Провадження № 2/537/586/2025
Справа № 537/7070/24
23.04.2025 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Дядечка І.І., за участі секретаря Бобровської К.Д., представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Пінчук Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
установив:
Представник позивача ТОВ «Фінпром Маркет» звернувся до суду через підсистему «Електронний суд» з позовом, відповідно до вимог якого прохає суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики №75361454 у розмірі 23 716 грн, з яких 7 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 16 716,00 грн сума заборгованості за відсотками, та стягнути понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп., понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3 500 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 15.08.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №75361454, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7 000 грн, строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора у порядку визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Того ж дня, позикодавець на виконання п.1 Договору позики №75361454 від 15.08.2021 виконав свої зобов'язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7 000 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи. Відповідно до п. 5.2. договору позики №75361454, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі. Згідно із п. 6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування. Таким чином, у договорі позики встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями. Отже, укладаючи договір позики, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ним поза межами строку кредитування. Враховуючи викладені вище умови Договору позики №75361454 від 15.08.2021 та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають - 0 грн, заборгованість останнього за договором позики складає 23 716 грн, зокрема: - 7 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 16 716 грн - сума заборгованості за відсотками. Отже, відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основних сум боргу за Договором позики та заборгованості за процентами - не виконав ні перед Позикодавцем/Первісним кредитором, ані перед Позивачем/Фактором - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що набуло право вимоги за договором позики №75361454 на підставі договору факторингу. 21.12.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» уклали Договір факторингу № 2112 від 21.12. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75361454 від 15.08.2021. 31.03.2023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу №310323-ФМ від 31.03.2023 за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75361454 від 15.08.2021. Відповідно до Реєстру прав вимог від 31.03.2023 до договору факторингу №310323-ФМ від 31.03.2023 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 23 716 грн, з яких: 7 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 16 716 грн - сума заборгованості за відсотками. Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань за кредитним договором та заборгованість за договором не погашає, представник позивача звернувся до суду за захистом прав ТОВ «Фінпром Маркет».
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.01.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17.02.2025 витребувано докази по справі.
16.04.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву відповідно якого позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором позики визнала частково, а саме у частині стягнення суми основної позики в розмірі 7000 грн та відсотків за користування коштами за період з 15.08.2021 року по 14.09.2021 року. Зазначила, що ОСОБА_1 визнає факт отримання в борг від позивача грошові кошти в сумі 7000 грн та не повернення в установлені договором позики вищевказані кошти. Строк на який згідно умов договору позики № 75361454 від 15.08.2021 року бралися грошові кошти становить 30 календарних днів. Саме за цей період часу відповідач ОСОБА_1 визнає вимоги позивача щодо стягнення з неї відсотків за користування коштами, тобто з 15.08.2021 року по 14.09.2021 року. Позивач же подаючи позовну заяву до суду, здійснив розрахунок відсотків за користування коштами протягом 90 календарних днів, посилаючись на те, що у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями. Отже, укладаючи договір позики, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ним поза межами строку кредитування. При цьому, розрахунок суми заборгованості відповідача містить період такого розрахунку за період з 15.08.2021 року по 13.12.2021 року, що в сумі становить 120 календарних днів. Представник зазначила, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики до кінця строку позики) розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики, тоді як вказані Правила відповідачем ОСОБА_1 не підписані, зокрема електронним цифровим підписом.
