Справа № 559/1611/25
Провадження № 1-кс/559/260/2025
"25" квітня 2025 р. . м. Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,-
представник скаржника звернувся до слідчого судді Дубенського міськрайнного суду Рівненської області зі скаргою в порядку ст.303 КПК України. Просить зобов'язати уповноважених осіб Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області, відповідно до вимог ст.214 КПК України, внести до ЄРДР відповідні відомості за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення державним інспектором
В обґрунтування скарги посилається на те, що ОСОБА_3 21 квітня 2025 року, звернувся в Дубенський РВП ГУНП у Рівненській області із повідомленням про кримінальне правопорушення, в якому зазначив про ймовірне вчинення державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого 384 Кримінального кодексу України.
Всупереч п.1 ч.2 ст.60 КПК України, даних про те, що зазначені відомості внесені до ЄРДР на адресу заявника не надходило. Така бездіяльність суперечить вимогам КПК.
Представник скаржника -адвокат ОСОБА_4 згідно поданої заяви просить розгляд скарги проводити без їхньої участі. Скаргу підтримують, просять задоволити.
Представник слідчого відділу Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області, будучи належно повідомлений про день та час розгляду, в судове засідання не з'явився.
У відповідності до вимог ст.306 КПК України неявка слідчого не перешкоджає розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Чинним КПК України (глава 26) передбачено можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування та прокурора під час досудового розслідування.
З аналізу ст. 303 КПК України слідує, що під час досудового розслідування стадії кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, можуть бути оскаржені лише дії, рішення чи бездіяльність слідчого або прокурора, перелік яких є вичерпним.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості щодо короткого викладу обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 4 та п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий і прокурор.
Згідно ч. 1ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України. Злочином є передбачене КК України суспільно-небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Склад злочину - це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом. Об'єктивними ознаками складу злочину є об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єктивними - суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із всіх заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення. Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про злочин до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення таких відомостей та вирішує питання про наявність чи відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, заявником ОСОБА_3 в порядку ст. 214 КПК України 21 квітня 2025року подано заяву про вчинення злочину, передбаченого ст. 384 КК України, в якій викладено прохання внести відомості до ЄРДР та розпочати кримінальне провадження відносно державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області ОСОБА_6 який, на думку ОСОБА_3 , не був залучений слідчим в межах кримінального провадження в якості спеціаліста, а тому не мав права здійснювати розрахунки збитків за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря. Окрім того, Держекоінспекція, отримавши завдання від слідчого повинна була звернутися до Державної екологічної інспекції України за дозволом на проведення позапланової перевірки. І лише за результатом проведення такої перевірки можна було розрахувати розмір відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від котлів Почаївського монастиря.
Із змісту заяви ОСОБА_3 слідує, що вона не містить достатніх об'єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про скоєння кримінального правопорушення інспектором, яке полягає у завідомо неправдивому висновку експерта, спеціаліста, складеному для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування.
Зокрема, у повідомленні про кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вказує, що інспектор ОСОБА_7 мав право розраховувати збитки довкіллю лише в межах процедури позапланової перевірки, що проводиться Держекоінспецією, а не як спеціаліст в межах кримінального провадження. Разом з тим, в повідомленні відсутнє посилання на те, що розрахунки експерта ОСОБА_6 не відповідають методиці затвердженій наказом Міненергетики №277 від 28.04.2020 в частині їх точності. Стаття 384 КК України, на яку посилається скаржник, передбачає відповідальність за завідомо неправдивий висновок спеціаліста, натомість в повідомленні про кримінальне правопорушення ідеться лише про недотримання процедури призначення позапланової перевірки. За таких умов оцінку висновку спеціаліста як доказу має надати суд у відповідному кримінальному провадженні, зокрема на предмет його належності та допустимості.
За таких підстав, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлення ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 21 квітня 2025 року, адресоване в порядку ст. 214 КПК України, не містить достатньо відомостей з покликанням на належні та допустимі докази, які б давали підстави для внесення до ЄРДР кримінального провадження за ст. 384 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.214, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР- відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1