2021 року.
31 березня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу №310323-ФМ, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за Договором позики №75638341 від 21 липня 2021 року. Відповідно до Реєстру прав вимог від 31 березня 2023 року до Договору факторингу №310323-ФМ від 31 березня 2023 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 50 820 грн 00 коп., з яких: 15 000 грн 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35 820 грн 00 коп. - сума заборгованості за відсотками.
14 березня 2025 року представник відповідача ОСОБА_2 подала відзив, в якому просила відмовити в задоволенні позову.
У відзиві вказала, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідачем підписано електронним цифровим підписом Договір позики №75638341 від 21 липня 2021 року та підтвердження надання грошових коштів у розмірі 15 000 грн 00 коп. Відсутні належні і допустимі докази, які засвідчували б факт ознайомлення і погодження відповідача з умовами Договору.
Щодо ознайомлення з Правилами надання грошових коштів на інтернет ресурсах кредитодавців, то без наданих підтверджень про поінформованість позичальника з умовами та правилами надання кредитних послуг у повному обсязі та з повним ознайомленням посилання позивача про обізнаність відповідача не можна розцінювати як доведений факт. Надані позивачем Умови договорів, з огляду на їх перемінний характер, не можна вважати достовірними щодо будь-яких встановлених ними умов та правил, чи можливості використання товариством додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту. Позивач не довів, що саме надані ним Умови є складовою кредитних договорів і що саме ці Умови відповідач мав на увазі, підписуючи заявки позичальника, та відповідно брав на себе зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом.
Також, приєднані позивачем розрахунки заборгованості та витяги з реєстрів боржників є неналежними доказами у справі. Визначити із зазначених документів порядок нарахування суми заборгованості за договором позики не вбачається за можливе. Зокрема, неможливо встановити тип застосованої процентної ставки, її розмір, механізм нарахування заборгованості, порядок сплати, застосування штрафних санкцій. Ці розрахунки заборгованості є внутрішніми документами фінансової установи, не є первинними документами та не підписані особою, відповідальною за їх складання.
Позивачем не надано жодного доказу про перерахування відповідачу коштів за Договором №75638341 від 21 липня 2021 року, що свідчить про невиконання умов договору й неукладеність вказаних угод.
Крім того, неустойка (штраф, пеня) за використання кредиту не підлягають нарахуванню та сплаті з 24 лютого 2022 року.
19 березня 2025 року представник відповідача ОСОБА_2 подала пояснення по справі, в яких вказала, що відповідач є військовослужбовцем, який перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 , і просить враховувати цю обставину. Крім того, встановлений у договорі розмір відсотків перевищує розумну межу відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, є явно завищеним, та не відповідає вимогам пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», і засадам справедливості, добросовісності, розумності.
21 березня 2025 року позивач подав відповідь на відзив, в якій просив позов задовольнити в повному обсязі.
У відповіді вказав, що Договір позики відповідачем підписано (акцептовано) оферту) одноразовим ідентифікатором (2I5GrtA4wr), чим засвідчено вивчення умов оферти, повну та безумовну згоду з цими умовами, свідоме прийняття пропозиції укласти Договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису Договору.
У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача були використані позивачем для укладення договорів від його імені, відповідачем до суду не надані. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій відповідач не звернувся, як і не оскаржив правомірність укладеного договору.
Факт перерахування коштів на картковий рахунок відповідача підтверджується електронною платіжною інструкцією № 4977fd0e-c5ec-4675-a479-b5f7582fc19d від 21 липня 2021 року, Довідкою № КД-000005379/ТНПП від 24 грудня 2024 року, Листом №26/12/24-14 від 26 грудня 2024 року. Таким чином, в матеріалах цивільної справи містяться докази перерахування коштів відповідачу, а посилання представника відповідача стосовно відсутності доказів зарахування коштів на картковий рахунок відповідача є безпідставні, оскільки саме відповідач має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, і він має можливість представити суду виписку з свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладених договорів, що ним не зроблено.
