08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2-а/381/64/25
381/1099/25
Рішення
Іменем України
25 квітня 2025 року Фастівський міськрайонний суд у складі головуючого судді Самухи В.О., за участю секретаря судового засідання Беленчук Я.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Твердохліб М.М., розглянувши у відкритому судового засіданні в спрощеному позовному провадженні в м. Фастів Київської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, -
Встановив:
03 березня 2025 року на адресу Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшов позов ОСОБА_1 , поданий в його інтересах адвокатом Твердохліб Максимом Миколайовичем, до Головного управління Національної поліції у Київській області про визнання протиправними дій та скасування рішення.
За змістом заявлених позовних вимог стверджується про те, що 11 лютого 2025 року інспектором Фастівського РУП ГУ НП в Київській області старшим лейтенантом поліції Діренко Андрієм Івановичем було винесено постанову ЕГА № 1687761 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП за завідомо неправдивий виклик поліції.
Позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, він діяв добросовісно, відтак оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2025 року відкрите спрощене провадження у справі та призначено судове засідання.
27 березня 2025 року на адресу Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником Головного управління Національної поліції в Київській області з використанням системи «Електронний суд» (а. с. 35-39).
Згідно з висловленої у відзиві позиції, стверджується про законність винесення оскаржуваної постанови та достатності фактичних даних для висновку про завідомо неправдивий виклик поліції, здійснений ОСОБА_1 , зокрема, виходячи з того факту, що аналогічні за змістом виклики були ним здійснені раніше - 06 лютого 2025 року та 09 лютого 2025 року, а обставини, повідомлені заявником 11 лютого 2025 року не знайшли свого підтвердження під час проведення перевірки.
В судове засідання, призначене на 18 квітня 2025 року з'явились позивач та його представник.
В судове засідання не з'явився представник відповідача, повідомлений належним чином про час і дату проведення судового засідання, ним подано клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
З урахуванням того, що явка представника відповідача обов'язковою не визнавалась, суд, керуючись приписами частини 1 статті 205 КАС України, вирішив проводити судовий розгляд без участі представника відповідача.
В судовому засіданні позивач та його представник надали пояснення щодо суті спору, стверджуючи про відсутність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 183 КУпАП.
Зокрема, стверджували, що позивач діяв добросовісно і виявивши факт протиправних дій щодо його майна, звернувся до органу поліції за для вжиття заходів реагування.
Окремо звернули на увагу, що в день складення оскаржуваної постанови позивач її примірник не отримав, від отримання не відмовлявся, постава була направлено на його адресу звичайний листом, оригінал конверту без відтиску календарного поштового штемпеля, в якому надійшла постанова, ним було надано для огляду в судовому засіданні. Цей конверт виявлено позивачем в поштовій скриньці 21.02.2025 року.
В судовому засіданні суд перейшов на стадію ухвалення рішення, у відповідності до приписів абзацу 2 частини 1 статті 247 КАС України, ухвалення та проголошення судового рішення відкладено до 25 квітня 2025 року до 12.00 годин.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши подані сторонами спору заяви по суті спору та долучені до них документи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Так, судом встановлено, що 11.02.2025 року громадянина ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП, винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ЕГА № 1687761 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 850 гривень (а. с. 6-7, 40-41, 47).
За змістом цієї постанови стверджується, що ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, повідомивши про факт пошкодження майна та наявність підозрілої особи, яка вчинила дії, при перевірці дана інформація не знайшла свого обґрунтованого підтвердження.
В оскаржуваній постанові від 11.02.2025 року вказано, що позивач відмовився отримати примірник постанови, однак ОСОБА_1 ці твердження категорично заперечує і стверджує, що в день складення примірник постанови йому не надавався.
З урахуванням відсутності доказів відмови позивача від отримання постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд критично оцінює відповідну інформацію представника органу поліції та погоджується з доводами позивача про отримання примірника постанови лише 21.02.2025 року.