21.04.2025 представником позивача подано до суду відповідь на відзив відповідно до якого, останній позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором позову підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Зазначив, що відповідно до п. 5.2. договору позики №75361454 від 15.08.2021 року, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок та умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Згідно із п. 6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування. Таким чином, у договорі позики встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями. З наведеного алгоритму укладання договору позики вбачається, що без ознайомлення/погодження з Умовами договору позики та Правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) подальше укладення електронного договору позики на сайті є неможливим. Таким чином, підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61- 16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61- 18967св20), які, відповідно до вимог частини четвертої статі 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин. Отже, доводи представника відповідача, щодо безпідставного нарахування заборгованості за процентами - є передчасними, оскільки таке нарахування здійснювалось у відповідності до умов договору та додатків до них/правил, й саме через неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань. Представник зазначив, що посилання представника відповідача, на правові висновки викладені у постановах Великої палати Верховного суду та Верховного суду України щодо судової практики АТ КБ «ПриватБанк» є помилковими, оскільки зміст цих правовідносин та спільні риси між спірними правовідносинами є відмінними та не тотожними із даною справою. Метод укладання договору у даній справі є відміним від справи у ПАТ «Приват Банк» (укладання в паперовій формі) так як, останній надавав Клієнту/Позичальнику правила на ознайомлення в паперовій формі тому суд у зазначеній судовій практиці не зміг встановити з якою конкретно редакцією правил в паперовій формі був ознайомлений Відповідач, тоді як у даному випадку Відповідач мав можливість ознайомитись з правилами на сайті за посиланням в договорі, в ІТС Позикодавця та до акцепту оферти в якій також містились правила одноразовим ідентифікатором.
23.04.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до суду заперечення на відповідь на відзив в якому зазначила, що позивачем додано до позову роздруківку Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», які не підписані ОСОБА_1 . Так, на відміну від Договору позики, на долученій роздруківки Правил відсутні ознаки накладення цифрового чи фізичного підпису відповідача чи будь-яких інших ознак підпису, які б фіксували дату ознайомлення і погодження позичальника із запропонованими у цих Правилах умовами кредитування. Отже, роздруківка із сайту ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони позикодавця, яка може вносити і вносить відповідні зміни у зазначені Правила. Таким чином, твердження позивача, які ґрунтується на змісті наданих ним і не підписаних відповідачем умовах, що містяться в Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», можуть сприйматись лише як припущення, на яких не може ґрунтуватися судове рішення. Як вбачається з матеріалів справи, договір позики підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на електронну адресу, яку надав відповідач. Отже, за договором позики від 15.08.2021 проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом 30 днів відповідно, тобто терміну, на який були надані кредитні кошти. А тому розмір заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами за цим договором з врахуванням умов договору щодо розміру денного відсотку за користування коштами становить 4179 грн (7000/100х1,99%х30). Враховуючи викладене, представник відповідача просить суд наданий позивачем розрахунок щодо заборгованості по вказаному договору, визнати таким, що не відповідає умовам договору та нормам чинного законодавства, а тому не брати його до уваги як належний та допустимий доказ.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, з позовної заяви вбачається, що представник позивача просить справу розглядати без його участі, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлена належним чином.
Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні частково підтримала позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» про стягнення заборгованості за договором позики з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Вислухавши пояснення представника відповідача, розглянувши справу, безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про електрону комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 6 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Згідно ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Тобто, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
У ст. 11 ЗУ "Про електронну комерцію" визначено порядок укладення електронного договору, зокрема пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ст. 12 ЗУ "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Судом встановлено, що 15.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №75361454 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), відповідно до умов якого позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики (п. 1).
Відповідно до п. 2 -2.3 договору, сума позики - 7000 грн; строк позики - 30 днів до 14.09.2021 року; процентна ставка (базова) фіксована в день - 1,99 %; знижена процентна ставка/день (застосовується) у відповідності до умов Програми лояльності - 1,89 %; процентна ставка за понаднормове користування Позикою (її частиною) на день (не застосовується в період карантину) - 2,70 %; орієнтовна реальна річна процентна ставка, % - 23550,77 %; орієнтовна загальна вартість позики, у грн -10 970 грн.
Згідно п. 5.2 Договору Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ (надалі "Правила"), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
Відповідно до п. 12 Договору, цей договір укладено дистанційно в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
З таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який є додатком № 1 до Договору позики №75361454(на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 15.08.2021, дата видачі кредиту -15.08.2021, кількість днів у розрахунковому періоді 30, дата платежу 14.09.2021, сума кредиту за договором/погашення суми кредиту - 7 000 грн.
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 погодилася на укладення договору позики №75361454 від 15.08.2021, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором pBaU7ToYo4, що підтверджується, довідкою про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».
За таких обставин судом встановлено, що між сторонами було укладено договір позики, згідно умов якого право позикодавця вимагати повернення наданих у позику грошових коштів, кореспондує обов'язок позичальника повернути отримані у позику кошти на умовах обумовлених укладеною між ними угодою.
