Рішення від 25.04.2025 по справі 603/103/25

Справа № 603/103/25

Провадження №2/603/103/2025

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2025 рокум. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Пасічника А.З.,

за участі секретаря судового засідання Сандалюка О.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Монастириської міської ради про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Представник - адвокат Андрусенко І.Я., який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії ВО №1098895 від 26.02.2025, в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Монастириської міської ради Тернопільської області, в якому просить визнати за позивачем право власності на земельну частку (пай) площею 1,59 умовних кадастрових гектарів із земель колективної власності с.с. «Горожанка» с. Горожанка на території Горожанської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР №0126254.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача - адвокат Андрусенко І.Я. зазначає, що після смерті баби позивача ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилось спадкове майно, до якого входить право на земельну частку (пай) площею 1,59 умовних кадастрових гектарів із земель колективної власності с.с. «Горожанка» с. Горожанка на території Горожанської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР №0126254. Вказану спадщину остання прийняла як спадкоємець першої черги після смерті ОСОБА_3 (дід позивача по справі), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки в шестимісячний строк подала до нотаріуса заяву, проте за життя не оформила спадкових прав на вищевказане спадкове майно. Про відсутність інших спадкоємців за законом чи заповітом, які б прийняли спадщину свідчать наступні обставини. Зокрема, син спадкодавця ОСОБА_4 (батько позивача по справі) є таким, що не прийняв спадщину, оскільки на час смерті не був зареєстрований та не проживав із ОСОБА_3 , не вступив у фактичне управління спадковим майном, а також не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер. ОСОБА_5 , син спадкодавця (дядько позивача по справі) є таким, що не прийняв спадщину, оскільки після смерті ОСОБА_3 , не вступив у фактичне управління спадковим майном, а також не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . За життя ОСОБА_2 склала заповіт на ім'я ОСОБА_1 (позивач у справі). Вказану спадщину позивач прийняв, оскільки в шестимісячний термін подав заяву про прийняття спадщини як спадкоємець за заповітом після смерті баби. Представник позивача зазначив, що інших спадкоємців за законом чи за заповітом, які б прийняли спадщину немає. Звернувшись до нотаріальної контори для того, щоб оформити спадкові права на вказане майно, нотаріус при розгляді представлених документів, встановив відсутність правовстановлюючих документів на вище вказане майно, внаслідок їх втрати. Окрім того, ОСОБА_2 за життя не оформила спадкових прав на вищезазначене спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 . У зв'язку з наведеним позивач просить суд у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 28 лютого 2025 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі. Також вказаною ухвалою в Монастириської державної нотаріальної контори витребувана інформація про те, чи заведені спадкові справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно відповіді №116/01-16 від 06 березня 2025 року, отриманої від Монастириської державної нотаріальної контори, встановлено, що згідно даних Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Садівським М.А. заведена спадкова справа №143 за 2021 рік. Після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкова справа не заводилась.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 11.03.2025 у приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Садівського Миколи Артуровича, адреса: вул. Січових Стрільців, 8, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області витребувана завірена копія спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

25.03.2025 на адресу суду представником позивача направлена заява, в якій останній просить поновити строк для подачі документів та долучити до матеріалів справи копію газети «Свобода» із оголошенням про втрату державного акту. Таку необхідність обґрунтовує тим, що ним у позовній заяві зазначався намір надати такі докази під час підготовчого судового засідання, так як на дату подачі позовної заяви, вказаний документ у нього був відсутній. В підтвердження надсилання вказаного документу відповідачу надає квитанцію про доставку документів. Розгляд заяви просить проводити без їх з позивачем участі.

03.04.2025 представник позивача направив на адресу суду клопотання про витребування в Тернопільського державного нотаріального архіву копії спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_3 , дані про смерть якого вказані у спадковому реєстрі - 04 січня 2004 року. Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 03 квітня 2025 року вказане клопотання представника розглянуте та витребувані документи.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Андрусенко І. Я. у підготовче засідання не з'явилися, представник позивача разом із позовними вимогами просив розгляд справи проводити за їхньої з позивачем відсутності.

Відповідач Монастириська міська рада не забезпечили явку представника у судове засідання, у відзиві на позовну заяву просять розглянути справу за відсутності їхнього представника, з обставинами викладеними у позові погоджуються та не заперечують проти задоволення позову.

Ознайомившись з матеріалами справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно п. 10 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засідання суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими доказами.

Частинами 4, 5 ст. 83 ЦП України встановлено - якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Враховуючи наведене, з урахуванням пояснень представника позивача про необхідність долучення документів до матеріалів справи під час підготовчого засідання та причин неподання їх разом з позовною заявою, вважаю за необхідне надати додатковий строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи копію газети «Свобода» із оголошенням про втрату сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №0126254.

Також, вважаю, що рішення у справі можливо ухвалити за результатами проведення підготовчого судового засідання відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане Горожанською сільською радою Монастириського району Тернопільської області.

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №29-19-0.2131-3301/2-24 від 07.08.2024 встановлено, що за даними Книги реєстрації сертифікатів на право власності на земельну частку (пай), що видаються Монастириською районною державною адміністрацією, громадянам с. Горожанка території Горожанської сільської ради по с.с. «Горожанка» Монастириськгго району Тернопільської області 18.12.1996 громадянину ОСОБА_3 виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР №0126254, про що внесено запис №254. Про отримання документів свідчить підпис. Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах 1,59 га.

