справа № 626/2849/21
провадження № 1-кп/631/18/25
25 квітня 2025 року селище Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
а також
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 ОСОБА_8 ,
з боку сторони захисту:
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань № 1 Нововодолазького районного суду Харківської області справу з єдиним унікальним № 626/2849/21 за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 липня 2021 року під № 12021221090000308 за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Чкалівка Верхньо-Дніпровського району Дніпропетровської області, громадянина України (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 21 квітня 1999 року Нововодолазьким РВ УМВС України в Харківській області), зі середньою освітою, одруженого, неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків на утриманні не має, на час затримання офіційно не працевлаштований, перебуває на пенсійному забезпеченні, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України,
19 липня 2021 року близько 01 години 00 хвилин, більш точно часу як на стадії досудового розслідування, так і в суді встановити не виявилось за можливе, ОСОБА_9 , знаходився у тамбурі житлового будинку за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де між ним та ОСОБА_11 , в ході спільного вживання алкогольних напоїв, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виникла сварка, під час якої у ОСОБА_9 виник умисел на протиправне заподіяння смерті останньому.
В подальшому реалізуючи свій раптовий злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті ОСОБА_11 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись мотивом неприязного відношення, яке склалось незадовго до події, перебуваючи у вказаному місці, взявши до рук кухонний ніж наніс ОСОБА_11 три удари ножом: один удар в поперекову ділянку, спричинивши непроникаюче поранення поперекової ділянки, та два удари в черевну порожнину, спричинивши проникаючі колото-різані поранення з ушкодженням органів черевної порожнини, які ускладнились гострою крововтратою. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_11 помер на місці. Проникаючі в черевну порожнину колото-різані рани з ушкодженням органів черевної порожнини мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що були небезпечними для життя. Непроникаюче поранення поперекової ділянки має ознаки легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення повністю заперечив та пояснив, що зранку 18 липня 2021 року вони з дружиною - ОСОБА_12 поснідали, зателефонували сину, потім жінка пішла та повернулась з пляшкою горілки. Вони разом випили цю пляшку й він вирішив піти відпочити, щоб потім зайнятись хатніми справи. О котрій годині це було точно сказати не може, оскільки ні у нього, ні у будинку годинника не має, ці події були десь до обіду, близько 11 години 00 хвилин. Прокинувшись близько 18 години 00 хвилин, він пішов до туалету, де за відром побачив ще пів пляшки горілки, яку заніс до будинку. Вийшовши за двір покурити цигарки, він побачив ОСОБА_11 , який зайшов до нього у двір. Він запропонував ОСОБА_11 випити по 50 грам, на що той погодився, й вони з горла допили пляшку горілки, яку він знайшов у туалеті, це було грам 200 на двох. Потім вони покурили й ОСОБА_11 пішов додому та сказав, що ще прийде пізніше. Через деякий час, вже темніло, ОСОБА_11 дійсно повернувся з пляшкою горілки, та він запросив його у середину будинку. Вони сіли за стіл у коридорі (тамбурі), це житлове приміщення, він дістав з холодильника закуску, яка була, та вони випили десь по дві чарки, це грам по 160 кожний. Ніяких розмов між ними не було, просто мовчки випили. Після цього йому захотілось спати й він запропонував ОСОБА_11 піти додому та забрати з собою пляшку з недопитою горілкою або допити її тут, потім закрити двері, але не виключати світло у будинку, бо повинна була прийти дружина. Пояснити з яких причин він прийняв таке рішення не зміг.
Надалі він пішов відпочивати до своєї кімнати, а ОСОБА_11 залишився сидіти на стільці, більше у будинку нікого не було. Коли спав нічого не чув, близько 00 годин 20 хвилин 19 липня 2021 року прокинувся, щоб сходити до туалету. Вийшовши з кімнати, побачив на підлозі коридору ноги ОСОБА_11 , який лежав на животі не рухаючись. Не зрозумівши що сталось, переступив через ОСОБА_11 , вийшов на вулицю та сів на лавочку, де почав думати, що трапилось та чому у його будинку лежить ОСОБА_11 , чекав доки хтось прийде. Ніякої крові біля ОСОБА_11 та у будинку взагалі не бачив. Подивитись, що трапилась з сусідом або надати йому допомогу, у тому числі медичну, не збирався, бо таке на думку не спало.
Хвилин через 20 - 30, прийшла жінка - ОСОБА_12 , з якої він не спілкувався. Вона заглянула у коридор через двері та почала кудись телефонувати. Куди вона телефонувала та з приводу чого йому не відомо, напевно викликала поліцію. З нею прийшла кума - ОСОБА_13 , до цього він, коли сидів на лавочці, бачив через кущі, як вони повертались, але де потім ділась кума йому не відомо.
Згодом приїхали працівники поліції та наділи на нього кайданки, при затриманні на фаланзі мезинця лівої руки у нього тріснула шкіра, а також він забив ногу. До приїзду працівників поліції залишався у дворі на лавочці та більше до будинку не заходив. Потім його відвезли до відділу поліції у місто Красноград.
Останнім часом, окрім ОСОБА_11 , до нього ніхто не приходив. У цю ніч також нікого не було, вночі у селі взагалі ніхто не вештається. Чому тіло ОСОБА_11 з ножовими пораненнями опинилось у коридорі їх будинку, йому не відомо. У цей день ножами він нічого не різав, а з ОСОБА_11 взагалі ніколи не мав конфліктів, останній був його добрим знайомим, який мешкав по сусідству.
Не зважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_9 своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (повідомленій підозрі) та спростуванням ним його фактичних обставин, винуватість обвинуваченого доведена всіма зібраними, наданими суду та дослідженими у судовому засіданні, у повній відповідності до вимог чинного кримінального процесуального кодифікованого закону України, доказами у їх сукупності.
Так, допитана відповідно до положень статті 353 Кримінального процесуального кодексу України, у взаємозв'язку із частинами 2, 3, 5 - 14 статті 352 Кримінального процесуального кодексу України потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що вона зі своїм чоловіком - ОСОБА_11 загалом мешкали у місті Харкові, але мали будинок у селі Литовки Красноградського району Харківської області, який їм дістався у спадок від родичів чоловіка. Коли вони з ОСОБА_11 досягли пенсійного віку, вирішили влітку жити у селі та протягом останніх років, кожен рік, починаючи з квітня місяця, приїжджали у село та жили там десь до жовтня, доки не настане холодна пора. Влітку тримали господарство - домашню птицю. У селі Литовки також мешкав рідний брат чоловіка - ОСОБА_14 з родиною. Також останні десять років кожне літо вони з ОСОБА_11 по черзі їздили у санаторій на лікування. Коли сталось вбивство чоловіка, вона як раз перебувала у санаторії у місті Бердянськ Запорізької області. 19 липня 2021 року близько 05 години 00 хвилин їй зателефонував брат чоловіка та повідомив, що ОСОБА_9 зарізав ОСОБА_11 . Ця новина шокувала, оскільки з родиною ОСОБА_15 вони ніколи близько не спілкувались, хоча жили по сусідству, їх будинки знаходяться на одній вулиці, розділяє їх будівля зруйнованого клубу.
Напередодні, тобто 18 липня 2021 року близько 19 години 00 хвилин вона по телефону спілкувалась з ОСОБА_11 та той повідомив, що ввечері, після того, як впорається по господарству, збирається піти до брата, який мешкає далі по вулиці, оскільки до нього приїхав син з дружиною та дитиною. Зі слів сусідів вона дізналась, що вони бачили ОСОБА_11 18 липня 2021 року близько 21 години 15 хвилин, коли той шов по вулиці та в цей же час бачили ОСОБА_9 , який сидів біля свого будинку. Як їй відомо, до будинку брата в той вечір її чоловік так й не дійшов, яким чином він опинився у будинку обвинуваченого, вона не розуміє, оскільки вони з ним ніколи не були друзями. Також зі слів сусідського хлопця вона дізналась, що той близько дванадцятої години ночі, повертаючись додому з прогулянки, проходив біля будинку ОСОБА_15 та бачив там світло, а також чув, як у їх будинку голосно робив телевізор.
Прожили вони з чоловіком у шлюбі 47 років, він був дуже спокійною, неконфліктною людиною, багато працював, свого часу був обраний депутатом Харківської міської ради. ОСОБА_11 ніколи не зловживав алкогольними напоями, знав міру, курив, але виключно свої цигарки. ОСОБА_16 знає близько 10 років, вони по суті є сусідами, але з ними ніколи близько не спілкувались, бо ті часто зловживали алкогольними напоями. Обвинувачений на фоні вживання алкогольних напоїв постійно вчиняв бійки у родині, бив свою дружину ОСОБА_17 , яка навіть перебувала у лікарні, але потім забирала свої заяви з поліції. Працівники поліції неодноразово приїздили до них з приводу його поведінки.
Потерпілий ОСОБА_7 , будучи допитаним у судовому засіданні відповідно до положень статті 353 Кримінального процесуального кодексу України, у взаємозв'язку із частинами 2, 3, 5 - 14 статті 352 Кримінального процесуального кодексу України, пояснив, що 19 липня 2021 року близько 04 годину 30 хвилин йому зателефонував двоюрідний брат - ОСОБА_18 , та повідомив про смерть батька. У цей час він перебував у місті Харкові та відразу після отримання цього повідомлення зв'язався з працівниками поліції Красноградського району Харківської області, зібрав документи батька, які були у нього, оскільки останній збирався через 4 дні їхати на відпочинок до санаторію. Обставини вбивства батька йому відомі зі злів слідчого, ніяких конфліктів у ОСОБА_11 зі сторонніми особами не було, він був неконфліктною людиною, випивав лише з нагоди свят. Які відносини були у батька з обвинуваченим йому не відомо, як часто вони зустрічались сказати не може. Він часто телефонував ОСОБА_11 і той ніколи не розповідав йому про ОСОБА_9 .
Допитаний відповідно до положень статті 353 Кримінального процесуального кодексу України, у взаємозв'язку із частинами 2, 3, 5 - 14 статті 352 Кримінального процесуального кодексу України потерпілий ОСОБА_19 у судовому засіданні пояснив, що 19 липня 2021 року він перебував у відпустці у місті Одесі. Вночі, близько о пів на третю годину ночі, йому зателефонував двоюрідний брат і повідомив про те, що батька, ОСОБА_11 , вбили. Усі відомості про обставини вбивства йому сталі відомі у результаті проведення досудового розслідування. У село, де влітку жили батьки, він приїжджав зрідка, бо працює у місті та має власну родину.
Оцінюючи показання потерпілих суд визнає їх належними оскільки, вони прямо і непрямо підтверджують існування/відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, характеризують потерпілого ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_9 як особистість. Також колегія суддів вважає їх достовірними, оскільки останні отриманні у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Будучи допитаною у судовому засіданні в якості свідка, ОСОБА_12 повідомила, що вранці 18 липня 2021 року близько 10 години 00 хвилин вона з чоловіком - ОСОБА_9 поснідали, випили по 100 - 150 грам горілки кожен та почали займатись власними справами. Обвинувачений ліг дивитися телевізор та почав розповідати, як її кохає, потім як він кохає першу дружину, й щоб не було сварок, близько 14 години 00 хвилин, вона вирішила піти на сусідню вулицю до сусідок. Вона часто уходила з дому, бо коли ОСОБА_9 вживав алкогольні напої, він проявляв агресію та іноді фізичне насилля по відношенню до неї - бив в область голови, ламав ребра тощо. З цього приводу вона зверталась до правоохоронних органів, але потім свої заяви відкликала. Чи вживав обвинувачений ще алкогольні напої, як вона пішла, їй не відомо.
Ближче до вечора вона пішла до магазину за цигарками та, проходячи повз свого будинку, чула розмову між чоловіками, скоріш за все це був ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , оскільки ніхто інший до них давно не приходив. Вона вирішила не повертатись додому, щоб не злити чоловіка та не стати жертвою домашнього насилля, й пішла до занедбаного будинку навпроти, де часто бувала поки ОСОБА_9 вживав алкогольні напої. Перебуваючи у цьому будинку навпроти, вона чула п'яні голосні розмови на підвішених тонах, крики, що доносились з боку її будинку, це вже було близько опівночі. При цьому один із голосів належав ОСОБА_9 , який був вже «п'яненький», цього висновку вона дійшла перебуваючи у шлюбі з чоловіком 30 років. Щоб хтось виходив чи заходив до будинку не чула та не бачила, начебто чула звук мотоцикла, але ніяких транспортних засобів, у тому числі велосипедів, біля їх будинку не було.
Коли голоси стихли, вона вирішила, що всі полягали спати й пішла додому. Відчинивши двері та зайшовши у середину будинку, побачила як ОСОБА_11 лежить на підлозі в коридорі. Подумала, що він п'яний заснув, переступивши його, заглянула у кімнату ОСОБА_9 , й виявила, що той спить у себе на ліжку, бо вони живуть у різних кімнатах. Повертаючись з кімнати, вона побачила кров на підлозі та на тілі ОСОБА_11 й почала будити чоловіка з запитаннями: «Вставай, що тут робиться? Що тут таке?», на що він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, відповів: «Я цього не робив, що це таке, це не я…» та крикнув на неї. Злякавшись, вона вийшла з будинку та відразу о 01 годині 20 хвилин зателефонувала до поліції та чекала на їх приїзд на вулиці біля будівлі зруйнованого клубу. В цей час ОСОБА_9 перебував у будинку, чи виходив він потім на вулицю їй не відомо. На обстановку у будинку, посуд, ножі, вона уваги не звернула, лише побачила тарілку на столі у кімнаті, де було тіло ОСОБА_11 , з якої мабуть вони чимось закусували. Взагалі, в їх будинку було багато ножів, усі ножі точив обвинувачений, скільки ножів знайшли працівники поліції та де саме, їй не відомо. Після того, як приїхали працівники поліції та оглянули місце події, їх з ОСОБА_9 відвезли до міста Красноград. Потім ОСОБА_9 затримали, а її забрав син та відвіз до сестри, а згодом до себе додому. До села вона повернулась десь через місяць-півтора після усіх цих подій, та з розповідей селян про присутність у будинку інших осіб, окрім обвинуваченого та загиблого, нічого не чула. Після повернення додому виявила відсутність у будинку простирадла, що було на ліжку ОСОБА_9 , а також ще одного з комплекту, білого кольору з блакитними квітами, яким, як потім виявилось зі слів сусідки, яка була понятою, працівники поліції накрили тіло ОСОБА_11 .
Покійний ОСОБА_11 був їх сусідом, спокійною й неконфліктною людиною, іноді заходив до них, вони з ОСОБА_9 могли попросити один у одного цигарки, могли випити. Одного разу ОСОБА_9 допомагав колоти йому свиней, бо раніше вони також тримали господарство, та її чоловік знався на цьому, тобто як колоти худобу. Останнім часом, окрім ОСОБА_11 до ОСОБА_9 ніхто не приходив, раніше він міг випити з покійним ОСОБА_20 та іншими колегами по роботі, але це було ще у 2008 році.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 показала, що ввечері, напередодні вбивства ОСОБА_11 , точної дати не пам'ятає, вона спілкувалась з ОСОБА_12 , яка їй у бесіді розповіла, що проходячи біля свого будинку, чула «крупну розмову» між чоловіками, один з яких, на думку ОСОБА_12 , був сусід ОСОБА_11 , бо більше до них ніхто не заходив останнім часом, а інший - ОСОБА_9 . ОСОБА_12 припустила, що це була сварка між ними. Вночі, близько 01 години 00 хвилин, до неї додому прийшли працівники поліції та повідомили про вбивство у будинку ОСОБА_15 й запропонували пройти туди в якості понятої. Всередину будинку родини ОСОБА_15 вона не заходила, бачила лише з вулиці через відкритті двері будинку тіло ОСОБА_11 у крові з ножовими пораненнями, який лежав обличчям до підлоги, обстановку в будинку не бачила. Потім була свідком, як працівник поліції приніс один ніж та показав усім й повідомив, що знайшов його на вулиці у бур'яні.
Особисто їй про сварки між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 нічого не відомо, про можливий конфлікт у той день між останніми, вона дізналась зі слів ОСОБА_12 , яка також розповідала, що ОСОБА_11 останнім часом часто заходив до її чоловіка.
