Справа № 524/15027/24
Провадження 1-кп/524/310/25
24.04.2025 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі: головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5
законного представника особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Кременчука Полтавської області клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024170500002103 від 25.09.2024 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, розлученого, який має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно не працюючого, який є особою з інвалідінстю 3 групи, раніше не судимого,зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України ,-
До Автозаводського районного суду м.Кременчука надійшло клопотання прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170500002103 від 25.09.2024 року відносно вчинення ОСОБА_5 суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що 17.09.2024 року у вечірній час, більш точного часу органами досудового розслідування та судом не встановлено, ОСОБА_5 , діючи в умовах воєнного стану затвердженого Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року та продовженого Указом Президента України № 470/2024, 07.08.2024 року з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, перебуваючи на території автогаражного кооперативу "Лада1", який розташований по вул.Володимира Великого, 35 м.Кременчука Полтавської області, помітив на землі мобільний телефон марки Samsung Galaxy A52, чорного кольору, який належить потерпілому ОСОБА_7 та шляхом вільного доступу, таємно для оточуючих, викрав вищевказаний мобільний телефон, вартість якої відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-24/17740-ТВ від 16.10.2024 року, становить 5816 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 5816 грн. З місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, в діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку підтримала. Вважає доведеними наданими доказами вчинення суспільно-небезпечного діяння у стані неосудності ОСОБА_5 .
Захисник ОСОБА_4 , законний представник особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку не заперечували.
Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він підтримує обставини вчинення суспільно - небезпечного діяння, які зазначені в клопотанні прокурора, не заперечує, що дійсно він 17.09.2024 року, перебуваючи на території автогаражного кооперативу "Лада1" знайшов мобільний телефон марки "Samsung", який він залишив собі, так як вважав, що непотрібно звертатись в поліцію і повідомляти про те, що він знайшов телефон. Не заперечує проти задоволення клопотанян прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання йому амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Суд вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали, додані до клопотання, дійшов висновку про обґрунтованість клопотання та про його задоволення, виходячи з наступного.
Вчинення ОСОБА_5 суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, підтверджується наступними доказами:
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.09.2024 року, згідно якого ОСОБА_7 звернувся до Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області із заявою щодо встановлення місця знаходження його мобільного телефону марки "Самсунг" (а.с.36-37);
- протоколом огляду місця події від 24.09.2024 року (а.с. 38-43);
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 25.09.2024 року (а.с.44-45);
- протоколом огляду від 12.10.2024 року та доданою до нього фототаблицею (а.с. 46-47);
- висновком експерта № СЕ-19/117-24/17740-ТВ від 16.10.2024 року, яким встановлена вартість викраденого мобільного телефону марки Samsung Galaxy A52 SM-A525F/DS 8/256 GB Awesome Black (SM-A525FZKISEK), а саме у сумі 5816 грн. (а.с.49-53);
- протоколом пред'явлення особи до впізнання за фотознімками від 22.10.2024 року, із якого вбачається, що неповнолітній свідок ОСОБА_8 , в присутності законного представника ОСОБА_9 впізнав на фотознімку № 2 особу, на якому зображений ОСОБА_5 , який у жовтні 2024 року біля магазину "Оптовичок" надав йому мобільний телефон марки "Самсунг" (а.с.54-58);
Зазначені докази суд визнає належними, оскільки у своїй сукупності прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст.91 КПК України, та є допустимими, оскільки отримані у порядку, встановленому КПК України.
Таким чином факт вчинення ОСОБА_5 суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, підтверджений сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта №640 від 05.11.2024 року, вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час виявляє ознаки хронічного психічного захворювання, а саме шизофренії, параноїдної форми, епізодичний тип перебігу, стан нестійкої медикаментозної ремісії з дефектом по змішаному типу, ускладнену епізодичним вживанням канабіоїдів. Вищезазначений психічний розлад позбавляв підекспертного можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння і позбавляє можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними на даний час. ОСОБА_5 на даний час потребує застосування примусових заходів медичного характеру, не пов?язаних з госпіталізацією. ОСОБА_5 за своїм психічним станом не здатний самостійно реалізувати своє право на захист. ОСОБА_5 за своїм психічним станом не здатен брати участь в проведенні з ним процесуальних дій. (а.с.59-63).
Згідно ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Статтею 92 КК України визначено, що примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Згідно з п.1 ст.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Відповідно до ч.1 ст.94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру:
1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;
2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом;
3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом;
4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.94 КК України надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.
Відповідно до ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності.
Як передбачено ч. 2 ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Кримінальним процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами.
За рішенням суду застосовуються такі примусові заходи медичного характеру:
1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;
2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом;
3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом;
4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом.
Виходячи з роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року №7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ст.96 КК) - висновку судово-медичної експертизи.
Суд, при визначенні виду примусових заходів медичного характеру, враховує характер душевного захворювання ОСОБА_5 та рекомендації експерта, тяжкість вчиненого суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального злочину.
Вислухавши учасників судового провадження, з урахуванням ст.19 КК України, враховуючи висновки судово-психіатричної експертизи, суд вважає, що: суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.4 ст.185 КК України, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, з приводу якого внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувані та відкрито кримінальне провадження, мало місце та є доведеним дослідженими у судовому засіданні доказами;вчинене ОСОБА_5 у стані неосудності.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності, то суд вважає звільнити ОСОБА_5 від оплати витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 1591,80 гривень та компенсувати такі витрати за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 174 ч.4 КПК України суд вважає скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 14.10.2024 року, на мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який вилучений під час огляду місця події та який належить потерпілому ОСОБА_7 .
Речові докази по справі - мобільний телефон марки ««Samsung» чорного кольору IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який належить на праві власності потерпілому ОСОБА_7 та знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, відповідно до ст.100 КПК України повернути йому за належністю.
Керуючись ст. 19 ч.2 , ст. ст. 92-94 КК України, ст. ст.503, 512-513 КПК України,суд, -
Клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024170500002103 від 25.09.2024 року відносно вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.4 КК України - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області , примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Звільнити ОСОБА_5 від оплати витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 1591,80 гривень та компенсувати такі витрати за рахунок коштів Державного бюджету України.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 14.10.2024 року, на мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який вилучений під час огляду місця події та який належить потерпілому ОСОБА_7 .
Речові докази по справі - мобільний телефон марки ««Samsung» чорного кольору IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який належить на праві власності потерпілому ОСОБА_7 та знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, відповідно до ст.100 КПК України повернути йому за належністю.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду , через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_10