Справа № 159/788/25
Провадження № 3/159/496/25
24 квітня 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Денисюк Т.В, з участю особи, відносно якої складений протокол ОСОБА_1 , його захисника Талашко І.М, розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділу організації несення служби в м.Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є особою з інвалідністю ІІІ групи, пенсіонер,
за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №349955 від 04.02.2025 ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він повторно 04.02.2024 приблизно о 18.47 годині в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство по відношенню до сестри ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурними словами.
ОСОБА_1 в суді провину не визнав і пояснив, що після смерті матері, він проживає в одній квартирі із сестрою, яка є особою з інвалідністю ІІ групи. Передбачити поведінку сестри неможливо, емоційно нестабільна, агресивна. Кожна суперечка через побутові питання завершується викликом поліції. Того дня вони обговорювали порядок сплати комунальних платежів, сестрі не сподобалась його позиція і вона викликала поліцію. Її повідомлення про акти домашнього насильства не відповідають дійсності.
Заслухавши особу та його захисника Талашко І.М., покази свідків, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов такого висновку.
Адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стаття 62 Конституції України).
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Суд з'ясовує усі обставини справи на підставі поданих доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №349955 від 04.02.2025 дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейським за частиною третьою статті 173-2 КУпАП.
За вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою статті 173-2, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою адміністративну відповідальність за частиною третьою статті 173-2 КУпАП.
Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VІІІ домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Положеннями вищевказаного Закону визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
За змістом Закону №2229-VІІІ домашнє насильство передбачає домінування кривдника над постраждалою особою.
Матеріали справи не містять доказів наявності в діях ОСОБА_1 ознак домашнього насильства, а також завдання ОСОБА_2 будь-якої шкоди.
За письмовими поясненнями ОСОБА_2 її брат ОСОБА_1 того дня за місцем їх спільного проживання виражався в її адресу нецензурною лайкою, намагався спровокувати бійку.
Проте такі пояснення потерпілої повністю спростовані показами свідків у судовому засіданні.
Так свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які є сусідами сім'ї ОСОБА_6 , кожен зокрема, суду пояснили, що проживають в одному під'їзді із Цехошами понад 30 років, добре обізнані із ситуацією у сім'ї. На їх переконання твердження ОСОБА_7 про вчинення щодо неї домашнього насильства є неправдивими. Справа у тім, що ОСОБА_8 є особою з інвалідністю, поводить себе агресивно. Ще за життя мати ОСОБА_6 часто ночувала у сусідів, побоюючись агресивних вчинків доньки. Маючи намір уникнути конфліктів щодо поділу спадкового майна після своєї смерті, мати подарувала частину квартири ОСОБА_9 . На сьогодні усі сусіди припинили спілкуватись із ОСОБА_10 , оскільки вона може не лише раптово і безпричинно образити, але й вдарити. Актів насильства зі сторони ОСОБА_11 ніхто із свідків не бачив, натомість були очевидцями як ОСОБА_8 викликала поліцію в той момент як ОСОБА_12 ще не прийшов додому, а у дворі спілкувався із сусідами.
Допитаний в судовому засіданні як свідок дільничний інспектор ОСОБА_13 суду пояснив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як сімейний кривдник, у зв'язку із вчиненням домашнього психологічного насильства щодо сестри. Останнім часом він не виїздив на виклики і не спілкувався із учасниками події.
Інші докази, окрім пояснень потерпілої, які б підтверджували викладені у протоколі обставини, в матеріалах справи відсутні.
З урахуванням положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд не вправі самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист.
За відсутності доказів фактичних обставин правопорушення особа не може бути визнана винною у його вчиненні.
Ураховуючи наведене провадження в справі необхідно закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП,за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за частиною третьою статті 173-2 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 173-2 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
СуддяТ. В. Денисюк