У судовому засіданні будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_21 повідомила, що вона працює продавцем у магазині в селі Литовки Красноградського району Харківської області. 18 липня 2021 року під вечір до магазину приходила ОСОБА_12 та купувала цигарки. Коли в останній раз приходив ОСОБА_9 не пам'ятає, бачила його напередодні у селі. Зазвичай Гуртові купували у магазині продукти харчування, іноді їм їх привозили діти, алкогольні напої їм не продавала, бо заборонили їх діти. Про вбивство ОСОБА_11 дізналась від працівників поліції, хто саме повідомив не пам'ятає. Нічого поганого про ОСОБА_9 та ОСОБА_11 сказати не може, чи були між ними погані стосунки повідомити не може. На її переконання у ОСОБА_11 взагалі конфліктів не було.
Таким чином, безпосередньо допитані у судовому засіданні, відповідно до статті 352 Кримінального процесуального кодексу України та попереджені про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_21 надали логічні, послідовні та такі, що узгоджуються між собою та ґрунтуються на фактичних обставинах справи й матеріалах кримінального провадження показання.
Аналізуючи зміст показань вказаних свідків, суд ураховує, що вони отриманні у порядку, передбаченому приписами статтей 65, 95 та 352 Кримінального процесуального кодексу України, а відтак, на думку суду, з точки зору допустимості є прийнятними та належними, оскільки, вони прямо і непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження. Обставин, регламентованих статтею 87 Кримінального процесуального кодексу України, стосовно свідків в ході судового розгляду встановлено не було, як й не було надано даних, передбачених частиною 2 статті 96 Кримінального процесуального кодексу України, відносно допитаних судом свідків для доведення недостовірності їх показань.
Надаючи оцінку показанням свідків, як доказам, суд ураховує той факт, що відповідно до статті 95 Кримінального процесуального кодексу України, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту свідком, щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Свідок, експерт зобов'язані давати показання суду в установленому цим Кодексом порядку. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Свідки, які були допитані у судовому засіданні, надавали показання щодо фактів, які вони сприймали особисто. Крім того, ці показання свідків у повній мірі кореспондуються між собою щодо перебігу подій та фактичних обставин, встановлених судом. З огляду на що, суд сприймає їх показання як належні та допустимі, й вважає за можливе покласти їх в основу судового рішення, що ухвалюється.
В свою чергу, з показань свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_13 , колегія суддів робить висновок про те, що ОСОБА_9 , заперечуючи свою винуватість у інкримінованому йому злочинному діянні, передбаченому частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України, надав неправдиві показання, зокрема щодо відсутності конфлікту з ОСОБА_11 та раптового виникнення неприязних відносин між ними, а також стосовно фактичних обставин, які супроводжували виявлення тіла вбитого ОСОБА_11 із подальшим затриманням обвинуваченого.
Так, ОСОБА_9 зазначив, що ввечері 18 липня 2021 року, вживаючи алкогольні напої з ОСОБА_11 , ніяких розмов між ними не відбувалось, конфліктів не виникало, нерухоме тіло ОСОБА_11 виявив особисто, що його здивувало, й чекав на прихід будь-яких осіб, якими виявились дружина ОСОБА_12 та кума ОСОБА_13 .
Натомість, вищезазначене повністю спростовується показаннями свідка ОСОБА_12 , яка констатувала, що на власні вуха чула п'яну розмову свого чоловіка з ОСОБА_11 , яка через деякий час відбувалась на підвищених тонах. При цьому, відкинула можливість перебування інших осіб у їх будинку того вечора. Окрім того, зауважила, що в момент її повернення додому ОСОБА_9 спав у власній кімнаті у своєму ліжку та саме вона його розбудила з приводу виявлення нею крові на підлозі та тілі ОСОБА_11 .
Вищевикладені обставини підтверджуються й показаннями свідка ОСОБА_13 в частині виникнення між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 сварки ввечері вбивства, а також відсутності цього свідка на території домоволодіння подружжя ОСОБА_15 під час виявлення ОСОБА_12 трупа ОСОБА_11 , оскільки ОСОБА_13 запросили на місце події працівники поліції.
Із досліджених судом у судовому засіданні в порядку, передбаченому положеннями статті 358 Кримінального процесуального кодексу України, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об'єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо, разом із отриманими висновками, тобто докладними описами проведених експертами досліджень та зроблених за їх результатами висновків, що суд дослідив у порядку § 3 Глави 28 Розділу IV Кримінального процесуального кодексу України, які були надані стороною обвинувачення, встановлено наступне.
Відповідно до роздруківки з Інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України «Армор» встановлено, що 19 липня 2021 року о 01 годині 30 хвилин надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 19 липня 2021 року о 01 годині 30 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , щойно виявила сусіда порізаним ОСОБА_23 , рани справа, де саме точно не знає, лежить в коридорі, чи живий не відомо. Чоловік ОСОБА_9 спить в спальні та сказав, що нічого не бачив, поряд немає нічого, напередодні бачила цього чоловіка, що він випивав спиртне біля магазину, чоловік заявниці також був напідпитку, але нібито нікуди не ходив. Заявник ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 . Заявник ЄО № 4032 від 19 липня 2021 року (т. 7 а. с. 230).
З власноручної заяви, складеної 19 липня 2021 року ОСОБА_12 на ім'я слідчого СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_24 , встановлено, що остання надала свою добровільну згоду правникам поліції на проведення огляду її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 (т. 3 а. с. 61).
У протоколі огляду місця події, складеного 19 липня 2021 року слідчим СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_24 у присутності понятих: ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , за участю судово-медичного експерта Красноградського відділення Комунального закладу охорони здоров'я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_27 , власника (користувача) приміщення ОСОБА_12 , із застосуванням технічних засобів фіксації у виді фотоапарату марки «Nicon», зафіксовано, як у період часу з 03 години 30 хвилин по 05 годину 05 хвилин проведено огляд території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Огляд домоволодіння проводився з письмового дозволу власника ОСОБА_12 . Вхід на подвір'я здійснюється через дерев'яну хвіртку, яка на момент огляду відчинена, ворота відсутні. Частково домоволодіння зі сторони вулиці огороджене парканом з металевих решіток. При вході на подвір'я справа від хвіртки розташовується цегляний будинок облицьований білою штукатуркою. Вхід до вказаного будинку здійснюється через дерев'яні двері, пофарбовані у синій колір, які на момент огляду відчинені навстіж. Запираючи пристрої дверей без ознак пошкодження. При вході до будинку на відстані 1 метра від порогу тіло. Труп лежить на животі головою у напрямку газової плити ТМ «Greta», ногами у напрямку кухонного стола та холодильника. Обличчя трупа повернуто до підлоги, обидві руки зігнуті в ліктьових суглобах, приведені до тулуба, долоні зжаті в нещільний кулак, ноги випрямлені та відведені одна від одної під кутом приблизно 30 градусів. Труп на дотик теплий в ділянці підмишок, на іншому протязі холодний, як на відкритих ділянках, так і під одягом. Трупне заклякання добре виражене в усіх групах м'язів. Трупні плями розташовані по передній поверхні тулуба, островкові, блідо-рожеві, при натисканні пальцем зникають та відновлюються через 20 секунд (час вимірювання 03 година 35 хвилин). Гнильні зміни не виражені. На трупі мається одяг: футболка сірого кольору бавовняна; брюки спортивні синтетичні, темно-синього кольору; труси бавовняні, темно-синього кольору; капці гумові, чорного кольору. В правій поперековій ділянці виявлено рану, горизонтально направлену, лінійну з рівними краями, загостреними кінцями. На футболці у вищевказаній ділянці виявлено наскрізний дефект, навколо якого є нашарування вологої бурої речовини. Аналогічного характеру нашарування розташовані в ділянці поясу-резинки брюк та трусів. Для зручності дослідження труп перевернуто на спину. В ділянці правого підребер'я розташовані дві рани аналогічного характеру, що вищеописані. Рани розташовані одна навпроти одної, відстань між ними 15 см, ділянки ран розташовані горизонтально. На футболці відповідно шкіряних ран розташовані два дефекти тканини - наскрізні, горизонтально направлені, навкруги нашарування вологої бурої речовини. На доступних огляду ділянках будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено. Ложе трупа відповідно ранам на животі представлено як килимова доріжка, на якій великі нашарування згортків крові та бурої вологої речовини. На пластикових дверях білого кольору, між кухнею та кімнатою зали, на відстані 1 метра від підлоги виявлено сліди речовини бурого кольору (об'єкт № 1). Також сліди речовини бурого кольору виявлено на кухонному столі, справа від дверного проходу до зали (об'єкт № 2) та на підлозі біля вказаного столу (об'єкт № 3). При вході до кімнати зали справа розташовується стіл прямокутної форми, на якому лежать пачка цигарок, чашка, чарка, попільничка. На поверхні вказаного столу виявлено сліди речовини бурого кольору (об'єкт № 4). При вході до кімнати спальні зліва та справа від входу розташовується ліжко, прямо стоїть крісло. При огляді ліжка, що знаходиться справа від входу до спальні, на його простирадлі білого кольору виявлено сліди речовини бурого кольору (об'єкти № 5). Фрагмент тканини простирадла зі слідами речовини бурого кольору вирізано за допомогою ножиць. При огляді кухонного стола, що знаходиться зліва від газової плити у кухні, виявлено ніж з дерев'яним руків'ям, на клинку якого сліди речовини бурого кольору (об'єкт № 8). Зліва під стіною від вказаного столу стоїть рукомийник, на поверхні раковини якого виявлені сліди речовини бурого кольору (об'єкт № 6). Крім того, на стіні біля кухонного столу, що знаходиться справа від входу до будинку, на відстані близько 1,2 метра від підлоги, виявлені сліди речовини бурого кольору (об'єкт № 7). Також на столі виявлено тримач для кухонних ножів, в якому на момент огляду знаходяться два ножа (об'єкти № 9 та № 10). Під час огляду території прилеглої до вищевказаного домоволодіння через дорогу у траві виявлено ніж з руків'ям з полімерного матеріалу білого кольору (об'єкт № 11).
Під час огляду виявлено вказані в описовій частині даного протоколу об'єкти № № 1 - 11 та поміщені до окремих паперових конвертів з пояснювальними написами, підписами слідчого, понятих, інших учасників огляду. Огляд проводився у нічний час, при штучному освітленні, при температурі +22 С?.
Вказаний протокол підписаний усіма учасниками слідчої дії, а також понятими без будь-яких зауважень та в цілому відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України в частині питання його оформлення. До протоколу як додаток додано фототаблицю, яка містить 34 фотознімків, зображення на яких відповідають змісту протоколу (т. 3 а. с. 62 - 84).
Фактична невідповідність нумерації домоволодіння, що зазначена у протоколі огляду місця події та у заяві ОСОБА_12 щодо надання добровільної згоди на проведення огляду вищевказаного домоволодіння працівниками поліції, суттєво не впливає на законність та обґрунтованість вказаних письмових доказів, оскільки на момент проведення цієї невідкладної слідчої (розшукової) дії, слідчий СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_24 , не володів та не міг володіти повною та достовірною інформацією відносно точної адреси розташування домоволодіння родини ОСОБА_15 , так як вказані дії слідчого були терміновими та спрямованими на встановлення, фіксацію і дослідження обстановки місця події, слідів кримінального правопорушення та інших фактичних даних.
З рапорту оперуповноваженого СКП Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_28 , складеного 19 липня 2021 року на ім'я тимчасово виконуючого обов'язки начальника Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_29 , убачається, що останній доповів, що ним у складі слідчо-оперативної групи за вказівкою чергового Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області був здійснений виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , де був виявлений труп громадянина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказане домоволодіння належить громадянину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на момент приїзду слідчо-оперативної групи знаходився вдома в стані алкогольного сп'яніння. Останній був затриманий для з'ясування обставин з вказаного приводу о 04 годині 21 хвилину та доставлений до Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області (т. 3 а. с. 85).
Зі змісту протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складеного 19 липня 2021 року начальником СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_30 у присутності понятих: ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , встановлено, що ОСОБА_9 затримано у відповідності до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України 19 липня 2021 року о 04 годині 21 хвилину, останньому роз'ясненні підстави затримання, його процесуальні права та обов'язки й у присутності понятих ОСОБА_33 та ОСОБА_34 , із дотриманням правил, передбачених частиною 7 статті 223 і статтею 236 Кримінального процесуального кодексу України начальник СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітан поліції ОСОБА_35 здійснив обшук затриманого, під час якого речей та предметів, які б мали значення для кримінального провадження виявлено не було. При візуальному огляді ОСОБА_9 на його нижніх та верхніх кінцівках виявлено нашарування речовини бурого кольору.
Зауважень та доповнень даний протокол не містить, підписаний усіма учасниками слідчої дії, окрім ОСОБА_9 , який у присутності понятих підписувати протокол відмовився (т. 3 а. с. 86 - 89).
На підставі постанови прокурора Красноградської окружної прокуратури ОСОБА_36 , прийнятої 19 липня 2021 року, за добровільної згоди ОСОБА_9 , наданої 19 липня 2021 року у присутності захисника, було проведено освідування підозрюваного ОСОБА_9 із залученням судово-медичного експерта Красноградського МРВ СМЕ (т. 3 а. с. 104).
Відповідно до протоколу освідування особи, складеного 19 липня 2021 року старшим слідчим СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_37 у присутності понятих: ОСОБА_38 та ОСОБА_39 , за участю спеціаліста - судово-медичного експерта (лікаря) ОСОБА_40 , без застосування технічних засобів фіксації, у період часу з 13 години 00 хвилин по 13 годину 07 хвилин проведено освідування ОСОБА_9 на підставі його добровільної згоди, яким встановлено, що на обох ногах ОСОБА_9 виявлено сліди бурого кольору. Аналогічні сліди виявлено на нігтях рук. Вказані сліди були поміщені у паперові пакети та опечатані (т. 3 а. с. 105 - 106).
Постановою прокурора Красноградської окружної прокуратури ОСОБА_36 , прийнятої 19 липня 2021 року, вирішено здійснити відібрання біологічних зразків для проведення експертних досліджень, а саме букального епітелію у ОСОБА_12 , проведення яких доручено СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області. З вказаним протоколом ОСОБА_12 була ознайомлена під короткий особистий підпис (т. 3 а. с. 107).
З протоколу отримання зразків для експертизи, складеного 19 липня 2021 року старшим слідчим СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_41 у приміщенні Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, встановлено, що за участю ОСОБА_38 та ОСОБА_39 , без застосування технічних засобів фіксації, у період часу з 13 години 12 хвилин по 13 годину 20 хвилин, після отримання добровільної згоди ОСОБА_12 на відібрання крові та слини, у останньої з ротової порожнини за допомогою ватної палички відібрано зразок слини та поміщено до паперового конверту. Після цього за допомогою медичного шприца відібрано зразок крові. Відібрані зразки крові та слини поміщені до паперових конвертів (т. 3 а. с. 113 - 114).
Відповідно до постанови прокурора Красноградської окружної прокуратури ОСОБА_36 , прийнятої 19 липня 2021 року, вирішено здійснити відібрання біологічних зразків для проведення експертних досліджень, а саме зразків крові, букального епітелію та нігтьового зрізу у підозрюваного ОСОБА_9 та у ОСОБА_11 , проведення яких доручено СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області. З вказаним протоколом ОСОБА_9 був ознайомлений під короткий особистий підпис 19 липня 2021 року у присутності захисника та надав свою згоду (т. 3 а. с. 108).
З протоколу отримання зразків для експертизи, складеного 19 липня 2021 року старшим слідчим СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_37 у приміщенні Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, встановлено, що за участю ОСОБА_38 та ОСОБА_39 , без застосування технічних засобів фіксації, у період часу з 13 години 32 хвилини по 13 годину 50 хвилин, після отримання добровільної згоди ОСОБА_9 на відібрання крові та слини, у останнього з ротової порожнини з допомогою ватної палички відібрано зразок слини. Після цього за допомогою медичного шприца відібрано зразок крові. Відібрані зразки крові та слини поміщені в паперові конверти (т. 3 а. с. 111 - 112).
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 12-17/167-КРт/21 (остаточного), складеного 19 липня 2021 року лікарем Комунального закладу охорони здоров'я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_42 відносно померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті останнього зазначено як: АДРЕСА_1 , причина смерті: проникаюче колото-різане поранення з ушкодженням органів черевної порожнини, гостра крововтрата (т. 3 а. с. 116).
