Справа № 564/3065/24
24 квітня 2025 року
Слідчий суддя Костопільського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 ,
перевіривши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність дізнавача та прокурора,
23 квітня 2025 року ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді із скаргою на бездіяльність та прийняті рішення дізнавача ВП № 2 Рівненського РУП ГУНП ОСОБА_3 та прокурорів Костопільського відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , ОСОБА_5 під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024186150000103 від 23.04.2024 р., за ознаками ч. 1 ст. 125 КК України.
Просила зобов'язати дізнавача ОСОБА_3 та прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_6 у судовому порядку роз'яснити ситуацію, що склалася. Застосувати відповідні заходи до осіб, що порушили, перешкоджали та свідомо затягували процес досудового розслідування. Продовжити строк досудового розслідування. Вирішити питання стосовно подальшого швидкого, об'єктивного проведення досудового розслідування. Невідкладно провести слідчий експеримент з виїздом на місце події із залученням всіх учасників події та застосуванням технічних засобів фіксації.
В обґрунтування скарги покликається на те, що дізнавачем 14.06.2024 року та 31.08.2024 року виносилися незаконні постанови про закриття кримінального провадження, які у подальшому були скасовані. Крім того, дізнавачем відмовлено у задоволенні її клопотання про проведення слідчого експерименту з виїздом на місце події та за участю всіх причетних осіб, не було оглянуто її телефон щодо зафіксованих на ньому знімків завданих їй тілесних ушкоджень, не проведено всіх необхідних слідчих дій, не надано витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки, яка є місцем події кримінального правопорушення.
Вказує, що бездіяльність дізнавача та прокурорів перешкоджає повному, об'єктивному проведенню досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та порушує її права як потерпілої.
Разом з тим, ознайомившись із скаргою, вважаю за вірне відмовити у відкритті провадження з її розгляду.
Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Разом із тим стаття 303 КПК України містить вичерпний перелік рішень, дій, бездіяльності, дізнавача, слідчого та прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування та надає визначеному колу осіб право на їх оскарження.
Зокрема, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
При цьому ОСОБА_2 у поданій скарзі не зазначено, які саме процесуальні дії був зобов'язаний вчинити дізнавач, прокурор у визначений КПК України строк, у чому саме проявляється бездіяльність. Жодного письмового доказу у підтвердження наявності винесених дізнавачем чи прокурором процесуальних рішень у рамках цього кримінального провадження, а також витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення відомостей про кримінальне правопорушення, документів, які б підтверджували процесуальний статус ОСОБА_2 не надано.
Частиною 1 ст. 304 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Із поданої скарги неможливо з'ясувати які саме дії чи бездіяльність дізнавача та прокурора оскаржує ОСОБА_2 та коли їй стало відомо про їх бездіяльність чи прийняті процесуальні рішення.
Крім того, скарга не містить вказівки на конкретну процесуальну дію, яку зобов'язаний був вчинити дізнавач, прокурор у визначений Кримінальним процесуальним кодексом строк та яку оскаржує особа, яка звернулася зі скаргою.
Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ст. 22, 26 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Разом із тим, скаржником не зазначено, які конкретні дії, передбачені законом, має вчинити дізнавач, прокурор у рамках вказаного кримінального провадження та до вчинення яких дій має зобов'язати останнього слідчий суддя за результатом розгляду скарги, що не відповідає вимогам ст. 307 КПК України.
Також слідчий суддя звертає увагу скаржника на положення ст. 220, 221 КПК України.
Зокрема, відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Статтею 221 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що ст. 303 КПК України містить вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які підлягають оскарженню та суб'єктів, які мають право на оскарження таких дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Згідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Таким чином, приходжу до висновку, що бездіяльність дізнавача, прокурора, яка фактично полягає у відмові в задоволенні клопотань ОСОБА_2 у рамках вказаного кримінального провадження, на яку подана скарга, не підлягає оскарженню.
За наведених обставин вважаю за вірне відмовити у відкритті провадження за скаргою.
На підставі наведеного та керуючись ст. 303-304,309, 395 КПК України,
Відмовити у відкритті провадження з розгляду скарги ОСОБА_2 на бездіяльність дізнавача та прокурора.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду особою, яка подала скаргу, протягом п'яти днів з дня отримання її копії, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1