Окрім того, згідно вказаної відповіді встановлено, що вартість на дату прийняття розпорядження Монастириської районної державної адміністрації від 11.02.2022 №24 по селянській спілці «Горожанка» затверджений розмір земельної частки (паю) 1,59 умовних кадастрових гектарах та вартість на дату прийняття розпорядження 8703,00 грн.

Вказану спадщину прийняла його дружина ОСОБА_2 , як спадкоємець першої черги за законом та яка постійно проживала із спадкодавцем до моменту його смерті, що підтверджується даними спадкової справи №214, померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За результатами розгляду поданої ОСОБА_2 заяви останній видані свідоцтва про право на спадщину за законом ВВО 188908 та ВВО 188909.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане 06.04.2013 Горожанською сільською радою Монастириського району Тернопільської області, про що складено відповідний актовий запис за №06.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчений секретарем Горожанською сільською радою Монастириського району Тернопільської області 24.03.2011 та зареєстрований в реєстрі за №25, згідно з яким все своє майно, що буде належати їй на день її смерті, де б воно не було і з чого не складалося, а також все те, на що вона буде мати право за законом вона заповіла своєму внукові ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 прийняв спадщину, що підтверджується матеріалами спадкової справи за №143/2021, заведеної після смерті останньої. Зокрема, згідно із заявою за №289 від 27.09.2021, яка міститься в матеріалах спадкової справи ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом, будучи таким, що прийняв спадщину. Факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 підтверджується довідкою за №329 від 14.07.2021, яка видана виконкомом Монастириської міської ради, відповідно до якої разом із ОСОБА_2 на момент її смерті проживав та був зареєстрованим її внук ОСОБА_1 за результатами чого ОСОБА_1 27.09.2021 видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом за номером НРК810658, НРК810659 та НРК810660. Інших спадкоємців, які б заявляли свої права на спадкове майно, немає.

Факт родинних відносин ОСОБА_1 з ОСОБА_2 підтверджується наступними доказами:

-згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , яке видане Горожанською сільською радою Монастириського району Тернопільської області, 20.07.1975 між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 укладений шлюб про що, 20.07.1975 зроблений запис. Після укладення шлюбу чоловікові та дружині присвоєні прізвища - ОСОБА_7 ;

-згідно з свідоцтвом про народження ОСОБА_4 (батько позивача), ІНФОРМАЦІЯ_9 , яке видане Горожанською сільською радою Бучацького району Тернопільської області від 14.04.1966, про що зроблений відповідний запис за №11, батьками останнього зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;

-згідно свідоцтва про народження повторно виданого Монастириським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області серії НОМЕР_4 від 09.02.2017, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , про що 03.09.1992 складений відповідний актовий запис за №12. Батьками ОСОБА_1 зазначені ОСОБА_4 ат ОСОБА_8 .

10.09.2025 приватний нотаріус Чортківського нотаріального округу Тернопільської області Садівський М.А., виніс постанову за №81/02-31 від 10.09.2024, якою відмовив ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) площею 1,59 умовних кадастрових гектарів із земель колективної власності с.с. «Горожанка» с. Горожанка на території Горожанської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР №0126254, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказане спадкове майно, внаслідок їх втрати.

Згідно копії газети «Свобода» №53 (497) від 18.09.2024 в рубриці «вважати недійсними» міститься оголошення наступного змісту: «загублений сертифікат на право на земельну частку (пай), серія ТР №0126254, виданий 18.12.1996 на підставі розпорядження голови Монастириської районної державної адміністрації на ім'я ОСОБА_3 , вважати недійсним».

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року (далі - ЦК України) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року).

Системний аналіз положень Розділу VІІ «Спадкове право» ЦК УРСР 1963 року свідчить, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статей 1217 та 1218 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 1, 2, 5 статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною першою ст. 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 2 статті 373 ЦК України визначено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв)» передбачено, що до осіб, які мають право на земельну частку (пай) відносяться громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно п. 3.5 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено.

Відповідно до п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, належним способом захисту прав спадкоємців ОСОБА_1 у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємця з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 має право на земельну частку (пай), яку спадкодавець успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , однак за життя не оформила прав на неї.

Відтак, за ОСОБА_1 , слід визнати право власності на земельну частку (пай) площею 1,59 умовних кадастрових гектарів із земель колективної власності с.с. «Горожанка» с. Горожанка на території Горожанської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР №0126254.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, ЦПК України,ст. ст. 1216,-2018, 1220, 1261 ЦК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Монастириської міської ради Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на земельну частку (пай) площею 1,59 умовних кадастрових гектарів із земель колективної власності с.с. «Горожанка» с. Горожанка на території Горожанської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР №0126254.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач: Монастириська міська рада Чортківського району Тернопільської області, місцезнаходження: вул. Шевченка, 19, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058433.

Головуючий суддя А.З. Пасічник

Попередній документ
126869733
Наступний документ
126869735
Інформація про рішення:
№ рішення: 126869734
№ справи: 603/103/25
Дата рішення: 25.04.2025
Дата публікації: 28.04.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Монастириський районний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за заповітом
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (25.04.2025)
Дата надходження: 27.02.2025
Предмет позову: визнання права на спадкове майно
Розклад засідань:
11.03.2025 11:40 Монастириський районний суд Тернопільської області
25.03.2025 10:30 Монастириський районний суд Тернопільської області
03.04.2025 12:00 Монастириський районний суд Тернопільської області
25.04.2025 10:30 Монастириський районний суд Тернопільської області