При цьому, сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов укладеного між ними договору.
В судовому засіданні встановлено, що ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНЕКСПРЕС", відповідно до умов Договору № 23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між товариством та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» здійснило переказ коштів в сумі 7000грн. на ім'я Коротянець Анастасії - ЕПЗ номер НОМЕР_1 , платіж номер 0642811a-1ce2-486c-b29c-8f6897c67067, що підтверджується довідкою ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНЕКСПРЕС" за вих. № КД-000004298/ТНПП від 18.12.2024, листом АТ КБ "ПриватБанк" за вих. № 20.1.0.0.0/7-250217/101802-БТ від 24.02.2025, а також випискою АТ КБ "ПриватБанк" за договором № б/н за період 15.08.2021-18.08.2021 ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, свій обов'язок згідно позики №75361454 від 15.08.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало у повному обсязі, шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 7 000 грн за реквізитами платіжної картки відповідача № НОМЕР_2 , виконавши таким чином свої зобов'язання в повному обсязі,.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов'язання по договору виконує неналежним чином, внаслідок чого виникла заборгованість за договором позики, яка склала 23 716 грн, з яких 7 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 16 716 грн -сума заборгованості за відсотками.
21.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ" укладено договір факторингу №2112 відповідно до умов якого, за цим Договором Фактор передає грошові кошти, що дорівнюють Ціні Продажу, в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові Права Вимоги до Боржників, зазначених в Реєстрі Заборгованостей (Додаток № 1 до цього Договору), в розмірі Портфеля Заборгованості. Сторони погодили, що до Фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали Клієнту за кредитними договорами (Право Вимоги) (п. 1.1 розділу 1 «Предмет договору»).
Пунктом 5.2 Договору визначено, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги за Портфелем Заборгованості відбувається в момент підписання Актів прийому-передачі Реєстру Заборгованостей (з одночасною передачею Реєстру Заборгованостей в електронному вигляді), після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Портфеля Заборгованості та набуває відповідні Права Вимоги. Підписані Сторонами Акти прийому-передачі Реєстру Заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підтверджують факт переходу від Клієнта до Фактора відповідних Прав Вимоги та є невід'ємними частинами цього Договору. Акти прийому-передачі Реєстру Заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підписуються в день укладення цього Договору.
21.12.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ" (Фактор) підписано акт прийому - передачі Реєстру заборгованостей за Договором факторингу № 2112 від 21.12.2021, який є додатком № 4 до Договору факторингу № 2112 від 21.12.2021, про те, що на виконання п. п. 5.2. Договору факторингу № 2112, укладеного між Клієнтом та Фактором "21" грудня 2021 Клієнт передав, а Фактор прийняв оригінал Реєстру Заборгованостей від "21" грудня 2021 р., після чого від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Заборгованостей від Боржників і Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей. Реєстр Заборгованостей передано Факторові в повному обсязі відповідно до умов Договору факторингу № 2112 від "21" грудня 2021, будь-яких зауважень до зазначеного Реєстру Фактор не має.
Крім того, 21.12.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ" (Фактор) підписано акт прийому - передачі інформації згідно Реєстру Заборгованості в електронному вигляді за Договором факторингу № 2112 від "21" грудня 2021, який є додатком № 5 до Договору факторингу № 2112 від 21.12.2021, про те, що на виконання п. 5.2. Договору факторингу № 2112 від "21" грудня 2021 р., укладеного між Клієнтом та Фактором, Клієнт передав, а Фактор прийняв інформацію, яка надана в електронному вигляді. Інформація передана повністю відповідно до умов Договору факторингу № 2112 від "21" грудня 2021, зауважень у Фактора щодо інформації, переданої Клієнтом, не має.
З акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ" (Фактор) за період грудень 2021 року - грудень 2023 року за договором факторингу № 2112, за даними ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ" на 31.12.2023 заборгованість відсутня.
Як вбачається, з реєстру прав вимог № 4 від 21.12.2021, який є додатком № 1 до Договору факторингу № 2112 від 21.12.2021, до ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ" перейшло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема і за договором позики №75361454, укладеним 15.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 на суму 23 716 грн.