Відповідно до висновку експерта № 12-17/167-КРт/21 за результатами судово-медичної експертизи трупа громадянина ОСОБА_11 , 1954 року народження, проведеної на підставі постанови слідчого СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_24 від 19 липня 2021 року «Про призначення судово-медичної експертизи» (т. 3 а. с. 93), у період часу з 19 липня 2021 року (з 10 години 00 хвилин до 12 години 00 хвилин) по 03 вересня 2021 року лікарем судово-медичним експертом Красноградського відділення Комунального закладу охорони здоров'я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_42 , попередженим під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, останнім на підставі даних, отриманих при судово-медичній експертизі трупа, з огляду на результати лабораторних досліджень, згідно з обставинами події, були зроблені наступні висновки: смерть ОСОБА_11 , 1954 року народження, настала внаслідок проникаючого колото-різаного поранення з ушкодженням органів черевної порожнини, яке ускладнилось гострою крововтратою. Про що свідчать: наявність двох колото-різаних проникаючих в черевну порожнину ран та однієї непроникаючої рани в області поперекової ділянки. Рана № 1 розташована на передній поверхні черевної стінки, проникає в черевну порожнину та пошкоджує 12-палу кишку, рановий канал проходить справа-наліво, спереду-назад, знизу-догори, глибиною 17 см. Рана № 2 розташована на передній черевній стінці, проникає в черевну порожнину, пошкоджує черевний відділ аорти, рановий канал горизонтальний, проходить справа-наліво, спереду-назад, глибиною 15 см. Рана № 3 розташована в поперековій ділянці, направлена ззаду-наперед, справа-наліво, декілька згори-донизу, пошкоджує м'язи поперекової ділянки зліва, де сліпо закінчується, глибиною 8 см. Крім того виявлено плями Мінакова під ендокардом лівого шлуночка, малокрів'я внутрішніх органів. Також на голові виявлені садна волосистої частини голови та лоба, синець лівої навколоочної області.
Всі ушкодження прижиттєві. Колото-різані рани утворились внаслідок дії гострим пласким предметом, що має колючо-ріжучі властивості, має гострий кінець та однобічно-гострий з П-подібним обушком. Садна утворились від дії тупого (тупих), твердого (твердих) предмета (предметів) по механізму удар-тертя-тертя-ковзання. Синець утворився від прямої дії тупого твердого предмета з обмеженою поверхнею. Всі ушкодження прижиттєві. Між спричиненими колото-різаними ранами та настанням смерті мається причинний зв'язок.
Проникаючі в черевну порожнину колото-різані рани з ушкодженням органів черевної порожнини мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що були небезпечними для життя згідно пунктів 2.1.1 «a», 2.1.2, 2.1.3 «к», «Правил судово-медичного встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року № 6; непроникаюче поранення поперекової ділянки має ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я згідно пунктів 2.3.2 «а», 2.3.3 «Правил судово-медичного встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року № 6; синець та садна обличчя мають ознаки легких тілесних ушкоджень, згідно пунктів 2.3.2 «б», 2.3.5 «Правил судово-медичного встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року № 6.
При судово-гістологічній експертизі гістологічних препаратів трупа ОСОБА_11 встановлено: наскрізний дефект стінки аорти з масивним крововиливом в адвентицій. Вогнищевий крововилив у жирову клітковину, що у направленні зазначена, як «12-пала кишка». Нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів, помірний набряк головного мозку та легень, ознаки гострого розладу кровообігу у речовині головного мозку, та ділянки гострої альвеолярної емфіземи у легенях. Склероз інтрамуральних артерій. Помірний периваскулярний кардіосклероз. Переважна гіпертрофія міокарду. Дифузний жировий гепатоз. Персистуючий гепатит.
При судово-імунологічній експертизі крові трупа ОСОБА_11 встановлено, що кров його належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. Крім того, в крові від трупа ОСОБА_11 виявлено супутній антиген Н.
При судово-токсикологічній експертизі крові та сечі трупа ОСОБА_11 виявлено етиловий спирт в кількості: в крові 3,30 ‰, в сечі 2,7 ‰, що класифікується як тяжке отруєння алкоголем відносно живої особи.
Також у дослідній частині висновку експерта зазначено, що труп був доставлений в наступному одязі: фуфайка (футболка) з бавовняної тканини сірого кольору; брюки спортивні з синтетичної тканини темно-синього кольору; труси з бавовняної тканини темно-синього кольору; капці гумові чорного кольору та мав наступні тілесні ушкодження: на правій лобно-тім'яній ділянці в області залисини мається вертикальне садно розміром 5х4,5 см, овальної форми, на крововиливній основі з підсохшою червоною шкірочкою нижче рівня непошкодженої шкіри. Аналогічного характеру садно розміром 4х2,5 см мається в області лівого лобного бугра. В області нижньої повіки зліва мається горизонтальний синець розміром 2,5х1,5 см червоного кольору, овальної форми. На правій передньобоковій поверхні живота, на відстані 109 см від підошвиної поверхні стоп, мається косо-вертикальна рана (довільно пронумерована № 1), розміром 3,5х0,2 см, при зведених краях, де вбачається основний розріз, довжиною 1,8 см, правий кінець гострий, лівий П-подібної форми. На 2 см донизу від вищевказаної рани, мається аналогічного характеру рана (№ 2), розміром 3,5х0,2 см, при зведених краях, де вбачається основний розріз довжиною 2,0 см. На правій боковій поверхні спини по середньолопатковій лінії мається косо-горизонтальна рана (№ 3), розміром 3,5х0,2 см, де вбачається основний розріз, довжиною 1,8 см, направлена справа наліво, згори донизу, верхній кінець П-подібної форми, нижній - гострокутий.
Для проведення експертних досліджень експертом було залишено: для судово-токсикологічної експертизи 10 мл крові з порожнини черепа та сеча у флаконах з метою виявлення наявності та концентрації алкоголю; для судово-імунологічної експертизи кров на марлі з метою виявлення групової належності; жовч на марлі з метою визначення категорії виділення; для медико-криміналістичної експертизи ділянку шкіри з ранами, з метою відновлення первинної форми рани, наявності сторонніх включень, наявності з'єднань металів; для судово-гістологічної експертизи: головний мозок-1, серце-1, легені-1, нирки-1, печінка-1, 12-пала кишка, з метою виявлення патологічних змін (т. 3 а. с. 173 - 176).
Відповідно до висновку експерта № 12-14/71-КР/21 за результатами судово-медичної експертизи громадянки ОСОБА_12 , 1965 року народження, проведеної 19 липня 2021 року на підставі постанови слідчого СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_41 від 19 липня 2021 року «Про призначення експертизи» (т. 3 а. с. 110) лікарем судово-медичним експертом Красноградського відділення Комунального закладу охорони здоров'я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_42 , попередженим під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, встановлено, що будь-яких тілесних ушкоджень у ОСОБА_12 не виявлено, в зв'язку з чим ступень тяжкості не встановлювалась (т. 3 а. с. 117).
Згідно висновку експерта № 12-14/70-КР/21, за результатами судово-медичної експертизи громадянина ОСОБА_9 , 1954 року народження, проведеної 19 липня 2021 року на підставі постанови старшого слідчого СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_41 від 19 липня 2021 року «Про призначення експертизи» (т. 3 а. с. 109) лікарем судово-медичним експертом Красноградського відділення Комунального закладу охорони здоров'я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_42 , попередженим під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, встановлено, що на підставі даних судово-медичної експертизи у ОСОБА_9 , з урахуванням наданої медичної документації, має місце поверхнева різана рана тильної поверхні середньої фаланги п'ятого пальця лівої кисті, яка могла утворитись від предмета, що має ріжучі властивості, та по ступеню тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень згідно пунктів 2.3.2 «б», 2.3.5 «Правил судово-медичного встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року № 6.
У дослідній частині висновку експерта вказано, що в проекції V середньої фаланги тильної сторони лівої кисті мається травматичний набряк м'яких тканини, на фоні якого горизонтальна рана лінійної форми, з рівними краями та гострими кутами, розміром 1,5х0,1 см. Зі слів освідуваного, вказане ушкодження отримав під час затримання працівниками поліції. Інших будь-яких тілесних ушкоджень при проведенні судово-медичної експертизи не виявлено. В області нігтьових фаланг лівої кисті маються помарки бурого кольору, схожі на кров. В області внутрішньої поверхні обох стоп, на шкірі маються помарки бурого кольору, схожі на кров.
На підставі протоколу слідчого про відбір біологічних зразків, були відібрані зразки слини, крові, нігті з піднігтьовим вмістом, змиви з пальців рук та шкіри ніг, які передані слідчому з оформленням необхідної документацій (т. 3 а. с. 118 - 119).
При цьому під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_9 неодноразово підкреслював, що дійсно мав рану на мізинці лівої руки у вигляді тріщині зовнішнього (верхнього) шару епідермісу, яку отримав під час його затримання працівниками поліції.
Відповідно до висновку експерта № 14/1492-Дм/21 за результатами судово-медичної експертизи змиву з рукомийника в кухні житлового будинку, вилученого при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_1 , проведеної на підставі постанови слідчого СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_24 від 22 липня 2021 року «Про призначення судово-імунологічної експертизи» (т. 3 а. с. 128 - 129) у період часу з 26 липня 2021 року по 29 липня 2021 року лікарем судово-медичним експертом імунологом відділення судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_43 , попередженим під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, зафіксовано, що кров від трупу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. В змиві з рукомийнику в кухні житлового будинку (об'єкт № 1), вилученому при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_1 , виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від громадянина ОСОБА_11 не виключається.
У дослідній частині висновку (описання речового доказу) вказано, що речовий доказ перебував в одному заклеєному білому паперовому конверті, цілісність якого не порушено, з відповідною емблемою Національної поліції України, на якому мається типографський текст та рукописний напис, виконаний синім барвником «…19.07.2021 ЄРДР/ЖЄО: 4032 №12021221090000308 фабула ОМП за адресою: Красноградський р-н, с. Литовки, вул. Центральна, 9 вилучено змив РБК з рукомийника в кухні (об'єкт № 6)…», маються підписи понятих, слідчого та спеціаліста, в якому знаходиться аналогічний конверт, без рукописних написів, до якого поміщено фрагмент гігієнічної палички із білого полімеру, довжиною 5,5 см, товщиною 0,2 см, на одному з вільних кінців якої мається ватний тампон, розмірами 1,4х0,5х0,4 см, верхівка якого вкрита зливними бурувато-коричневими плямами, що просочують верхній шар вати (об'єкт № 1) (т. 3 а. с. 178 - 179).
У висновку експерта № 14/1491-Дм/21 за результатами судово-медичної експертизи змиву зі столу в кухні житлового будинок, вилученого при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_1 , проведеної на підставі постанови слідчого СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_24 від 22 липня 2021 року «Про призначення судово-імунологічної експертизи» (т. 3 а. с. 143 - 144) у період часу з 26 липня 2021 року по 29 липня 2021 року лікарем судово-медичним експертом імунологом відділення судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_43 , попередженим під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, зафіксовано, що кров від трупу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. В змиві з столу в кухні житлового будинку (об'єкт № 1), вилученому при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_1 , виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від громадянина ОСОБА_11 не виключається.
У дослідній частині висновку (описання речового доказу) вказано, що речовий доказ перебував в одному заклеєному білому паперовому конверті, цілісність якого не порушено, з відповідною емблемою Національної поліції України, на якому мається типографський текст та рукописний напис, виконаний синім барвником «…19.07.2021 ЄРДР/ЖЄО: 4032 №12021221090000308 фабула ОМП за адресою: Красноградський р-н, с. Литовки, вул. Центральна, 9 вилучено змив РБК з столу на кухні (об'єкт № 2)…», маються підписи понятих, слідчого та спеціаліста, в якому знаходиться аналогічний конверт, без рукописних написів, до якого поміщено фрагмент гігієнічної палички із білого полімеру, довжиною 5,4 см, товщиною 0,2 см, на одному з вільних кінців якої мається ватний тампон, розмірами 1,5х0,6х0,4 см, який частково вкритий зливними бурувато-коричневими плямами, що просочують верхній шар вати (об'єкт № 1) (т. 3 а. с. 181 - 182).
Згідно з висновком експерта № 14/1488-Дм/21, за результатами судово-медичної експертизи змиву зі стіни в кухні житлового будинок, вилученого при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_1 , проведеної на підставі постанови слідчого СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_24 від 22 липня 2021 року «Про призначення судово-імунологічної експертизи» (т. 3 а. с. 140 - 141) у період часу з 23 липня 2021 року по 28 липня 2021 року експертом-імунологом судовим відділення судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_44 , попередженим під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, останнім зафіксовано, що кров від трупу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. В змиві зі стіни в кухні житлового будинку (об'єкт № 1), вилученому при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_1 , виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від громадянина ОСОБА_11 не виключається.
У дослідній частині висновку (описання речового доказу) вказано, що речовий доказ перебував в одному стандартному заклеєному білому паперовому конверті з гербом України, цілісність якого не порушено, на якому мається друкований текст та рукописний напис, виконаний синім барвником «…19.07.2021 ЄРДР/ЖЄО: 4032 №12021221090000308 фабула ОМП за адресою: Красноградський р-н, с. Литовки, вул. Центральна, 9 вилучено змив РБК з стіни в кухні (об'єкт № 7)…», маються підписи понятих, слідчого та спеціаліста, в якому знаходиться аналогічний конверт, без рукописних написів, до якого поміщено фрагмент гігієнічної палички, загальною довжиною 5,8 см. Фрагмент складається з пластикової основи білого кольору та ватного тампону на одному її кінці, розмірами - 1,7х0,6х0,2 см. Майже вся поверхня ватного тампону вкрита переривчастими зливними плямами бурувато-коричневого кольору, які мають нечіткі контури, злегка просочують та ущільнюють верхній шар вати (об'єкт № 1) (т. 3 а. с. 184 - 185).
Відповідно висновку експерта № 14/1489-Дм/21, за результатами судово-медичної експертизи змиву з поверхні міжкімнатних пластикових дверей в кухні житлового будинок, вилученого при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_1 , проведеної на підставі постанови слідчого СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_24 від 22 липня 2021 року «Про призначення судово-імунологічної експертизи» (т. 3 а. с. 134 - 135) у період часу з 23 липня 2021 року по 28 липня 2021 року експертом-імунологом судовим відділення судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_44 , попередженим під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, останнім зафіксовано, що кров від трупу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. В змиві з поверхні міжкімнатних пластикових дверей в кухні житлового будинку (об'єкт № 1), вилученому при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_1 , виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від громадянина ОСОБА_11 не виключається.
У дослідній частині висновку (описання речового доказу) вказано, що речовий доказ перебував в одному стандартному заклеєному білому паперовому конверті з гербом України, цілісність якого не порушено, на якому мається друкований текст та рукописний напис, виконаний синім барвником «…19.07.2021 ЄРДР/ЖЄО: 4032 №12021221090000308 фабула ОМП за адресою: Красноградський р-н, с. Литовки, вул. Центральна, 9 вилучено змив РБК з проміжних пластикових дверей (об'єкт № 1)…», маються підписи понятих, слідчого та спеціаліста, в якому знаходиться аналогічний конверт, без рукописних написів, до якого поміщено фрагмент гігієнічної палички, загальною довжиною 5,2 см. Фрагмент складається з пластикової основи білого кольору та ватного тампону на одному її кінці, розмірами - 1,6х0,7х0,2 см. Майже вся поверхня ватного тампону вкрита переривчастими зливними плямами бурувато-коричневого кольору, місцями забарвлені менш насичено, які мають нечіткі контури, злегка просочують та ущільнюють верхній шар вати (об'єкт № 1) (т. 3 а. с. 187 - 188).
У висновку експерта № 14/1490-Дм/21 за результатами судово-медичної експертизи змиву з підлоги в кухні житлового будинок, вилученого при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_1 , проведеної на підставі постанови слідчого СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_24 від 22 липня 2021 року «Про призначення судово-імунологічної експертизи» (т. 3 а. с. 131 - 132) у період часу з 23 липня 2021 року по 28 липня 2021 року експертом-імунологом судовим відділення судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_44 , попередженим під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, зафіксовано, що кров від трупу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. В змиві з підлоги в кухні житлового будинку (об'єкт № 1), вилученому при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_1 , виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від громадянина ОСОБА_11 не виключається.
