Єдиний унікальний номер 448/1172/24
Провадження № 3/448/11/25
24.04.2025 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши матеріали справ, що надійшли з Відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, РНОКПП - НОМЕР_1 , відомості щодо працевлаштування особи в матеріалах справи відсутні, -
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
І. Опис обставин, встановлених під час розгляду справи.
ОСОБА_1 21.06.2024 року о 11:00 год. по вул.Грушевського, 51Б в м.Мостиська Яворівського району Львівської області керував транспортним засобом - автомобілем марки «VOLKSWAGEN CRAFTER», номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Він же, ОСОБА_1 21.06.2024 року о 12:07 год. по вул.Галицька, 54 в м.Мостиська Яворівського району Львівської області керував транспортним засобом - автомобілем марки «VOLKSWAGEN CRAFTER», номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
ІІ. Позиція учасників справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання на 24.04.2025р. не з'явився. Натомість ОСОБА_1 попередньо скерував на адресу суду заяву про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП внаслідок відсутності складу правопорушення, у яких покликався на наступне: статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; встановлення факту перебування особи в стані сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 266 КУпАП з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015р. №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015р. №1395 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008р. №1103; відповідно до вимог ч.5 ст.266 КУпАП України, «огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним»; в його ( ОСОБА_1 ) діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а інспекторами грубо порушено процедуру проведення його огляду як водія на стан сп'яніння, передбачену Інструкцією №1452/735, Інструкцією №1395 та Порядку №1103, а саме: в порушення п.5 р.ІІ Інструкції №1452/735, на місці зупинки в обох випадках інспектори не надали йому на його ж вимогу сертифікати відповідності та свідоцтва про повірку приладів Драгер, на яких пропонували пройти тест; в матеріалах судової справи також відсутні сертифікати відповідності та свідоцтва про повірку пристроїв, що свідчить про проведення огляду з порушенням встановленого законом порядку (Розділ II Заяви); інспектори грубо порушили процедуру огляду - при його незгоді в обох випадках з результатами огляду на місці, не роз'яснили і не запропонували пройти огляд в медичному закладі, а тому в силу приписів такий огляд вважається недійсний (Розділ III Заяви); при незгоді в обох випадках з результатом на приладі Драгер, на місці події не оголошувалось і йому не вручалось жодних направлень для огляду в медичному закладі; це свідчить про те, що в обох випадках його не направляли у встановленому порядку на огляд в медичний заклад і направлення не виписували, а наявні в справі направлення є сфальсифікованими документами, які не оголошувалися і не вручалися на місці події (Розділ IV Заяви); в порушення передбаченої процедури поліцейські після складення протоколів в обох випадках не відсторонювали його від керування автомобілем та автомобіль шляхом блокування чи евакуації тимчасово не затримували; після оголошення протоколів в обох випадках поліцейські повідомляли про можливість продовження руху, а він ( ОСОБА_1 ) їхав далі по маршруту, що свідчить про те, що жодних ознак алкогольного сп'яніння у нього не було; зазначені обставини були створені лише для того, щоб «зробити» на ньому показник у вигляді складених протоколів; в той день він жодних порушень ПДР під час руху не допускав; незважаючи на відсутність жодних порушень ПДР, під час руху його почали переслідувати працівники поліції і надалі зупинили автомобіль під його керуванням; після цього інспектор запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на приладі «Драгер», а він погодився, при цьому попросив у інспектора сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку приладу Драгер, на якому йому пропонували пройти тест; однак інспектор не надав йому на його вимогу цих документів, мотивуючи, що такі знаходяться у відділенні і не є обов'язковими для пред'явлення водію; далі він продув прилад Драгер і йому повідомили про результат 1,07 проміле; відповів, що не вживав жодних алкогольних напоїв і висловив незгоду з результатами огляду; однак, при відсутності його згоди з результатами на місці, інспектори не повідомили про можливість огляду в медичному закладі і не запропонували пройти огляд в медичному закладі; далі поліцейські запропонували вирішити питання на місці за 30 000 грн., а потім за 20 000 грн.; коли відповів, що немає таких грошей, то поліцейські склали та вручили йому протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП і повідомили, що він може продовжувати рух; як тільки продовжив рух, то, на його переконання, поліцейські по рації передали інформацію про керований ним автомобіль іншому екіпажу та у тому ж самому місті його зупинили інші поліцейські; знову продув прилад Драгер і йому повідомили про результат 0,88 проміле; відповів, що не вживав жодних алкогольних напоїв і висловив незгоду з результатами огляду; однак, при відсутності його згоди з результатами на місці, інспектори не повідомили про можливість огляду в медичному закладі і не запропонували йому пройти огляд в медичному закладі; після того йому вручили другий протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП і повідомили, що він може їхати далі; зрозумів, що інспектори свідомо скористались його необізнаністю та не повідомили його про можливість пройти огляд в медичному закладі для спростування позитивного результату. Вважає, що працівниками поліції грубо порушено передбачену законом процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому такий огляд вважається недійсний, відповідно в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Просить закрити провадження в справах про адміністративні правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Крім того, просив врахувати ті обставини, що він є багатодітним батьком, на даний час перебуває на роботі за кордоном, а посвідчення водія є важливим для нього та для його сім'ї, оскільки без посвідчення водія він не зможе працювати та у випадку необхідності, коли у період війни виникне потреба евакуйовувати дітей, без посвідчення водія він буде позбавлений такої можливості. У зв'язку з його перебуванням за кордоном, просив розглянути дану справу у його відсутності.
Відповідно до ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
З огляду на те, що законом передбачений певний строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, з урахуванням вимог ст.268 КУпАП, у відповідності до якої присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою, а також з урахуванням клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі, суд визнав можливим розглянути справу 24.04.2025р. за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
ІIІ. Застосоване судом законодавство.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення завжди є протиправною дією (бездіяльністю) тобто діянням, забороненим законом або іншим нормативним правовим актом. Громадянин, що вчиняє протиправну дію, порушує свій конституційний обов'язок, оскільки норми ч.1 ст.68 Конституції України встановлюють, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина).
У відповідності до положень ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001р. (із відповідними змінами), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 вказаних Правил встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п.2.9 «а» даних Правил водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Диспозицією ч.1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави та процедура проведення огляду на стан сп'яніння чітко регламентована ст.266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Згідно положень ст.266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п.7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Зазначені нормативно-правові акти дають зробити висновок, що для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров'я є дві підстави, а саме незгода водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгода водія з його результатами.
Згідно з положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ІV. Оцінка обставин справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, що мали місце 21.06.2024р. підтверджується: протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД №751063 від 21.06.2024р. та серії ААД №751129 від 21.06.2024р.; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зокрема приладу «Drager Alkotest 6810», у якому зафіксовано ознаки алкогольного сп'яніння, які виявлено 21.06.2024р. у водія ОСОБА_1 ; роздруківкою - показником «Drager Alkotest 6810» (тест №2831, результат тесту: 1,07‰); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зокрема приладу «Drager Alkotest 6820», у якому зафіксовано ознаки алкогольного сп'яніння, які виявлено 21.06.2024р. у водія ОСОБА_1 ; роздруківкою - показником «Drager Alkotest 6820» (тест №1052, результат тесту: 0,88‰); направленнями водія транспортного засобу ОСОБА_1 21.06.2024р. о 11.15 год. та 21.06.2024р. о 12.10 год. на огляд в заклад охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у якому зафіксовані ознаки сп'яніння, які були виявлені у водія ОСОБА_1 , зокрема: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння пальців рук; відеозаписами з місця події, що мали місце з участю водія ОСОБА_1 21.06.2024р., які містяться на СD-дисках; довідкою інспектора ЮП ВП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Кінаш О., якою підтверджено, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України, підсистеми «Пошук посвідчення водія», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав 11.06.2008р. посвідчення водія серії НОМЕР_3 ; копією постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №960300 від 21.06.2024р., за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП; іншими матеріалами справи.
Наявні у матеріалах справи відеозаписи з місця події відображають обставини події адміністративних правопорушень та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП. Так, на відеозаписі з місця події, що мала місце з участю водія ОСОБА_1 21.06.2024р., який містяться на першому СD-диску, вбачається, що о 11.00 год. працівниками поліції у зазначеному в протоколі місці зупинено автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 та в подальшому водій продував прилад «Drager Alkotest 6810», результат тесту 1,07 ‰ проміле. На відеозаписі з місця події, що мала місце з участю водія ОСОБА_1 21.06.2024р., який містяться на другому СD-диску, вбачається, що о 12.07 год. працівниками поліції у зазначеному в протоколі місці зупинено автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 ; дальше в ході спілкування поліцейські перевірили у водія документи та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що такий добровільно погодився; огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився поліцейським за допомогою приладу «Drager Alkotest 6820», результат тесту 0,88 ‰ проміле; при цьому водій стверджував, що напередодні ввечері «розстроївся» через невдалу спробу проїхати через кордон з метою заробітку та вживав алкоголь (водій чесно зізнався, що випив 100 грам коньяку та три пива); при цьому водій не висловлював своєї незгоди з результатом проведеного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а навпаки стверджував, що «не сперечається» з результатом огляду; зазначеним відеозаписом також підтверджено, що поліцейський запитував та пропонував водію ОСОБА_1 проїхати в медичний заклад, однак такий не виявляв такого бажання; надалі поліцейський відсторонив водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Відеозапис є одним із сукупності доказів у справі, які суд, у відповідності до вимог 252 КУпАП, оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказані вище докази є чіткими, узгоджуються між собою та в матеріалах справи відсутні докази, які б їх спростовували. Підстави ставити під сумнів достовірність наявних у справі доказів на думку суду відсутні, оскільки ці докази повністю узгоджуються між собою, у своїй сукупності є підтвердженням об'єктивної сторони вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.