31.03.2023 ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ" та ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" уклали Договір факторингу №310323-ФМ від 31.03.2023, у відповідності до якого за цим Договором Фактор передає грошові кошти, що дорівнюють Ціні Продажу, в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові Права Вимоги до Боржників, зазначених в Реєстрі Заборгованостей (Додаток № 1 до цього Договору), в розмірі Портфеля Заборгованості. Сторони погодили, що до Фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали Клієнту за кредитними договорами (Право Вимоги) (п.п. 1 розділу 1 «Предмет договору»).
Пунктами 5.1-5.2 Договору визначено, що Клієнт, на підставі даного Договору, з врахуванням п. 5.2. цього Договору, відступає Фактору, а Фактор набуває Права Вимоги, та зобов'язується сплатити Клієнту Ціну Продажу згідно розділу б цього Договору. З моменту відступлення Прав Вимоги, всі гарантії, надані Боржниками щодо Портфеля Заборгованості, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з Правами Вимоги Фактору переходять всі пов'язані з ними права, зокрема, права грошової вимоги щодо нарахованих та неоплачених Боржниками процентів та всі способи забезпечення зобов'язань, пов'язані з Портфелем Заборгованості. Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги за Портфелем Заборгованості відбувається в момент підписання Актів прийому-передачі Реєстру Заборгованостей (з одночасною передачею Реєстру Заборгованостей в електронному вигляді), після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Портфеля Заборгованості та набуває відповідні Права Вимоги. Підписані Сторонами Акти прийому-передачі Реєстру Заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підтверджують факт переходу від Клієнта до Фактора відповідних Прав Вимоги та є невід'ємними частинами цього Договору. Акти прийому-передачі Реєстру Заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підписуються в день укладення цього Договору.
31.03.2023 між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ" та ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" підписано акт прийому - передачі Реєстру заборгованостей за Договором факторингу N 310323-ФК від 31.03.2023, який є додатком № 4 до Договору факторингу № 310323-ФК від 31.03.2023 про те, що на виконання п.п. 5.2. Договору факторингу № 310323-ФК, укладеного між Клієнтом та Фактором "31" березня 2023 р. Клієнт передав, а Фактор прийняв оригінал Реєстру Заборгованостей від "31" березня 2023 р., після чого від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Заборгованостей від Боржників і Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей. Реєстр Заборгованостей передано Факторові в повному обсязі відповідно до умов Договору факторингу № 310323-ФК від "31" березня 2023 р., будь-яких зауважень до зазначеного Реєстру Фактор не має.
Крім того, 31.03. 2023 між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ" та ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" підписано акт прийому - передачі інформації згідно Реєстру Заборгованості в електронному вигляді за Договором факторингу № 310323-ФК від "31" березня 2023, який є додатком № 5 до Договору факторингу № 310323 від 31.03.2023, про те, що на виконання п. 5.2. Договору факторингу № 310323-ФК від "31" березня 2023 р., укладеного між Клієнтом та Фактором, Клієнт передав, а Фактор прийняв інформацію, яка надана в електронному вигляді. Інформація передана повністю відповідно до умов Договору факторингу N 310323-ФК від "31" березня 2021, зауважень у Фактора щодо інформації, переданої Клієнтом, не має.
З акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ" та ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" за договором факторингу № 310323-ФМ від 31.03.2023, за даними ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ" на 31.10.2024 заборгованість ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" за Договором факторингу № 310323-ФМ від 31.03.2023 перед ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ" відсутня.
Як вбачається, з реєстру боржників, що є додатком № 1 до Договору факторингу № 310323-ФК від 31.03.2023, до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ'перейшло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема і за договором позики №75361454, укладеним 15.08.2021 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 на суму 23 716 грн.
Із наданих позивачем розрахунків вбачається, що станом на 27.12.2024 заборгованість за договором позики №75361454 від 15.08.2021 не погашена, загальна сума заборгованості становить 23 716 грн, з яких 7 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 16 716 грн -сума заборгованості за відсотками.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи що відповідач, в порушення умов укладеного кредитного договору, своєчасно не повернув кошти за договором позики, у зв'язку з чим виникла заборгованість за договором позики №75361454 від 15.08.2021, суд вважає, що заборгованість по основному боргу в розмірі 7 000 грн підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.
Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом із цим, зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19), від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (п. 81, 83-85, 87, 91, 93).
За змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року по справі № 300/438/18.
Отже, боржник не звільняється від зобов'язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування процентів за "користування кредитом". Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за "користування кредитом" можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов'язок боржника щодо їх сплати.
Якщо позичальник прострочив виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за "користування кредитом", сплив строку кредитування не може бути підставою для невиконання такого зобов'язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов'язання.
Крім того, необхідно зауважити, що підхід, за якого проценти за "користування кредитом" могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Отже з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що за договорами кредиту та позики проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом строку, на який були надані кредитні кошти і, враховуючи визначену фіксовану процентну ставку за кредитами, нарахування процентів має проводитися на рівні фіксованої процентної ставки.
За умовами Договору позики №75361454 від 15.08.2021 кредит у розмірі 7 000 грн надається строком на 30 днів з 15.08.2021, дата платежу 14.09.2021. Проценти за користування кредитом 4 179,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,99 відсотків від фактичного залишку кредиту а кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором фіксована.
Позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку.
Відповідно до пункту 5.2 Договору, позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua.documentslicense/ (надалі правила), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладання цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
Згідно п. 6.5 розділу «Порядок нарахування, сплати процентів, штрафних санкцій та інших платежів і порядок повернення позики» У разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування.
Дійсно, розділ 7 Правил надання грошових коштів у позику містить певні умови продовження строку користування позикою.
Так відповідно до п. 7.4 - 7.5 Позичальник має право подовжити строк користування Позикою необмежену кількість разів. При кожному подовженні строку користування Позикою, змінюється кінцева дата Строку Позики та кінцева дата строку (терміну) дії Договору позики на відповідну кількість календарних днів. Після кожного оформлення Пролонгації, на електронну адресу Позичальника, яку Позичальник зазначив як контактну при реєстрації на Сайті, Товариство відправляє повідомлення з інформацією про оформлену Позичальником Пролонгацію. Таке повідомлення містить інформацію, зокрема, щодо нового Строку Позики, кінцевої дати Строку позики, розміру Заборгованості до повернення Позичальником. Крім цього, інформація щодо нової кінцевої дати Строку Позики та розміру Заборгованості доступна Позичальнику в Особистому кабінеті.
Згідно п. 7.12 - 7.16 Правил надання грошових коштів у позику з метою недопущення наслідків понадстрокового користування Позикою Сторони домовились, що у разі якщо у Позичальника на дату закінчення Строку Позики наявна Заборгованість за Договором позики і Позичальником не оформлено Пролонгацію, Строк Позики автоматично подовжується на один календарний день (далі - Автопролонгація). Строк Автопролонгації обчислюється з дня, що слідує за днем закінчення Строку Позики. При Автопролонгації змінюється кінцева дата Строку Позики та кінцева дата строку (терміну) дії Договору позики на один календарний день. Проценти під час Автопролонгації нараховуються за базовою процентною ставкою, вказаною в Договорі позики. Позичальник не заперечує та погоджується, що Автопролонгація може здійснюватися необмежену кількість разів та не потребує додаткового документального оформлення з боку Сторін. Позичальник погоджується, що застосування повторної Автопролонгації здійснюється за умови наявності непогашеної Позики (її частини) та не потребує додаткової згоди Позичальника. Подовження Строку Позики на умовах Автопролонгації припиняється у разі якщо на протязі 90 Автопролонгацій поспіль Позичальником не погашено Позику.
Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування коштами отриманими в позику та зміну дати повернення всієї суми кредиту, а також доказів застосування ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" Автопролонгації матеріали справи не містять.
Разом з тим, із наданих позивачем Правил надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) судом встановлено, що їх умови не містять підпису позичальника ОСОБА_1 , в тому числі і у виді електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
На підставі цього суд робить висновок, що належних і допустимих доказів тому юридичному факту, що сторони Договору №75361454обумовили у письмовому вигляді сплату відсотків за понадстрокове користування отриманими у позику коштами матеріали справи не містять.
