копія
24 квітня 2025 року Справа № 608/592/25
Номер провадження3/608/239/2025
Суддя Чортківського районного суду Тернопільської області Коломієць Н. З. , розглянувши матеріали, які надійшли від Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не притягався,
за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В провадженні судді Чортківського районного суду перебуває адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 619596 від 18.03.2025, цього дня о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , під час якого ображав її нецензурними словами.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, що стверджується поштовим повідомленням про отримання повістки. Про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до положень ч.1 та 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Домашнє насильство - це один з різновидів насильства. Воно відрізняється від інших проявів (на вулиці, під час військових дій, під час конфлікту, в колективах тощо) тим, що коїться близькими один до одного людьми (родичами або членами сім'ї), які мають тісні стосунки - кровні, емоційні, шлюбні, інтимні, господарські та які пов'язані між собою. Таким чином, попередження та протидія домашньому насильству, а також надання допомоги постраждалим ускладняються саме тим, що це правопорушення стосується близьких людей.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
До матеріалів справи в підтвердження вини ОСОБА_1 долучено рапорт старшого інспектора чергового Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Ласківського І. П. від 18.03.2025 про отримання заяви від ОСОБА_2 про те, що її чоловік ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння вчиняє щодо неї домашнє насильство та письмові пояснення самої потерпілої ОСОБА_2 .
Згідно вказаних письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що вона проживає разом з чоловіком за вищевказаною адресою. Її чоловік військовий. 18.03.2025 близько 15:30 чоловік влаштував сварку, виганяв її з дому.
Оцінюючи пояснення ОСОБА_2 , вважаю, що вказані пояснення лише підтверджують докори та конфлікти, які виникають між чоловіком та дружиною, тому не формують собою домашнє насильство, оскільки не спрямовані на обмеження волевиявлення особи, які би викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, чи спричинювали емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдавали би шкоди психічному здоров'ю особи та не підтверджують вчинення вміненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
Таким чином, уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, а суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи.
Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З врахуванням наведеного суд не має правових підстав для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а тому за таких обставин, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Згідно з оригіналом
Суддя : ( підпис)
Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 608/592/25
Постанова набрала законної сили «24» квітня 2025 року
Суддя Н. З. Коломієць