Єдиний унікальний номер: 379/228/25
Провадження № 2/379/185/25
про закриття провадження у справі
24 квітня 2025 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області у складі
головуючого судді - Невгада О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Боженко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Комерційний банк «ГЛОБУС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
04.02.2025 позивач АТ «КБ «ГЛОБУС»»звернулося до суду з до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «ГЛОБУС»» від 27.11.2021 у загальному розмірі 68 854,88 грн. та судових витрат по справі.
07.02.2025 суд постановив ухвалу, якою залишив позовну заяву без руху та надав позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення вказаних у ній недоліків (а.с. 54-56).
25.02.2025 протягом визначеного судом строку засобами поштового зв'язку від представника позивача надійшли матеріали на усунення недоліків позовної заяви з додатками (а.с.60-64).
Того ж дня, 25.02.2025 суд постановив ухвалу, якою прийняв позов до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання на 19.03.2025, яке через неявку відповідачки було відкладено на 03.04.2025 та 24.04.2025 відповідно (а.с.65, 66, 78, 90).
03.04.2025 до суду через ЕКЕС надійшла заява від представниці позивача Малої В.В. щодо розгляду справи без участі представника АТ «КБ «ГЛОБУС»» (а.с.85-88).
08.04.2025 до суду через ЕКЕС надійшла заява від представниці позивача Малої В.В. в якій вона просить закрити провадження в цій справі у зв'язку з відсутністю предмета спору та стягнути з відповідачки на користь позивача сплачений судовий збір та понесені витрати на правову допомогу (а.с.97-103).
22.04.2025 до суду від відповідачки ОСОБА_1 надійшла заява в якій вона просить закрити провадження в цій справі у зв'язку з відсутністю предмета спору та відмовити позивачу у вимогах стосовно відшкодування з неї судових витрат. Крім того, просила справу розглянути без її участі (а.с.105-110).
Оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, на підставі положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши заяву представниці позивача, з урахуванням заяви відповідачки, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (постанова Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21)).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до цього ж правового висновку Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеного у постанові від 20.09.2021, справа №638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21), суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Судом установлено, що відповідачка ОСОБА_1 повною мірою виконала своє зобов'язання за Договором про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «ГЛОБУС»» для фізичних осіб, вчинений шляхом підписання Заяви-анкети № 41568971 від 29.11.2021 перед АТ «КБ «ГЛОБУС»»03.04.2025 - після відкриття провадження в цій справі /25.02.2025/, про що у своїй заяві вказала представниця позивача, тобто сторони самостійно врегулювали спірне питання до розгляду справи по суті. Указане свідчить про відсутність на час розгляду справи предмета спору, а тому провадження у цій справі слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
У своїй заяві представниця позивача, посилається на ч. 3 ст. 142 ЦПК України, відповідно до якої якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача, та просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір в розмірі 3028,00 грн. Свою вимогу обґрунтувала тим, що при подачі позовної заяви до суду,28.01.2025 позивачем АТ «КБ «ГЛОБУС»»було сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 36, яка наявна в матеріалах справи (а.с.1). Крім того, в поданій заяві представник позивача також просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн. На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем до позову додано копію договору № 01022024 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.02.2024 року (а.с.30), копію акта № 41568971 від 24.01.2025 прийому-передачі послуг за Договором № 01022024 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.02.2024 (а.с.13) та платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 6728 від 29.01.2025 (а.с.44).
Щодо вирішення питання про стягнення з відповідачки на користь позивача судового збору та витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.
Так, згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
За ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом першим частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Верховний Суд неодноразово надав правову оцінку випадкам стягнення судових витрат у разі закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору.
Так, зокрема, у постанові від 21.04.2021 у справі №199/9188/16-ц, Верховний Суд зазначив: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суди попередніх інстанцій зазначеного, а також положень частини третьої статті 142 ЦПК України у поєднанні із статтею 255 ЦПК України не урахували, а тому дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України є відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат».
Статтею 255 ЦПК України визначені підстави закриття провадження у справі, зокрема суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:
- відсутній предмет спору (пункту 2 частини першої);
- позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (пункт 4 частини першої).
Як вбачається, позивач посилається на відсутність предмету спору, а не на відмову від позову (в цьому разі судовий збір не повертається).
Частина 3 статті 142 ЦПК України визначає, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Правовий аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову.
Після відкриття провадження у справі позивач просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідачка повністю сплатила борг. Фактичний зміст такої заяви свідчить про відмову позивача від позову унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, разом з тим правовою підставою закриття провадження у справі позивач вказав відсутність предмета спору.
Одним із основних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, зокрема стаття 13 ЦПК України зобов'язує суд розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог (відповідно суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги, та перевіряти законність судових рішень лише в межах вимог заявлених у суді першої інстанції), а учаснику справи надає право розпоряджатися своїми правами, у тому числі вчиняти чи не вчиняти ті чи інші процесуальні дії, на власний розсуд.
Закриваючи провадження у справі, суд керувався пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України.
Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини 1 статті 255 ЦПК України) не є відповідно до частини 3 статті 142 ЦПК України підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат, а саме: судового збору та втрат на правову допомогу.
З урахуванням наведеного суд висновує про відмову в задоволенні заяви в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_1 судових витрат на користь позивача.
Водночас, суд зазначає, що позивач не звертався до суду з клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Разом з тим суд висновує, що заява відповідачки ОСОБА_1 від 22.04.2025 про закриття провадження в цій справі у зв'язку з відсутністю предмета спору та про відмову позивачу у вимогах стосовно відшкодування з неї судових витрат, підлягає задоволенню з наведених вище підстав.
За змістом ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 142, 255, 258-260, 353, 354 ЦПК України, п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд,
Заяву позивача Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ГЛОБУС» про закриття провадження у справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ГЛОБУС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково, а заяву відповідачки ОСОБА_1 про закриття провадження у справі задовольнити повністю.
Закрити провадження у справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ГЛОБУС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромна підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - у зв'язку відсутністю предмета спору.
В задоволенні вимог Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ГЛОБУС» про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат, а саме: судового збору в розмірі 3028,00 грн. та втрат на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн. - відмовити.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала складена, підписана та проголошена 24.04.2025.
Суддя Таращанського районного суду
Київської області Олександр НЕВГАД