При цьому, в судовому засіданні було оглянуто оригінал конверту, яким було направлено на адресу позивача примірник оскаржуваної постанови та встановлено, що на конверті відсутній відбиток календарного штемпелю із зазначенням дати направлення конверту. Також, представниками відповідача не надано доказів вручення позивачу примірнику оскаржуваної постанови раніше, ніж 21.02.2025 року.
Отже, з урахуванням дати отримання оскаржуваної постанови, позивачем дотримано строки звернення до суду, визначені частиною 2 статті 286 КАС України.
Далі, враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що спірні відносини урегульовані наступними правовими нормами.
Так, згідно приписів частини 1 статті 183 КУпАП, передбачена відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення в даному випадку характеризується вчиненням дій, пов'язаних з викликом пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
Суб'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується умислом.
При цьому, згідно приписів частини 1 статті 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Далі, згідно приписів статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно приписів пункту 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про національну поліцію», одним із завдань поліції є охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави.
Отже, зміст наведених правових норм свідчить, що є гарантованим право із зверненням до органів державної влади, в тому числі й до органів поліції, для забезпечення охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави.
Натомість, щоб направлення відповідного звернення чи повідомлення утворювало склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 183 КУпАП, необхідним є, щоб зазначені дії характеризувались, як завідомо неправдивий виклик, тобто такий, що вчинений за відсутності об'єктивних підстав, а особа, що здійснила цей виклик (звернення), повинна усвідомлювати його завідому неправдивість.
При цьому, в контексті приписів статті 10 КУпАП, такі дії особи повинні бути вчиненими умисно, коли особа усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Разом із тим, за встановлених судом обставин не можливо зробити висновок, що ОСОБА_1 умисно зробив завідомо неправдивий виклик поліції чи діяв очевидно недобросовісно.
Наведені у відзиві на позов доводи та долучені представниками відповідача документи не спростовують відповідних висновків суду.
Той факт, що не підтвердились обставини, викладені позивачем під час виклику співробітників поліції, не свідчить про те, що виклик був завідомо неправдивим.
Далі, не заслуговують на увагу посилання представника відповідача про те, що позивач декілька разів попередньо викликав поліцію, так як ці обставини, по-перше, не підтверджені належними та достатніми доказами, по-друге, не свідчать про подальшу завідому неправдивість виклику позивачем поліції 11.02.2025 року.
Згідно приписів частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно приписів частини 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що представником відповідача не надано доказів та не наведено переконливих мотивів, які б поза розумним сумнівом доводили наявність правових та фактичних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності та, як наслідок, підтверджували законність оскаржуваної постанови за справою про адміністративне правопорушення, суд приходить до переконання про ґрунтовність доводів позивача та необхідність задоволення позовних вимог.
Отже, з урахуванням викладеного, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення і, як наслідок, оскаржувана ним постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.
Далі, згідно приписів пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду цієї справи суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Дана правова норма не конкретизує підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, тому судом в даному випадку мають бути застосовані підстави, передбачені частиною 1 статті 247 КУпАП.
З огляду на те, що в діях позивача не встановлений склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі приписів пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду, зокрема, позовної заяви.
Отже, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, зокрема, з Головного управління Національної поліції в Київській області.
Керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 255, 265, 258, 288, 289 КУпАП, ст. 4, 12, 46, 72, 77, 229, 241-256, 257, 286 КАС України, суддя,-
Ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій та скасування рішення - задовольнити.
Скасувати Постанову ЕГА № 1687761 від 11 лютого 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену старшим лейтенантом поліції Діренко Андрієм Івановичем відносно громадянина ОСОБА_1 за статтею 183 КУпАП.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі приписів пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 484,00 гривні, як компенсація сплаченого ним судового збору за подання адміністративного позову.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Київській області, ЄДРПОУ 40108616, місцезнаходження: м. Київ, вул. Володимирська, 15.
Суддя Самуха В.О.