Справа № 303/8147/24
Провадження № 22-ц/4806/431/25
про залишення апеляційної скарги без руху
25 квітня 2025 року м. Ужгород
Суддя-доповідач судової палати в цивільних справах Закарпатського апеляційного суду Мацунич М.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чередниченко Юрій Валентинович, на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 грудня 2024 року, ухвалене суддею Гутій О.В., в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чередниченко Ю.В., подав апеляційну скаргу на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 грудня 2024 року. Одночасно просить поновити строк, оскільки такий пропущений з поважних причин.
Відповідно до ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Як слідує з матеріалів справи, оскаржуване рішення ухвалене судом 27.12.2024. Апелянт зазначає, що в суді першої інстанції не отримував копії позовної заяви з ухвалою про відкриття провадження, як і копії оскаржуваного рішення. Про рішення суду дізнався 30.03.2025, коли на його картковий рахунок було накладено арешт виконавцем. Апелянт є військовослужбовцем та постійно перебуває в зоні бойових дій захищаючи суверенітет та незалежність держави. Апеляційну скаргу подано 06.04.2025 через підсистему «Електронний суд».
Дослідивши дані обставини суд вважає дані підстави поновлення строку поважними та поновлює строк на подання апеляційної скарги.
Крім цього, апелянт вважає, що звільнений від сплати судового збору, а тому просить звільнити його від сплати такого, оскільки він є військовослужбовцем.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема: 1) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків (п.12 ч.1 ст.5); 2) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав (п.13 ч.1 ст.5).
Разом з цим, пункт 12 та пункт 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" визначають окремі підстави для звільнення особи від сплати судового збору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження №14-730цс19) зроблено висновок, що "відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 (провадження №11-795заі19), ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 20 травня 2024 року у справі № 489/4939/23 (провадження №61-3506ск24), від 27 травня 2024 року у справі №274/511/15-ц (провадження №61-6837ск24).
У даному випадку, зазначений спір про стягнення заборгованості не пов'язаний із захистом порушених прав апелянта ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, із врахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому він не звільнений на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі з вище наведених підстав.
З огляду на викладене, за подання апеляційної скарги апелянт (відповідач) не звільняється від сплати судового збору з підстав, передбачених п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та повинен сплачувати його на загальних підставах у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, по даній справі судовий збір за подання апеляційної скарги становить 3 633,60 грн(3 028 х 150% = 4 542 х 0,8), які повинні бути внесені або перераховані апелянтом за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів:ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ):37975895
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача:UA708999980313161206080007493
Код класифікації доходів бюджету22030101.
Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва позивача).
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, про що слід повідомити апелянта та надати йому строк протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків скарги, шляхом сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суддя-доповідач
Поновити строк апеляційного оскарження ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чередниченко Юрій Валентинович, на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 грудня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чередниченко Юрій Валентинович, на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 грудня 2024 рокузалишити без руху, про що повідомити апелянта та надати йому строк протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків скарги.
Роз'яснити апелянту, якщо він відповідно до цієї ухвали у встановлений строк не усуне недоліки апеляційної скарги, шляхом подання до суду апеляційної квитанції про сплату судового збору, то апеляційна скарга буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Суддя М.В. Мацунич