У дослідній частині висновку (описання речового доказу) вказано, що речовий доказ перебував в одному стандартному заклеєному білому паперовому конверті з гербом України, цілісність якого не порушено, на якому мається друкований текст та рукописний напис, виконаний синім барвником «…19.07.2021 ЄРДР/ЖЄО: 4032 №12021221090000308 фабула ОМП за адресою: Красноградський р-н, с. Литовки, вул. Центральна, 9 вилучено змив РБК з підлоги в кухні (об'єкт № 3)…», маються підписи понятих, слідчого та спеціаліста, в якому знаходиться аналогічний конверт, без рукописних написів, до якого поміщено фрагмент гігієнічної палички, загальною довжиною 6,0 см. Фрагмент складається з пластикової основи білого кольору та ватного тампону на одному її кінці, розмірами - 1,5х0,6х0,3 см. Майже вся поверхня ватного тампону вкрита переривчастими зливними плямами буро-коричневого кольору, які мають нечіткі контури, просочують та ущільнюють верхній шар вати, де-не-де з нанесенням блискучих буро-коричневих кірочок (об'єкт № 1) (т. 3 а. с. 190 - 191).
Відповідно висновку експерта № 14/1493-Дм/21, за результатами судово-медичної експертизи змиву речовини бурого кольору зі столу в прихожій, вилученого 19 липня 2021 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , проведеної на підставі постанови слідчого СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_24 від 22 липня 2021 року «Про призначення судово-імунологічної експертизи» (т. 3 а. с. 137 - 138) у період часу з 27 липня 2021 року по 30 липня 2021 року лікарем судово-медичним експертом імунологом відділення судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_45 , попередженою під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, останньою зафіксовано, що кров від трупа ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. В змиві зі столу в прихожій (об'єкт № 1), вилученому на ватну паличку 19 липня 2021 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від потерпілого ОСОБА_11 не виключається.
У дослідній частині висновку (описання речового доказу) вказано, що речовий доказ перебував у спеціальному поштовому заклеєному білому паперовому конверті, опечатаному на реверсі, цілісність якого не порушено, на якому мається друкований текст та рукописний напис, виконаний кульковою авторучкою з синім стержнем «…19.07.2021 ЄРДР/ЖЄО: 4032 №12021221090000308 фабула ОМП за адресою: Красноградський р-н, с. Литовки, вул. Центральна, 9 вилучено змив РБК з столу в прихожій (об'єкт № 4)…», маються підписи понятих, слідчого та спеціаліста, в якому знаходиться білий паперовий згорток, складений з чистого спеціального конверта, ідентичного попередньому, розмірами у такому вигляді 11,5х6,0х0,4 см, в якому поміщена ватна гігієнічна паличка з одним обрізаним кінцем, загальною довжиною 6,3 см, що представляє собою тонкий твердий полий полімерний циліндричний білий стержень діаметром 0,2 см, з тампоном із білої вати на одному кінці. Тампон довжиною 1,2 см, діаметром до 0,4 см, в області верхівки якого знаходиться пляма світло-коричневого кольору з ледве помітним буруватим відтінком, подовжено овальної форми з невираженими контурами, розмірами 0,7х0,3 см., яка просочує і злегка ущільнює верхній шар вати (об'єкт № 1) (т. 3 а. с. 193 - 194).
У висновку експерта № 14/1494-Дм/21 за результатами судово-медичної експертизи фрагмента простирадла, вилученого при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_1 , проведеної на підставі постанови слідчого СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_24 від 22 липня 2021 року «Про призначення судово-імунологічної експертизи» (т. 3 а. с. 146 - 147) у період часу з 28 липня 2021 року по 03 серпня 2021 року лікарем судово-медичним експертом імунологом відділення судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_46 , попередженою під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, зафіксовано, що кров від трупу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. На фрагменті тканини (об'єкти № 1 - 3), вилученому при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_1 , виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від громадянина ОСОБА_11 не виключається.
Згідно дослідної частини висновку (описання речового доказу) речовий доказ перебував в одному стандартному заклеєному конверті, з жовтого паперу, з гербом України, цілісність якого не порушено, на якому мається друкований текст та рукописний напис, виконаний синім барвником «… фабула ОМП за адресою: Красноградський р-н, с. Литовки, вул. Центральна, 9 вилучено фрагмент простирадла зі слідами РБК (об'єкт № 5)…», маються підписи понятих, слідчого та спеціаліста, в якому знаходиться білий конверт, без рукописних написів, до якого поміщено прямокутний фрагмент спочатку білої бавовняної тканини, з нерівними краями, розмірами 24,0х14,0 см., на поверхні якого, умовно позначеної експертом «А», буро-коричневі овальні переривчасті відбитки з нечіткими краями, що не просочують та не ущільнюють тканину, розмірами 3,8х3,0 см (об'єкт № 1); 5,3х1,5 см (об'єкт № 2); 6,4х3,5 см (об'єкт № 3) (т. 3 а. с. 196 - 197).
Відповідно до висновку експерта № 14/1583-Дм/21 за результатами судово-медичної експертизи змиву з лівої ноги підозрюваного ОСОБА_9 , проведеної на підставі постанови слідчого СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_24 від 03 серпня 2021 року «Про призначення судово-імунологічної експертизи» (т. 3 а. с. 167 - 168) у період часу з 04 серпня 2021 року по 06 серпня 2021 року лікарем судово-медичним експертом імунологом відділення судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_47 , попередженим під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, останнім зафіксовано, що кров від трупу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. В змиві з лівої ноги підозрюваного ОСОБА_9 знайдена кров людини, групову приналежність якої встановити не виявилось можливим.
У дослідній частині висновку (описання речового доказу) вказано, що речовий доказ перебував в спеціальному конверті із білого паперу з печаткою з емблемою Національної поліції України, цілісність якого не порушено, на якому мається типографський текст та рукописний напис, виконаний синім барвником «…19.07.2021 ЄРДР/ЖЄО: № 12021221090000308 фабула: вилучено марлевий тампон з змивами з лівої ноги ОСОБА_9 », маються підписи понятих, слідчого. В конверті знаходиться фрагмент марлевого бинта в зім'ятому стані, розміром 7,0х3,2х0,4 см., повністю просочений зливними, світлими бурувато-коричневого плямами, що ущільнюють марлю. Контроль предмета-носія відсутній (об'єкт № 1) (т. 3 а. с. 199 - 200).
У висновку експерта № 14/1581-Дм/21 за результатами судово-медичної експертизи змиву з правої ноги підозрюваного ОСОБА_9 , проведеної на підставі постанови слідчого СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_24 від 03 серпня 2021 року «Про призначення судово-імунологічної експертизи» (т. 3 а. с. 158 - 159) у період часу з 04 серпня 2021 року по 06 серпня 2021 року лікарем судово-медичним експертом імунологом відділення судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_47 , попередженим під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, зафіксовано, що кров від трупу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. В змиві з правої ноги підозрюваного ОСОБА_9 знайдена кров людини, групову приналежність якої встановити не виявилось можливим.
Згідно дослідної частини висновку (описання речового доказу) речовий доказ перебував в спеціальному конверті із білого паперу з печаткою, з емблемою Національної поліції України, цілісність якого не порушено, на якому мається типографський текст та рукописний напис, виконаний синім барвником «…19.07.2021 ЄРДР/ЖЄО: № 12021221090000308 фабула: вилучено марлевий тампон зі змивом з правої ноги ОСОБА_9 », маються підписи понятих, слідчого. В конверті знаходиться фрагмент марлевого бинта в зім'ятому стані, розміром 5,5х3,4х0,6 см, повністю просочений зливними, світлими бурувато-коричневого плямами, що ущільнюють марлю. Контроль предмета-носія відсутній (об'єкт № 1) (т. 3 а. с. 202 - 203).
Згідно висновку експерта № 14/1580-Дм/21 за результатами судово-медичної експертизи зразка крові підозрюваного ОСОБА_9 , проведеної на підставі постанови слідчого СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_24 від 03 серпня 2021 року «Про призначення судово-імунологічної експертизи» (т. 3 а. с. 164 - 165) у період часу з 04 серпня 2021 року по 06 серпня 2021 року експертом імунологом судовим відділення судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_48 , попередженим під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, встановлено, що кров громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В.
У дослідній частині висновку (описання речового доказу) вказано, що речовий доказ перебував в стандартному конверті для упаковки із паперу білого кольору з печаткою, з емблемою Національної поліції України, цілісність якого не порушено, на якому мається друкований текст та рукописні написи, виконані синім барвником «…19.07.2021 ЄРДР/ЖЄО: 12021221090000308 фабула: вилучено марлевий тампон зі зразком крові ОСОБА_9 », маються підписи понятих, слідчого. В конверті знаходиться фрагмент марлевого бинта, складений в багато разів, у вигляді серветки неправильно-прямокутної форми, розмірами в такому вигляді 7,5х7,1х0,3 см, на одній поверхні якого мається пляма бурувато-коричневого кольору, неправильно-овальної форми, розмірами 7,1х5,7 см, з чіткими контурами, що просочує марлю наскрізь та ущільнює її, місцями з накладенням темно-коричневих блискучих кірочок (т. 3 а. с. 205 - 206).
У висновку експерта № 14/1582-Дм/21 за результатами судово-медичної експертизи марлевого тампону зі змивом з долоні правої руки підозрюваного ОСОБА_9 , проведеної на підставі постанови слідчого СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_24 від 03 серпня 2021 року «Про призначення судово-імунологічної експертизи» (т. 3 а. с. 161 - 162) у період часу з 04 серпня 2021 року по 06 серпня 2021 року експертом імунологом судовим відділення судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_48 , попередженим під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, зафіксовано, що кров від трупу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. В змиві (об'єкт № 1), вилученому на марлевий тампон з долоні правої руки підозрюваного ОСОБА_9 , знайдена кров людини, встановити групову належність якої не виявилося можливим, через вплив предмета носія.
Відповідно до дослідної частини висновку (описання речового доказу) речовий доказ перебував в стандартному конверті для упаковки із паперу білого кольору, заклеєний, опечатаний, з емблемою Національної поліції України, цілісність якого не порушено, на якому мається друкований текст та рукописні написи, виконані синім барвником «…19.07.2021 ЄРДР/ЖЄО: 12021221090000308 фабула: вилучено марлевий тампон зі змивом правої руки ОСОБА_9 », маються підписи понятих, слідчого. В конверті знаходиться фрагмент марлевого бинта, складений в багато разів, у вигляді тампону, розмірами в такому вигляді 5,0х4,8х0,4 см, на одній поверхні якого мається пляма світло-коричневого кольору, неправильно-овальної форми, розмірами 4,8х2,6 см., з нечіткими контурами, що просочує марлю наскрізь без ущільнення (об'єкт № 1) (т. 3 а. с. 208 - 209).
Згідно висновку експерта № 14/1579-Дм/21 за результатами судово-медичної експертизи змиву з долоні лівої руки підозрюваного ОСОБА_9 , проведеної на підставі постанови слідчого СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_24 від 03 серпня 2021 року «Про призначення судово-імунологічної експертизи» (т. 3 а. с. 155 - 156) у період часу з 04 серпня 2021 року по 05 серпня 2021 року лікарем судово-медичним експертом імунологом відділення судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_45 , попередженою під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, встановлено, що в змиві з долоні лівої руки (об'єкт № 1) підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилученому на марлевий тампон 19 липня 2021 року в ході досудового розслідування, кров не виявлена (т. 3 а. с. 211 - 212).
Згідно висновку експерта № СЕ-19/121-21/17042-БД, за результатами судової молекулярно-генетичної (біологічної) експертизи, проведеної 10 вересня 2021 року на підставі постанови слідчого СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_24 від 22 липня 2021 року «Про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи» (т. 3 а. с. 122 - 124) старшим судовим експертом сектору молекулярно-генетичних досліджень відділу біологічних досліджень та обліку Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_49 , попередженою під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, встановлені: генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка слини підозрюваного громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (об'єкти № № 1.1 - 1.3) (таблиця 1.1, додаток 1), генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка слини громадянки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об'єкт № 2.1) (таблиця 1.1, додаток 1), генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові трупу громадянина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об'єкт № 3.1) (таблиця 1.1, додаток 1). На наданих на дослідження ножах, позначених як «I» - «IV» (об'єкти № № 4.1, 7.2), виявлено кров людини та клітини з ядрами; в об'єктах 4.2, 4.3, 5.1, 5.2, 6.1, 6.2, 7.1 виявлено клітини з ядрами, кров людини не виявлено. Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на клинку ножа, позначеного як ОСОБА_50 (об'єкт № 4.1), клинку ножа, позначеного як «IV» (об'єкт № 7.2), клітин з ядрами, виявлених на руків'ї ножа, позначеного як «ІІ» (об'єкт № 5.3) (таблиця 1.1, додаток 1). Встановлено генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на руків'ї та клинку ножа, позначеного як «ІІ» (об'єкти № № 4.2, 4.3), які є змішаними та є непридатними для ідентифікації. Встановити генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на руків'ї та клинку ножа, позначеного як «ІІ» (об'єкти № № 5.1, 5.2), руків'ї та клинку ножа, позначеного як «ІІІ» (об'єкти № № 6.1, 6.2), руків'ї ножа, позначеного як «IV» (об'єкт № 7.1) не представляється за можливе у зв'язку з надзвичайно низьким вмістом (або відсутністю) ДНК в даних об'єктах.
Генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на клинку ножа, позначеного як ОСОБА_50 (об'єкт № 4.1), клинку ножа, позначеного як «IV» (об'єкт № 7.2), збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові трупу громадянина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (об'єкти № № 3.1) і не збігаються з генетичними ознаками зразків слини підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкти № № 1.1 - 1.3), громадянки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об'єкт № 2.1).
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на клинку ножа, позначеного як ОСОБА_50 (об'єкт № 4.1), клинку ножа, позначеного як «IV» (об'єкт № 7.2), та зразка крові трупу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об'єкти № № 3.1), складає 4,93х10-34. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 2 децильонів осіб (2,03x1033).
Генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин з ядрами, виявлених на руків'ї ножа, позначеного як «ІІ» (об'єкт № 5.3), збігаються з генетичними ознаками зразка слини підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкти № № 1.1 - 1.3) і не збігаються з генетичними ознаками зразка слини громадянки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об'єкт № 2.1), зразка крові трупу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об'єкти № № 3.1).
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак клітин з ядрами, виявлених на руків'ї ножа, позначеного як «ІІ» (об'єкт № 5.3), та зразка слини підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкти № № 1.1 - 1.3), складає 1,78х10-34. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 135 децильонів осіб (5,60х1033).
У зв'язку з тим, що генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на руків'ї та клинку ножа, позначеного як «ІІ» (об'єкти № № 4.2, 4.3), є непридатними для ідентифікації, надати відповідь на запитання: «Чи збігаються генетичні ознаки слідів крові чи клітин з ядрами виявлені на наданих на дослідження чотирьох ножах з генетичними ознаками зразка слини підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чи зразка крові трупа ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?» стосовно даних об'єктів не є можливим.
У зв'язку з тим, що генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на руків'ї та клинку ножа, позначеного як «ІІ» (об'єкти № № 5.1, 5.2), руків'ї та клинку ножа, позначеного як «ІІІ» (об'єкти № № 6.1, 6.2), руків'я ножа, позначеного як «IV» (об'єкт № 7.1), не встановлено, надати відповідь на запитання: «Чи збігаються генетичні ознаки слідів крові чи клітин з ядрами виявлені на наданих на дослідження чотирьох ножах з генетичними ознаками зразка слини підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чи зразка крові трупа ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?» стосовно даних об'єктів не є можливим.
До висновку експерта як додаток 2 додано Ілюстративну таблицю, яка містить 43 фотозображення з детальним описом.
У дослідній частині висновку вказано, що об'єкти дослідження перебували у семи паперових конвертах:
1. Стандартний конверт Головного слідчого управління Національної поліції України, розмірами 161х114 мм, з паперу коричневого кольору, з одним відбитком круглої печатки синього кольору, з пояснювальними друкованими та рукописними написами, виконаними барвниками чорного та синього кольорів: «Національна поліція України Головне слідче управління ГУНП Харківське ВП ОСОБА_51 : відібрання зразків букального епітелію (слини) у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Вилучено: зразки слини на марлевий тампон, дата пакування: 19.07.2021, ЄРДР № 12021221090000308 від 19.07.2021», маються підписи понятих, спеціаліста та слідчого (зображення 2.1, 2.2 ілюстративної таблиці, додаток 2). При відкритті упаковки встановлено, що в ній знаходиться фрагмент марлі розмірами, в згорнутому стані, 65х40 мм, з нашаруванням речовини світло-жовтого кольору (зображення 2.3 ілюстративної таблиці, додаток 2). Вміст упаковки відповідає напису на упаковці та в постанові про призначення судової експертизи.
2. Стандартний конверт Головного слідчого управління Національної поліції України, розмірами 228х164 мм, з паперу коричневого кольору, з одним відбитком круглої печатки синього кольору, з пояснювальними друкованими та рукописними написами, виконаними барвниками чорного та синього кольорів: «Національна поліція України Головне слідче управління ГУНП Харківське ВП ОСОБА_51 : Відібрання зразків букального епітелію (слини) у ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Вилучено: зразки слини на марлевий тампон, дата пакування: 19.07.2021, ЄРДР № 12021221090000308 від 19.07.2021», маються підписи понятих, спеціаліста та слідчого (зображення 2.4. 2.5 ілюстративної таблиці, додаток 2). При відкритті упаковки встановлено, що в ній знаходиться фрагмент марлі розмірами, в згорнутому стані, 60х60 мм, з нашаруванням речовини світло-жовтого кольору (зображення 2.6 ілюстративної таблиці, додаток 2). Вміст упаковки відповідає напису на упаковці та в постанові про призначення судової експертизи.
3. Стандартний конверт Головного слідчого управління Національної поліції України, розмірами 161х114 мм, з паперу коричневого кольору, з одним відбитком круглої печатки синього кольору, з пояснювальними друкованими та рукописними написами, виконаними барвниками чорного та синього кольорів: «Національна поліція України Головне слідче управління ГУНП Харківське ВП Красноградський Фабула: (освідування) Відібрано зразок крові ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_8 . Вилучено: зразки крові на марлевий тампон, дата пакування: 19.07.2021, ЄРДР № 2021221090000308 від 19.07.2021», маються підписи понятих, спеціаліста та слідчого (зображення 2.7, 2.8 ілюстративної таблиці, додаток 2). При відкритті упаковки встановлено, що в ній знаходиться згорток розмірами 70х32 мм., з паперу білого кольору з фірмовими написами, виконаними барвником чорного кольору, обв'язаний фрагментом полімерного матеріалу білого кольору, за допомогою якого до згортку прикріплений фрагмент паперу з рукописними пояснювальними написами, виконаними барвником синього кольору: «12-17/167-Кр б/м ОСОБА_11 ». В середині згортку містяться (зображення 2.9, 2.10 ілюстративної таблиці, додаток 2): фрагмент марлі розмірами, в згорнутому стані, 60х24 мм, просочений речовиною бурого кольору (зображення 2.11 ілюстративної таблиці, додаток 2); фрагмент марлі розмірами, в згорнутому стані, 55х22 мм, без видимих нашарувань. Вміст упаковки відповідає напису на упаковці та в постанові про призначення судової експертизи.
4. Стандартний конверт Головного слідчого управління Національної поліції України, розмірами 320х223 мм, з паперу коричневого кольору, з одним відбитком круглої печатки синього кольору, з написом «Головне слідче управління ГУНП в Харківській області РВП ОСОБА_51 : ОМП за адресою Красноградський р-н с. Литовки вул. Центральна, 9, Вилучено: ніж зі слідами РБК на лезі (об'єкт № 8), дата пакування: 19.07.2021, ЄРДР № 12021221090000308 від 19.07.2021», маються підписи понятих та слідчого (зображення 2.12, 2.13 ілюстративної таблиці, додаток 2). При відкритті упаковки встановлено, що в ній знаходиться згорток розмірами 310х56 мм., обмотаний прозорою полімерною стрічкою типу «скотч», в середині згортку міститься предмет, зовні схожий на ніж (в постанові слідчого та далі ніж) з металу сірого кольору, з руків'ям з деревини коричневого кольору. Розміри виробу: загальна довжина ножа - 280 мм, довжина руків'я ножа - 130 мм, ширина руків'я ножа - 25 мм, ширина клинка біля руків'я ножа - 25 мм, ширина клинка біля вістря ножа - 1 мм., товщина П-подібного обушка ножа - 1 мм. Лезо ножа має двосторонню заточку. Руків'я ножа скріплено за допомогою трьох штифтів з металу сірого кольору (зображення 2.14, 2.15 ілюстративної таблиці, додаток 2). При візуальному огляді ножа в умовах денного та штучного освітлення та при його огляді в затемненому приміщенні з використанням УФ-випромінювача «Спектр» виявлено, що безпосередньо біля місця з'єднання клинка ножа з руків'ям ножа та безпосередньо біля верхнього вільного краю клинка лівої щоки ножа, на загальній площі 13х6 мм, є нашарування речовини бурого кольору у вигляді групи помарок, розмірами від 1х1 мм. до 3х2 мм., з нечіткими контурами. Судовим експертом ніж позначено як ОСОБА_50 . Вміст упаковки відповідає напису на упаковці та в постанові про призначення судової експертизи.
5. Стандартний конверт Головного слідчого управління Національної поліції України, розмірами 326х223 мм, з паперу коричневого кольору, з одним відбитком круглої печатки синього кольору, з пояснювальними друкованими та рукописними написами, виконаними барвниками чорного та синього кольорів: «Національна поліція України Головне слідче управління ГУНП в Харківській області РВП ОСОБА_51 : ОМП за адресою Красноградський р-н с. Литовки, вул. Центральна, 9, Вилучено: ніж кухонний (об'єкт № 9), дата пакування: 19.07.2021 ЄРДР № 12021221090000308 від 19.07.2021», маються підписи понятих та слідчого (зображення 2.16. 2.17 ілюстративної таблиці, додаток 2). При відкритті упаковки встановлено, що в ній знаходиться згорток розмірами 255х45 мм, обмотаний прозорою полімерною стрічкою типу «скотч», в середині згортку міститься предмет, зовні схожий на ніж (в постанові слідчого та далі ніж) з металу сірого кольору, з руків'ям з деревини коричневого кольору. Розміри виробу: загальна довжина ножа - 234 мм, довжина руків'я ножа - 112 мм, ширина руків'я ножа - 20 мм, ширина клинка біля руків'я ножа - 12 мм, ширина клинка біля вістря ножа - 1 мм., товщина П-подібного обушка ножа - 1 мм. Лезо ножа має двосторонню заточку. Руків'я ножа скріплено за допомогою трьох штифтів з металу сірого кольору. На лівій щоці клинка ножа є фірмове маркування у вигляді тиснення: «Peterhof Classic» (зображення 2.18, 2.19 ілюстративної таблиці, додаток 2). При візуальному огляді ножа в умовах денного та штучного освітлення та при його огляді в затемненому приміщенні з використанням УФ-випромінювача «Спектр» слідів, схожих на сліди крові, не спостерігали. Судовим експертом ніж позначено як «ІІ». Вміст упаковки відповідає напису на упаковці та в постанові про призначення судової експертизи.
6. Стандартний конверт Головного слідчого управління Національної поліції України, розмірами 326х223 мм., з паперу коричневого кольору, з пояснювальними друкованими та рукописними написами, виконаними барвниками чорного та синього кольорів: «Національна поліція України Головне слідче управління ГУНП в Харківській області РВП ОСОБА_51 : ОМП за адресою Красноградський р-н с. Литовки, вул. Центральна, 9, Вилучено: ніж кухонний (об'єкт № 10), дата пакування: 19.07.2021, ЄРДР № 12021221090000308 від 19.07.2021», маються підписи понятих та слідчого (зображення 2.20, 2.21 ілюстративної таблиці, додаток 2). При відкритті упаковки встановлено, що в ній знаходиться згорток розмірами 275х35 мм., з рукописними пояснювальним написом, виконаним барвником синього кольору: «10», обмотаний прозорою полімерною стрічкою типу «скотч», в середині згортку міститься предмет, зовні схожий на ніж (в постанові слідчого та далі ніж) з металу сірого кольору, з руків'ям з полімерного матеріалу жовто-білого кольору та металом сірого кольору. Розміри виробу: загальна довжина ножа - 222 мм, довжина руків'я ножа - 100 мм, ширина руків'я ножа - 17 мм, ширина клинка біля руків'я ножа - 23 мм, ширина клинка біля вістря ножа - 1 мм, товщина П-подібного обушка ножа - 1 мм. Лезо ножа має двосторонню заточку. Руків'я ножа скріплено за допомогою двох штифтів з металу сірого кольору. На лівій щоці клинка ножа є фірмове маркування та малюнок у вигляді тиснення: «Hong Li». На руків'ї ножа є фірмовий малюнок та маркування у вигляді тиснення: «R». На клинку ножа є нашарування речовини коричневого кольору, зовні схожої на іржу (зображення 2.22 - 2.24 ілюстративної таблиці, додаток 2). При візуальному огляді ножа в умовах денного та штучного освітлення та при його огляді в затемненому приміщенні з використанням УФ-випромінювача «Спектр» слідів, схожих на сліди крові, не спостерігали. Судовим експертом ніж позначено як «ІІІ». Вміст упаковки відповідає напису на упаковці та в постанові про призначення судової експертизи.
7. Коробка розмірами 405х197х120 мм, з картону коричневого кольору, оклеєна фрагментом липкої стрічки типу «скотч» з фірмовими написами, виконаними барвниками червоного та жовтого кольорів, фрагментом безкольорової липкої стрічки типу «скотч», за допомогою якого до коробки приклеєно: конверт слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області, з рукописними та друкованими написами, виконаними барвниками синього та чорного кольорів: «Національна поліція України Головне управління в Харківській області Слідче управління Дата: 19.07.2021 ЄРДР/ЖЄО: 4032 № 12021221090000308 Фабула: ОМП за адресою Красноградський р-н с. Литовки, вул. Центральна, 9, Вилучено: ніж з білою пластиковою ручкою з слідами РБК (об'єкт № 11), дата пакування 19.07.2021», маються підписи понятих, спеціаліста та слідчого; дві бирки з паперу білого кольору з одним відбитком круглої печатки синього кольору, аналогічної вищеописаній, на кожній (зображення 2.25, 2.26 ілюстративної таблиці, додаток 2). При відкритті упаковки встановлено, що в ній знаходиться згорток розмірами 346х60 мм, обмотаний прозорою полімерною стрічкою типу «скотч», в середині згортку міститься предмет, зовні схожий на ніж (в постанові слідчого та далі ніж) з металу сірого, з руків'ям з полімерного матеріалу білого кольору. Розміри виробу: загальна довжина ножа - 322 мм, довжина руків'я ножа - 124 мм, ширина руків'я ножа - 31 мм, ширина клинка біля руків'я ножа - 40 мм, ширина клинка біля вістря ножа - 2 мм, товщина П-подібного обушка ножа - 3 мм. Лезо ножа має двосторонню заточку. На лівій щоці клинка ножа є фірмове маркування та малюнок у вигляді тиснення: «Stain free high carbon Tramontina Brazi 2620/088 NSF» (зображення 2.27, 2.28 ілюстративної таблиці, додаток 2). При візуальному огляді ножа в умовах денного та штучного освітлення та при його огляді в затемненому приміщенні з використанням УФ-випромінювача «Спектр» слідів, схожих на сліди крові, не спостерігали. Судовим експертом ніж позначено як «IV». Вміст упаковки відповідає напису на упаковці та в постанові про призначення судової експертизи (т. 3 а. с. 233 - 264).
Відповідно до висновку експерта № 12-23/52-КРт/21 за результатами судово-медичної експертизи трупа громадянина ОСОБА_11 , 1954 року народження, проведеної на підставі постанови слідчого СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_24 «Про призначення додаткової судово-медичної експертизи» у період часу з 24 вересня 2021 року по 06 жовтня 2021 року лікарем судово-медичним експертом Красноградського відділення Комунального закладу охорони здоров'я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_42 , попередженим під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, останній на підставі даних, отриманих при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 , 1954 року народження, у відповідь на встановлені на розв'язання експертизи запитання, дійшов підсумків, що у ОСОБА_11 , 1954 року народження, мали місце дві колото-різані проникаючі в черевну порожнину рани та одна непроникаюча рана в області поперекової ділянки. На передній поверхні футболки мається три наскрізні пошкодження тканини, на задній поверхні одне наскрізне пошкодження тканини, які спричинені колючо-ріжучим предметом. Пошкодження на передній поверхні футболки довільно пронумеровані, як № 1 та № 2, являються єдиним пошкодженням внаслідок утворення складки одягу. Всі пошкодження на футболці утворились від дії клинка, який був гострокінцевий односторонньо-гострий, мав обушок з вираженими ребрами, найбільша ширина зануреної частини клинка близько 2,2 см., такі властивості має клинок представленого ножа № 1, наданого на експертизу, що не виключає утворення пошкоджень на футболці та на тілі екземпляром ножа, наданого на експертизу. Пошкодження на футболці відповідають пошкодженням на тілі трупа.
До висновку експерта як додаток додано фототаблицю, яка містить 3 фотозображення (фото № 1 - фотозображення футболки трупа ОСОБА_11 , фото № 2 - фотозображення ножа № 1, фото 3 - фотозображення ножа № 2) з детальним описом.
У дослідній частині висновку експерта зазначено, що дані первинної судово-медичної експертизи викладені у висновку експерта № 12-17/167-КРт/21 від 03 вересня 2021 року. Оглядом одягу встановлено: футболка по передній та задній поверхням правої половини рясно просічена кров'ю. По передній поверхні маються щілеподібні наскрізні пошкодження з рівними краями, які довільно пронумеровані: пошкодження № 1 - на 40 см донизу від правого плечового шву та на 10 см вліво від правого бокового шву мається косо-горизонтальний розріз тканини розміром 3 см при зведених краях, лівий кінець П-подібної форми, правий гострий, мається основний розріз розміром 2,1 см при зведених краях та додатковий розріз розміром 0,9 см. при зведених краях; пошкодження № 2 - на відстані 0,5 см догори від вищевказаного пошкодження мається розріз тканини, розміром 1,8 см з вільним клаптем, що відвертається вправо, розміром 1,5х0,8 см; пошкодження № 3 - на 41,5 см від правого плечового шву та на 5 см до переду від правого бокового шву мається косо-горизонтальний розріз тканини, направлений згори до низу, зліва на право, розміром 4 см при зведених краях, в пошкодженні лівий кінець П-подібної форми, правий гострий, мається основний розріз розміром 2,1 см при зведених краях та додатковий, розміром 1,9 см при зведених краях; пошкодження № 4 - по задній поверхні на 42,5 см донизу від правого плечового шву та на 21 см вліво від правого бокового шву, мається горизонтальний розріз тканини, розміром 2,8 см при зведених краях, правий кінець П-подібної форми, лівий гострокутий, основний розріз розміром 2,2 см при зведених краях, додатковий розріз розміром 0,6 см при зведених краях.
Разом з постановою слідчим надано:
поліетиленовий конверт білого кольору розміром 23,5х34,1 см, в якому мається стандартний конверт Головного слідчого управління Національної поліції України, розмірами 32,6х22,3 см, з паперу коричневого кольору, з відбитком круглої печатки, з написом «Головне слідче управління ГУНП в Харківській області РВП ОСОБА_51 : ОМП за адресою Красноградський р-н, с. Литовки, вул. Центральна, 9, Вилучено: ніж зі слідами РБК на лезі, дата пакування 19.07.2021 ЄРДР 12021221090000308 від 19.07.2021», маються підписи понятих та слідчого. При відкритті упаковки виявлено згорток з паперу коричневого кольору, обмотаний прозорою липкою стрічкою. В середині згортку мається кухонний ніж (довільно пронумерований № 1), заводського виготовлення з металу сірого кольору, з рукояткою з дерева коричневого кольору. Загальна довжина ножа - 28 см, довжина клинка - 15 см, клинок з металу світло-сірого кольору, односторонньо-гострий, лезо має двосторонню заточку 0,07 - 0,08 см., ширина клинка біля вістря - 0,1 см, в середньому відділі - 0,22 см, біля рукоятки - 0,25 см, обушок П-подібної форми з гострими ребрами, товщина обушка - 0,1 см; рукоятка з дерева коричневого кольору, довжина рукоятки - 13 см, ширина рукоятки - 2,5 см, товщина - 1,4 см., скріплена за допомогою трьох штифтів з металу сірого кольору в діаметрі 0,6 см;
коробка розмірами 40,5х19,7х12 см. з картону коричневого кольору, оклеєна прозорою липкою стрічкою з фірмовим написом червоного та жовтого кольорів та липкою прозорою стрічко без написів, якою до коробки фіксовані: конверт слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області та написами: «Національна поліція України Головне управління в Харківській області Слідче управління Дата: 19.07.2021 ЄРДР/ЖЄО: 4032 № 12021221090000308 Фабула: ОМП за адресою: Красноградський р-н, с. Литовки, вул. Центральна, 9. Вилучено: ніж з білою пластиковою ручкою з слідами РБК. дата пакування: 19.07.2021», містить підписи понятих та слідчого; дві бирки з білого паперу з відбитком круглої печатки. При відкритті коробки мається згорток обмотаний прозорою липкою стрічкою, розмірами 34,6х6 см, в середині якого мається ніж (№ 2) кухонний, заводського виготовлення з металу сірого кольору. Загальна довжина ножа - 32,2 см, довжина клинка - 19,8 см., ширина клинка біля вістря - 0,2 см, на відстані 5 см. від кінця 0,26 см, в середньому відділі - 0,35 см, ширина клинка біля рукоятки - 0,4 мм, односторонньо-гострий з двосторонньою заточкою, вістря достатньо гостре, обушок П-подібної форми, товщиною 0,3 см., на лівій шоці ножа мається фірмове маркування: «Stain high carbon Tramontina 2620/088 NSF», рукоятка з полімерного матеріалу білого кольору, довжиною - 12,4 см, шириною в найширшій частині - 3,1 см, товщиною - 1,6 см. (т. 3 а. с. 266 - 270).
При цьому суд не бере до уваги і не вважає суттєвим порушенням, що може вплинути на законність та обґрунтованість вказаного висновку експерта, зазначення старшим судовим експертом сектору молекулярно-генетичних досліджень відділу біологічних досліджень та обліку Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_49 у деяких абзацах свого висновку року народження ОСОБА_12 як «1954» замість вірного «1965», і вважає зазначене друкарською помилкою, оскільки з тексту обумовленого висновку, ретельно дослідженого колегією суддів, чітко убачається, що рік народження ОСОБА_12 є 1965.
Відтак, за допомогою спеціальних медичних та біологічних знань доведено факт спричинення смерті потерпілому ОСОБА_11 , зафіксовано час розтину трупу від якого обчислюється час настання смерті останнього, причини, характер, локалізація та ступень тяжкості наявних на трупі тілесних ушкоджень, існування слідової інформації від ОСОБА_11 на об'єктах дослідження: знарядді злочину (ножі), предметах обстановки місця події, об'єктах вилучених під час огляду місця події, а також виявлена кров людини під час освідування обвинуваченого.
Оцінюючи усі ці висновки експертів з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку у сукупності з іншими дослідженими у судовому засіданні доказами, суд визнає їх вірними, послідовними, мотивованим достатньо переконливо та такими, що не суперечать обставинам справи та іншим дослідженим у судовому засіданні доказам, а тому суд вважає їх належними та достовірними й покладає в основу судового рішення, що ухвалюється.
Також суд вважає, що вказані висновки експертів відповідають вимогам, викладеним у статтях 101 і 102 Кримінального процесуального кодексу України, а усі незрозумілості щодо достовірності наданих висновків усунуті у судовому засіданні на стадії з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, шляхом безпосереднього сприймання судом показань експертів, викликаних у судове засідання за клопотанням сторони захисту.
Так, допитаний в якості експерта відповідно до статті 356 Кримінального процесуального кодексу України лікар судово-медичний експерт Красноградського відділення Комунального закладу охорони здоров'я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_52 підтвердив надані ним висновки № 12-17/167-КРт/21 від 03 вересня 2021 року за результатами судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 , № 12-14/70-КР/21 від 19 липня 2021 року за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_9 та № 12-23/52-КРт/21 від 06 жовтня 2021 року за результатами судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 та пояснив, що при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 , останній був одягнений у футболку, спортивні брюки, труси та гумові капці, на його тілі були виявлені дві колото-різаних рани, проникаючі в черевну порожнину та одна непроникаюча рана в області поперекової ділянки. Смерть ОСОБА_11 настала внаслідок спричинення двох проникаючих колото-різаних поранень у черевну стінку з проникненням у черевну порожнину (життєво важливі органи), яке ускладнилось гострою крововтратою та які були заподіяні гострим пласким предметом, що має колючо-ріжучі властивості, тобто це ножові поранення. Часом настання смерті ОСОБА_11 слід вважати час, який передував часу розтину трупу за 10 - 12 годи. Розтин трупу було проведено о 10 годині 00 хвилин 19 липня 2021 року, таким чином слід припустити, що смерть ОСОБА_11 настала десь за 10 годин до цього, з огляду трупні плями на тілі. Усі поранення на тілі ОСОБА_11 мали прижиттєвий характер та були утворені протягом короткого проміжку часу (в один період), про що свідчать морфологічні дані цих ран.
Також експерт підтвердив, що ним була проведена ще одна судово-медична експертиза трупу ОСОБА_11 , під час якої, окрім іншого, досліджувався одяг потерпілого та два ножа, які були вилучені в ході огляду місця події, внаслідок чого він дійшов висновку, що наданими на дослідження ножами могли бути нанесені тілесні ушкодження потерпілому, при цьому такі тілесні ушкодження міг спричини ніж, який ним був довільно пронумерований як № 1, з рукояткою з дерева коричневого кольору, загальною довжиною - 28 см, довжиною клинка - 15 см. Усі три рани були заподіяні одним вищевказаним ножом. При цьому, розбіжність між глибиною ран (розміром ранового каналу) і клинком ножа пояснюється тим, що передня черевна стінка (черевна порожнина) людини рухлива, тому рана від ножа може бути довшою, ніж сам клинок ножа, до 5 - 6 см, що відбувається за рахунок прогинання черевної стінки при нанесенні удару.
Крім того, експерт підтвердив, що 19 липня 2021 року о 13 годині 15 хвилин до нього був доставлений обвинувачений ОСОБА_9 для проведення судово-медичної експертизи, про що він склав висновок № 12-14/70-КР/21, в якому відобразив усі наявні у нього дані та відомості, у тому числі з довідки Комунального некомерційного підприємства «Красноградська районна центральна лікарня», в якій було вказано, що працівниками медичного закладу у ОСОБА_9 було виявлено садну на пальці лівої кисті та виявлено запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп'яніння останній відмовився. При безпосередньому огляді ОСОБА_9 на проекції п'ятої середньої фаланги пальця лівої кисті було виявлено набряк м'яких тканин, подряпина (рана) розміром 1,5 х 0,1 см. Зі слів ОСОБА_9 рану він отримав під час затримання його працівниками поліції. Ця рана була поверхнева, не виключено, що була невелика кровотеча до моменту огляду. У висновку було зазначено, що на фаланзі лівої кисті ОСОБА_9 маються сліди бурого кольору, схожі на кров. У останнього були взяті зразки слини, змиви з рук та ніг, а також нігтьові зрізи з обох кистей рук, що були запаковані в різні пакети. Змиви зі шкіри брались шляхом змочування бинта, слина відбиралася шляхом взяттям ватною паличкою, кров ним не відбиралася. Як пояснив експерт, для відбирання зразків слини, піднігтьових зрізів спеціальні знання не потрібні, для відібрання крові потрібна медична освіта.
Таким чином, колегія суддів упевнилась, що смерть ОСОБА_11 могла настати близько 01 години 00 хвилин 19 липня 2021 року. Також експерт переконав, що всі три рани, які були виявлені на трупі ОСОБА_11 , з урахуванням їх розміру і характеру були нанесені одним предметом, та зрозуміло пояснив причини розбіжностей між глибиною ранового каналу та довжиною клинка ножа, що є знаряддям злочину. Крім того, експерт зауважив, що під час освідування ОСОБА_9 , у останнього було виявлено лише рану тильної поверхні середньої фаланги п'ятого пальця лівої кисті, яка була поверхневою, можливо з невеликою кровотечою, що до моменту огляду закінчилась, проте, зі слів обвинуваченого, він її зазнав під час затримання працівниками поліції.
Будучи допитою у порядку статті 356 Кримінального процесуального кодексу України старший судовий експерт сектору молекулярно-генетичних досліджень відділу біологічних досліджень та обліку Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_53 , підтвердила свій висновок № СЕ-19/121-21/17042-БД від 10 вересня 2021 року за результатами судової молекулярно-генетичної (біологічної) експертизи, та пояснила, що на дослідження їй були надані чотири ножа, вилучені під час огляду місця події, які були нею позначені як ОСОБА_50 , ОСОБА_54 , зразки слини ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , а також зразок крові трупа ОСОБА_11 . Упаковки, в якій ці речі зберігались, були не порушені, на них мали місце посвічувальні написи. На вирішення експертизи були поставленні питання: встановити генетичні ознаки зразка слини підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? встановити генетичні ознаки зразка слини ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ? встановити генетичні ознаки зразка крові трупа ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ? Чи є на наданих на дослідження чотирьох ножах кров людини чи клітини з ядрами, якщо так, то чи можливо встановити їх генетичні ознаки? Чи збігаються генетичні ознаки слідів крові чи клітин з ядрами виявлені на наданих на дослідження чотирьох ножах з генетичними ознаками зразка слини підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чи зразка крові трупа ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?
При проведенні експертного дослідженні на ножі, який був позначений нею як ОСОБА_50 , виявлено пляму крові. В процесі дослідження було встановлено, що ДНК цієї плями збігається з зразком ДНК крові трупа ОСОБА_11 . Також були виявлені ще плями, з яких були зроблені відповідні змиви, та встановлено, що є ще сліди ДНК, але встановити їх приналежність не вдалось за можливе. На ножі «ІІ» слідів крові знайдено не було, але були виявлені клітини з ядрами, які збігаються з генетичними ознаками зразка слини ОСОБА_9 . На ножі «ІІІ» також не було виявлено слідів крові. Встановити генетичні ознаки, тобто сліди ДНК, на цьому ножі не виявилось за можливе у зв'язку із надзвичайно маленькою їх кількістю. При проведенні дослідження ножа «ІV» спочатку слідів крові виявлено не було, але при проведенні дослідження повторного змиву все ж таки була виявлена кров, яка збігалась з зразком крові трупа ОСОБА_11 . Таке можливо бути, якщо кров намагались змити, або якщо плями є дуже дрібні, малопомітні.
На ножі «І» кров була виявлена біля місця з'єднання руків'я та клинка, це було декілька помарок, розміром 1х1 мм до 3х2 мм. Довжина клинка цього ножа складала 150 мм. Виявлена кров належала саме трупу ОСОБА_11 . При цьому на дослідження, окрім ножів, зразка крові ОСОБА_11 , зразків слини ОСОБА_9 , ОСОБА_12 нічого не надавалось, у тому числі й не була об'єктом дослідження кров ОСОБА_9 .
Також експерт вказала, що у її висновку є технічна помилка у зазначені номерів об'єктів, що досліджувались. Вірні номери об'єктів вказані на сторінці 8 висновку.
Відповідаючи на запитання сторони захисту щодо можливого видалення (змиву) слідів крові з леза ножа, експерт повідомила, що це питання виходить за межі її компетенції, але на її думку це можливо, оскільки сліди ДНК не настільки цупкі. Якщо ніж ретельно терти, наприклад, то зітреться уся кров і клітин крові не буде. Також сліди крові можуть бути лише з одного боку ножа, а на іншому боці - відсутніми. Виявлена на ножі «І» кров залишилась саме у місці з'єднання та вона там є, й належить вона саме трупу ОСОБА_11 . Встановити, скільки часу пройшло з моменту утворення цієї крові на цьому ножі не можливо, ДНК сліди можуть зберігатися роками.
Отже, за наслідками допиту експерта усунуто невідповідність нумерації об'єктів дослідження, зазначених у її висновку, як друкарська помилка. Крім того, експертом підтверджено факт наявності крові ОСОБА_11 на ножі, який нею позначений як ОСОБА_50 , з довжиною клинка - 150 мм. Також колегія суддів переконалась, що вказаний ніж зі слідами крові ОСОБА_11 відповідає ножу, умовно позначеному лікарем судово-медичним експертом Красноградського відділення Комунального закладу охорони здоров'я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_42 під № 1 у висновку № 12-23/52-КРт/21 від 06 жовтня 2021 року, та є знаряддям злочину.
Допитана в якості експерта відповідно до статті 356 Кримінального процесуального кодексу України лікар судово-медичний експерт імунолог відділення судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_55 підтвердила наданий нею висновок № 14/1494-Дм/21 від 03 серпня 2021 року та зазначила, що їй на експертне дослідження було надано фрагмент простирадла, вилученого з місця події за адресою: АДРЕСА_1 , який є доказом у справі та був в одному конверті. Раніше у їх відділенні досліджувався зразок крові від трупу ОСОБА_11 , який у вигляді плями на марлі був архівований у відділенні судово-медичної імунології Комунального закладу охорони здоров'я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації. Тому при проведенні дослідження фрагменту простирадла, що є фрагментом тканини, з огляду на поставленні для вирішення питання, вона користувалась цим зразком крові від трупу ОСОБА_11 , що регламентовано «Правилами проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної цитології бюро судово-медичної експертизи», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1996 року № 6, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995 року за № 251/787. Кров від трупу ОСОБА_11 відноситься до групи А, з ізогемаглютиніном анти-В, внаслідок чого під час проведення експертного дослідження виявлялись лише антигени ОСОБА_56 , які є притаманними вказаній групі крові. Одночасно з цим, антиген «Н» є базовим для групи крові 0(І), яка не має антигенів «A» та «B», тому цей антиген є обов'язковим для виявлення лише у осіб, які проходять у справі та мають групу крові 0(І). Цей антиген також може бути, але не обов'язково, у осіб з групами крові А(ІІ) та В(ІІІ). Тому у висновку у пункті 3.1 було записано «Кров від трупу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В». Встановлення антигену «Н», в даному випадку, для неї не мав значення. Зразок крові ОСОБА_9 на дослідження не надався. На фрагменті тканини, що був об'єктом експертного дослідження, виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від громадянина ОСОБА_11 не виключається.
Відтак, вказаний експерт підтвердила можливість наявності крові ОСОБА_11 на фрагменті тканини, який був вилучений під час проведення огляду місця події, шляхом вирізання за допомогою ножиць з простирадла, що знаходилось у кімнаті на ліжку, де спав ОСОБА_9 .
З висновку судово-психіатричного експерта № 456, складеного за наслідком проведеної експертизи 30 серпня 2021 року комісією лікарів - судово-психіатричних експертів Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» ОСОБА_57 та ОСОБА_58 , попереджених під особистий короткий підпис про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, убачається, що ними на підставі постанови слідчого СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_24 від 19 серпня 2021 року «Про призначення амбулаторної судово-психіатричної експертизи» (т. 3 а. с. 170 - 171) проведено первинне амбулаторне судово-психіатричне дослідження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлено, що останній на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_9 виявляв ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішний час відповідно до свого психічного стану застосувань примусових заходів медичного характеру не потребує.
Також у висновку зазначено, що виявлені при даному амбулаторному обстеженні у ОСОБА_9 факти тривалого зловживання алкогольними напоями зі сформованим абстинентним (похмільним) синдромом, психічною залежністю, появою амнестичних форм сп'яніння, емоційна сплощеність та нестійкість, ознаки морально-етичного зниження особистості внаслідок зловживання алкогольними напоями дозволяють говорити про наявність у нього синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю, що не супроводжується психотичною симптоматикою, зниженням інтелекту і не позбавляє його здатності коригувати свої дії і міркування. У період часу, до якого відносяться події правопорушення, в якому він підозрюється, ОСОБА_9 перебував поза будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, а був у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, на користь чого свідчить факт вживання алкогольних напоїв, фізичні ознаки сп'яніння, при цьому він був орієнтований в навколишньому середовищі та особах, його дії носили послідовний і цілеспрямований характер, була відсутня будь-яка психотична симптоматика. Посилання підекспертного на не пам'ятання подій період часу, до якого відносяться події правопорушення, в якому він підозрюється, не суперечить вищесказаному, так як не пам'ятання може бути одним із симптомів гострої неускладненій алкогольної інтоксикації (т. 3 а. с. 223 - 225).
Таким чином, вказаним висновком лікарями-психіатрами підтверджено осудність обвинуваченого ОСОБА_9 , наявність у нього синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю, а також зазначені причини можливої втрати пам'яті ОСОБА_9 про обставини подій, інкримінованого йому кримінального правопорушення, через симптом наявної в нього гострої неускладненої алкогольної інтоксикації.
