Єдиний унікальний номер: 379/398/25
Провадження № 3/379/239/25
24 квітня 2025 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Зінкін Володимир Іванович,
за участю: захисника Головатюка В.В.,
розглянувши матеріали об'єднаної справи, що надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм у ПП «АК «Гарант», відомості про притягнення до адміністративної відповідальності протягом року в матеріалах справи відсутні,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 185, ст. 173 КУпАП,
22.02.2025 близько 01 год 40 хв на 155 км автодороги Р-04 від м. Тараща у сторону с. Лук'янівка Білоцерківського району, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Octavia н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія, у встановленому законом порядку, в найближчому медичному закладі КНП ТМР «Таращанська міська лікарня» (м. Тараща, вул. Шевченка, 66). Результат огляду позитивний 2,18‰, що підтверджується висновком лікаря.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, 22.02.2025 близько 01 год 30 хв на 155 км автодороги Р-04 від м. Тараща у сторону с. Лук'янівка Білоцерківського району, ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, нецензурно висловлювався в бік працівників поліції, поводив себе грубо, зухвало, намагався затіяти бійку, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Крім того, 22.02.2025 близько 01 год 30 хв на 155 км автодороги Р-04 від м. Тараща у сторону с. Лук'янівка Білоцерківського району, ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння неодноразово злісно не виконував законну вимогу поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а саме вчиняв хуліганські дії та намагався вчинити бійку.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 11.03.2025 матеріали справ єдиний унікальний номер 379/398/25, номер провадження 3/379/239/25, єдиний унікальний номер 379/399/25, номер провадження 3/379/240/25 та єдиний унікальний номер 379/400/25, номер провадження 3/379/241/25 - об'єднано в одне провадження, присвоївши єдиний унікальний номер єдиний унікальний номер 379/398/25, номер провадження 3/379/239/25.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину в інкримінованих йому правопорушеннях визнав у повному обсязі, при накладенні адміністративного стягнення просив не застосовувати стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами, оскільки саме керування транспортними засобами є його єдиним заробітком та джерелом доходу. Визнав, що керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 у судовому засіданні заявив письмове клопотання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст. 173, 185 КУпАП і на підставі ст. 36 КУпАП остаточно накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами. Оскільки у КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м'якого стягнення ніж передбачене законом, вважає за можливе застосувати аналогію права, а саме ст. 69 КК України. При прийнятті рішення просить суд врахувати, що ОСОБА_1 вперше притягається до адміністративної відповідальності; свою вину у вчинених правопорушеннях визнає повністю та щиро розкаюється, готовий та спроможний сплатити покарання у виді штрафу; офіційно працевлаштований водієм на підприємстві ПП «Автотранспортна компанія «Гарант»; одружений; має на утриманні матір, яка є особо з інвалідністю 1 групи; має на утриманні двох дітей, обоє визнані дітьми з інвалідністю у зв'язку із наявністю тяжких захворювань; протягом 2022 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 по мобілізації. Відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» 07.03.2022 року ОСОБА_1 призваний до служби у Збройні Сили України з метою відсічі збройної агресії російської федерації. Через деякий час служби ОСОБА_1 був звільнений в запас з військової служби за сімейними обставинами. В той же час, за час несення військової служби останній зарекомендував себе з позитивної сторони та відповідально ставився до виконання своїх військових обов'язків. Звертає увагу, що при несенні військової служби ОСОБА_1 займав посаду водій-заправник автомобільного відділення військової частини НОМЕР_3 . Так, відповідно до службової характеристики, виданої ПП «Автотранспортна компанія «Гарант» ОСОБА_1 в 2023 році був прийнятий на роботу на посаду водія. За період роботи зарекомендував себе з позитивної сторони та висококваліфікованим водієм. Користується повагою у колег. Жодних доган та порушень дисципліни немає. Більше того, право керування транспортним засобом для ОСОБА_1 є єдиним способом для заробітку грошей та утримання сім'ї. Також, просить суд врахувати, що дії вчинені ОСОБА_1 не спричинили істотної шкоди громадським або державним інтересам.
Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 08.03.2018 року у справі «Михайлов проти України», від 06.10.2022 року у справі «Бантиш проти України», від 06.10.2022 року у справі «Пушкарьов проти України», щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони обвинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, не з'явився.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали об'єднаної справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно-небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно й об'єктивно дослідити обставини правопорушення і з'ясувати, чи було воно вчинено та чи винна в цьому дана особа.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст.251 КУпАП).
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
1. Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9.а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За визначенням п.1.10 ПДР водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У пунктах 2 і 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 № 1452/735, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (далі Інструкція), передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 зі змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 20.01.2023 № 57 (далі Порядок №1103), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (згідно з ознаками такого стану,установленими МОЗ і МВС).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1103 огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з п. 6, 8 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Суддею установлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 253505 від 22.02.2025;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Згідно тестування на алкоголь № 4758 за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» № ARHK-0552 від 22.02.2025, час 01:56, результат тесту 2,18 ‰. Проте, з результатом тестування ОСОБА_1 не погодився;
- висновком КНП ТМР «Таращанська міська лікарня» від 22.02.2025 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння - 02 год 30 хв 2,18 ‰, 02 год 50 хв 2,10 ‰;
- протоколом АПЗ18 № 040631 від 22.02.2025 про адміністративне затримання за ст. 261 КУпАП, згідного якого ОСОБА_1 доставлено у службове приміщення ВП № 2 (м. Тараща, вул. Володимира Великого, 29) 22.02.2025 о 01 год 33 хв у зв'язку із вчиненням правопорушення, передбаченого статтями 173, 185, 130 ч. 1, для припинення адміністративного правопорушення та складання протоколів про адміністративне правопорушення;
- рапортом поліцейського від 22.02.2025, згідно якого вбачається, що 22.02.2025 перебуваючи в складі наряду Вулкан-0813 близько 01 год 00 хв перебуваючи у вільному патрулюванні на А/Д Р-04, 155 км в напрямку с. Лук'янівка, Білоцерківський район, Таращанська МТГ, було зупинено транспортний засіб Skoda Octavia н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 . В ході спілкування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. ОСОБА_1 почав поводити себе неадекватно, виражався нецензурною лайкою, вчиняв хуліганські дії. На місце події прибув екіпаж 0853 для допомоги, після чого ситуація загострилася та ОСОБА_1 о 01 год 33 хв було затримано та застосовано спеціальний засіб - кайданки, було повідомлено ЦБПД, о 01 год 48 хв особу доставлено до ВП № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області. Тілесних ушкоджень останній не отримав, від надання медичної допомоги відмовився. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі, на що останній погодився, результат позитивний 2,18 ‰. Кайданки було знято о 02 год 30 хв;
- відеозаписами із нагрудної камери поліцейського, що містяться на дисках.
З указаного вище вбачається, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп'яніння.
2. Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП
Стаття 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Суддею установлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 329635 від 22.02.2025;
- протоколом АПЗ18 № 040631 від 22.02.2025 про адміністративне затримання за ст. 261 КУпАП, згідного якого ОСОБА_1 доставлено у службове приміщення ВП № 2 (м. Тараща, вул. Володимира Великого, 29) 22.02.2025 о 01 год 33 хв у зв'язку із вчиненням правопорушення, передбаченого статтями 173, 185, 130 ч. 1, для припинення адміністративного правопорушення та складання протоколів про адміністративне правопорушення;
- протоколом серії ВАД № 329634, серії ЕПР1 № 253505 від 22.02.2025;
- рапортом поліцейського від 22.02.2025;
- відеозаписами із нагрудної камери поліцейського, що містяться на дисках.
