Провадження № 1-кп/537/196/2025
Справа № 537/2399/25
25.04.2025 місто Кременчук
Крюківський районний суд міста Кременчука у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170530000151 від 01.04.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, з вищою освітою, працюючої в закладі дошкільної освіті № 2 с. Власівка Кіровоградської області, заміжньої, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 383 та ч. 2 ст. 384 Кримінального кодексу України (надалі за текстом - КК України),
сторони кримінального провадження:
прокурор Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 ,
обвинувачена ОСОБА_3 ,
захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_6 ,
І. Формулювання обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа.
1. 13.03.2025 ОСОБА_3 о 16:20 год., знаходячись за адресою м. Кременчук, вул. Старшого лейтенанта Кагала, поруч з будинком 45, достовірно знаючи про те, що факт злочину не має місця і розуміючи, що чинить протиправно, вирішила повідомити працівникам поліції про вчинення відносно неї кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що таке повідомлення є завідомо неправдивим.
Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 , перебуваючи за вище вказаною адресою, діючи умисно, з метою надання завідомо неправдивого повідомлення про вчинення тяжкого злочину, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що факт злочину не мав місця і, розуміючи, що чинить протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, здійснила завідомо неправдиве повідомлення на гарячу лінію «102», про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, а саме про те що 13.03.2025 близько 16:20 год. знаходячись за адресою: м. Кременчук, вул. Старшого лейтенанта Кагала, поруч з будинком 45, виявила відсутність гаманця з грошовими коштами в сумі 12 000 гривень та 18 000 доларів США.
2. Продовжуючи свої незаконні дії, спрямовані на завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, ОСОБА_3 , перебуваючи в відділення поліції № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: м. Кременчук, вул. Івана Приходька, буд. 69-Б, була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, за ст. 383 КК України, під час складання протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, в приміщенні відділення поліції № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: м. Кременчук, вул. Івана Приходька, буд. 69-Б, усвідомлюючи, що вказаний злочин ніким не вчинявся, повідомила органу досудового розслідування неправдиві відомості про таємне викрадення невідомою особою грошових коштів в сумі 12 000 гривень та 18 000 доларів США, які нібито перебували в її власності та знаходились в гаманці, які були внесені у зазначений протокол.
Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 здійснила з корисливих мотивів, з метою приховання факту того, що заволоділа грошовими коштами свого чоловіка ОСОБА_7 , який на даний час проходить службу в Збройних Силах України. Кошти витрачала на власні потреби та покриття особистих боргів у різних фінансових установах.
3. Дії ОСОБА_3 кваліфіковані правоохоронними органами за ч. 2 ст. 383 КК України як завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, вчинене з корисливих мотивів.
4. 14.03.2025 у період часу з 16:10 год. по 17:20 год., перебуваючи у приміщенні ВнП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, за адресою: м. Кременчук, вул. Івана Приходька, буд. 69Б, ОСОБА_3 отримала пам'ятку про права та обов'язки потерпілої, тобто відповідно до ст. 55 Кримінального процесуального кодексу України (надалі за текстом - КПК України) отримала статус потерпілої особи.
Також вона була попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання органу, що здійснює досудове розслідування, за ст. 384 КК України у кримінальному провадженні № 12025170530000119 від 14.03.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України.
5. У подальшому, ОСОБА_3 діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, який полягає у створенні уявлення про реальну неможливість повернути грошові кошти, які належали її чоловіку ОСОБА_7 через те, що були витрачені на власні потреби та погашення боргів у фінансових установах, з метою введення в оману органу досудового розслідування, усвідомлюючи, що вказаний щодо неї злочин ніким не вчинявся, повідомила про те, що 13.03.2025 близько 16:20 год поблизу будинку № 45 по вулиці Старшого лейтенанта Кагала у м. Кременчуці виявила відсутність гаманця з грошовими коштами в сумі 12 000 гривень та 18 000 доларів США.
Ознайомившись із наданими показами та зі змістом протоколу допиту в цілому із завідомо неправдивою інформацією, ОСОБА_3 вказала «з моїх слів надруковано вірно та мною прочитано», завіривши свої завідомо неправдиві показання особистим підписом.
6. Дії ОСОБА_3 кваліфіковані правоохоронними органами за ч. 2 ст. 384 КК України як завідомо неправдиві показання потерпілої, надані органу, що здійснює досудове розслідування, вчинене з корисливих мотивів.
ІІ. Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.
7. 14 квітня 2025 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170530000151 від 01.04.2025, в порядку ст. 468, 469 та 472 КПК України між прокурором Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_3 за участі захисника адвоката ОСОБА_6 укладено угоду про визнання винуватості та зазначені її сторони.
8. Відповідно до даної угоди прокурор та обвинувачена дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 383 та ч. 2 ст. 384 КК України, зазначено беззастережне визнання обвинуваченою своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень.
9. Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинна понести за вчинені кримінальні правопорушення, зокрема, за ч. 2 ст. 383 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, за ч. 2 ст. 384 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців. Керуючись ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно узгоджено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
Зважаючи на те, що сторонами узгоджене покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців, враховуючи повне та беззастережне визнання вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, сторони вважають за можливе виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства та звільнення її від відбування покарання з випробуванням, в порядку ст. 75 КК України, у зв'язку із чим просять суд застосувати дану норму та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.
10. Обвинуваченою та захисником висловлена згода на призначення узгодженого покарання.
11. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченій, в угоді зазначена дата її складання та вона скріплена підписами сторін.
ІІІ. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
12. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких бере участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
13. Згідно обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 384 КК України, які, враховуючи положення ст. 12 КК України, відносяться до категорії нетяжких злочинів.
14. В судовому засіданні ОСОБА_3 запевнила суд, що вона цілком розуміє:
- що має право на судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, а вона має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь;
- наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України;
- характер обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 384 КК України.
Крім того зазначила, що вона погоджується з видом покарання, яке до неї буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.
15. Захисник висловив позицію про необхідність затвердження угоди.
16. Суд, в порядку ст. 474 КПК України, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
17. Зважаючи на викладене вище, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України, вислухавши думку прокурора, який не заперечив щодо затвердження угоди, обвинуваченої та її захисника, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди.
ІV. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
18. Цивільний позов по справі не заявлявся.
19. Процесуальні витрати по справі відсутні.
20. Під час досудового розслідування запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався і суд не вбачає необхідності його обрання на стадії ухвалення вироку.
З цих підстав, керуючись ст. 368, 370-371, 373-374, 376, 468-470, 472-475 Кримінального процесуального кодексу України, суд
1. Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_3 від 14.04.2025, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170530000151 від 01.04.2025, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 383 та ч. 2 ст. 384 Кримінального кодексу України.
2. ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 383 та ч. 2 ст. 384 Кримінального кодексу України.
Призначити ОСОБА_3 узгоджене сторонами угоди покарання за ч. 2 ст. 383 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, за ч. 2 ст. 384 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
Керуючись ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
3. На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
4. Відповідно до вимог ст. 76 Кримінального кодексу України, на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_3 виконання наступних обов'язків:
- періодично з'являтися до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну проживання або роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження із уповноваженим органом з питань пробації.
5. Початок іспитового строку ОСОБА_3 рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 25.04.2025.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_8