Справа № 136/479/25
провадження №3/136/140/25
24 квітня 2025 року м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Шпортун С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від т.в.о. начальника Відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомо, громадянин України, невідомо, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,
07.03.2025 о 10 год. 00 хв. в с. Приборівка на автодорозі Р-33 (13 км) між с. Приборівка та с. Мала Стадниця в напрямку м. Вінниця, Вінницького р-ну, Вінницької обл., гр. ОСОБА_1 , керував автомобілем ДАФ, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом шварцмюлер ав0928xj, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9. «а» ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 , не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи. Крім того, на офіційному сайті суду в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду було зазначено дату, час та місце розгляду справи. При цьому заяв та клопотань до суду не направив.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подавав письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з'явився, його поведінка свідчить про не бажання брати участь у розгляді справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується зібраними та безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 264610, відповідно до якого зазначено суть правопорушення вчиненого ОСОБА_1 , про що зазначено вище;
- реєстрацією звернення до відділу поліції від 07.03.2025 від гр. ОСОБА_2 ;
- Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено ознаки алкогольного сп'яніння виявлені у ОСОБА_1 та вказано, що проводився огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера Drager 6810, результат огляду на стан сп'яніння позитивний 3,24 %0;
- роздруківкою тесту з приладу Драгер 6810 від 07.03.2025 тест №3155, результат тесту 3,24 %0;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 07.03.2025, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, у виді: різкого запаху алкоголю з ротової порожнини, хитка хода, порушення мови;
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 ;
- відеозаписом CD-диску з нагрудної камери поліцейського, який був безпосередньо переглянутий судом.
Суд вважає вказані докази належними та допустимими, які узгоджуються між собою та відповідають вимогам ст.251 КУпАП, доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд звертає увагу, що відповідно до практики ЄСПЛ, рішення у справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
При призначенні виду та розміру адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховується особа порушника, ступінь вини, майновий стан, характер вчиненого правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Дослідивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши усі зібрані у справі докази, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, який встановлений санкцією частини статті, за якою кваліфіковано його діяння із застосуванням додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст. 23-24, 27, 30, 33, ч. 1 ст. 130, 221, 251-252, 276, 283-284, 294 КУпАП, суд,
Накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 к., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити правопорушнику, що відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що відповідно до положень статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.
Суддя Світлана ШПОРТУН