Щодо нарахування процентів за Договором вказує, що у договорі позики встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями.
10 квітня 2025 року представник відповідача ОСОБА_2 подала пояснення по справі, в яких вказала, що з 24 лютого 2022 року на території України було запроваджено воєнний стан на період якого та протягом 30 днів після закінчення якого, окрім неустойки, не можна нараховувати і платежі передбачені статтею 625 ЦК України за договорами позики.
У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронних документів. У відповіді на відзив позивач просив цивільну справу розглянути у відсутність представника позивача.
Відповідач та його представник ОСОБА_2 у судове засідання також не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. 09 квітня 2025 року представник відповідача ОСОБА_2 подала заяву, в якій просила провести судовий розгляд без її та відповідача участі.
Одночасно з позовною заявою позивачем було подано клопотання про витребування доказів, яке ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2025 року задоволено.
19 лютого 2025 року відповідачем подано заяву про зупинення провадження у справі, яка ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 21 лютого 2025 року залишена без задоволення.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 21 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №75638341 (на умовах повернення позики в кінці строку позики).
Відповідно до п. 1-2 вказаного Договору позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Сума позики - 15 000 грн 00 коп., строк позики (строк Договору) - 30 днів, процентна ставка (базова)/день - 1,99 %, дата надання позики - 21 липня 2021 року, дата повернення позики - 20 серпня 2022 року.
В п. 18 Договору позики №75638341 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 21 липня 2021 року вказані реквізити та підписи сторін, зокрема, ПІБ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІПН: НОМЕР_3 ; паспорт: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ; тел.: НОМЕР_5 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; рахунок: НОМЕР_1 ; електронний підпис одноразовим ідентифікатором: 2I5GrtA4wr.
Відповідно до копії Довідки про ідентифікацію, за підписом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір №75638341 від 21 липня 2021 року, ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора) здійснено: одноразовий ідентифікатор 2I5GrtA4wr; час відправки ідентифікатора позичальнику: 21 липня 2021 року 14:30:34; електронна пошта, на яку відправлено ідентифікатор: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно копії платіжної інструкції № 4977fd0e-c5ec-4675-a479-b5f7582fc19d від 21 липня 2021 року на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 21 липня 2021 року було переведено 15 000 грн 00 коп.
Згідно Довідки ТОВ «ВК «Фінекспрес» № КД-000005379/ТНПП від 24 грудня 2024 року на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 21 липня 2021 року було переведено 15 000 грн 00 коп.
Згідно відповіді, наданої АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250211/46887-БТ від 18 лютого 2025 року на виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2025 року про витребування доказів, на ім'я ОСОБА_1 було емітовано карту № НОМЕР_6 . Згідно виписки по рахунку № НОМЕР_6 , яка приєднана до вказаної відповіді, 21 липня 2021 року на картку зарахована сума - 15 000 грн 00 коп.
21 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», як клієнтом, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», як фактором, був укладений Договір факторингу №2112, відповідно до умов якого фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей в розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами.
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання Актів прийому-передачі реєстру заборгованостей, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованості та набуває відповідні права вимоги. Підписані сторонами Акти прийому-передачі реєстру заборгованостей підтверджують факт переходу від клієнта до фактора відповідних прав вимоги та є невід'ємними частинами цього Договору.
21 грудня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» підписаний та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру заборгованостей за Договором факторингу №2112 від 21 грудня 2021 року.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №4 від 21 грудня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло права грошової вимоги до відповідача по Договору позики №75638341 від 21 липня 2021 року в розмірі 50 820 грн 00 коп., з яких: 15 000 грн 00 коп. - сума заборгованості за тілом; 35 820 грн 00 коп. - сума заборгованості за відсотками.
31 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», як клієнтом, та позивачем, як фактором, був укладений Договір факторингу №310323-ФМ, відповідно до умов якого фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей в розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами.
