Справа 127/12728/25
Провадження 1-кс/127/5417/25
24 квітня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження № 12025020020000293 внесеного до ЄРДР 26.03.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вахнівка, Липовецького району, Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_5 , яке погоджено із прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні слідчого перебувають матеріали кримінального провадження № 12025020020000293 внесеного до ЄРДР 26.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, в ході розслідування якого у органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляду запобіжного заходу.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 , будучи засудженим за ч. 1 ст. 309 КК України вироком Вінницького районного суду Вінницької області 30 квітня 2024 року, судимість за який не знята та не погашена, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання психотропної речовини без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», 26 березня 2025 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у лісі, що знаходиться неподалік села Вінницькі Хутори, Вінницького району, Вінницької області, на землі знайшов поліетиленовий пакет з кристалічною речовиною. Зрозумівши, що там може бути психотропна речовина, ОСОБА_4 підняв вказаний поліетиленовий пакет з кристалічною речовиною та помістив до пачки з під цигарок, яку помістив в праву внутрішню кишеню жилетки. Таким чином, ОСОБА_4 незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - PVP, яку зберігав при собі для власного вжитку, без мети збуту.
У подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання особливо небезпечної психотропної речовини обіг якої заборонено, 26 березня 2025 року близько 16 години 00 хвилини, перебуваючи поблизу будинку № 93 по вулиці Шевченка у селі Вінницькі Хутори, Вінницького району, Вінницькій області ОСОБА_4 , був помічений та зупинений працівниками сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області та на запитання працівників поліції про наявність у нього заборонених речовин, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що його дії, спрямовані на незаконне зберігання особливо небезпечної психотропної речовини обіг якої заборонено - PVP будуть викриті, повідомив, що у нього при собі у правій внутрішній кишені жилетки у пачці з під цигарок, наявна особливо небезпечна психотропна речовина обіг якої заборонено - PVP, яку він зберігав для власного вживання без мети збуту.
В ході огляду місця події, 26 березня 2025 року у період часу з 17 години 32 хвилини по 17 години 36 хвилини поблизу будинку № 93 по вулиці Шевченка у селі Вінницькі Хутори, Вінницького району, Вінницькій області, Вінницької області в присутності двох понятих, ОСОБА_4 , добровільно видав працівникам поліції з пачки з під цигарок, яка знаходилась у правій внутрішній кишені його жилетки, поліетиленовий пакет з кристалічною речовиною, яку він зберігав для власного вживання, який був вилучений та поміщений до спеціального пакету Національної поліції України № CRI 1005914 та направлений на експертне дослідження.
Згідно з висновком експерта, в наданій на експертизу речовині, що знаходиться в спеціальному пакеті Національної поліції України №CRI 1005914, міститься психотропна речовина - PVP. PVP - відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин обіг яких заборонено. В речовині масою 0,8492 г, маса PVP - становить 0, 7089 г.
17.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Вахнівка, Липовецького району, Вінницької області, громадянин України, українець, неодружений, освіта середня спеціальна, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засуджений: 30 квітня 2024 року вироком Вінницького районного суду Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року пробаційного нагляду строком на 1 рік, з покладенням обов'язків передбачених ч. 2 ст. 59 - 1 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, а саме:
- рапортом оперуповноваженого СКП ВП №1;
- протоколом огляду місця події;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
- висновком експерта за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слід зазначити, що враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у розумінні практики Суду у справі «Ілійков проти Болгарії» (№ 33977/96 від 26 липня 2001 року) ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
- переховування від органів досудового розслідування та/або суду;
- можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Так, на даний час встановлено, що є достатня вірогідність того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення, так як санкція ч. 2 ст. 309 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі, у зв'язку з чим існує ризик, що останній зважаючи на тяжкість покарання може в подальшому переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Окрім того, ОСОБА_4 є раніше судимим, має незняту та непогашену судимість за ч. 1 ст. 309 КК України за вироком Вінницького районного суду Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України, яким його засуджено до покарання у виді 1 року пробаційного нагляду строком на 1 рік, з покладенням обов'язків передбачених ч. 2 ст. 59 - 1 КК України.
Таким чином, на даний час, виникла необхідність в обранні відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення належного виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, слідчому судді пояснив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, по кримінальному провадженні існують ризики, зокрема те що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому останньому необхідно обрати саме запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні відмовився від участі адвоката, заявив, що буде самостійно захищати свої права та інтереси під час судового розгляду, зазначивши що це не пов'язано із його матеріальним становищем, окрім того пояснив, що він не заперечує проти задоволення клопотання слідчого.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому, слід звернути увагу, що згідно положень чинного КПК, на стадії досудового розслідування оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті їх оцінки з точки зору достатності й допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи.
На цій стадії слідчий суддя, враховуючи правову позицію ЄСПЛ, оцінює оголошену підозру лише з точки зору її обґрунтованості.
Так, згідно позиції, що висловлена у рішеннях ЄСПЛ і яку використовують слідчі судді, зокрема «Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Тобто, обґрунтованою є підозра яка побудована на фактах, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність і стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження.
За наявності обґрунтованих даних, які спростовують усі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, прокурор має право змінити раніше повідомлену підозру чи, за наявності для цього підстав, прийняти рішення про закриття провадження.
В даному випадку, з'ясовані під час розгляду клопотання обставини свідчать про те, що повідомлення про підозру було здійснено за наявності фактичних даних, які давали прокурору можливість дійти висновку, що ОСОБА_4 може бути причетним до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а додані до клопотання документи містять фактичні дані, які дають підстави слідчому судді на даній стадії процесу вважати, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінують органи досудового розслідування, є імовірною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Отже, у даному випадку оголошена ОСОБА_4 підозра з огляду на практику ЄСПЛ відповідає критеріям обґрунтованості.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором наведені, відповідно до ст.ст. 177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також враховані обставини, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу.
Разом з тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбаченихст. 177 КПК Україниі встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, утриманців не має, офіційно не працевлаштований, раніше судимий, разом із тим, на теперішній час підозрюється у вчинені нетяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, у зв'язку із чим може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення відповідальності за злочин у якому підозрюється. Вагомість наявних доказів у підозрі вчинення кримінального правопорушення, наслідки від кримінального правопорушення, надають підстави слідчому судді дійти висновку, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Крім того, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м'яких або жорстких запобіжних заходів, окрім домашнього арешту в певний період доби, не зможе запобігти ризикам та забезпечити належну поведінку підозрюваного, а тому, з урахуванням всіх обставин, передбачених ст. 178 КПК України та встановлених в судовому засіданні ризиків, до підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Слідчий суддя вважає обґрунтованим застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , в межах строку досудового розслідування, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 196, 309 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, що полягає у забороні залишати житло в якому він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 22:00 год. по 07:00 год. кожної доби, строком на 55 (п'ятдесят п'ять) днів, тобто до 17 червня 2025 року включно.
Строк дії ухвали слідчого судді визначити до 17 червня 2025 року включно.
Відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , такі обов'язки:
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на визначений ними час;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає
чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до вимог ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу слідчого судді для організації виконання направити начальнику ГУНП у Вінницькій області.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на старшого слідчого СВ відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя