Справа № 127/10872/25
Провадження № 2-а/127/88/25
22 квітня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іщук Т. П.,
за участі секретаря судового засідання Коваленко Д. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача та просив скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №Т/25/246 від 11 лютого 2025 року про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн, а провадження у справі закрити. Свої позовні вимоги мотивував тим, що 11 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно нього винесено постанову №Т/25/246 про накладення адміністративного стягнення. Згідно цієї постанови позивач притягнутий до відповідальності за порушення вимог абз. 3 пп.10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, а саме відсутність при собі військово-облікового документа. Позивач вказує, що 04 лютого 2025 року він, перебуваючи у м. Вінниці, на вимогу працівників ТЦК та СП, показав витяг з мобільного застосунку «Резерв +», в якому було зазначено, що він придатний до військової служби. Окрім цього, позивач пояснив, що його військовий квиток у паперовій формі знаходиться у ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку з тим, що йому вручено військову повістку на 15 березня 2025 року, та показав відповідні документи. Зазначає, що того ж дня працівник поліції зачитав йому якусь інформацію, суть якої він не зрозумів, і сказав підписати документи, що він і зробив. Після цих дій його повезли у м. Тульчин, і цього ж дня, 04 лютого 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 він призваний на військову службу.
Позивач зазначає, що копію протоколу йому не вручали, з протоколом він не ознайомлювався, про час та місце розгляду протоколу його не повідомляли. При цьому звертає увагу, що з 04 лютого 2025 року він мобілізований та виконує свій військовий обов'язок, у зв'язку із необхідністю захисту суверенітету та територіальної цілісності України від агресії РФ, перебуває за межами області, а постанову винесли 11 лютого 2025 року, тобто він навіть фізично не міг бути присутнім та доводити відсутність в його діях складу правопорушення. Постанову вважає необґрунтованою та незаконною, а викладені в ній факти суперечать дійсним обставинам справи, так як він фактично виконав Правила військового обліку та мав при собі і показав військово-обліковий документ в застосунку «Резерв +». За таких обставин просить суд постанову скасувати, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 квітня 2025 року поновлено строк звернення до суду, позовну заяву було прийнято до розгляд та відкрито провадження у справі.
ІНФОРМАЦІЯ_5 своїм правом на відзив не скористався.
Позивач ОСОБА_1 в судові засідання не з'явився, однак просив розгляд справи провести у його відсутність, позов підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судові засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений в порядку, визначеному чинним законодавством.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного.
Згідно з ст. 9, 77 КАС України розгляд справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін, вільності та свободи у поданні суду доказів в обґрунтування свої вимог та заперечень та доведенні перед судом в їх переконливості; однак, у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіряючи оскаржувану позивачем постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, суд перевірив її на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 як військовозобов'язаний, 12 липня 2024 року пройшов ВЛК та за висновком якої придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, ОЗ, охорони, звання - молодший сержант, ВОС - 135181 (скріншот витягу із застосунку «Резерв +», а.с.9).
21 січня 2025 року ОСОБА_1 вручено повістку та зобов'язано з'явитися у ІНФОРМАЦІЯ_7 15 березня 2025 року (а.с.14).
04 лютого 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 призвано на військову службу, підрозділ - НОМЕР_1 , посада - стрілець-снайпер ВОС 100672А, про що свідчить копія особистої інформаційної картки ОСОБА_1 від 26 лютого 2025 року (а.с.13).
11 лютого 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 виніс постанову №Т/25/246, якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. Як зазначено в постанові: «04 лютого 2025 року під час здійснення оповіщення громадян групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_8 було виявлено, що у військовозобов'язаного громадянина України ОСОБА_1 відсутній військово-обліковий документ, що підтверджується рапортом старшого групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , відеозаписом нагрудної камери старшого оповіщення. З метою притягнення до адміністративної відповідальності, 04 лютого 2025 року, офіцером групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_8 лейтенантом ОСОБА_2 , було складено адміністративний протокол №Т/25/246 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП. Гр. ОСОБА_1 , не маючи при собі військово-облікового документа, порушив вимоги абз. 3 пп.10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487. За порушення правил військового обліку передбачена відповідальність згідно ст. 210 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України № 65/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію (зі змінами) на території України оголошена та проводиться загальна мобілізація, на території України діє особливий період, тому громадянин ОСОБА_1 підлягає притягненню до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.» (а.с.10).
Вказана постанова направлена за місцем реєстрації позивача засобами поштового зв'язку (а.с.11).