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання Актів прийому-передачі реєстру заборгованостей, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованості та набуває відповідні права вимоги. Підписані сторонами Акти прийому-передачі реєстру заборгованостей підтверджують факт переходу від клієнта до фактора відповідних прав вимоги та є невід'ємними частинами цього Договору.
31 березня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та позивачем підписаний та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру заборгованостей за Договором факторингу №310323-ФМ від 31 березня 2023 року.
Відповідно до Реєстру боржників від 31 березня 2023 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача по Договору позики №75638341 від 21 липня 2021 року в розмірі 50 820 грн 00 коп., з яких: 15 000 грн 00 коп. - сума заборгованості за тілом; 35 820 грн 00 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Як слідує з розрахунку заборгованості за Договором позики №75638341 від 21 липня 2021 року, складеному позивачем за період з 21 липня 2021 року по 10 січня 2025 року, станом на 10 січня 2025 року заборгованість відповідача склала 50 820 грн 00 коп., з яких: 15 000 грн 00 коп. - сума заборгованості за тілом позики; 35 820 грн 00 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що 21 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №75638341 (на умовах повернення позики в кінці строку позики). Сторонами договору в належній формі було погоджено умови позики, зокрема, розмір позики, порядок її надання і повернення, розмір відсотків за користування позикою.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало взяті на себе зобов'язання, натомість відповідач умови Договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунків, поданих позивачем, складає 50 820 грн 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 15 000 грн 00 коп.; заборгованість за відсотками - 35 820 грн 00 коп.
ТОВ «Фінпром Маркет» уклавши 31 березня 2023 року з ТОВ «Фінансова компанія управління активами» Договір факторингу №310323-ФМ набуло права грошової вимоги до відповідача по вказаному Договору позики №75638341 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 21 липня 2021 року, при цьому ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклавши 21 грудня 2021 року з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Договір факторингу №2112 попередньо набуло права грошової вимоги до відповідача по вказаному Договору позики №75638341 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 21 липня 2021 року, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість по вказаному Договору.
Проте суд не може погодитись з нарахованим розміром заборгованості за відсотками, оскільки, за цим правочином здійснювалося нарахування поза межами встановлених строків позики.
З Договору позики №75638341 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 21 липня 2021 року вбачається, що сторони обумовили суму позики в розмірі 15 000 грн 00 коп. та відсотки за користування позикою, з розрахунку 1,99% процента ставки (базова) за день користування. Позика надавалася строком на 30 днів, тобто до 20 серпня 2021 року.
З правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), слідує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання, однак в порядку вказаної норми закону такої позовної вимоги заявлено не було. Тому суд не вправі вийти за межі заявлених вимог з огляду на дію принципу диспозитивності цивільного судочинства.
Отже, суд дійшов висновку, що за вищевказаним Договором проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом 30 днів відповідно, тобто терміну, на який були надані кредитні кошти, а тому розмір заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами з врахуванням умов Договору становить 8 955 грн 00 коп. (15000/100х1,99%х30).
Враховуючи викладене, суд вважає, що наданий позивачем розрахунок щодо заборгованості по Договору є таким, що не відповідає умовам Договору та нормам чинного законодавства.
При цьому, Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, належним доказом узгодження пролонгації дії Договору бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила кредитування. У справі відсутні докази того, що відповідач був ознайомлений з цими Правилами та погодився з ними.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за Договором позики №75638341 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 21 липня 2021 року в розмірі 23 955 грн 00 коп., з яких: 15 000 грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 8 955 грн 00 коп. - заборгованість за процентами.
Щодо доводів представника відповідача ОСОБА_2 про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідачем підписано електронним цифровим підписом Договір позики №75638341 від 21 липня 2021 року, узгоджено його умови та отримано кошти за цим Договором, суд зазначає, що Договір позики №75638341 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 21 липня 2021 року містить прізвище, ім'я, по батькові відповідача, дату народження, РНОКПП, паспортні дані, адресу, мобільний телефон, електронну пошту та банківський рахунок, а також підпис у формі алфавітно-цифрової послідовності, що підтверджує факт укладення договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем.
