Справа № 456/1510/25
Провадження № 2-а/456/41/2025
іменем України
25 квітня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Писарева О.Ю.,
при секретарі судового засідання Стасів О.Я.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Ільницької М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Стрий адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Підстава позову (позиція позивача): Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом та просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_3 від 10.03.2025 р. №323/25 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у сумі 17000 грн. на громадянина ОСОБА_1 ; закрити справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення; стягнути в його користь за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 судові витрати - судовий збір в сумі 605,60 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки відсутні докази вчинення адміністративного правопорушення, а викладені у постанові обставини не відповідають фактичним обставинам, оскільки протиправної, винної дії чи бездіяльності, вказаної в оскаржуваній постанові, ним вчинено не було. Під час складення протоколу та винесенні постанови позивач надав пояснення про те, що не з'явився за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки на його задекларовану адресу не надходила така, також з пошти йому не надходило повідомлення про те, що на його ім'я направлено лист зі ІНФОРМАЦІЯ_1 . Чинне законодавство не вимагає від громадян щоденно перевіряти поштові скриньки. Окрім цього, згідно з постанови №323/25 від 10 березня 2025 року у повістці про виклик №259123 до ІНФОРМАЦІЯ_1 датою уточнення даних було зазначено 19 листопада 2024 р. Далі зазначено, що з 19 жовтня 2024 року Нагорний не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та не повідомив протягом 3 діб причини неявки. З огляду на це, ОСОБА_1 не міг з'явитись 19 жовтня 2024 року 11 год 00 хв, оскільки з даної постанови прослідковується, що дана повістка №259123 інформувала Позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 саме на 19 листопада 2024 р. Постановою КМУ №1147 від 08 жовтня 2024 року внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв'язку. Відтак, у пункті 82 Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, зокрема, що «Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». «Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника». Разом з тим неможливо відслідкувати чи належним чином працівник поштового відділення здійснював оповіщення позивача. Жодних відміток коли саме відправлення доставлялось на адресу позивача, чи залишалось йому повідомлення про необхідність отримання рекомендованого листа невідомо. Вказане свідчить про те, що позивач дійсно не знав про направлення йому повістки з вимогою прибути 19.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку. Зазначає про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, оскільки у встановлений законодавством спосіб належним чином оформленої повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ані особисто, ані засобами поштового зв'язку не отримував, не знав і не міг знати про дату, час та місце, куди потрібно з'явитися, а також мету такої явки. У зв'язку з цим позивач зазначає про відсутність в його діях ознак правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В судовому засіданні позивач надав пояснення, аналогічні наведеним в позовній заяві.
Позиція відповідача: 09.04.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 26 вересня 2024 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів сформована повістка № 259123 з накладенням кваліфікованого електронного підпису начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , на виклик військовозобов'язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , для прибуття до 2 відділу (м. Миколаїв) ІНФОРМАЦІЯ_3 на 11.00 год. 19 жовтня 2024 для уточнення даних. Ця повістка була направлена за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , а саме АДРЕСА_1 . Повістка була скерована 26 вересня 2024 рекомендованим поштовим відправленням № 0600290816898 з описом вкладення та повідомленням про вручення. Разом з тим, рекомендоване поштове відправлення № 0600290816898, 12 жовтня 2024 року повернуто оператором поштового зв'язку «Укрпошта». Із довідки про причини повернення/досилання вбачається, що поштове відправлення повернуто відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. 5 березня 2025 року Позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де і було складено протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - не прибуття за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце визначені у повістці. Поважності причин котрі б перешкоджали своєчасному прибуттю на виклик громадянином не повідомлено та доказів цього не надано під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Позивачу була надана можливість надати свої пояснення чи заперечення щодо вказаного правопорушення, зауваження чи заперечення до змісту протоколу. Враховуючи дане право, позивач у протоколі про адміністративне правопорушення № 323/25 у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», зазначив: «Я не отримував повістки тому що вона не надходила, можливо в день коли поштар розносив повістки мене не було вдома». Порядок вручення повістки, відправленої поштовим зв'язком, регулюється розділом «Доставка та вручення поштових відправлень…» «Правил надання послуг поштового зв'язку» (далі Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 (із змінами). Відповідно до п. 82 Правил рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Повістка за № 259123 сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, зразок якої затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 951 від 16.05.2024 року і в таких повістках відсутня графа із зазначенням номеру телефону мобільного зв'язку, тому працівником об'єкта поштового зв'язку було обрано другий спосіб повідомлення військовозобов'язаного про надходження йому такого листа. У зв'язку з цим 2 відділом (м. Миколаїв) ІНФОРМАЦІЯ_3 і працівниками АТ «Укрпошта» дотримано процедуру та строки направлення повістки ОСОБА_1 та за вказаних обставин останній був належним чином повідомлений про необхідність прибуття до територіального центру комплектування. Відповідно до п. 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. Доказами, що підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є протокол, копія повістки, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600290816898, а тому начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 діяв правомірно, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови № 323/25 від 10 березня 2025 року, - відсутні.
В судовому засіданні представник відповідача Ільницька М.І. просить в задоволенні позову відмовити за безпідставністю та врахувати доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволені позову слід відмовити з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 2 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін, диспозитивності та з'ясуванні всіх обставин у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом норм ч. 1 та 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.
05.03.2025 о 18.30 год. начальником адміністративного відділення Стрийського РТЦКтаСП Цьорох Ю.Р. складено протокол №323/25 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (далі - Протокол). Згідно Протоколу, ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України, права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що свідчить його підпис. Також йому повідомлено про дату, час та місце розгляду справи. Згідно з графою «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності», він не отримував повістки, тому, що йому вона не надходила, можливо в день коли поштар розносив повістки його не було вдома. Також в Протоколі вчинено запис: «Бажаю, щоб розгляд справи про притягнення мене до адміністративної відповідальності відбувся без мене» /а.с.40-43/.
Відповідно до постанови № 323/25 від 10.03.2025, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , полковником ОСОБА_3 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн. Згідно з даною постановою 26 вересня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_5 , на задекларовану ОСОБА_1 поштову адресу ( АДРЕСА_2 ), був скерований рекомендований лист з описом вкладення та повідомленням про вручення, в якому знаходилась повістка № 259123 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ) о 11 год. 00 хв. 19 листопада 2024 року для уточнення даних. 26 жовтня 2024 року рекомендований лист з повісткою № 259123 був повернутий поштовим оператором на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 . Причина повернення листа вказана у довідці поштового оператора, з формулюванням: «адресат відсутній за вказаною адресою». Отже, починаючи з 19 жовтня 2024 року з 11 год 00 хв. ОСОБА_1 не з'явився за викликом (повісткою № 259123) до ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом 3 діб не повідомив причини неявки, а в подальшому, протягом 7 календарних днів, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с. 14-15/.
З витягу з мобільного застосунку «Резерв+» вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) , уточнив 27.12.2024 свої персональні дані, адреса проживання: АДРЕСА_4 /а.с.17/.
З паспорта громадянина України ОСОБА_1 вбачається, що він зареєстрований 28.11.2003 за адресою: АДРЕСА_4 /а.с. 12-13/.
Відповідно до повістки №259123, ОСОБА_1 необхідно з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_5 ) за адресою АДРЕСА_5 об 11 год. 00 хв. 19.10.2024 для уточнення даних /а.с.36/.
Відповідно до копії конверта, поштове відправлення №0600290816898, скероване ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_6 , згідно з довідкою Укрпошти, повернулося відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» /а.с.37 зворот/.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , судом підлягають застосуванню наступні норми права.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.
Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Між тим, суд зазначає, що обов'язковою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею адміністративного правопорушення, а факт вчинення особою правопорушення, в свою чергу, має бути підтверджений належними та допустимими доказами.
В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зіст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб.
Згідно п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зокрема зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно ч. 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв'язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.
Відповідно до п.п. 21, 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року №560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію , в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, згідно абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Згідно з ч.7 ст.1 вказаного Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
У відповідності до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Мотивована оцінка доказів, поданих сторонами та висновки суду.
Судом встановлено, що повісткою №259123 ОСОБА_1 було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_5 ) за адресою АДРЕСА_5 об 11 год. 00 хв. 19.10.2024 для уточнення даних, яку було направлено останньому поштовим підправленням на адресу, яка відповідає, зокрема, адресі його реєстрації згідно паспорта громадянина України. Факт проживання за вказаною адресою позивачем не заперечується. Вказане відправлення із повісткою про виклик повернулося в ІНФОРМАЦІЯ_5 з довідкою Укрпошти, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Постановою № 323/25 від 10.03.2025, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , полковником ОСОБА_3 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн., у зв'язку з порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, яке виразилося в тому, що ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщеним про дату, місце та час прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не з'явився у визначені в повістці дату, місце і час, не повідомив про причини неявки протягом 3 діб та протягом 7 календарних днів не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Підставою для прийняття оспорюваного рішення стало неприбуття позивача, як військовозобов'язаного, належним чином повідомленого про необхідність прибуття до територіального центру комплектування на 11 год. 00 хв. 19 жовтня 2024 року для уточнення даних.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно із п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
З наданої відповідачем копії поштового повідомлення встановлено, що надіслана позивачу засобами поштового зв'язку повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 повернута з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Як зазначалось вище, у розумінні п. 41 Порядку №560 належним підтвердженням повідомлення військовозобов'язаного про виклик до територіальному центру комплектування та соціальної підтримки є поштове повідомлення з відміткою про відмову отримати поштове відправлення чи про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Отже, суд вважає доведеним те, що позивач був належним чином повідомленим про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 11 год. 00 хв. 19 жовтня 2024 року для уточнення даних, без поважних причин не прибув, а тому його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідає вимогам закону.
