Справа № 686/1527/25
Провадження № 2/686/2285/25
23 квітня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі судді Заворотної О.Л.
секретаря судового засідання Сікори Ю.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1
відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення порядку користування земельною ділянкою -
встановив:
В січні 2025 року ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулись до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Ухвалою суду від 20.01.2025 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
24.03.2025 відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подали заперечення на позовну заяву, де позов не визнали.
28.03.2025 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 подали до суду зустрічну позовну заяву про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, та просили об'єднати для спільного розгляду із первісним позовом.
В підготовчому засіданні представник позивача ОСОБА_1 діючи в інтересах ОСОБА_6 проти прийняття зустрічної позовної заяви заперечує, оскільки за своїм змістом вказана заява не є зустрічною, а має бути подана до суду як окремий позов, просить в прийнятті зустрічної позовної заяви відмовити.
Позивач ОСОБА_5 подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в підготовчому засіданні клопотання про прийняття зустрічної позовної заяви підтримали.
Відповідач ОСОБА_4 в підготовчому засіданні клопотання про прийняття зустрічної позовної заяви підтримав.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звертаючись до суду із позовом про встановлення порядку користування земельною ділянкою вказали, що згідно Договору про поділ майна в натурі від 02.11.2018 р. між ОСОБА_7 (Сторона 1), ОСОБА_2 (Сторона 2), ОСОБА_3 (Сторона 3), ОСОБА_8 (Сторона 4), ОСОБА_4 що діяв в інтересах ОСОБА_9 як опікун (Сторона 5), здійснено поділ в натурі нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності Сторін, а саме: житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями за номером АДРЕСА_1 .
Згідно Розділу 2 Договору про поділ майна в натурі від 02.11.2018 р. було припинено право спільної часткової власності та виникло наступне:
2.1.1. Право власності Сторони 1 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як на окремий об'єкт нерухомості, що включає в себе Житловий будинок А-1, загальною площею 46,1 кв.м., житловою площею 30,2 кв.м. який складається з наступного: 5-1 кухня пл. 10.1 кв.м., 5-2 коридор пл. 5,8 кв.м. 5-3 житлова пя. 5,6 кв.м., 5-4 житлова пл. 24,6 кв.м.
В п. 3.4. Договору вказано, що Сторони домовились, що дія цього договору не поширюється на земельну ділянку на якій розташоване вищезазначене нерухоме майно. Сторони підтверджують, що право власності на земельну ділянку не оформлено та не зареєстровано.
Після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємцями майна стали його діти ОСОБА_6 та ОСОБА_5 по 1/2 частці на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 січня 2023р. виданого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мілашевською Аліною Валеріївною.
До будинку прилягає земельна ділянка розміром для обслуговування житлового будинку та господарських будівель 808,5 кв.м згідно Схеми № 131.
Рішенням 47 сесії № 65 від 11.12.2024р. Хмельницької міської ради вирішено: Підтримати пропозицію комісії з розгляду земельних питань, визнати обгрунтованою відмову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про погодження меж та запропоновано звернутися до суду.
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звертаючись до суду із зустрічною позовною заявою, вказали, що є користувачами земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, так як є власниками будинків розміщених на цій земельній ділянці. На земельній ділянці, якою позивачі користуються, та слугує проїздом до житлового будинку ОСОБА_6 та ОСОБА_5 встановлена переносна споруда (гараж), яка кріпиться (прилягає) до стіни житлового будинку, який належить ОСОБА_3 .
Ця частина переносної споруди(гараж) захоплює земельну ділянку, яка за визначенням суду про порядок користування земельною ділянкою від 7 лютого 1961 року, ОСОБА_10 виділив 315 кв. м, та згодом перейшла по спадку ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві безстрокового постійного користування земельною ділянкою.
Оскільки частина переносної споруди розміщена на належній відповідачам земельній ділянці, не має можливості обслуговувати цю частину житлової будівлі.
В добровільному порядку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перенести споруду (гараж) на належну їм земельну ділянку відмовляються, в зв'язку із чим звернулися за захистом своїх прав до суду.
Частина 1 ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом ч.ч.1-3 ст.193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, тобто такими, що виникають з одних правовідносин, доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Недоцільно розглядати первісний та зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.
Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом.
Таким чином, вирішуючи клопотання про прийняття зустрічного позову суд з'ясовує такі питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову, чи поданий зустрічний позов у строк для подання відзиву на позов.
Аналогічний зміст містить й п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року.
У постанові від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц Велика Палата Верховного Суду наголосила, що зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред'явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів).
Конструкція ч. 2 ст. 193 ЦПК вказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Аналіз наведених правових висновків Верховного Суду свідчить, що право відповідача на подання зустрічного позову не є абсолютним правом сторони у справі, взаємопов'язаність позовних вимог первісного та зустрічного позову не може бути достатньою підставою для спільного їх розгляду, оскільки суд має встановити доцільність спільного розгляду первісного та зустрічного позовів в одному провадженні.
Разом з тим враховуючи предмет та підставу первісного позову і зустрічного позову, хоча вимоги цих позовів і виникають з одних правовідносин (користування земельною ділянкою), проте вимоги за цими позовами не можуть зараховуватись, також слід врахувати що задоволення зустрічного позову не виключить повністю або частково задоволення первісного позову, об'єднання зустрічного позову з первісним позовом призведе до обтяження розгляду даної цивільної справи.
Крім цього, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Судом встановлено, що ухвалою суду від 20.01.2025 встановлено строк для подання відзиву, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачі отримали ухвалу про відкриття провадження у справі 07.02.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а з зустрічною позовною заявою звернулись 28.03.2025, із клопотанням про поновлення строку для подання зустрічного позову не звертались
Згідно ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Враховуючи вищевикладене, у прийняття зустрічної позовної заяви належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 193,194,353 ЦПК України, суд -
постановив:
Відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - повернути заявникам.
Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Дата складення повної ухвали суду : 25.04.2025.
Суддя :