У цьому контексті суд вважає за необхідне звернути увагу сторін, що зміст п. п. 5.1 п. 5 Договору №75361454, не містить інформації, що відповідач ОСОБА_1 ознайомилась на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ саме із Правилами надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що затверджені наказом директора ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" №12.08.2021 від 12.08.2021, які додані позивачем до позову і саме на яких цим учасником справи ґрунтуються вимоги про стягнення відсотків за користування сумою позики в розмірі 16 716 грн.
Подібні правові висновки щодо недоведення позивачем факту погодження певних умов у кредитних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), у постановах Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 460/4070/18-ц (провадження № 61-9156св20), від 13 травня 2021 року у справі № 359/4430/18 (провадження № 61-17911ск19), що судом застосовуються у конкретній справі з метою дотримання положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Отже, враховуючи вищенаведений позивач вправі був нараховувати договірні відсотки лише у період дії строку позики (по договору №75361454 від 15.08.2021 року), тобто з 15.08.2021 по 14.09.2021 (30 днів). Починаючи з 15.09.2021 року позивач не вправі був нараховувати договірні відсотки, а надалі відносини між сторонами трансформуються з договірних в охоронні, де застосовуються положення ст. 625 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, а також розрахунок представника відповідача, сума заборгованості за відсотками підлягає стягненню за період дії договору позики №75361454від 15.08.2021 року в сумі 4 179 грн.
З огляду на вищевикладене, розглядаючи спір в межах доводів позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором позики №75361454від 15.08.2021 у сумі 11 179 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 7 000грн., заборгованість за відсотками - 4179грн.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладається на відповідача у разі задоволення позову.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2024 між адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна» ТОВ «Фінпром маркет» укладено договір №01-11/24 про надання правничої допомоги відповідно до умов якого, правнича допомога, що надається за цим Договором, полягає у здійсненні Адвокатом комплексу заходів, спрямованих на стягнення належної до сплати Клієнту заборгованості боржників за договорами позики, право вимоги за яким належить Клієнту у судовому порядку а також у здійсненні захисту прав та інтересів Клієнта, пов'язаних із стягненням заборгованості з боржників у спорах, що виникли внаслідок заходів, вжитих як Клієнтом, так і Адвокатом, по стягненню заборгованості у судовому порядку (п. 1.1 розділу 1 «Предмет договору»).
Згідно п. 1.2.-1.4. розділу 1 «Предмет договору» договору, Адвокат, відповідно до узгоджених Сторонами умов, представляє інтереси Клієнта у місцевих судах (загальних, господарських, адміністративних), апеляційних судах (загальних (з розгляду цивільних і кримінальних справ), господарських, адміністративних), Верховному суді та судах в його складі, таких як: Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суд, Касаційний цивільний суд, в Великій палаті Верховного суду та третейських судах, з правами, які надані законодавством позивачу, відповідачу, апелянту, скаржнику, третій особі; в органах Державної виконавчої служби України, у всіх її управліннях та територіальних, районних та міськрайонинх відділах, з приватними виконавцями, органами нотаріату, в органах внутрішніх справ, слідчих органах та органах національної поліції. Перелік боржників, щодо яких Клієнт просить надати правничу допомогу зазначаються в Акті приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (Додаток № 1 до Договору).