З указаного вище вбачається, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП, а саме злісна непокора законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
3. Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП
Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суддею установлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 329634 від 22.02.2025;
- протоколом серії ЕПР № 253505 від 22.02.2025;
- протоколом АПЗ18 № 040631 від 22.02.2025 про адміністративне затримання за ст. 261 КУпАП, згідного якого ОСОБА_1 доставлено у службове приміщення ВП № 2 (м. Тараща, вул. Володимира Великого, 29) 22.02.2025 о 01 год 33 хв у зв'язку із вчиненням правопорушення, передбаченого статтями 173, 185, 130 ч. 1, для припинення адміністративного правопорушення та складання протоколів про адміністративне правопорушення;
- рапортом поліцейського від 22.02.2025;
- відеозаписами із нагрудної камери поліцейського, що містяться на дисках.
З указаного вище вбачається, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Разом з тим, згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Щодо доводів сторони захисту про призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами на підставі, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
За приписами статті 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до частин 2 та 4 статті 30 КУпАП, позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв'язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Статтею 24 КУпАП встановлені види адміністративних стягнень, серед яких є штраф та позбавлення спеціального права, наданого громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Відповідно до частини 2 статті 25 КУпАП, за одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення. Позбавлення права керування транспортними засобами може застосовуватися як основне, так і додаткове адміністративне стягнення.
Санкцією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого зазначеною нормою, встановлено основне та обов'язкове додаткове адміністративне стягнення: штраф та позбавлення права керування транспортними засобами відповідно.
Суд звертає увагу, що законодавець у санкції не передбачив можливість альтернативи основного та додаткового покарань, тому дискреційні повноваження суду обмежені імперативно встановленими нормами при обранні та застосуванні до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Окрім того, у постанові Пленуму ВССУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» наголошено, що чинне адміністративне законодавство не передбачає накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією певної норми. Разом із тим, слід керуватися положеннями статті 33 КУпАП.
Ті обставини, що ОСОБА_1 щиро розкаюється та визнає свою провину, протягом 2022 року проходив військову службу, перебуває у шлюбі та має на утриманні двох малолітніх дітей з інвалідністю, матір, яка є особою з інвалідністю 1 групи, офіційно працевлаштований, а обставини, що обтяжують покарання відсутні, суд вважає такими, що не можуть стати підставою для незастосування до водія обов'язкового додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. В інакшому випадку, порушуватиметься принцип правової визначеності, який є невід'ємною складовою верховенства права, та гарантує, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.
Так само Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності дотримання принципу правової визначеності. До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика. Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія (такий висновок викладений у справах «Steel and others v. The United Kingdom» та «Sunday Times v. United Kingdom»).
Та обставина, що право керування транспортним засобом для ОСОБА_1 є єдиним способом для заробітку та утримання сім'ї, не дає підстав для незастосування до нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки таке стягнення накладається в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП та є безальтернативним.
Суд також звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, є одним із тих правопорушень, які мають підвищену ступінь суспільної небезпеки.
ОСОБА_1 як особа, що має спеціальний статус (водій) реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов'язки, встановлені законодавством України. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність у правовому полі держави (з рішення Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007).
Таким чином, наведені стороною захисту доводи про призначення ОСОБА_1 стягнення без позбавлення права керування транспортним засобом не відповідають вимогам Закону.
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Суд вважає, що таке стягнення відповідає вимогам ст. ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 36, 38, 252, 266, 268, 276-285, 301, 303, 304 КУпАП та відповідно до статтей 130 ч. 1, 185, 173 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 130 ч.1, 185, 173 КУпАП.
На підставі ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортним засобами на строк один рік.
Реквізити: отримувач - ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300; код отримувача (ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку: UA488999980313030149000010001; код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Реквізити: стягувач - Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код стягувача (за ЄДРПОУ): 26255795, отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, тобто 34 000,00 грн; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 317 КУпАП направити постанову для виконання відповідній посадовій особі органу Національної поліції, зазначеній в пунктах 2 і 3 частини другої статті 222 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Суддя:В. І. Зінкін