Провадження № 2-н/537/1079/2025
Справа № 537/2182/25
25.04.2025 суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Дядечко І.І., перевіривши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Будсервіс» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за надання послуг з управління багатоквартирним будинком (утримання будинків, споруд та прибудинкових територій),
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Будсервіс» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за надання послуг з управління багатоквартирним будинком (утримання будинків, споруд та прибудинкових територій) в розмірі 13 563 грн 66 коп., 3% річних у розмірі 358 грн 88 коп., інфляційні збитки у розмірі 1 541 грн 72 коп. та судовий збір в сумі 302 грн 80 коп.
Суддя розглянувши заяву та додані до неї матеріали встановив наступне.
Згідно ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Як вбачається з довідки, наданої Крюківською районною адміністрацією Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 15.04.2025 за вих.№2589/01-27, згідно відомостей відділу ведення Реєстру територіальної громади щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання на території Крюківського району м. Кременчука та Потоківського старостинського округу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформація відсутня.
Частиною 9 ст. 165 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
З наведеного вбачається, що місце проживання ОСОБА_1 у встановленому законом порядку на території Крюківського району м. Кременчука Полтавської області не зареєстроване та отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання або перебування боржника, а тому суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу.
Також, з довідки, наданої Крюківською районною адміністрацією Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 15.04.2025 за вих.№2588/01-27, вбачається, що згідно Реєстру територіальної громади ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знята з реєстрації місця проживання у зв'язку зі смертю з адреси: АДРЕСА_1 , з 24.01.2020 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 42 ЦПК України, при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.
Згідно з ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу, а усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Проте, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Процесуальне правонаступництво між боржником та його спадкоємцями у порядку ст. 55 ЦПК України допускається, якщо на момент прийняття справи до свого провадження цивільна правоздатність боржника не припинилася, а тому спадкоємці померлого боржника у даному, конкретному, випадку не є його процесуальними правонаступниками у цій справі, а наявність правонаступництва у матеріальних правовідносинах має вирішуватися за позовом, заявленим безпосередньо до спадкоємців боржника.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені ч. 1 ст. 186 цього Кодексу.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництво.
Отже, із системного аналізу зазначених норм права випливає, що чинним законодавством України не передбачено можливості розгляду заяви про видачу судового наказу щодо особи, яка на час такого звернення стягувача до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України припинилася, а тому суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_2 на час звернення стягувача до суду померла та отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання або перебування ОСОБА_1 суддя вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу.
Керуючись ст. 160, 165, 166, 186 ЦПК України, суддя
постановив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Будсервіс» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за надання послуг з управління багатоквартирним будинком (утримання будинків, споруд та прибудинкових територій).
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Повна ухвала суду складена та підписана 25.04.2025.
Суддя: І.І. Дядечко