532/507/25
2/532/472/2025
09 квітня 2025 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:
судді - Омельченко І.І.,
за участю секретаря судового засідання - Логвиненко А.В.,
учасники справи:
позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
06 березня 2025 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява обгрунтована тим, що 04.01.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 101098366, згідно з умовами якого, відповідач отримав 4000,00 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених кредитним договором. Укладаючи кредитний договір, відповідач і ТОВ «Мілоан» вчинили дії, визначені ст.ст. 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Мілоан» та відповідачем не був би укладений. Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 кредитного договору, шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника.
ТОВ «Мілоан» виконав умови кредитного договору в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну їй суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору.
Сума заборгованості відповідача становить 13700,00 гривень, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4000,00 гривень; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 9300,00 гривень; прострочена заборгованість за комісією становить - 400,00 гривень.
Таким чином, представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» прохав суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 101098366 від 04.01.2024 року в розмірі 13700,00 гривень, з яких: 4000,00 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 9300,00 гривень - прострочена заборгованість за сумою відсотків, 400,00 гривень - прострочена заборгованість за комісією; сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 березня 2025 року по даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.34-35).
Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» Юрченко А.В. подала клопотання про розгляд справи без її участі та прохала задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи без її участі. Не заперечує проти стягнення з неї суми кредиту в розмірі 4000,00 гривень та відсотків у розмірі 9300,00 гривень. Прохала відмовити в стягненні заборгованості за комісією в розмірі 400,00 гривень.
Суд, розглянувши та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Судом установлено, що 04 січня 2024 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 укладено договір № 101098366 про споживчий кредит (а.с.8-16).
Пунктом 1.1 Договору передбачено, що кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим Договором, на строк, визначений п. 1.3. Договору, надати позичальнику грошові кошти в сумі, визначеній в п. 1.2. Договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 1.4. Договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства (п. 6.1 Договору).
Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником ТОВ «Мілоан» через веб-сайт, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір надається (надсилається) позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2 Договору).
Позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т. ч. Правилами та Графіком платежів) Договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан» (п. 6.3 Договору).
Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4 Договору).
Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 Договору).
Цей договір (з додатками № 1, № 2, № 3 та Правилами) набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 7.1. Договору).
Договір № 101098366 про споживчий кредит від 04.01.2024 року підписано ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 824834 (а.с.8).
Згідно з довідкою про ідентифікацію, відповідач під час укладення кредитного договору використовувала електронний підпис у формі одноразового ідентифікатора 824834, який був відправлений їй на номер мобільного телефону, зазначений в заяві на отримання кредиту та анкеті-заяві на кредит (а.с.15-зворот).
Анкета-заява на кредит № 101098366 від 04.01.2024 року містить відомості щодо погодження отримання кредиту ОСОБА_1 у ТОВ «Мілоан», а також у ній відображена хронологія вчинення відповідачем дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину (а.с.16).
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного, іншого технічного засобу зв'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (cт. 629 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Положеннями ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11 цього Закону передбачено, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Нормами частин 3,6,7,8,12 ст. 11 цього Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
У статті 12 цього Закону закріплено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 цього Закону).
Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору в запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року по справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року по справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Викладене вище узгоджується також з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14 червня 2022 року по справі № 757/40395/20-ц.
Підписавши договір про споживчий кредит № 101098366 від 04.01.2024 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідач ОСОБА_1 засвідчила, що вона погодилася на отримання грошових коштів у кредит саме на умовах, що визначені в цьому договорі. Сторони узгодили всі істотні умови надання грошових коштів у кредит, а отже, волевиявлення сторін на укладення і підписання договору були вільними.
Таким чином, договір про споживчий кредит № 101098366 від 04.01.2024 року укладено між сторонами відповідно до положень ст.ст. 10, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто шляхом пропозиції на його укладення однієї сторони та її прийняття іншою стороною та підписанням зі сторони позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 4000,00 гривень.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Кредитодавець зобов'язаний на умовах, передбачених п. 2.1 цього Договору, в сумі, що передбачена п. 1.2 цього Договору, надати позичальнику кредит у порядку, визначеному в цьому Договорі (пп. 3.1.1 п. 3.1 Договору).
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання перед відповідачем ОСОБА_1 виконав у повному обсязі, надавши їй визначені договором кредитні кошти
Згідно з платіжним дорученням 79973602 від 04.01.2024 року, ТОВ «Мілоан» перерахувало на вказаний рахунок відповідача 4000,00 гривень, призначення платежу: кошти згідно договору 101098366 (а.с.17).
Тому суд вважає доведеним факт отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 4000,00 гривень та нею не оспорюється.
