Cправа № 563/255/25
25.04.2025 року Корецький районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.
секретар судового засідання Литвинчук Л.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Корець заяву адвоката Данилюка Павла Степановича, в інтересах ОСОБА_1 , про винесення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
Відповідно до заочного рішення суду від 10 квітня 2025 року у справі № 563/255/25, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вирішено стягувати аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 12 лютого 2025 року, і до досягнення дитиною повноліття. З ОСОБА_2 вирішено також стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 1 211,20 грн.
16 квітня 2025 року адвокат Данилюк П.С., в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі та просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 270 ЦПК України, сторони в судове засідання не викликались.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд робить висновок, що необхідно ухвалити додаткове рішення, оскільки судом не вирішено питання про судові витрати на професійну правничу допомогу.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Зокрема, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, про що неодноразово вказувалося Верховним Судом.
Визначаючись з розподілом витрат позивачки на правничу допомогу адвоката суд враховує, що між позивачкою, ОСОБА_1 та адвокатом адвокатом Данилюком П.С. 12 лютого 2025 року було укладено Договір про надання правничої допомоги № 01-12.02.25. Повноваження представника позивачки адвоката Данилюка П.С. підтверджуються наявним у справі ордером на надання правничої допомоги серії ВК № 1159645 від 12 лютого 2025 року.
Згідно з положеннями Договору, надання правової допомоги полягає в усних консультаціях, підготовці позовної заяви та представленні інтересів Клієнта у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 . Сторони погодили, що за надання правової допомоги за цим Договором Клієнт зобов'язується виплатити Адвокату гонорар (винагороду) в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.
31 березня 2025 року Воят А.О. сплатила адвокату фіксований гонорар у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень, що підтверджується квитанцією № 5858-2860-3693-0694.
Згідно Акту про надання правничої допомоги від 11 квітня 2025 року Адвокатом надано ОСОБА_1 правничу допомогу, загальна вартість якої становить 5 000 гривень.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони. Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність понесених витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору. Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Оцінюючи розмір витрат позивачки на правничу допомогу адвоката (5000 грн.) на предмет їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору по вказаній справі, значення справи для сторін, а також з огляду на розумну необхідність судових витрат для цієї конкретної справи, суд вважає неспівмірним та завищеним розмір витрат позивача на оплату правничої допомоги в суді першої інстанції у розмірі 5000 грн. з урахуванням складності справи; часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягу наданих адвокатом послуг; ціни позову, фінансового стану сторін, суд вважає, що заяву про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката необхідно задовольнити частково і стягнути з позивача на користь відповідача 3 000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Керуючись ст. 259, 263-265, 268, 270 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 563/255/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя