Справа № 602/392/25
Провадження № 1-кс/602/140/2025
"22" квітня 2025 р. м. Ланівці
Слідчий суддя Лановецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
старшої слідчої ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання старшої слідчої СВ ВП № 1 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025211030000079 від 19.04.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Верещаки Лановецького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, з середньою освітою, не депутата, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
21 квітня 2024 року старша слідча СВ ВП № 1 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 (далі у тексті - слідча) звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 у згаданому вище кримінальному провадженні.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідча просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до підозрюваного ОСОБА_5 із визначенням застави, а у разі сплати визначеного ухвалою слідчого судді розміру застави, покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені п. 1-4 ч.5 ст. 194 КПК України.
Згідно з протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 21.04.2025 визначено слідчого суддю Лановецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 .
Судове засідання по розгляду клопотання призначене на 22.04.2025.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання з підстав, які у ньому наведені. Додатково пояснив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання до семи років позбавлення волі. Він раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, наразі є військовослужбовцем, який брав участь у бойових діях та перебував у зоні ведення бойових дій, прибувши за місцем проживання у відпустку, 19.04.2025 поводив себе агресивно, погрожував своїй матері бойовою гранатою, яку привіз із собою, у зв'язку з чим був затриманий працівниками спецпідрозділу КОРД. З огляду на це є достатні підстави припускати, що за місцем свого проживання ОСОБА_5 може зберігати інші боєприпаси та зброю. Оскільки на час розгляду цього клопотання обшук за місцем проживання підозрюваного ще не проведений, то є ймовірним ризик того, що ОСОБА_5 може знищити, сховати чи спотворити будь-які речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, і які він може зберігати вдома, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що свідки у цьому кримінальному провадженні ще не допитані судом під час судового провадження. Одним зі свідків у цьому кримінальному провадженні є мати підозрюваного - ОСОБА_7 , у зв'язку з чим обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу не зможе дієво запобігти ймовірним спробам ОСОБА_5 вчинити неправомірні дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що він дійсно привіз із собою з місця несення служби бойову гранату, яка випадково виявилася у його речах. Коли виявив гранату, то не повідомив у поліцію, бо хотів її закопати, щоб потім повернути її назад на позицію свого підрозділу. Матері він не погрожував, а лише посварився з нею, через що остання повідомила на нього у поліцію Просив обрати йому запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання слідчої через необґрунтованість підозри та ризиків, на які вказують слідча і прокурор. Вважає, що оскільки ще немає висновку судової вибухотехнічної експертизи, то безпідставним є твердження про те, що цей предмет, який вилучений у підозрюваного, являється бойовим припасом. Зазначив також, що матеріалами клопотання не підтверджується та обставина, що ОСОБА_7 погрожував своїй матері бойовою гранатою. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників судового провадження, оцінивши їхні доводи та аргументи стосовно обґрунтованості заявленого клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Із матеріалів клопотання убачається, що ОСОБА_5 19 квітня 2024 року приблизно в обідню пору доби приніс до помешкання своєї матері, ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , предмет, зовні схожий на бойову гранату Ф-1 із запалом до неї та, поводячи себе агресивно, демонстрував вказаний предмет, погрожуючи ОСОБА_7 підірвати і її, і себе. 19 квітня 2025 року о 20 год. 30 хв. ОСОБА_5 був затриманий працівниками поліції за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. За результатами огляду місця події, проведеного в присутності двох понятих, у помешканні за адресою: АДРЕСА_1 було вилучено предмети, зовні схожі на гранату та запал до неї.
Наведене вище підтверджується долученими до клопотання копіями: рапортів начальника чергової частини ВП № 1 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області (а.с. 6,7), протоколу прийняття заяви ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 19.04.2025 (а.с. 8), протоколу огляду місця події від 19.04.2025 (а.с. 12-13), протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 19.04.2025 (а.с. 19), протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 19.04.2025 (а.с. 21), протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 19.04.2025 (а.с. 22), протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.04.2025 (а.с. 23).
За вказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025211030000079 від 19.04.2025 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення - ч.1 ст. 263 КК України, що підтверджується копією Витягу з ЄРДР від 21.04.2025 (а.с. 5).
20 квітня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, а саме у носінні та зберіганні боєприпасів без передбаченого законом дозволу (а.с. 29).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною першою статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Зі змісту п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України слідує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно зі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 182 КПК України встановлено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, суд, за відсутності законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри», зважає на усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» (заява № 42310/04, п. 175 рішення від 21.04.2011) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Під час розгляду цього клопотання встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 є чинним військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , призваним на військову службу за мобілізацією на особливий період, брав участь у бойових діях, що підтверджується копіями військового квитка, посвідчення учасника бойових дій (а.с. 30-31), а також поясненнями самого підозрюваного у судовому засіданні.
З наведеного слідує, що за місцем несення служби ОСОБА_5 мав вільний доступ до зброї та бойових припасів.
З собою у відпустку з місцем проживання, як стверджує підозрюваний, він привіз бойову гранату, про наявність якої не повідомив ні органи поліції, ні командира свого підрозділу, а вирішив її приховати.
І хоча станом на день розгляду клопотання висновку судового експерта про те, чи вилучені у помешканні ОСОБА_7 предмети являються в сукупності гранатою, тобто чи являються вони бойовим припасом, придатним до вибуху, органом досудового розслідування ще не отримано, разом з тим, згідно з довідками про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів, складеними працівниками Управління вибухотехнічної служби ГУНП в Тернопільській області від 21.04.2025, встановлено, що запал УЗРГМ та корпус гранати Ф-1 з відповідними маркуваннями відповідно до додатку 2 наказу МВС України від 19.08.2019 №691 належать до категорій ІІ (небезпечний) та ІІІ (обмежено небезпечний) відповідно (а.с. 17-18).
З огляду на зазначене вище, зважаючи на те, що з матеріалів клопотання вбачається наявність фактів та інформації, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважає, що підозра у цьому кримінальному провадженні є обґрунтованою.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , є умисним тяжким злочином проти громадської безпеки, який карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Надаючи оцінку достатності підстав стверджувати про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказують слідчий та прокурор, слідчий суддя бере до уваги ті обставини, що ОСОБА_5 у період 2020-2023 років, до його призову на військову службу за мобілізацією, неодноразово вчиняв адміністративні правопорушення (а.с. 35-36).
Також слідчий суддя ураховує те, що підозрюваний 19.04.2025 приблизно в обідню пору доби, вчинивши сварку зі своєю матір'ю у її помешканні, поводив себе агресивно, погрожував підірвати свою матір, ОСОБА_7 , що підтверджується її показаннями як свідка, наданими у цьому кримінальному провадженні.
Наведені вище обставини, а також суворість покарання, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, дозволяють спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності поведінку ОСОБА_5 , зокрема те, щовін з метою уникнення покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Ризик незаконного впливу на свідків додатково обґрунтовується тими обставинами, що свідки ще не допитані по цьому кримінальному провадженню у суді, і ОСОБА_5 може чинити на них відповідний тиск шляхом погроз, залякувань чи умовлянь схиляючи їх до надання неправдивих показань на його користь чи відмови від участі у кримінальному провадженні.
Таким чином, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слідчий суддя визнав доведеними, є достатньою підставою для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу.
Вирішуючи питання щодо можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, про який просить слідча за погодженням з прокурором, не пов'язаного з триманням під вартою, слідчий суддя, - виходячи з наведених вище обставин, враховуючи у сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі: відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання; майновий стан і репутацію підозрюваного; не проведення у зв'язку з незначним проміжком часу, який минув від реєстрації кримінального провадження, необхідних слідчих (розшукових) дій за місцем проживання підозрюваного; ту обставину, що підозрюваний є чинним військовослужбовцем і порушення ним застосованого до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою та повернення його у військову частину, у т.ч. у район ведення бойових дій, буде значною перешкодою для кримінального провадження; його агресивну поведінку по відношенню до своєї матері та ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї,- вважає, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання наведеним вище ризикам.
Окрім того, застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, значно підвищить ймовірність ризику незаконного впливу на свідка ОСОБА_7 .
Відтак, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам, зазначеним у клопотанні,враховуючи дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Визначаючи розмір застави у межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням обставин кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , його майнового та сімейного стану, інших даних про особу підозрюваного, наявних ризиків, дійшов висновку про те, що застава у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіббуде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірною для нього.
Також з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження та в силу приписів КПК України, у разі внесення застави, підозрюваного ОСОБА_5 слід зобов'язати прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду і покласти на нього виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, про які просять слідча та прокурор.
З урахуванням викладеного вище, керуючись статтями 132, 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 197, 369-372, 376, 392-295КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчої задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в державній установі «Чортківська установа виконання покарань № 26» (Тернопільська область, м. Чортків, вул. Лесі Українки, 3).
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 обчислювати з 20 год. 30 хв. 19 квітня 2025 року.
Строк дії ухвали про тримання під вартою закінчується 20 год 29 хв 17 червня 2025 року.
Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840,00 грн.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області на р/р UA358201720355219001000003454, МФО 820172, ідентифікаційний код (код за ЄДРПОУ) 26198838, отримувач ДКСУ, м. Київ, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12025211030000079 від 19.04.2025 за ухвалою слідчого судді Лановецького районного суду Тернопільської області від 22 квітня 2025 року.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 на строк до 20 год. 29 хв. 17 червня 2025 року наступні обов'язки:
- з'являтися до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи чи служби;
- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору, та направити начальнику державної установи «Чортківська установа виконання покарань № 26» для виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складений 25 квітня 2025 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1