Відповідно до пункту 1.3 Договору, кредит надається загальним строком на 105 днів з 04.01.2024 (дата падання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів.
Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 19.01.2024 (рекомендована дата платежу).
Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 18.04.2024 (дата остаточного погашення заборгованості).
У пункті 1.4 Договору визначено, що позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 19.01.2024 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 18.04.2024 (останнього дня строку кредитування).
Підпунктами 1.5.2-1.5.3 Договору встановлено, що проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1020,00 гривень, які нараховуються за ставкою 1,70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 8280,00 гривень, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього Договору (п. 1.6 Договору).
Відповідно до п.п. 2.4.1 п. 2.4 Договору, позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення, згідно п.1.4 Договору.
Завершення пільгового періоду не призводить до порушення строків (прострочення) виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати інших платежів.
Закінчення поточного періоду призводить до порушення та прострочення виконання грошових зобов'язань позичальником та передбачає настання наслідків, обумовлених розділом 4, п.п. 3.2.5, 3.2.6 Договору.
Згідно пп. 3.3.2 п. 3.3 Договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим Договором у порядку, строки та терміни, передбачені пп. 1.1-1.5 та п. 2.4 цього Договору.
Натомість відповідач ОСОБА_1 взяті на себе за договором зобов'язання перед ТОВ «Мілоан» не виконала, оскільки не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, в зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 101098366 від 04.01.2024 року, станом на 18.04.2024 заборгованість ОСОБА_1 за даним кредитним договором становить 13700,00 грн., з яких: 4000,00 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 9300,00 гривень - прострочена заборгованість за сумою відсотків, 400,00 гривень - прострочена заборгованість за комісією (а.с.17-зворот-18).
26 квітня 2024 року між ТОВ «Мілоан» (кредитор) і ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги № 107-МЛ/Т (а.с.19-26).
Пунктом 1.1 Договору передбачено, що на умовах встановлених цим Договором, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до Боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 107-МЛ/Т від 26.04.2024 року, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно ОСОБА_1 за кредитним договором № 101098366 від 04.01.2024 року в розмірі 13700,00 гривень, з яких: 4000,00 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 9300,00 гривень - прострочена заборгованість за сумою відсотків, 400,00 гривень - прострочена заборгованість за комісією (а.с.26-зворот).
З виписки з особового рахунка за кредитним договором № 101098366 від 04.01.2024 року слідує, що станом на 11.02.2025 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 13700,00 гривень, з яких: 4000,00 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 9300,00 гривень - прострочена заборгованість за сумою відсотків, 400,00 гривень - прострочена заборгованість за комісією (а.с.18-зворот).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» було направлено відповідачу повідомлення № 23572615/3665 від 04.02.2025 року про заміну кредитора в зобов'язанні та повідомлення про порядок погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.27).
Однак відповідачем не погашена заборгованість за кредитним договором № 101098366 від 04.01.2024 року.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.
За ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У статті 612 ЦК України вказано, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
На підставі викладеного вище та враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 отримала грошові кошти за кредитним договором № 101098366 від 04.01.2024 року, але своєчасно кредитні кошти не повернула, з неї на користь позивача слід стягнути 4000,00 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 9300,00 гривень - прострочена заборгованість за сумою відсотків.
Щодо позовних вимог у частині стягнення заборгованості за комісією в розмірі 400,00 гривень суд зазначає наступне.
Підпунктом 1.5.1 пункту 1.5 Договору № 101098366 від 04.01.2024 року встановлено, що комісія за надання кредиту складає 400,00 гривень, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».
За змістом абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ.
У зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пунктів 4, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, в тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року по справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.01.2024 року по справі № 727/5461/23.
Умовами кредитного договору № 101098366 від 04.01.2024 року фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Таку плату встановлено без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем.
Первісний кредитор фактично встановив сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником.
У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року по справі № 666/4957/15-ц вказано, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту в зв'язку з наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв'язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Отже, умови кредитного договору № 101098366 від 04.01.2024 року про нарахування ТОВ «Мілоан» разової комісії при видачі кредиту є нікчемними відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», а відтак у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача комісії, пов'язаної з наданням кредиту, в розмірі 400,00 гривень належить відмовити.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі виходячи із розрахунку: 13300,00 грн. (задоволені позовні вимоги) х 100 : 13700,00 грн. (ціна позову) = 97,08 % від сплаченого судового збору 2422,40 грн. = 2351,67 грн.
Керуючись статтями 12, 141, 259, 263-265, 354-356 ЦПК України, суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 101098366 від 04.01.2024 року в розмірі 13300,00 гривень, з яких: 4000,00 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 9300,00 гривень - прострочена заборгованість за сумою відсотків.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір у розмірі 2351,67 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони:
позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя