вул. Димитрія Ростовського, 35, смт Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001,
тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"24" квітня 2025 р. Справа №370/3248/24
Провадження № 2/370/1320/24
Макарівський районний суд Київської області у складі головуючої судді Сініциної О.С., розглянувши у приміщенні суду у селищі Макарові Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування своїх вимоги позивач зазначив, що згідно із відповідними договорами факторингу до нього перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , яка утворилась внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань за такими кредитними договорами:
- Договір позики від 03 листопада 2023 року № 76629738, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «1безпечне агентство необхідних кредитів», заборгованість у розмірі 36679,69 грн, з яких: 10125 грн - основний розмір заборгованості; 26554,69 грн - заборгованість за відсотками;
- Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16 жовтня 2023 року № 4060917, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура України», заборгованість у розмірі 88317,93 грн, з яких: 15999,99 грн - основна сума заборгованості, 72317,94 грн - заборгованість за відсотками;
- Договір про надання споживчого кредиту від 14 грудня 2023 року № 7371044, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентусс Кредит», заборгованість складає 43680 грн, з яких: 12000 грн - основна сума боргу, 31680 грн - відсотки.
Оскільки, відповідач належним чином свої зобов'язання за вказаними договорами не виконав, а позивач набув право вимоги до відповідача, просить суд стягнути із
ОСОБА_1 всього заборгованість у розмірі 168677,62 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.
Суд ухвалою від 19 листопада 2024 року справу прийняв до провадження та вирішив проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; запропоновав відповідачу протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення цієї ухвали подати відзив на позовну заяву.
Відповідач копію ухвали суду та позовну заяву із додатками отримав 18 січня 2025 року, що підтверджується поштовим відправленням № 0610221623188, однак, не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву. За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає приписам частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив таке.
Як вбачається, між ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 03 листопада 2023 року укладений Договір позики № 76629738, згідно з яким товариство перерахувало відповідачу на картковий рахунок НОМЕР_1 кошти у розмірі 12000 грн, строком на 30 днів до 02 грудня 2023 року. Договір підписаний позичальником електронним цифровим підписом у формі одноразового ідентифікатора: aW5Gamy4az.
Між ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем 14 червня 2021 року укладений Договір факторингу № 14/06/21.
Відповідно до умов договору фактор зобов'язується передати грошові кошти, в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників.
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржника відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі відповідного Реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні прави вимоги.
Позивач стверджує, що на підставі зазначеного договору факторингу, додатковими угодами № 2 від 28 липня 2021 року та № 22 від 11 квітня 2024 року до Договору факторингу від 14 червня 2021 року № 14/06/21, Акта прийому-передачі Реєстру Боржників № 22 від 11 квітня 2024 року за договором факторингу та витягу з Реєстру Боржників № 22 до нього перейшло право вимоги заборгованості до відповідача у розмірі 36679,69 грн за Договором позики від 03 листопада 2023 року № 76629738.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 Цивільного процесуального кодексу України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина перша-четверта статті 12 Цивільного процесуального кодексу України).
Частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із статтею 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 512 Цивільного кодексу України).
Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За статтею 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 517 Цивільного кодексу України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Статтею 1077 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Предметом договору факторингу згідно зі статтею 1078 Цивільного кодексу України може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
За приписами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Відступлення майбутніх вимог можливе лише за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17).
Однак, суд встановив, що Договір позики № 76345236 укладений 10 грудня 2023 року, через два роки п'ять місяців після укладення Договору факторингу від 14 червня 2021 року
№ 14/06/21, тобто на момент укладення договору факторингу ще не виникли зобов'язання між первісним кредитором та боржником і здійснена передача невизначених вимог.
З огляду на викладене, надані позивачем копії Договору факторингу від 14 червня 2021 року № 14/06/21, Додаткової угоди № 2 від 28 липня 2021 року, Додаткової угоди № 22 від 11 квітня 2024 року до Договору факторингу від 14 червня 2021 року № 14/06/21, Акта прийому-передачі Реєстру Боржників № 22 від 11 квітня 2024 року за Договором факторингу від 14 червня 2021 року № 14/06/21, Витягу з Реєстру боржників № 22 до Договору факторингу від 14 червня 2021 року № 14/06/21, суд не визнає допустимими і належними доказами щодо наявності у позивача права вимоги до відповідача за Договором позики від 03 листопада 2023 року № 76629738.
Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Отже, позивач не довів факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики від 03 листопада 2023 року № 76629738 від первісного кредитора Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів», а тому у задоволенні позовних вимог у цій частині необхідно відмовити.
Крім того, між ТОВ «Лінеура України» та ОСОБА_1 16 жовтня 2023 року укладений Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4060917, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000 грн строком на 360 днів у безготівковій формі з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 . Договір підписаний позичальником електронним цифровим підписом у формі одноразового ідентифікатора: А409.
Згодом 22 жовтня 2023 року був укладений Додатковий договір до Договору № 4060917, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав 6000 грн. Загальна сума кредиту складає 16000 грн. Додатковий договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е352.
Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за цим договором, розмір заборгованості складає 88317,93 грн, з яких: 15999,99 грн - основна сума боргу, 72317,94 грн - заборгованість за відсотками, право вимоги якої перейшло до позивача за Договором факторингу від 27 червня 2024 року № 27062024, укладений між позивачем та первісним кредитором (Акт прийому передачі Реєстру Боржників, витяг з Реєстру Боржників за Договором факторингу від 27 червня 2024 року № 27062024).
Також, між ТОВ «Авентус України» та ОСОБА_2 14 грудня 2023 року укладений Договір про надання споживчого кредиту №7371044 відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 12000 грн строком на 360 днів у безготівковій формі з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 . Договір підписаний позичальником електронним цифровим підписом у формі одноразового ідентифікатора: С9667.
Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за цим договором, розмір заборгованості складає 43680 грн, з яких: 12000 грн - основна сума боргу, 31680 грн - заборгованість за відсотками, право вимоги якої перейшло до позивача за Договором факторингу від 27 вересня 2024 року № 27092024, укладений між позивачем та первісним кредитором (Акт прийому передачі Реєстру Боржників, витяг з Реєстру Боржників до Договору факторингу від 27 вересня 2024 року № 27092024).
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1055 Цивільного кодексу України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин третьої, четвертої, шостої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (стаття 526 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України).
За статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, оскільки на підставі зазначених договорів факторингу право грошової вимоги до відповідача відступлено на користь позивача, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту 16 жовтня 2023 року № 4060917 у розмірі 88317,93 грн та укладений Договором про надання споживчого кредиту 14 грудня 2023 року № 7371044 у розмірі 43680 грн є обґрунтованими та такими, що необхідно задовольнити.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України пропорційно до задоволених вимог із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» необхідно стягнути 2370 грн у відшкодування понесених судових витрат зі сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014 заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16 жовтня 2023 року № 4060917 у розмірі 88317 (вісімдесят вісім тисяч триста сімнадцять) гривень 93 коп., за Договором про надання споживчого кредиту від 14 грудня 2023 року № 7371044 у розмірі 43680 (сорок три тисячі шістсот вісімдесят) гривень та2370 (дві тисячі триста сімдесят) гривень судового збору.
У задоволенні в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація сторін:
- позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: вулиця Симона Петлюри, будинок 30, місто Київ, ЄДРПОУ 35625014;
- ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_3 .
Суддя О.С. Сініцина