Справа № 645/2143/25
Провадження № 2-с/645/36/25
25 квітня 2025 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі судді Лисенко О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 07 квітня 2025 у справі №645/2143/25, виданого Фрунзенським районним судом м. Харкова за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборгованості за комунальні послуги,-
24.04.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , направлена електронною поштою, у якій заявник просить скасувати судовий наказ, виданий Фрунзенським районним судом м. Харкова по справі №645/2143/25 від 07.04.2025.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що разом з дружиною та дітьми фактично не проживав за адресою: АДРЕСА_1 , за якою було стягнуто заборгованість. Зазначає, що весь період час за який було стягнуто заборгованість заявник проживав у квартирі, яка належить його тещі за адресою: АДРЕСА_2 , на підтвердження чого надає відповідні докази. З урахуванням вищевикладеного, заявник вважає, що вказаний наказ підлягає скасуванню. На підтвердження звільнення від сплати судового збору заявником додано до заяви копію посвідчення серії НОМЕР_1 , згідно якої ОСОБА_1 є законним представником дитини-інваліда ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
До заяви про скасування судового наказу додаються 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Форма і зміст заяви про скасування судового наказу повинні відповідати вимогам ст.170 ЦПК України.
Судом встановлено, що заява про скасування судового наказу подана без додержання вимог, викладених в п. 2 ч. 3 ст. 170 ЦПК України, а саме:
- взагалі не зазначено даних заявника (стягувача): повне найменування (для юридичних осіб) заявника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника (стягувача);
- не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
У заяві заявником не зазначено дату отримання судового наказу та не додано доказів отримання судового наказу у вказану дату, що позбавляє суд можливості перевірити чи заява про скасування судового наказу подана в строк визначений ч. 1 ст. 170 ЦПК України.
Між тим, вбачається, що заява про скасування судового наказу подана в електронному вигляді і не містить електронно-цифрового підпису особи, яка звертається зі заявою, про що 24.04.2025 канцелярією Фрунзенського районного суду м. Харкова складено відповідний акт.
Подання до суду заяви в електронному вигляді не звільняє особу від обов'язку дотримуватися правил, за якими мають подаватися такі документи.
Згідно з приписами ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Згідно п. 12, п. 23 ч. 1 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду № 640/1374/19 від 10 вересня 2019 року, № 520/20958/18 від 22 серпня 2019 року, № 2340/4648/18 від 06 серпня 2019 року.
Відповідно до пункту п. 59 розділу IV "Перехідних Положень "Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Отже, законодавством на теперішній час передбачені такі способи звернення до суду: шляхом його надсилання (подачі) у паперовому варіанті особою, яка його подає, підписаною нею або у електронному вигляді за допомогою підсистеми «Електронний суд» чи на офіційну електронну адресу із засвідченням кваліфікованим електронним підписом у порядку, наведеному вище.
У порушення зазначених вимог законодавства заява направлена від імені ОСОБА_1 на електронну адресу суду без будь-яких даних, необхідних для встановлення статусу особи, яка її подала, електронний лист не містить електронно-цифрового підпису, що унеможливлює ідентифікацію цієї особи, як суб'єкта звернення із ним.
Надсилання заяви у електронному вигляді на офіційну електронну адресу (електронну поштову скриньку) суду без кваліфікованого електронного підпису не є, за наведених обставин належним, способом звернення до суду.
Частиною 6 статті 170 ЦПК України визначено, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду.
Враховуючи, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу є неналежно оформленою, вказану заяву необхідно повернути без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 258 - 260 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 07 квітня 2025 у справі №645/2143/25, виданого Фрунзенським районним судом м. Харкова за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборгованості за комунальні послуги- повернути без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя О.О. Лисенко