Щодо твердження позивача про ненадходження йому повістки та повідомлення з пошти про те, що на його ім'я направлено лист від ТЦК та СП та посилання на положення пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року, суд зазначає наступне.
Так, згідно з положеннями пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Отже, відповідно до зазначених Правил надання послуг поштового зв'язку, поверненню повістки з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» передує інформування працівником об'єкта поштового зв'язку одержувача про надходження листів з позначкою «Повістка ТЦК». Доводи скаржника про те, що працівники поштового зв'язку не інформували позивача про надходження повістки з ІНФОРМАЦІЯ_3 суд не приймає до уваги, оскільки позивачем не надані належні та допустимі докази, що підтверджують цю обставину, позивачем не долучено до позовної заяви даних із програмного забезпечення «Резерв+», які б свідчили про наявність оновлених облікових даних позивача, зокрема актуального номера телефону, за допомогою якого представники працівники об'єкта поштового зв'язку могли б проінформувати позивача про наявність вищезазначеної повістки. Так, з наданого позивачем витягу з мобільного застосунку «Резерв+» вбачається, що ОСОБА_1 уточнив свої персональні дані 27.12.2024, тобто вже після направлення йому повістки.
Крім цього, чинне законодавство України не покладає на відповідача обов'язків щодо перевірки належного інформування працівниками об'єкта поштового зв'язку одержувача, у даному випадку позивача, про наявність на його ім'я та адресу листів з позначкою «Повістка ТЦК».
Отже, оцінюючи вказаний доказ, а саме копію поштового повідомлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», суд приймає до уваги те, що позивач викликався на 11:00 год 19.10.2024, повістка повернута відправнику із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою 12.10.2024, відтак цей доказ підтверджує належне повідомлення позивача про необхідність явки, оскільки відповідно до п. 41 Порядку №560, належним підтвердженням повідомлення військовозобов'язаного про виклик до територіальному центру комплектування та соціальної підтримки є поштове повідомлення з відміткою про відмову отримати поштове відправлення чи про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно з ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Про наявність жодної з обставин, визначених ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», позивач не повідомив ані відповідача, ані суд.
Щодо посилання позивача на зазначення в постанові №323/25 від 10.03.2025 помилкової дати явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд зазначає наступне.
Дійсно в постанові №323/25 від 10.03.2025 вказано, що 26 вересня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_5 , на задекларовану ОСОБА_1 поштову адресу ( АДРЕСА_2 ), був скерований рекомендований лист з описом вкладення та повідомленням про вручення, в якому знаходилась повістка № 259123 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ) о 11 год. 00 хв. 19 листопада 2024 року для уточнення даних.
Згідно пояснень представника відповідача, в даному випадку в постанові має місце описка в частині зазначення місяця «листопад» замість «жовтень».
Суд вважає, що дана описка не призвела до протиправності постанови, оскільки в подальшому в постанові вказано вірно дату та час, вказаний повістці, а саме: «Отже, починаючи з 19 жовтня 2024 року з 11 год 00 хв. ОСОБА_1 не з'явився за викликом (повісткою № 259123) до ІНФОРМАЦІЯ_3 …». Окрім того, згідно цієї ж постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, які виразилися в тому, що ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщеним про дату, місце та час прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не з'явився у визначені в повістці дату, місце і час, не повідомив про причини неявки протягом 3 діб та протягом 7 календарних днів не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно повістки №259123 ОСОБА_1 було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_5 ) за адресою АДРЕСА_5 об 11 год. 00 хв. 19.10.2024 та в цей час та дату він за викликом не з'явився.
Виходячи із вищевикладеного, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
З урахуванням положень КАС України, судовий збір у разі відмови у задоволенні позову покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 229, 268-271, 286 КАС України, суд
В задоволені позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_7 ;
Представник відповідача: Ільницька Мар'яна Іванівна, місцезнаходження: 82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Нижанківського, 6.
Повне рішення суду складене 25.04.2025 року.
Головуючий суддя О. Ю. Писарев