Справа № 372/2114/25
Провадження 2-з-33/25
ухвала
Іменем України
23 квітня 2025 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кравченка М.В.,
при секретарі Яворській М.М.,
розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
22.04.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів, які він має намір оскаржити у суді.
Розгляд заяви здійснюється без виклику сторін в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Дослідивши заяву та додані до неї докази, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України - суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
В порядку ст. 150 ЦПК України, видами забезпечення позову, зокрема може бути зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, частина 3 цієї ж статті передбачає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на захист матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують реальне виконання судового рішення. Він застосовується лише до позовів про визнання і про присудження. Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Суд вважає, що заявником не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно вплинути на ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також, що такі заходи забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у суді, є співмірними із заявленими позовними вимогами.
При цьому враховуючи вищевикладене, суд вважає недоцільним виклик в судове засідання особи, яка подала заяву про забезпечення позову для надання пояснень або додаткових доказів, які б підтвердили необхідність забезпечення позову і приходить до висновку про необґрунтованість вимог заяви та необхідність відмови у її задоволенні.
Керуючись ст.ст. 149-153, 157 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали.
Суддя М.В. Кравченко