Вирішуючи даний спір та оцінюючи оскаржувану постанову на предмет правомірної поведінки, суд виходить із такого.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Частина 3 ст. 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.
Положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ст. 235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
При цьому, при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до п.п. 10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану, зокрема, мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Питання щодо форми, в якій оформляється (створюється) та видається військово-обліковий документ регулюється Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 (далі - Порядок № 559).
Так, п. 1 Порядку № 559 визначено, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа".
Відповідно до п. 2 Порядку № 559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559. Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ.
Пунктами 5-7 цього Порядку передбачено, що військово-обліковим документом призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
Військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації). Військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку. У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі - QR-код військово-облікового документа). Строк дії військово-облікового документа в електронній формі становить не більше одного року з дати його формування та не може перевищувати строк дії відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.
Згідно із п. 9 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Як зазначає позивач на момент перевірки нього був відсутній військово-обліковий документ в паперовій формі, однак на вимогу працівників ТЦК він показав витяг із застосунку «Резерв +».
Функціонування «Резерв+» регулюється, зокрема, Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» , який, в тому числі, визначає поняття електронного кабінету (стаття 14-1), наказом Міністра оборони України від 29 квітня 2024 року про створення інформаційно-комунікаційної системи для доступу до електронного кабінету військовозобов'язаного. Порядок формування та використання електронного військово-облікового документа визначається постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559.
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Аналіз викладених норм законодавства дає підстави дійти висновку, що «Резерв+» є тим додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.
За таких обставин, пред'явлення даних із застосунку «Резерв+» є виконанням військовозобов'язаним вимог частини 6 статті 22 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»
Із наявних у справі матеріалів, судом установлено, що позивач ОСОБА_1 , на виконання приписів Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» оновив військово-облікові дані, 12 липня 2024 року пройшов ВЛК, що підтверджується роздруківкою військово-облікового документу із застосунку «Резерв +».
Позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП, при цьому вказує, що він мав та показав працівникам ТЦК витяг із додатку «Резерв +», однак щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, в той же час, його копію протоколу не вручили, про дату, час та місце розгляду протоколу не повідомили.
Відповідно до Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 06 серпня 2024 року № 532, уповноважені представники ТЦК та СП під час перевірки військово-облікових документів, фіксування порушень, мають застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції автоматичної фото- та відеофіксації. Під час здійснення фото- та відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки уповноваженими представниками військово-облікових документів портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях або іншим способом, який забезпечує відеозйомку.
Наразі відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що у позивача ОСОБА_1 був відсутній військово-обліковий документ на спростування доводів ОСОБА_1 про пред'явлення ним електронного військово-облікового документа, сформованого за допомогою мобільного додатку «Резерв+».
При цьому відповідач не надав і відзив на позовну заяву та будь-яких поважних причин щодо його ненадання не зазначив, що в силу положень ст.159 КАС України кваліфікується судом як визнання позову.
Слід також зазначити, що відповідачем порушена процедура розгляду адміністративного матеріалу, зокрема, особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів та пояснень, захист.
В той же час справа розглянута у його відсутність, а на момент винесення оскаржуваної постанови 11 лютого 2025 року ОСОБА_1 вже був мобілізований 04 лютого 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_9 , що наразі не могло бути невідомо керівнику вказаного органу при винесенні цієї постанови.
Вказаним доводиться об'єктивність причин неявки позивача на розгляд справи про вчинення ним адміністративного правопорушення, а також той факт, що позивачу не було відомо про результати розгляду справи та про наявність оскаржуваної постанови.
Отже доводи позивача є обґрунтованими в частині порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, та такими, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
Суд зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень. Відповідачем не надано ні відзиву на позовну заяву, ні доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності,
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови № Т/258/246 від 11 лютого 2025 року та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 286 ч.3 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідач відзив на позов не подав, в тому числі й докази на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови, тому суд враховуючи наведене вище, приходить до переконання, що оскаржувана постанова винесена без достатніх правових підстав, необґрунтовано, з недотриманням принципів правомірної адміністративної поведінки, а тому оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення №Т/25/246 від 11 лютого 2025 року слід скасувати, а провадження в справі закрити.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 139 КАС України..
На підставі викладеного, керуючись ст. 210, 245, 247, 251, 252, 258, 268, 280, 283 КУпАП, ст. 2,4, 9, 72, 73, 77, 78, 79, 90, 139, 159, 246, 255, 286 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №Т/25/246 від 11 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя: