Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/312/25
25.04.2025 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В.,
за участі секретаря судового засідання Шимкової Т.М.,
представника позивача - адвоката Ковальчук І.М.
розглянувши у поряду спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
встановив:
Представник позивача адвокат Ковальчук І.М. звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №12901/1 від 31.10.2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у структурному підрозділі ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується витягом з системи РЕЗЕРВ+.
26.10.2024 року позивач був зупинений на вулиці представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 . На вимогу представників ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачем було надано електронний військово-обліковий документ із системи РЕЗЕРВ+.
Проте, представники ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомили, що електронний військово-обліковий документ із системи РЕЗЕР+ не заміняє паперовий.
За результатами спілкування з представниками відповідача, позивачу було вручено протокол №262 від 26.10.2024 року про порушення ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме не мав при собі військово-обліковий документ.
Позивач вказує, що під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зазначає, що ні в протоколі від 26.10.2024 року №262, ні в постанові від 31.10.2024 року №12901/1 не вказано, що позивач не пред'явив представнику ІНФОРМАЦІЯ_2 електронний військово-обліковий документ, який був сформований за допомогою мобільного додатку «Резерв+», адже уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський зобов'язані, з 17.07.2024, здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.
Ухвалою суду від 27.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
26.10.2024 оператором відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшим солдатом ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення №262 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, згідно якого 26.10.2024 року о 11 год 40 хв в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 , встановлено, що гр.. ОСОБА_1 , 1977 року народження, у період проведення мобілізації та протягом дії правового режиму воєнного стану не мав при собі військового-облікового документу та не пред'явив його на вимогу представника ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив вимоги ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 25 Порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024р., абз. 3 пп. 10-1 п. 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначених Постановою КМУ від 30.12.2022р. №1487 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», чим скоїв адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Також у протоколі вказані пояснення позивача щодо змісту протоколу - «не було при собі облікових документів, тому що забув вдома».
Позивача було повідомлено про місце розгляду справи, та час (31.10.2024 о 10:00), що підтверджується його особистим підписом в протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, позивачу було забезпечено право бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення та вирішенні питання щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, втім позивач на розгляд справи не з'явився, докази повідомлення про неможливість його явки у визначені дату та час, позивачем не надано, в матеріалах справи відсутні.
Постановою №12901/1 від 31.10.2024 у справі про адміністративне правопорушення, винесеною ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 за результатами розгляду вищевказаного протоколу від 26.10.2024 року №262, на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000,00 грн., враховуючи що він скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно вказаної постанови, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення за ст.210-1 КУпАП від 26.10.2024 року №262, про те, що ОСОБА_1 у період проведення мобілізації та протягом дії правового режиму воєнного стану не мав при собі та не пред'явив на вимогу працівників поліції військового-облікового документу, чим порушив вимоги ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 25 Порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024р., абз. 3 пп. 10-1 п. 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначених Постановою КМУ від 30.12.2022р. №1487 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», чим скоїв адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачені статтею 22 Закону №3543.
Так, частина 6 статті 22 Закону №3543 передбачає, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника ТЦК або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби.
Під час перевірки документів уповноважений представник ТЦК або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
При цьому, в даній статті унормовано, що вимоги, зазначені у частині 6 статті 22, стосовно проведення уповноваженими представниками ТЦК фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024, згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX .
Стаття 210-1 КУпАП визначає покарання за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частина 3 вказаної статті передбачає, зокрема, накладення штрафу на громадян за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Досліджуючи доводи, викладені у позовній заяві, суд зазначає, що додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком, через який формується військово-обліковий документ в електронній формі.
За правилами пункту 2 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа№559 військово-обліковий документ (ВОД) оформляється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі на бланку, форма якого затверджується постановою Кабміну від 16 травня 2024 р. №559.
Відповідно до вимог пунктів 6-7 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами:
- електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка;
- державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони;
- порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
Відповідно до пункту 9 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
За таких обставин, пред'явлення військово-облікового документу у мобільному додатку «Резерв+» є виконанням військовозобов'язаним вимог частини 6 статті 22 Закону №3543.
Не є спростованими обставини, що позивач 26.10.2024 пред'явив представнику ІНФОРМАЦІЯ_3 електронний військово-обліковий документ, який був сформований за допомогою мобільного додатку «Резерв+», адже уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський зобов'язані, з 17.07.2024, здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.
Однак притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (фото або відеозаписом правопорушення).
Проте згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що фото та відеофіксація 26.10.2024 процесу пред'явлення та перевірки документів на проводилася.
Отже, відповідач не надав доказів не пред'явлення позивачем військово-облікового документу у застосунку "Резерв +".
За таких обставин справи, відповідач не довів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, що є підставою для скасування спірної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Щодо розподілу судових витрат.
Представник позивача у позовній заяві просить про відшкодування судових витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн., надавши на підтвердження вказаної суми договір про надання правової допомоги, детальний опис витрат адвоката за надану правову допомогу до договору про надання правової допомоги від 17.02.2025 року, квитанцію від 21.02.2025 на суму 7000,00 грн., ордер на надання правничої допомоги.
За приписами ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, враховуючи надані позивачем докази понесених витрат на правничу допомогу, суд не заперечує обґрунтованості встановленого договірними відносинами розміру адвокатського гонорару, який було сплачений позивачем за надані послуги.
Суд оцінює співмірність заявленої до стягнення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною 5 статті 134 КАС України, з урахуванням обсягу необхідної правової допомоги, складністю справи, ціною позову, значенням даної справи для сторін, виходячи з обсягу та характеру доказів у справі (відсутності експертиз, відсутності виклику свідків, тощо), кількості сторін та відсутності інших учасників у справі, виходячи з фактично витраченого представником позивача часу та наданих послуг, а також кількості підготовлених документів.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 01.02.2023 у справі №160/19098/21, згідно якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
На переконання суду, розмір вказаних послуг з огляду на незначну складність даної справи, а також обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, є завищеним.
Отже, враховуючи наведені обставини, а також фактичний обсяг виконаної роботи та незначну складність справи, суд вважає, що розумно обґрунтованими є заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, в розмірі 2500 грн.
Крім цього, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 605,60 грн. судового збору, сплаченого за подання адміністративного позову.
Керуючись статтями 139, 246, 255, 268, 286 КАС України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №12901/1, винесену 31.10.2024 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду у десятиденний строк з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя С. В. Васільєв