Провадження № 2/537/196/2025
Справа № 524/7826/24
17.04.2025 в м. Кременчуці Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Фадєєвої С.О. за участі секретаря судових засідань Супруненко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці в залі суду цивільну справу № 524/7826/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, де просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 суму основного боргу за розпискою від 20.01.2022 12600 доларів США, неустойку у сумі 82000 доларів США та витрати на правничу допомогу у сумі 414661 грн. 22 коп.
На обґрунтування позову зазначив, що він надав відповідачу ОСОБА_2 у борг 12600 доларів США, про що останній 20.01.2022 написав розписку. Відповідач зобов'язувався повертати борг частинами щомісячно по 500 доларів США з 10 по 12 число кожного поточного місяця, починаючи з березня 2022 року, у випадку несвоєчасності щомісячної оплати, яка починається з 13 числа кожного місяця, зобов'язувався сплачувати пеню 100 доларів США щоденно за кожен прострочений день. Зазначив, що вся заборгованість мала бути погашена відповідачем із березня 2022 року по травень 2024 року. Однак, в порушення зобов'язань відповідач вчасно борг не повернув, на звернення з проханням повернути гроші не реагує. Оскільки зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики від 20.01.2022 у розмірі 12600 доларів США та неустойку у сумі 82000 доларів США. Окрім того, ним були понесені витрати на правову допомогу у розмірі 414661 грн. 22 коп., які він просить стягнути з відповідача. З урахуванням викладеного просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Павлюк І.О. у судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заяву, в якій вказав, що ним та позивачем подані всі наявні клопотання та заяви, на даний час вони не можуть прибути у судове засідання, у зв'язку з чим просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та розгляд справи проводити у його відсутність та у відсутність позивача.
Відповідач ОСОБА_2 повторно у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був належним чином повідомлений. Відзиву на позовну заяву та будь-яких клопотань до суду від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд, відповідно до положень ч.8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі наявних у справі доказів суд ухвалив розгляд справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України, проводити заочно.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, доходить наступних висновків.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми; на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Судом встановлено, що 20.01.2022 відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 12600 доларів США, що підтверджується письмовою розпискою. Згідно розписки відповідач ОСОБА_2 зобов'язувався повертати борг часинами щомісячно по 500 доларів США з 10 по 12 число поточного місяця, починаючи з березня 2022 року; у випадку несвоєчасної щомісячної оплати, яка починається з 13 числа кожного місяця, зобов'язувався сплачувати пеню 100 доларів США щоденно за кожен прострочений день. Відповідність копії розписки оригіналу, який зберігається у ОСОБА_1 , засвідчена підписом представника позивача адвоката Павлюка І.О.
За своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона, позичальник, зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона, позикодавець, стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором. Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Заборони на виконання грошового зобов'язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить. При цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики.
Враховуючи те, що відповідач належним чином не виконує обов'язки за договорами позики, не надав суду жодного доказу на спростування виниклої заборгованості та її розміру, не надав суду доказів, що прострочення виконання грошового зобов'язання сталося не з його вини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у частині стягнення боргу за договором позики підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З матеріалів справи вбачається, що пеня за прострочення зобов'язання нарахована позивачем за період з березня 2022 по травень 2024 року у розмірі 82000 доларів США. Оскільки позивач просить стягнути з відповідача суму пені, нараховану з березня 2022 року по травень 2024 року, тобто за період дії в Україні воєнного стану, позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь позикодавця неустойки (штрафу) за таке прострочення. На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення вимог про стягнення з ОСОБА_2 неустойки.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач при подачі позову до суду був звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1968 грн. 20 коп. (94600 доларів США/100 = 12600 доларів США/х, х = 13 %; 15140 грн./100 % = х/13 %, х = 1968 грн. 20 коп.)
Відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України). Згідно ч.5,6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами; обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
В позовній заяві позивач вказує розмір витрат на правову допомогу у сумі 414661 грн. 22 коп. На обґрунтування зазначених витрат позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 611-ПІО від 10.06.2023; копію додаткової угоди № 1 від 10.06.2024 до договору про надання правової допомоги № 611-ПІО від 10.06.2023; копію рахунку-фактури № 10062024 від 10.06.2024, згідно якого ОСОБА_1 сплатив гонорар у розмірі 10000 грн.; попередній розрахунок вартості однієї години надання послуг на правову допомогу. Відповідач заперечень щодо розміру судових витрат не висловив, клопотань про зменшення їх розміру суду не заявляв.
За таких обставин, за відсутності клопотань відповідача щодо зменшення розміру судових витрат, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 53906 грн.
Керуючись ст.ст.12, 81, 89, 137, 141, 142, 263, 265, 280-282 ЦПК України , ст.ст.526, 612, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд,
Задовольнити частково позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 20.01.2022 у розмірі 12600 доларів США.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 53906 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1968 грн. 20 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Фадєєва
Повне рішення складено 25.04.2025