Справа № 686/9984/25
Провадження № 1-кс/686/3644/25
11 квітня 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_2 про надання дозволу на знищення речових доказів, у кримінальному провадженні №12025243460000114 від 26.03.2025 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
10.04.2025 р. прокурор Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_2 звернулась до слідчого судді з клопотанням, в якому просить надати дозвіл на знищення речових доказів у кримінальному провадженні №12025243460000114 від 26.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, - пристрою для паління із нашаруваннями речовини, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину -PVP, обіг якої заборонено, масою 0,019688 г., який був поміщений на зберігання у камеру зберігання речових доказів УЛМТЗ ГУНП в Хмельницькій області по вул. Грушевського, 98 в м. Хмельницький та який відноситься до вилучених з обігу.
Вивчивши надані матеріали, приходжу до наступних висновків.
Згідно з п. 4 ч.6 ст.100 КПК України, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров'я людей або довкілля.
Відповідно до ч.7 ст.100 КПК України, у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу.
Згідно з ч.9 ст.100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому: майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.
Зі змісту ч.ч.1, 2 ст.171 КПК України вбачається, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, і до такого клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Пунктом 5 ч.1 ст.3 КПК України визначено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Відповідно до положень ст.283 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування.
Аналіз положень п.17 ч.1 ст.3, ст.ст.40, 100, 132, 171, 284 КПК України дає підстави для висновку, що компетенція прокурора на звернення до слідчого судді з відповідним клопотанням, в тому числі й про застосування заходів забезпечення кримінального провадження і про вирішення питання долі речових доказів, розповсюджується лише на стадію досудового розслідування.
Разом з тим, слідчим суддею встановлено, що постановою дізнавача СД ВнП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 від 31.03.2025 р. кримінальне провадження №12025243460000114 було закрито, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діяннях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, отже досудове розслідування в означеному кримінальному провадженні, як то визначено ст.283 КПК України, закінчено.
Тому слідчий суддя звертає увагу на зміст поданого прокурором клопотання, в прохальній частині якого йдеться саме про надання дозволу знищити речові докази, а не про вирішення, передбаченим КПК України чином, питання долі речових доказів судом. Також, до матеріалів клопотання, прокурором було долучено лише: витяг з ЄРДР; висновок експерта, постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання; квитанцію про отримання на зберігання речових доказів від 01.04.2025 р. та постанову про закриття кримінального провадження від 31.03.2025 р. Однак, з урахуванням тієї обставини, що прокурор протягом двадцяти днів, з моменту отримання копії постанови слідчого про закриття кримінального провадження, має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю, до клопотання мали б бути долучені підтверджуючі документи про вручення сторонам кримінального провадження означеної постанови слідчого про закриття кримінального провадження, що має суттєве значення, оскільки, з врахуванням тієї обставини, що постанова очевидно стосується інтересів певної особи - ОСОБА_4 , яким ця постанова може бути оскаржена, так саме, як і може бути скасована прокурором.
Крім того, з врахуванням тієї обставини, що у постанові слідчого про закриття кримінального провадження від 31.03.2025 р. зазначається про направлення копії постанови начальнику ВПД №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області для притягнення винної особи до адміністративної відповідальності за ст.44 КУпАП, доля речових доказів, про які йдеться у клопотанні прокурора та які мали би зберігатись у відповідній кімнаті зберігання речових доказів до розгляду справи про адміністративне правопорушення, вже могла бути вирішена під час розгляду такої справи або ж у відповідності до ст.ст.283, 304 КУпАП, однак, матеріали поданого прокурором клопотання не містять будь-яких підтверджуючих відомостей про те, що на сьогоднішній день пристрою для паління із нашаруваннями речовини, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину -PVP, обіг якої заборонено, масою 0,019688 г., долю якого, очевидно, мав намір просити вирішити прокурор, й надалі зберігаються у камері зберігання речових доказів УЛМТЗ ГУНП в Хмельницькій області по вул. Грушевського, 98, в м. Хмельницкий. Відсутні у матеріалах поданого прокурором клопотання й контактні дані особи, яка на сьогоднішній день є фактичним володільцем вказаних речових доказів (відповідальна за їх зберігання), у випадку фізичного існування цих речових доказів, що позбавляє слідчого суддю можливості повідомити вказану особу про час і місце розгляду справи у передбачений законом строк.
Вказані недоліки позбавляють слідчого суддю можливості вирішити питання долі речових доказів, у кримінальному провадженні №12025243460000114.
Положеннями Кримінального процесуального Кодексу України не врегульовано питання повернення клопотання про вирішення долі речових доказів, а також клопотання про надання дозволу на знищення речових доказів, з яким в даному випадку звернувся слідчий.
Разом з тим, у ч.ч.7,9 ст.100 КПК України визначено, що питання долі речових доказів вирішуються у порядку, передбаченому, зокрема, й ст.ст.171-173 КПК України.
Згідно з ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Так, ч.3 ст.172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 КПК, повертає це клопотання прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вказані норми закону та зазначені вище обставини, вважаю за необхідне подане прокурором клопотання повернути для усунення недоліків прокурору, з роз'ясненням того, що після усунення вищезазначених недоліків, саме той прокурор, який наділений відповідними повноваженнями у кримінальному провадженні, за наявності правових підстав, вправі повторно звернутись до суду з клопотанням про вирішення питання долі відповідних речових доказів.
Керуючись ст.ст.9, 100, 171, 172 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_2 про надання дозволу на знищення речових доказів, у кримінальному провадженні №12025243460000114, - повернути прокурору Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_2 для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя