Справа № 606/240/25Головуючий у 1-й інстанції Ромазан Л.С.
Провадження № 33/817/207/25 Доповідач - Сарновський В.Я.
Категорія - ч.5 ст.126 КУпАП
25 квітня 2025 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 25 березня 2025 року,-
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. в дохід держави.
Згідно постанови 31 січня 2025 року о 21 год. 45 хв. ОСОБА_1 в смт. Микулинці по вул. Тернопільській, 37 Тернопільського району Тернопільської області, повторно протягом року керував транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «21093» з державними номерними знаками (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги пункту 2.1 а Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), тим самим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 25 березня 2025 року та закрити провадження у справі. Свої вимоги мотивує тим, що:
в матеріалах справи відсутня постанова суду про позбавлення ОСОБА_1 водійських прав, а її відсутність ставить під сумнів подальшу кваліфікацію його дій;
у протоколі про адміністративне правопорушення відсутній підпис ОСОБА_1 про ознайомлення його з правами та обов'язками;
відеозаписи наявні у матеріалах справи судом першої інстанції не досліджувалися;
протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, так як працівник поліції не ознайомив ОСОБА_1 із його змістом.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Маркушевський Б.Ф. не з'явились, хоча були повідомлені про час і місце апеляційного розгляду. Повідомлень про причини неявки в судове засідання та клопотань про відкладення апеляційного розгляду від них не надходило. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив проводити апеляційний розгляд у його відсутності та відсутності його представника.
Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об'єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №235396 від 31 січня 2025 року, який ОСОБА_1 підписано без зауважень; постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА №615180 від 06 січня 2025 року; DVD-R компакт-диску з відеоматеріалами; рапорті працівника поліції Цимбали Р.В. від 31 січня 2025 року.
Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, доведений належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.
Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутня постанова суду про позбавлення ОСОБА_1 водійських прав не спростовує факту вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки в цій справі на ОСОБА_1 накладено стягнення за повторне вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, а не за керування автомобілем особою, яку позбавлено права керування.
Частиною другою ст.126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно частини п'ятої вказаної статті повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Як вбачається зі змісту наявної в матеріалах справи постанови серії ББА №615180 від 06 січня 2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, що в апеляційній скарзі не заперечується, а тому повторне керування транспортним засобом утворює в його діях склад правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Надуманими є твердження апелянта про те, що відеозаписи наявні у матеріалах справи судом першої інстанції не досліджувалися, так як вбачається із оскаржуваної постанови, суд першої інстанції дослідив цей доказ та описав зміст зафіксованих обставин і дав їм належну оцінку.
Твердження апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, так як працівник поліції не ознайомив ОСОБА_1 із його змістом, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки у цьому протоколі зазначено, що 31 січня 2025 року о 21 год. 45 хв. ОСОБА_1 в смт. Микулинці по вул. Тернопільській, 37 Тернопільського району Тернопільської області, повторно протягом року керував транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «21093» з державними номерними знаками (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги пункту 2.1 а Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), тим самим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП. Також, у вищевказаному протоколі зазначені посада, найменування підрозділу поліції, звання та прізвище, ім'я особи, яка його складала, та його підпис.
Таким чином, зі змісту протоколу встановлено, що в ньому зазначено час, місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка його склала і особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Будь-яких заперечень у протоколі про адміністративне правопорушення водієм ОСОБА_1 щодо його змісту не зазначено, останній своїм підписом підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений та його копію отримав.
Вивчення змісту протоколу про адміністративне правопорушення дає підстави дійти висновку, що в ньому достатньо чітко і доступно для розуміння викладено суть інкримінованого правопорушення.
Відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення підпису ОСОБА_1 про ознайомлення його з правами та обов'язками, не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, так як вбачається із матеріалів справи, зокрема відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції (файл export-n33at (1).mp4 починаючи з 21:58:40 год), працівник поліції ознайомив ОСОБА_1 з його правами та обов'язками.
Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 25 березня 2025 року, відносно нього - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя