Справа № 444/4222/23 Головуючий у 1 інстанції: Ясиновський Р. Б.
Провадження № 22-ц/811/3964/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
23 квітня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Ванівського О.М.,
суддів Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.
секретаря: Цьони С.Ю.
з участю: апелянта - ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , представника позивача - Деркач О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 07 листопада 2024 року у справі за позовом АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-
В листопаді 2023 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТРО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг.
Позовні вимоги обґрунтовували тим, що відповідач ОСОБА_3 звернулась до позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 07.05.2012 року.
Вказували, що позивач АТ КБ "ПриватБанк" свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Однак відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями. Таким чином, у порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала, хоча договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зважаючи на наведене позивач просив стягнути з ОСОБА_3 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТРА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 07.05.2012 у розмірі 95 517.65 грн станом на 31.10.2023 та судові витрати у розмірі 2 684.00 грн судового збору.
Оскаржуваним рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 07 листопада 2024 року позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТРА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг - задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТРА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 07.05.2012 у розмірі 95 517.65 грн станом на 31.10.2023
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТРА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" судові витрати у розмірі 2 684.00 грн судового збору.
Рішення в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 .
Вважає, що при ухваленні рішення не були з'ясовані усі обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права, а тому воно є незаконним та необґрунтованим.
Зазначає, що відповідно до матеріалів справи відповідачем, повідомлено суд та надано відповідні докази про факт вчинення шахрайських дій, Відомості про вказаний відповідачем факт 07 лютого 2023 року ВП № 1 ЛРУП N? 1 ГУ НІ у Львівській області внесені до ЄРДР за N?12023141380000193, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Зазначено, що невідома особа представилась представником АТ КБ «ПриватБанк», назвала всі мої дані, в тому числі ПІБ, номер карти, дату видачі, термін її дії, а також логін. Звертає увагу суду, що нею ніколи, а зокрема, під час телефонної розмови із ймовірними шахраями, не розголошувалась будь-кому (третім особам) інформація про банківські дані. Шахраї, які назвались представниками АТ КБ «ПриватБанк» на момент телефонної розмови особисто назвали її банківські дані, доступ до яких був тільки в неї та в АТ КБ «ПриватБанк», що свідчить про те, що така інформація вже попередньо була отримана шахраями.
Вважає, що в судовому порядку не доведено та не може вважатися, що в неї був намір чи необережність надати особисту інформацію третім особам та що така була надана у зв'язку із вчиненням нею відповідних дій чи бездіяльністю, однак суд не взяв це до уваги, і повну відповідальність за отримання третіми особами її даних поклав на неї, не дивлячись на те, що Позивач, володіючи її даними, також міг надати її дані іншим особам.
Просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта - ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, представника позивача - ОСОБА_4 на заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, щоміж сторонами у справі виникли кредитні правовідносини, відповідачем грошові кошти у вигляді кредитного ліміту отримано, але не повернуто у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 звернулася до позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 07.05.2012 року.
Відповідачем підписано 18.08.2022 року паспорт споживчого кредиту та 06.02.2023 року заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
Відповідачу було відкрито кредитний рахунок, що підтверджується випискою по рахунку, та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку (номери та строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки).
У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 75000.00 грн, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.2.3., 2.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Згідно з наданим розрахунком заборгованості, відповідач станом на 31.10.2023 року має заборгованість - 95517, 65 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 74 984, 23 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 20 533, 42 грн.
В суді першої інстанції, ОСОБА_1 підтвердила, що 07 травня 2012 року нею була підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, однак остання стверджує, що 05 лютого 2023 року кошти, які знаходились на її картці були викрадені з її рахунку шахраями, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, про що вона одразу ж повідомила позивача та на наступний день звернулася в правоохороні органи із заявами з цього приводу.
Згідно пояснень відповідача, 05 лютого 2023 року невідома особа зателефонувала їй, та представившись працівником Служби безпеки банку "ПриватБанк", під приводом здійснення банківських операцій, отримала її персональні дані, які остання самостійно добровільно надала, після чого із картки НОМЕР_1 було знято кошти в сумі 96 000.00 грн., з яких 20 263.00 грн. її особисті кошти та 74 894.00 грн. - кошти АТ КБ "ПриватБанк" з кредитного ліміту.
В ході проведення позивачем службової перевірки було встановлено наступне.
Кредитний ліміт по картці НОМЕР_1 з 5 000 грн. до 75 000 грн. було піднято 05.02.2023 р. о 13:59:04.
З переказаних 05.02.2024 р. 95 178.77 грн. з картки НОМЕР_1 - 75 000 грн., це кредитні кошти. Особисті кошти 17 200 грн.
Картка НОМЕР_1 була активована 18.08.2022 р.
Входи в акаунт Приват24 клієнта ОСОБА_1 здійснювались з фінансового мобільного номеру НОМЕР_2 , типового мобільного пристрою Samsung з типової ІР-адреси.
Під час здійснення спірних транзакцій 05.02.2023 зміни фінансового номеру телефону не було. Згідно даних ПК ЄКБ у профілі клієнта ОСОБА_1 в закладці "Контакти та адреси" фінансовий номер телефону НОМЕР_2 рахувався за клієнтом ОСОБА_1 починаючи з 07.05.2012.
Згідно даних ПК Voice Record System зафіксовано чотири діалоги 05.02.2023 зі сторони клієнта ОСОБА_1 на гарячу лінію 3700 з мобільного номеру телефону НОМЕР_2 .
- НОМЕР_3 , який мав місце о 14:16:20, тривалістю 1 хв. 41 сек. В ході діалогу ОСОБА_1 вказує, що на її мобільний номер зателефонували невідомі особи і представились працівниками безпеки Банку. ОСОБА_1 вказує, що їй надходили коди. Збільшувався ліміт по її картці та за результатами у неї було списано 20 000 грн.
-id 746953751, який мав місце о 14:20:01, тривалістю 6 хв. 6 сек. В ході діалогу ОСОБА_1 вказує, що стала жертвою шахрайства. Що з її картки було списано її власні кошти та кредитні кошти. В ході діалогу ОСОБА_1 пройшла ідентифікацію.
-id НОМЕР_4 , який мав місце о 15:08:30, тривалістю 2 хв. відеодзвінок.
- id НОМЕР_5 , який мав місце о 19:08:56, тривалістю 12 хв. 53 сек. В ході діалогу ОСОБА_1 просить повернути неправомірно списані з її картки особисті та кредитні кошти. Проходить повну ідентифікацію.
Згідно даних ПК PAN Like VK fm усі спірні операції списання коштів 05.02.2023 були здійснено за допомогою попередньої авторизації 05.02.2023 о 14:04:38 карти НОМЕР_1 в платіжній системі Apple Pay.
Усі списання по карті відбулося через мобільний додаток "Apple Pay" з ручним вводом номеру картки ( posentrey mode-12 ), введенням cw-коду ( resp code- 1) з використання "3D-Secure" ( pos condition-82).
Сервіс Apple Pay - безконтактний сервіс, що дозволяє здійснювати оплати чи зняття грошових коштів на пристроях, які підтримують дану функцію. Для користування послугою необхідно встановити на телефон додаток, додати до нього банківські картки із введенням даних картки. Після успішної авторизації карток у додатку, можливо користуватися картками без її фізичної присутності, в тому числі можливе безконтактне зняття готівки на банкомат. Опис сервісу доступний за посиланням privatbank.ua/cpa/googlepay.
Оскільки термінал належать сторонньому банку, встановити деталі подальшого виведення списаних коштів на стороні "ПриватБанку" не надається можливим. Заявки на повернення коштів не подавались, оскільки усі п'ять транзакцій здійснювались з введенням 3D-secure. Логи та паролі не змінювались.
СМС повідомлення за 05.02.2023, що надходили на фінансовий номер телефону НОМЕР_2 клієнта ОСОБА_1 з технічних причин SMS-повідомлення не збережені.
Постановою НБУ №130 27.11.2018 №130 затверджено "Правила застосування переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України". Вказаними правилами не передбачено збереження SMS-повідомлень, що направляються клієнтам. Відповідно не передбачено термін зберігання SMS-повідомлень.