Судом встановлено, що протоколи про адміністративне правопорушення за своїм змістом відповідають вимогам ст.256 КУпАП та складені в силу ст.255 КУпАП уповноваженими на те особами. Будь-якої незгоди із викладеними у протоколах відомостями ОСОБА_1 не висловлював, хоча він не був позбавлений можливості зазначити у кожному протоколі про адміністративне правопорушення ті пояснення, які вважав за потрібні. Навпаки, у протоколі серії ААД №751063 від 21.06.2025р. ОСОБА_1 вказав «випив 100 грам та керував автомобілем».
Суд не приймає до уваги доводів ОСОБА_1 , викладених ним у скерованій на адресу суду заяві, оскільки такі спростовуються матеріалами справи. Зокрема, у поданій заяві ОСОБА_1 покликається на те, що він не погоджувався з результатами огляду, а при його незгоді в обох випадках з результатами огляду на місці, поліцейські не роз'яснили і не запропонували йому пройти огляд в медичному закладі. Однак, такі його твердження спростовуються матеріалами справи, в тому числі відомостями протоколів про адміністративні правопорушення та дослідженим судом відеозаписом. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №751063 від 21.06.2024р., що був складений за наслідками події, яка мала місце з участю водія ОСОБА_1 21.06.2024р. о 11.00 год., водій ОСОБА_1 особисто зазначив, що «випив 100 грам та керував автомобілем». Що ж до події, яка мала місце з участю водія ОСОБА_1 21.06.2024р. о 12.07 год., то дослідженим судом відеозаписом підтверджено, що на запитання поліцейського про бажання проїхати в медичний заклад на огляд, водій ствердив, що не сперечається з результатом огляду на стан сп'яніння та особисто зізнався про обставини вживання напередодні алкоголю (100 грам коньяку та трьох пив). Інші доводи ОСОБА_1 про пред'явлення ним вимог до поліцейських про надання сертифікатів відповідності та свідоцтв про повірку приладів Драгер, про вимагання поліцейськими у нього грошових коштів, про фальсифікацію поліцейськими складених документів, про не відсторонення ними його (водія) від керуванняавтомобілем, тощо, - суд розцінює як такі, що є голослівними, не підтвердженими будь-якими доказами.
Таким чином, оцінюючи доводи ОСОБА_1 , викладені ним у скерованій на адресу суду заяві, то суд вважає їх такими, що надані лише з метою уникнення (применшення) ним відповідальності за вчинені правопорушення, оскільки такі доводи суперечать встановленим обставинам справи та спростовані наведеними вище доказами.
Також судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративне правопорушення та додатках до них,- суду не скеровував.
Аналізуючи вищенаведені докази, що безпосередньо досліджені в ході розгляду даної справи в їх сукупності, які за своїм змістом є логічними та послідовними, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні наступних адміністративних правопорушень: керуванні транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння, тобто у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.
V. Накладення адміністративного стягнення.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, з врахуванням характеру вчинених правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, які є тяжкими порушеннями Правил дорожнього руху, високу ступінь їх суспільної небезпеки, враховуючи особу порушника, який є багатодітним батьком, ступінь його вини, відсутність обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність ОСОБА_1 , суд вважає за доцільне призначити адміністративне стягнення в межах безальтернативної санкції ч.1 ст.130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Таке стягнення, на переконання суду, за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення, відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
VІ. Судові витрати.
Згідно вимог ст.40? КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. (3028 грн. х 0,2).
Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушення, то вважаю за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33-36, 40-1, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до вимог ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного в постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. судового збору.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.В. Кічак