При цьому, у відзиві представник відповідача ОСОБА_2 не заперечувала, що вказані засоби зв'язку не належать відповідачу, не вказувала, що на час укладення договору відповідач втратив ці засоби зв'язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування. Доказів того, що персональні дані відповідача (дані паспорта громадянина України, картки фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки, на яку Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» здійснювалося перерахування грошових коштів, номер телефону, адреса реєстрації місця проживання, адреса електронної пошти) були використані товариством для укладення договору від його імені, відповідачем та його представником до суду не надані, як і не надано доказів того, що відповідач звертався до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення відносно нього шахрайських дій чи оскарження ним правомірності укладеного договору.
Враховуючи умови надання позики, суд зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, і він мав можливість надати суду виписку зі свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на виконання укладеного договору, однак цього не зробив. Натомість згідно відповіді, наданої АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250211/46887-БТ від 18 лютого 2025 року на виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2025 року про витребування доказів, на ім'я ОСОБА_1 було емітовано карту № НОМЕР_6 . Згідно виписки по рахунку № НОМЕР_6 , яка приєднана до вказаної відповіді, 21 липня 2021 року на картку зарахована сума - 15 000 грн 00 коп.
Зважаючи на вказане, доводи представника відповідача ОСОБА_2 про те, що позивач не надав доказів на підтвердження отримання та використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, спростовуються матеріалами справи, а невизнання самим відповідачем факту укладання договору і використання такого ідентифікатора, а також факту отримання коштів, - не обґрунтоване стороною відповідача за допомогою належних та допустимих доказів.
Крім цього суд зауважує, що вказаний договір у відповідності до вимог чинного законодавства недійсним не визнаний, а отже в силу ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.
Доводи представника відповідача ОСОБА_2 про те, що відповідач є військовослужбовцем і має пільги на увагу не заслуговують, оскільки з наданого відповідачем військового квитка слідує, що він проходить службу у Збройних Силах України з 09 квітня 2024 року і прийняв присягу 13 квітня 2024 року. Разом з тим, Договір позики №75638341 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено 21 липня 2021 року, строк позики (строк Договору) визначено у 30 днів, дата повернення позики - 20 серпня 2021 року. Відсотки за вказаним Договором нараховані відповідачу в межах дії Договору з 21 липня 2021 року по 20 серпня 2021 року, інших платежів, в тому числі неустойки, відповідачу не нараховано, а тому у відповідача не виникло право на будь-які пільги передбачені чинним законодавством для військовослужбовців.
Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову частково.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1 141 грн 84 коп. (23 955 грн 00 коп. х 2 422 грн 40 коп./50 820 грн 00 коп.).
Вирішуючи питання щодо судових витрат, здійснених позивачем у зв'язку з розглядом позову, які складаються з витрат за надання правничої допомоги у розмірі 3 500 грн 00 коп. суд враховує, що відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем надано Договір №01-11/2024 про надання правничої допомоги від 01 листопада 2024 року, Акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги як Додаток №1 до Договору №01-11/2024 про надання правничої допомоги від 01 листопада 2024 року, Витяг з Акту №4-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором №01-11/2024 про надання правничої допомоги від 01 листопада 2024 року, у якому здійснено детальний опис робіт, виконаних для надання правничої допомоги, та платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №579930932.1 від 18 грудня 2024 року.
Оскільки понесення позивачем зазначених витрат підтверджено належними доказами вони підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1 649 грн 79 коп. (23 955 грн 00 коп. х 3 500 грн 00 коп./50 820 грн 00 коп.).
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за Договором позики №75638341 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 21 липня 2021 року в розмірі 23 955 (двадцять три тисячі дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судові витрати у розмірі 2 791 (дві тисячі сімсот дев'яносто одна) грн 63 коп.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження: вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, м. Ірпінь, Київська область, код ЄДРПОУ 43311346.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 25 квітня 2025 року.
Суддя О.О. Першко