В ПК Вхідна кореспонденція клієнт ОСОБА_1 особисто надала фото з екрану свого мобільного телефону про інформування ОСОБА_1 про те, що її картка * НОМЕР_6 активована в Apple Pay.
Відомості про вказаний відповідачем факт 07 лютого 2023 року ВП № 1 ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області внесені до ЄРДР за №12023141380000193, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Таким чином, з наведеного вбачається, що треті особи, отримавши від клієнта повну інформацію за її кредитною карткою НОМЕР_1 , завели та адаптували її в гаманці "Apple Pay" на своєму мобільному пристрої, де клієнт підтвердила кодом з SMS-повідомлення. Використовуючи доступ до кредитної картки НОМЕР_1, через гаманець "Apple Pay", перевели кошти через термінал MONO011 (процесинг МОНО] Банку).
Відповідно до п.14.12 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач зобов'язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.
Згідно із п.14.16. статті 14 цього Закону користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов'язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
Відповідно до п.п.5, 6, 7, 8 розділу VI Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням» затвердженого Постановою НБУ «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 за №705, користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції які не виконувалися користувачем. Після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, користувач зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором.
До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, емітент зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. У разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки Емітент негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Згідно із п.9 розділу VI указаного Положення, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
За змістом статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Згідно принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Цивільного процесуального кодексу України в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Відповідно до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України, обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Із огляду на наведені норми матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає хибними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи доводи апеляційної скарги щодо недоведеності, що саме відповідачка використала кредитні кошти та не повернула їх в порушення умов зобов'язання. Тоді як суд першої інстанції дійшов правильного та вмотивованого висновку, що сам по собі факт звернення до правоохоронних органів та відкриття кримінального провадження за ч.4 ст.185 КК України не є належним та допустимим доказом на підтвердження того, що кошти з карткового рахунку були зняті поза її волею, а отже підстав застосування статті 614 ЦК України, оскільки у справі відсутні докази своєчасного вжиття залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
При цьому, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 , підписавши заяву від 07.05.2012 року погодила своє приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанк, що розміщені в мережі Інтернет за адресою: https://privatbank.ua/terms.
Так, підпунктом 1.1.2.1.10 Умов і правил передбачено, що у разі втрати клієнтом фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних таких осіб клієнт зобов'язаний негайно повідомити про це банк в будь-якому з доступних каналів: 3700, чат-онлайн, відділення банку. На підставі звернення клієнта про зазначений факт банк знімає з номера телефону клієнта ознаку «Фінансовий» та блокує акаунт клієнта в системі «Приват24» з метою уникнення можливих шахрайських операцій з рахунками клієнта.
Відповідно до підпункту 2.1.4.5.1 Умов і правил клієнт зобов'язаний не передавати картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим договором, або що суперечать чинному законодавству.
Клієнт зобов'язаний вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, викрадення картки, доступу третіх осіб до картки, у тому числі до інформації, нанесеної на неї (підпункт 2.1.4.5.2 Умов і правил).
Згідно з підпунктом 2.1.4.5.8 Умов і правил у разі втрати/крадіжки фінансового номеру телефону або зміни номера телефону, який є фінансовим, клієнт зобов'язується негайно інформувати банк.
Відповідно до підпункту 2.1.4.5.6 Умов і правил клієнт зобов'язаний інформувати банк та правоохоронні органи про факти втрати картки, ПІНу або отримання інформації про їх незаконне використання. При настанні вищевказаних випадків необхідно звернутися у відділення банку або за телефоном 3700 (безкоштовно по Україні).
Згідно з підпунктом 2.1.4.7.1 Умов і правил клієнт має право здійснювати операції за допомогою безконтактного платіжного інтерфейсу (платіжні операції, у тому числі зняття готівки, отримання інформації про наявність грошових коштів на його рахунках без присутності картки в банкоматі тощо).