Надаючи оцінку висновку судово-психіатричної експертизи, колегія суддів вважає його таким, що повністю відповідає вимогам, визначеним статтями 101 і 102 Кримінального процесуального кодексу України, та доходить переконання, що він з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку у сукупності з іншими дослідженими у судовому засіданні доказами, є вірним, послідовним, мотивованим достатньо переконливо та таким, що не суперечать обставинам справи та іншим дослідженим у судовому засіданні доказам. Відтак, кладе його в основу судового рішення, що ухвалюється.
Окрім того, з копії паспорта громадянина України (серії НОМЕР_1 ), виданого 21 квітня 1999 року Нововодолазьким РВ УМВС України в Харківській області, вбачається, що ОСОБА_9 дійсно народився ІНФОРМАЦІЯ_9 в селі Чкалівка Верхньо-Дніпровського району Дніпропетровської області, перебуває у зареєстрованому шлюбу з 25 червня 1993 року з ОСОБА_59 та має місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (т. 3 а. с. 90).
Копією посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (категорія 2) (серії А № 220625) підтверджено безстроково віднесення ОСОБА_9 до категорії осіб, які брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 - 1987 роках (т. 3 а. с. 97).
Відповідно до довідки (характеристики), наданої старостою Слобожанського старостинського округу № 3 Старовірівської сільської ради Харківської області ОСОБА_60 за вихідним № 250 від 28 липня 2021 року, ОСОБА_9 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Проживає на території Старовірівської сільської ради з червня 1993 року, був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; працював водієм в радгоспі «Комінтерн» до виходу на пенсію, на теперішній час ніде не працює. ОСОБА_9 одружений, дружина - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домогосподарка, син дружини - ОСОБА_61 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , син - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . Родина проживає у власному будинку, підсобного господарства не має, діти проживають окремо. Зі слів сусідів, ОСОБА_9 зловживає спиртними напоями, вчиняє бійки у родині (т. 3 а. с. 101).
Згідно з відомостями, наданими Комунальним некомерційним підприємством «Красноградська центральна районна лікарня» (вихідний № 01-05/2200 від 23 липня 2021 року), ОСОБА_9 не перебуває на диспансерному обліку ані у лікаря-психіатра, ані у лікаря-нарколога (т. 3 а. с. 99).
З довідки № 42-19072021/63083, убачається, що за даними ОСК Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області, ОСК Головного управління Національної поліції в Харківській області та ОСК Міністерство внутрішніх справ України станом на 19 липня 2021 року ОСОБА_9 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався й судимостей не має (т. 3 а. с. 98).
За відомостями, наданими ІНФОРМАЦІЯ_12 (вихідний № 4/3329 від 16 серпня 2021 року), ОСОБА_9 в Збройних Силах службу проходив у військовій частині пп НОМЕР_2 з 24 травня 1973 року по 13 травня 1975 року на посаді - водій автомобілів. Відповідно до облікової картки до військового квитка на ОСОБА_9 , останній знятий з обліку по віку (т. 3 а. с. 103).
У протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складеного 19 липня 2021 року начальником СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_30 , зафіксований фактичний час затримання ОСОБА_9 , який дорівнює 04 годині 21 хвилині 19 липня 2021 року (т. 3 а. с. 86 - 89).
Ухвалою слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_62 , постановленою 19 липня 2021 року в межах справи з єдиним унікальним № 626/1997/21 (провадження № 1-кс/626/610/2021) обрано ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» без права внесення застави (т. 3 а. с. 115).
Ухвалою слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_62 , постановленою 13 вересня 2021 року в межах справи з єдиним унікальним № 626/1997/21 (провадження № 1-кс/626/877/2021) продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» без права внесення застави (т. 3 а. с. 230 - 231).
З наданих доказів у їх сукупності та зі змісту вищенаведених ухвал слідчого судді вбачається, що моментом фактичного затримання із подальшим застосуванням до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою є саме 04 година 21 хвилина 19 липня 2021 року.
Відтак, з усього вище наведеного суд робить обґрунтований висновок про те, що обвинувачений раніше не судимий, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має зареєстроване місце проживання, за яким до затримання фактично й мешкав, де характеризується посередньо, як особа, яка зловживає алкогольними напоями, вчиняє бійки у родині, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, перебуває на пенсійному забезпеченні, на диспансерному обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, на будь-яку тяжку хворобу не хворіє, до осіб з інвалідністю не відноситься, є осудним, у вчиненому не кається, вину не визнає.
Крім зазначеного, винуватість ОСОБА_9 доведена безпосередньо дослідженими у ході судового розгляду в порядку, визначеному статтею 357 Кримінального процесуального кодексу України, речовими докази, а саме:
ножом з руків'ям з деревини коричневого кольору, загальною довжиною 28 см, який був підданий молекулярно-генетичному дослідженню та позначений експертом як ОСОБА_50 , на якому експертом виявлено плями крові у місці з'єднання руків'я та клинку, а також генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові та клітин з ядрами на його клинку, що збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупу ОСОБА_11 і не збігаються з генетичними ознаками зразків слини ОСОБА_9 та ОСОБА_12 . Крім того, саме цей ніж був об'єктом дослідження при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 , за результатами якої експерт дійшов висновку про можливість утворення пошкоджень на футболці та на тілі трупу ОСОБА_11 за його допомогою. Отже, суд пересвідчився, що саме цим ножом було вчинено вбивство ОСОБА_11 , тобто він є знаряддям вчинення кримінального правопорушення;
ножом з руків'ям з полімерного матеріалу білого кольору, загальною довжиною 32,2 см, який був підданий молекулярно-генетичному дослідженню та позначений експертом як «ІV», на клинку якого експертом виявлені сліди крові та клітини з ядрами, й генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові та клітин з ядрами, що збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупу ОСОБА_11 і не збігаються з генетичними ознаками зразків слини ОСОБА_9 та ОСОБА_12 . Крім того, цей ніж також був об'єктом дослідження при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 , проте експерт дійшов висновку, що нанесення ножових порань саме цим ножом ОСОБА_11 маловірогідне. Відтак, суд переконаний, що цей ніж не може бути віднесений до знарядь кримінального правопорушення, що закидається ОСОБА_9 у провину;
ватними гігієнічними паличками зі змивами речовини бурого кольору з рукомийника кухні, зі столу в кухні, зі столу в прихожій, з поверхні міжкімнатних пластикових дверей, з підлоги в кухні, які вилучені в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , та були об'єктами судово-медичних імунологічних експертиз, за результатами проведення яких встановлено, що на них виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від громадянина ОСОБА_11 не виключається. Отже, колегія суддів пересвідчилась, що сліди крові ОСОБА_11 наявні на предметах домашньої обстановки в приміщенні, де був виявлений труп потерпілого, що підтверджує місце вчинення кримінального правопорушення за вищевказаною адресою;
фрагментом тканини (простирадла) зі слідами речовини бурого кольору, вилученим під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , який був об'єктом судово-медичної імунологічної експертизи, за результатами проведення якої встановлено, що на цьому виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від громадянина ОСОБА_11 не виключається. Таким чином, суд переконався, що у кімнаті на простирадлі, яким було застілено ліжко, де спав ОСОБА_9 в момент, коли його розбудила дружина після виявлення трупу ОСОБА_11 , наявні сліди крові останнього, що з урахуванням висновку експерта № 12-14/70-КР/21 від 19 липня 2021 року не можуть походити від ОСОБА_9 з огляду на наявну у нього поверхневу різану рану тильної поверхні середньої фаланги п'ятого пальця лівої кисті та відсутність інших будь-яких тілесних ушкоджень;
фрагментами марлевих бинтів (тампонів) зі змивами з долоні правої руки ОСОБА_9 , з правої ноги ОСОБА_9 , з лівої ноги ОСОБА_9 , які мають ознаки, що саме з ними працювали експерти при судово-медичних імунологічних дослідженнях, внаслідок чого на вказаних об'єктах була знайдена кров людини, групову приналежність якої встановити не виявилось можливим. Відтак, наведеним доведено, що на тілі ОСОБА_9 після його затримання та під час освідування виявлено кров людини, яка маловірогідно походила від нього з урахуванням вищевикладених мотивів суду щодо поверхневої різаної рани тильної поверхні середньої фаланги п'ятого пальця лівої кисті та відсутність інших будь-яких тілесних ушкоджень;
марлевим тампоном, повністю просоченим зразком крові від трупу ОСОБА_11 та контрольним чистим бинтом, марлевими тампонами зі зразками слини ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , з якими працював експерт при молекулярно-генетичному (біологічному) дослідженні, за допомогою (з використання) яких були встановлені генетичні ознаки зразку крові трупу ОСОБА_11 та клітин з ядрами обвинуваченого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_12 .
Інші досліджені судом речові докази, що були надані стороною обвинувачення, а саме: ніж з руків'ям з деревини коричневого кольору, загальною довжиною 23,4 см («ІІ»), та ніж з руків'ям з полімерного матеріалу жовто-білого кольору, загальною довжиною 22,2 см («ІІІ»), паперовий згорток, в середні якого маються нігтьові пластини з піднігтьовим вмістом з правої та лівої рук трупа ОСОБА_11 , паперовий згорток, в середні якого маються нігтьові пластини з піднігтьовим вмістом з правої та лівої рук обвинуваченого ОСОБА_9 , фрагмент марлевого бинта (тампону) зі змивами з лівої руки обвинуваченого ОСОБА_9 , колегія суддів не кладе в основу судового рішення, що ухвалюється, оскільки останні не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі його сліди та не містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Окремо, суд звертає увагу на такий речовий доказ як фрагмент марлевого тампону зі зразком крові обвинуваченого ОСОБА_9 , який має ознаки, що саме з ним працював експерт імунолог судовий при визначенні групової приналежності цієї крові, проте дані отриманні внаслідок такого дослідження жодним чином не використовувались, а отже він не доводить та не спростовує винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Під час дослідження речових доказів, ОСОБА_9 підтвердив факт приналежність йому ножа з руків'ям з деревини коричневого кольору, який позначений «І» (що є знаряддям злочину), інших вагомих заперечень, зауважень та коментарів від учасників не надходило, окрім зауваження обвинуваченого відносно відсутності надання дозволу на відібрання у нього зразків крові, яке не заслуговує на увагу, з огляду на наявність в матеріалах кримінального провадження постанови прокурора Красноградської окружної прокуратури ОСОБА_36 , прийнятої 19 липня 2021 року «Про відібрання біологічних зразків для експертизи», на паперовому примірнику якої наявний власноручно зроблений напис «ознайомлений і згоден» та підпис ОСОБА_9 і його захисника (т. 3 а. с. 108). А також зауваження захисника ОСОБА_10 під час дослідження речового доказу у вигляді марлевого тампону зі змивом з долоні правої руки ОСОБА_9 , який колегія суддів теж відхиляє з підстав надання оцінки, як цьому речовому доказу безпосередньо, так й висновку експерта № 14/1582-Дм/21 від 06 серпня 2021 року (т. 3 а. с. 208 - 209) в цілому.
Відкидаючи зазначені доводи, суд, окрім наведеного, ураховує той факт, що ОСОБА_9 під час з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами неодноразово висловлював репліки, якими підтверджував факти відібрання у нього біологічних зразків.
Дослідивши відповідно до вимог чинного кримінального процесуального законодавства України всі зібрані та надані сторонами кримінального провадження як з боку сторони обвинувачення, так і з боку сторони захисту докази, які безпосередньо досліджені судом шляхом допиту обвинуваченого, потерпілих, свідків, експертів, оголошення повного змісту письмових доказів та дослідження речових доказів, суд оцінює їх усі з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку як окремо та і у їх сукупності, визнає такими, що не суперечать один одному, є достовірними та мають бути використані та покладенні в основу судового рішення, що ухвалюється, оскільки прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні та мають для нього значення.
Доходячи такого, суд ураховує, що з огляду на зміст статті 85 Кримінального процесуального кодексу України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів
Окрім того, відповідно до положень, закріплених у статті 86 зазначеного вище кримінального процесуального кодифікованого закону України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Водночас, перш ніж надати оцінку доводам сторони захисту про недопустимість певних доказів, зокрема висновків експертів (№ 14/1580-Дм/21, проведеної 06 серпня 2021 року за результатами судово-медичної експертизи зразка крові підозрюваного ОСОБА_9 , № СЕ-19/121-21/17042-БД, проведеної 10 вересня 2021 року за результатами судової молекулярно-генетичної (біологічної) експертизи, № 14/1579-Дм/21, проведеної 05 серпня 2021 року за результатами судово-медичної експертизи змиву з долоні лівої руки підозрюваного ОСОБА_9 , № 14/1582-ДМ/21, проведеної 06 серпня 2021 року за результатами судово-медичної експертизи марлевого тампону зі змивом з долоні правої руки підозрюваного ОСОБА_9 , № 14/1583-Дм/21, проведеної 06 серпня 2021 року за результатами судово-медичної експертизи змиву з лівої ноги підозрюваного ОСОБА_9 , № 14/1581-Дм/21, проведеної 06 серпня 2021 року за результатами судово-медичної експертизи змиву з правої ноги підозрюваного ОСОБА_9 ), колегія суддів вважає за необхідне зазначити про підхід, за яким вона здійснює оцінку доказів з точки зору допустимості.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17 (провадження № 13-3кс22) вказала, що відповідно до статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Послідовність викладення в диспозиції правової норми наведених вище завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, - захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду.
Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.
В основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні знаходитися права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.
На користь відповідного висновку свідчить зміст статті 87 Кримінального процесуального кодексу України, якою визначено критерії недопустимості засобів доказування у зв'язку з недотриманням законного порядку їх одержання. Згідно з частиною першою цієї статті недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Частинами 2 і 3 цієї статті передбачено безальтернативний обов'язок суду констатувати істотне порушення прав людини і основоположних свобод і визнати недопустимими засоби доказування, отримані: в результаті процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, здійснених без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози його застосування; з порушенням права особи на захист; з показань чи пояснень, відібраних із порушенням права особи відмовитися від давання показань і не відповідати на запитання, або без повідомлення про таке право; з порушенням права на перехресний допит; з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування та прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; в результаті обшуку житла чи іншого володіння особи, якщо до проведення даної слідчої дії не було допущено адвоката.
З наведеного слідує, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини - заборони катування й нелюдського поводження (стаття 3 Конвенції, частина 1 статті 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (пункт «с» частини 3 статті 6 Конвенції, стаття 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (пункт «d» частини 3 статті 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (стаття 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім'ї та близьких родичів (частина 1 статті 63 Конституції України).
Відтак у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв'язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України.
З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
Застосування статті 87 Кримінального процесуального кодексу України при оцінці доказів, наданих сторонами, колегія суддів виходить із того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку істотного порушення прав і свобод людини.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути окрему увагу на вимоги кримінального процесуального закону щодо критеріїв визнання доказів допустимими (недопустимими).
Частиною 1 статті 86 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що доказ вважається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Критеріями допустимості доказів є: належне процесуальне джерело (частина 2 статті 84 Кримінального процесуального кодексу України) містить вичерпний перелік процесуальних джерел доказів, який розширеному тлумаченню не підлягає; належний суб'єкт збирання доказів; належна процесуальна форма.
Отже, допустимість доказів як ознака їх якості визначається нормами кримінального процесуального закону.
Питання про визнання доказів недопустимими вирішується судом під час їх оцінки в нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення (частина 1 статті 89 Кримінального процесуального кодексу України) у кожному конкретному випадку залежно від характеру і наслідків порушень критеріїв допустимості. При цьому оцінка доказів передбачає їх відповідний аналіз у всій сукупності та взаємозв'язку (стаття 94 Кримінального процесуального кодексу України).
Таким чином, при визнанні того чи іншого доказу недопустимим суд має зазначати конкретну норму процесуального закону, порушення якої, з урахуванням наслідків такого порушення та можливістю (неможливістю) їх усунення, дає підстави дійти висновку щодо недопустимості того чи іншого доказу.
Суд звертає увагу на те, що кримінальне процесуальне законодавство містить критерії, за якими порушення встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку проведення окремих процесуальних дій є істотним і призводить до визнання доказів недопустимими.
Перелік діянь, які передбачені у статті 87 Кримінального процесуального кодексу України як підстави для визнання фактичних даних недопустимими як докази, не є вичерпним і становить собою порушення фундаментальних гарантій, що дає певний орієнтир для визначення змісту поняття «істотне порушення» у випадках, які не підпадають під цей перелік. До таких, наприклад, можна віднести порушення вимог частини 7 статті 223 Кримінального процесуального кодексу України про обов'язкове запрошення понятих при проведенні визначених законом слідчих дій. В кожному конкретному випадку суд, оцінюючи допустимість того чи іншого доказу, повинен враховувати істотність допущених порушень кримінального процесуального закону та важливість кожного доказу для встановлення обставин кримінального провадження. Тому кожний доказ повинен оцінюватися автономно, оскільки його безумовне виключення може призвести до негативних наслідків, що виражатимуться в ухваленні незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення.
