Справа № 159/2509/25
Провадження № 1-кс/159/856/25
про арешт майна
24 квітня 2025 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання старшого дізнавача СД Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025035550000126 від 15.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, про арешт майна,
23.04.2025 засобами поштового зв'язку до суду надійшло клопотання старшого дізнавача СД Ковельського РУП ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,про арешт майна, яке визнане речовим доказом у цьому кримінальному провадженні та добровільно видане потерпілим ОСОБА_5 16.04.2025.
Клопотання мотивоване тим, що 09.04.2025 приблизно о 18 годині ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , перебуваючи неподалік с. Оса, Ковельського району, під час раптово виниклого конфлікту, умисно наніс тілесні ушкодження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_2 .
Відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.04.2025 за № 12025035550000126 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
16.04.2025 потерпілий ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції свої речі, в яких був одягнений в момент заподіяння йому тілесних ушкоджень, а саме: камуфляжні штани зеленого кольору, флісову сорочку у клітинку синього кольору, майку білого кольору, флісову кофту чорного кольору, куртку стьобану темно синього кольору, які всі зі слідами речовини із паливно-мастильних матеріалів та пошкодженнями у вигляді пропалювання та обвуглення.
Добровільно видані потерпілим речі 17.04.2025 визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
З метою подальшого збереження речових доказів та їх дослідження дізнавач просить накласти арешт на добровільно видане потерпілим майно, що дозволить зберегти докази у незмінному стані до завершення досудового розслідування.
Дізнавач, прокурор та власник майна на розгляд клопотання не з'явилися.
В заяві від 17.04.2025 потерпілий ОСОБА_5 не заперечив проти арешту вилученого майна, розгляд клопотання просив проводити без його участі.
Фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України.
Вивчивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою зокрема забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
За матеріалами кримінального провадження перелічене у клопотанні майно відповідає критеріям тимчасового вилученого майна, здобуте у встановленому законом порядку, є речовим доказом у справі, існує обґрунтована необхідність у проведенні ряду експертиз та слідчих дій, тому дізнавачем доведені підстави для його арешту.
На підставі викладеного та керуючись статтями 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на добровільно видане 16.04.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , майно, а саме на камуфляжні штани зеленого кольору, флісову сорочку у клітинку синього кольору, майку білого кольору, флісову кофту чорного кольору, куртку стьобану темно синього кольору, які зі слідами речовини із паливно-мастильних матеріалів та з пошкодженнями у вигляді пропалювання та обвуглення.
Заборонити відчужувати, розпоряджатися, користуватися арештованим майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
На підставі ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1