Процедура ідентифікації клієнта, який бажає скористатися безконтактним платіжним інтерфейсом, здійснюється за допомогою засобів ідентифікації, що передбачені між банком та клієнтом (фінансовий номер телефону клієнта, ПІН(у випадку, якщо встановлений на рахунку клієнта), одноразові (динамічні) паролі, QR-код, в тому числі сформований за допомогою системи інтернет-банкінгу, CVV/CVCкодів, тощо) (підпункт 2.1.4.7.2 Умов і правил).
Підпунктом 2.1.4.11.1 Умов і правил передбачено, що у випадку втрати картки/ПІНу/постійного пароля/одноразових паролів/мобільної сім-картки із фінансовим номером телефону клієнта або виникнення у клієнта підозри, що картка/ПІН/постійний пароль/одноразові паролі/фінансовий номер телефону могли бути втрачені, або виникнення ризику несанкціонованого використання картки/ПІНу/постійного пароля/одноразових паролів/фінансового номера телефону клієнт негайно зобов'язаний виконати одну з таких дій:звернутися до відділення банку, в чат-онлайн або за телефоном: 3700 (безкоштовно по Україні) і заявити про такий факт;якщо картка підключена до послуги «Інформування про транзакції», виконати дії, необхідні для блокування картки відповідно до інструкцій з використання послуги;якщо картка підключена до системи «Приват24» виконати дії, необхідні для блокування картки відповідно до інструкцій з використання системи «Приват24».
Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на картці даних (підпункт 2.1.4.12.3 Умов і правил).
Згідно з підпунктом 2.1.4.12.5 Умов і правил клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, у разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати картки, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.
Відповідно до підпункту 2.1.4.12.9 Умов і правил клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на картці даних, до моменту звернення клієнта в банк та блокування картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки картки у стоп-лист платіжною системою.
Відтак, саме на відповідача покладено обов'язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком у результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов'язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення. Тому до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій, що відбулися 05.02.2023 року та відповідальність несе користувач, а банк не несе відповідальності за збитки від операцій, здійснених до цього повідомлення.
Наявність кримінального провадження по факту шахрайських дій невідомих осіб в силу презумпції невинуватості не може свідчити про вчинення злочину відносно ОСОБА_1 до ухвалення вироку, яким такі обставини будуть встановлені. Та, з огляду на положення статті 1166 ЦК України, за наявності доведеного факту шахрайських дій з незаконного використання кредитних коштів, спричинена відповідачці шкода повинна відшкодовуватися винною особою, а не позивачем.
Таким чином, суд першої інстанції, внаслідок правильного застосування норм матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав, слушно вказавши, що дії третіх осіб по відношенню до клієнта банку ОСОБА_1 , в результаті яких 05.02.2023 з її картки НОМЕР_1 були списані грошові кошти в загальній сумі 92 200 грн прямі кошти (+ комісія 2978.77 грн), відбулися внаслідок розголошення конфіденційної інформації самим клієнтом ОСОБА_1 ..
Таким чином, вказана ситуація по клієнту ОСОБА_1 стала можливою саме через порушення самим клієнтом ОСОБА_1 "Умов і правил надання банківських послуг". Відповідно до п.2.3.1.1.3 Умов та правил надання банківських послуг, що розміщуються в мережі Інтернет за адресою privatbank.ua і є невід'ємною частиною договору банківського і обслуговування, Клієнт має право ініціювати Платіжну інструкцію у Віддалених каналах обслуговування в електронній формі. Сторони узгодили можливість використання клієнтом наступних віддалених каналів обслуговування: Система Приват24, в т.ч. мобільна версія, системи "LiqPay" та "Sendmoney", ATM, ТСО, SMS, месенджери та будь-які інші системи "клієнт - банк", "клієнт -Інтернет - банк", "телефонний банкінг", "миттєва безконтактна оплата", якщо Банком надається така технічна можливість (п.2.3.1.1.2 Умов).
Доказів на підтвердження здійснення оспорюваних транзакції з вини Банку, позивачем не надано, натомість, є докази того, що позивач сама розголосила конфіденційну інформацію по своїй картці, отже вини Банку у несанкціонованому списанні коштів з карти ОСОБА_1 немає.
Доводів на спростування викладеного апеляційна скарга не містить. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERSv. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 07 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 23.04.2025 року.
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.