Пунктом 4.1-4.2, 4.4 за надання правничої допомоги у відповідності до положень даноrо Договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду у нижчезазначеному розмірі: Вивчення наявних у Клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у Клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначним справам для формування позовної заяви, категорія боржників - фізичні особи, 500,00 грн за одну справу (спрощене позовне провадження/малозначна справа); підготовка/складання позовної заяви до Боржника за договором позики у малозначній справі (Клієнт самостійно подає позовну заяву до суду у зручний для Клієнта спосіб в електронній або письмовій формі), категорія боржників - фізичні особи, 3 000,00 грн за одну справу (спрощене позовне провадження/малозначна справа); підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до Боржника за договором позики у малозначних справах в електронній формі за посередництва Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (Адвокат самостійно подає позовну заяву від імені Клієнта, як представник), категорія боржників - фізичні особи, 7 000,00 грн за одну справу (спрощене позовне провадження/малозначна справа); підготовка/складання відповіді на відзив на позовну заяву у малозначній справі, категорія боржників - фізичні особи, 2 000,00 грн за одну справу (спрощене позовне провадження/малозначна справа); підготовка та направлення/подача апеляційної скарги на рішення місцевого суду, яке постановлене в малозначній справі, категорія боржників - фізичні особи, 3 000,00 грн за одну справу (спрощене позовне провадження/малозначна справа). За послуги, надані Адвокатом, Клієнт протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання Акту про приймання-передачі наданої правничої допомоги (Додаток N 2 до цього Договору) та отримання від Адвоката відповідного рахунку, сплачує Винагороду на підставі підписаного Сторонами Акту приймання-передачі наданої правничої допомоги, шляхом безготівкового перерахування Клієнтом на поточний рахунок Адвоката, вказаний в цьому Договорі. Сторони погодили, що факт надання Адвокатом правничої допомоги, згідно умов цього Договору засвідчується Актом приймання-передачі наданої правничої допомоги, згідно форми, узгодженої Сторонами у Додатку N 2 до цього Договору.
Відповідно до акту приймання - передачі справ на надання правничої допомоги, складеного Адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною та ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" на підставі Договору про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024 підтверджено факт, що Клієнт передав, а Адвокат прийняв на себе зобов'язання надати наступну правничу допомогу щодо таких справ, а саме складання позовної заяви, представництво в суді - Коротянець А.Д.
Згідно Витягу з Акту № 5-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024, складеного 10.12.2024 між укладеного між адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною та ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ", склали цей акт про те, що згідно з Договором про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024 за період з 18.11.2024 по 18.12.2024 послуги з правничої допомоги надані Адвокатом якісно і в повному обсязі: боржник: Коротянець А.Д.; надані послуги: вивчення наявних у Клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у Клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви - 500 грн, підготовка/складання позовної заяви до Боржника за договором позики у малозначній справі (Клієнт самостійно подає позовну заяву до суду у зручний для Клієнта спосіб в електронній або письмовій формі) - 3000 грн.
З платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 579930933.1 від 18.12.2024 вбачається, що ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" сплатило адвокату Ткаченко Ю.О. 175 000 грн призначення платежу оплата згідно акту № 5-П приймання наданої правничої допомоги від 10 грудня 2024 за Договором про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024 без ПДВ.
Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У Постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У Постанові від 07.09.2020 по справі № 910/4201/1 Верховний Суд зазначив, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі N 922/1163/18.
Вартість правової допомоги, що встановлена у фіксованому розмірі, не потребує детального опису (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суд від 28.12.2020 у справі N 640/18402/19).
При обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") (правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 03.02.2021 у справі N 554/2586/16-ц).
Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі N 922/1964/21.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначаючи пропорційність предмета спору з розміром витрат на правничу допомогу, їх доведеність та фактичну наявність, за встановлених обставин, суд виходить із того, що предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значним, а тому з урахуванням встановлених та доведених обставин, суд приходить до висновку, що обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, а також доведеним розміром витрат на правничу допомогу є сума 1 000 грн, яка і підлягає до стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 141 грн 85 коп.
Керуючись ст. 1-13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: місто Ірпінь, вулиця Стельмаха Михайла, будинок 9-А, офіс 204, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) заборгованість за Договором позики №75361454 в розмірі 11 179 грн (одинадцять тисяч сто сімдесят дев'ять грн 00 коп.), яка складається з: 7 000 грн (семи тисяч грн 00 коп.) - заборгованості за основною сумою боргу; 4 179 грн (чотирьох тисяч сто сімдесят дев'яти грн 00 коп.) - заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: місто Ірпінь, вулиця Стельмаха Михайла, будинок 9-А, офіс 204, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) 1 000 грн (одну тисячу грн 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: місто Ірпінь, вулиця Стельмаха Михайла, будинок 9-А, офіс 204, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) судовий збір сплачений позивачем при подачі позову в розмірі 1 141 грн 85 коп. (одну тисячу сто сорок одну грн 85 коп.)
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 25.04.2025.
Суддя І.І. Дядечко