Так, відповідно до положень статті 84 Кримінального процесуального кодексу України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Тобто, докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об'єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 28 березня 2019 року у справі № 154/3213/16 (провадження № 51-6359км18)).
У той час, як процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (частина 2 статті 84 Кримінального процесуального кодексу України).
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 20 березня 2018 року у справі № 753/11828/13-к (провадження № 51-39км18) вказав, що у змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх.
У ракурсі того, що порядок, встановлений Кримінальним процесуальним кодексом України (процесуальний порядок, форма, процедура) - це певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій.
В даному випадку, колегія суддів зауважує, що підстав для визнання доказів недопустимими не установлено, так як не було з'ясовано факту істотних фундаментальних порушень прав і свобод учасників провадження регламентованих статтею 87 Кримінального процесуального кодексу України.
При формулюванні вказаного висновку, у контексті такого елементу допустимості доказів як процесуальний порядок отримання доказів, суд додатково звертає увагу, що метою встановлення та дотримання такого порядку є насамперед (1) унеможливлення істотного порушення прав і свобод людини в ході збирання (отримання) доказів та (2) забезпечення достовірності отриманих фактичних даних. У зв'язку із цим, при наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли такі порушення: 1) прямо та істотно порушують права і свободи людини; чи 2) зумовлюють сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути. Із врахуванням зазначеного саме різні критерії визнання доказів недопустимими, які наведені вище, обумовлюють диференційований порядок вирішення питання щодо їх недопустимості: (1) під час будь-якого судового розгляду у разі встановлення очевидної недопустимості доказу (частина 4 статті 87, частина 2 статті 89 Кримінального процесуального кодексу України) - у випадках, коли: 1) такі докази, отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і 2) їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь- якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого судового розгляду; (2) у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті (частина 1 статті 89 Кримінального процесуального кодексу України) - якщо при отриманні доказів допущено процесуальні порушення, які: 1) тягнуть інші порушення прав людини та потребують оцінки на підставі всієї сукупності доказів; 2) зумовлюють сумніви у достовірності здобутих відомостей та суд має вирішити питання щодо можливості усунення вказаного сумніву на підставі сукупності інших зібраних допустимих доказів. У разі, якщо б була можливість визнати доказ недопустимим лише на підставі формального порушення порядку його отримання без співставлення його з іншими доказами, не було б необхідності передбачати в Кримінальному процесуальному кодексі України вирішення цього питання саме у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 01 грудня 2020 року у справі № 318/2921/18 (провадження № 51-2753км20) зазначив, що вищеназвані норми закону не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість закон зобов'язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення Кримінального процесуального кодексу України істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.
У постановах від 28 січня 2020 року у справі № 359/7742/17 (провадження № 51-2114км19) та від 08 жовтня 2019 року у справі № 639/8329/14-к (провадження № 51-8259км18) Верховний Суд зауважив, що вирішуючи питання про застосування правил статті 87 Кримінального процесуального кодексу України до наданих сторонами доказів, суд виходить з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.
В постанові від 08 жовтня 2019 року у справі № 639/8329/14-к (провадження № 51-8259км18) Верховний Суд також вказав, що суд, визнаючи доказ недопустимим відповідно до частин 2 або 3 статті 87 Кримінального процесуального кодексу України, має зазначити, який саме пункт цих положень став підставою для такого рішення. Якщо суд визнає доказ недопустимим з посиланням на частини 1 статті 87 Кримінального процесуального кодексу України, він має зазначити, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення. Обґрунтовуючи наявність такого порушення, суд має послатися на конкретні норми Конституції та/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права і свободи, і за потреби на практику відповідних органів, уповноважених тлумачити ці норми. Крім того, суд, вирішуючи питання щодо допустимості доказу з точки зору частини 1 статті 87 Кримінального процесуального кодексу України, має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим.
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в своїй постанові від 06 липня 2021 року у справі № 720/49/19 (провадження № 51-3230км19) зауважила, що оцінюючи надані сторонами докази на предмет їх допустимості згідно з частиною 1 статті 87 Кримінального процесуального кодексу України суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що зазначені положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані у відповідній нормі. Тобто, будь-яке процесуальне порушення, допущене в ході збирання доказів, саме по собі не може бути підставою для визнання їх недопустимими. У зв'язку із цим, за наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд зауважує, що вважає такий підхід правильним, оскільки він ґрунтується на розумінні, що для прийняття рішення у справі суд має отримати якомога більшу інформацію щодо фактичних обставин, важливих для вирішення справи, забезпечивши сторонам можливість у змагальній процедурі перевірити та заперечити цю інформацію. Виключення доказів, які можуть мати стосунок до важливих фактів справи, є крайнім заходом, який має застосовуватися у разі, якщо іншими засобами неможливо усунути фактори, які перешкоджають забезпеченню справедливого судового розгляду.
Безумовно, істотне порушення фундаментальних прав і свобод особи - отримання доказів внаслідок поганого поводження, порушення права не свідчити проти себе та на правову допомогу захисника тощо - не може бути терпимим у правосудді, і суди мають протистояти таким порушенням для того, щоб органи правопорядку не перетворили такі методи у звичайну практику.
Водночас порушення тих чи інших численних формальностей, які регулюють порядок проведення кримінального розслідування чи окремих процесуальних дій і які жодним чином не зачіпають права і свободи особи, мають оцінюватися виходячи з балансу конкуруючих інтересів: потреби суспільства у розкритті злочину і покаранні злочинця та важливості тих формальностей для забезпечення справедливості розгляду справи в цілому.
В постанові від 15 лютого 2018 року у справі № 357/14462/14-к (провадження № 51-629км17) Верховний Суд указав, що не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону ситуація, при якій підставою для визнання доказів недопустимими виступає якість змісту документів.
Як наслідок слід констатувати, що вирішуючи питання про застосування правил статті 87 Кримінального процесуального кодексу України до наданих сторонами доказів, суд констатує, що в цій справі ці положення не можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими, адже вони мають місце не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.
Разом із тим, як вже зазначалось вище, підстав для визнання вищенаведених у цьому судовому рішенні доказів недопустимими, колегією суддів не установлено, оскільки не було з'ясовано факту істотних фундаментальних порушень прав і свобод учасників провадження регламентованих статтею 87 кримінального процесуального кодексу України.
Відтак, посилаючись на недопустимість як доказів на висновки експертиз: № 14/1580-Дм/21, проведеної 06 серпня 2021 року за результатами судово-медичної експертизи зразка крові підозрюваного ОСОБА_9 , № СЕ-19/121-21/17042-БД, проведеної 10 вересня 2021 року за результатами судової молекулярно-генетичної (біологічної) експертизи, № 14/1579-Дм/21, проведеної 05 серпня 2021 року за результатами судово-медичної експертизи змиву з долоні лівої руки підозрюваного ОСОБА_9 , № 14/1582-ДМ/21, проведеної 06 серпня 2021 року за результатами судово-медичної експертизи марлевого тампону зі змивом з долоні правої руки підозрюваного ОСОБА_9 , № 14/1583-Дм/21, проведеної 06 серпня 2021 року за результатами судово-медичної експертизи змиву з лівої ноги підозрюваного ОСОБА_9 , № 14/1581-Дм/21, проведеної 06 серпня 2021 року за результатами судово-медичної експертизи змиву з правої ноги підозрюваного ОСОБА_9 , захисник формально підійшов до обґрунтування підстав порушення процесуальних норм та конвенційних й конституційних прав свого підзахисного.
Так, захисник, підсумовуючи судове слідство, звернув увагу на те, що відібрання біологічних зразків трупу ОСОБА_11 у вигляді, зокрема, крові та нігтьових зрізів, відбувалось у порушення законодавчо встановленої процедури, тобто за відсутності складання слідчим відповідного протоколу, натомість за наявності постанови прокурора від 19 липня 2021 року «Про відібрання біологічних зразків для експертизи».
Однак, наведене спростовується приписами обов'язкових для застосування під час проведення судово-медичних експертиз, як-то імунологічної, цитологічної, токсикологічної тощо, «Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи», «Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи», «Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної цитології бюро судово-медичної експертизи», «Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної токсикології бюро судово-медичної експертизи», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1996 року № 6, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995 року за № 257/793, 26 липня 1995 року за № 251/787, 26 липня 1995 року за № 251/787, 26 липня 1995 року за № 249/785 відповідно.
Підпунктом 2.2.19 пункту 2 з урахуванням підпункту 2.2.17 пункту 2 «Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1996 року № 6 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995 року за № 257/793 (далі - Правила) обумовлено особливості дослідження трупів і забору матеріалу на лабораторні дослідження при ушкодженнях колючими, ріжучими, колючо-ріжучими, рубаючими і рублячо-ріжучими предметами. Зокрема, при розтині трупу експерт обов'язково повинен відібрати необхідний оптимально-мінімальний набір біологічних зразків для лабораторних досліджень, зокрема, для судово-токсикологічного дослідження - кров і сечу, для судово-імунологічного - кров (у рідкому вигляді і на марлі) для визначення антигенної належності, а також жовч або сечу для визначення категорії видільництва.
У підпункті 3.5 пункту 3 та підпункті 4.2 пункту 4 «Порядку вилучення і надсилання об'єктів на лабораторні дослідження», що є додатком № 1 до Правил, унормовано, що нігті з усіх пальців кожної кисті зрізають ножицями і вміщують (окремо з правої і лівої кисті) у два окремих пакети, маркіровані відповідним чином; кров надсилається в рідкому вигляді і у вигляді плями на стерильному бинті (марлі). Рідка кров у кількості 3-5 мл береться з порожнин серця або з великих судин стерильною піпеткою або шприцом і вміщується в стерильну пробірку (флакон). Кров у вигляді плями береться з тієї ж пипетки чи шприца на складений у п'ять-шість шарів бинт (марлю), який потім висушують (подалі від нагрівальних приладів і без впливу прямих сонячних променів) на аркуші чистого паперу за кімнатної температури в приміщенні, де не повинно бути випарів формаліну і йоду.
Таким чином, здійснюючи аналіз вказаного підзаконного нормативно-правого акту, не встановлено істотних та суттєвих порушень, які б допустив експерт досліджуючи труп ОСОБА_11 (висновок експерта № 12-17/167-КРт/21 за результатами судово-медичної експертизи трупа громадянина ОСОБА_11 , 1954 року народження, проведеної у період часу з 19 липня 2021 року (з 10 години 00 хвилин до 12 години 00 хвилин) по 03 вересня 2021 року). Відібрання крові трупу на марлю та рідкої крові у кількості 10 мл, не виключає можливості її подальшого використання у відповідності до підпункті 4.2 пункту 4 «Порядку вилучення і надсилання об'єктів на лабораторні дослідження», що є додатком № 1 до «Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1996 року № 6 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995 року за № 257/793, а також не обмежує кількість зроблених експертом зразків крові для проведення експертиз.
При цьому слід зауважити, що вищевказані Правила та Порядок не регламентують та не зобов'язують експерта, як і слідчого з прокурором складати будь-які протоколи під час проведення судово-медичної експертизи трупу.
Крім того, колегія суддів зауважує, що приписами статтей 245 та 241 Кримінального процесуального кодексу України регламентовані підстави та порядок відібрання біологічних зразків лише у живих осіб. У той час, на момент розтину (дослідження) трупу та відібрання його біологічних зразків, ОСОБА_11 до живих осіб не відносився, а отже вказані вимоги є незастосовними.
Наведене свідчить про неспроможність доводів захисника ОСОБА_10 вплинути на висновки, сформовані судом щодо належності та допустимості висновків експертів, пов'язаних із дослідженням крові трупу ОСОБА_11 , у тому числі щодо висновку експерта № СЕ-19/121-21/17042-БД від 10 вересня 2021 року за результатами судової молекулярно-генетичної (біологічної) експертизи.
Окрім цього, твердження сторони захисту про те, що зразок крові трупу ОСОБА_11 був використаний для проведення судово-медичної імунологічної експертизи № 14/1498-Дм/21 від 26 липня 2021 року й не міг бути об'єктом дослідження при проведенні інших експертиз, не заслуговують на увагу, оскільки колегія суддів позбавлена можливості перевірити цей факт через ненадання суду стороною обвинувачення висновку експерта № 14/1498-Дм/21 від 26 липня 2021 року, а захисник, в порядку реалізації своїх дискреційних повноважень, із відповідним клопотанням про його витребування, долучення та дослідження у судовому засіданні, не звертався. Такий висновок суд формує з огляду на приписи підпункту 1.32 пункту 1 «Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1996 року № 6 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995 року за № 252/788, яким передбачено, що якщо при дослідженні речового доказу чи окремого об'єкта він поділяється на частини або повністю витрачається, це необхідно зазначити у відповідному пункті дослідної частини висновку експерта та в супровідному документі.
Також суд вважає необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу й посилання захисника відносно неналежного відбору у ОСОБА_9 змивів з долонь лівої та правої рук, а також ніг на марлеві тампони, які досліджувались експертами та за результатами яких складені висновки № 14/1579-Дм/21 від 05 серпня 2021 року, № 14/1582-ДМ/21 від 06 серпня 2021 року, № 14/1583-Дм/21 від 06 серпня 2021 року, № 14/1581-Дм/21 від 06 серпня 2021 року, оскільки у протоколі освідування ОСОБА_9 у присутності експерта - лікаря судово-медичного експерта Красноградського відділення Комунального закладу охорони здоров'я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_40 , за участю ОСОБА_63 й ОСОБА_64 , та у відповідності до приписів статті 241 Кримінального процесуального кодексу України, з урахуванням добровільної згоди обвинуваченого, наданої 19 липня 2021 року у присутності захисника, під час вчинення вказаної процесуальної дії було встановлено наявність на обох ногах та руках ОСОБА_9 слідів речовини бурого кольору. Як зазначено у протоколі, вказані сліди були поміщені у паперові пакети та опечатані. Таким чином, дійсно у протоколі не відображено спосіб відібрання таких зразків, натомість під час дослідження речових доказів, суд переконався, що такі сліди були відібрані на марлеві тампони (бинти), оскільки на відповідних паперових конвертах, в яких вони містяться, наявні підписи усіх учасників цієї слідчої дії, дата її проведення та вказаний зміст цих конвертів. Суд переконався, що саме ці конверти з марлевими тампонами (бинтами) піддавались експертним дослідженням, що безпосередньо вказано у дослідних частинах (описання речового доказу) відповідних висновків експертів.
При цьому, колегія суддів зауважує, що сам по собі змив передбачає перенесення нашарування біологічного матеріалу на фрагмент бинта, марлі, бавовняної тканини, ватної гігієнічної палички тощо. Отже, відібрання змивів іншим чином, окрім як на марлевий тампон, під час проведення освідування ОСОБА_9 неможливо. Тому, хоча колегія суддів й погоджується з неповнотою відображення процедури відібрання змивів у ОСОБА_9 , натомість вони не є суттєвими та сторона захисту не надала обґрунтування яким чином, в даному випадку, порушено права і свободи обвинуваченого під час проведення даної слідчої дії (освідування) і в чому конкретно полягає настільки істотне порушення вимог процесуального закону, щоб зумовити визнання зазначених вище доказів недопустимими.
Крім того, зауваження захисника про обов'язкову участь медичного працівника під час відбирання біологічних зразків (крові, слини, нігтьових зрізів тощо) спростовується приписами підпункту 2.1.13 пункту 2 «Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1996 року № 6 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995 року за № 252/788, якими дозволений забір зразків крові поза межами відділення судово-медичної експертизи особою, яка володіє даною маніпуляцією. Отже, вказаний підзаконний нормативно-правовий акт не конкретизує, що це повинна обов'язково бути особа з фаховою медичною освітою.
Окрім цього, захисник акцентує увагу суду, як на підставу процесуального порушення правил проведення та складання висновку експерта про освідування ОСОБА_9 те, що експертиза та протокол отримання зразків для експертизи, складені в один день, у різний проміжок часу та у різних приміщеннях, що, на його думку, є неприпустимим. Натомість, прямих порушень норм Кримінального процесуального кодексу України та «Інструкції про проведення судово-медичної експертизи», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1996 року № 6 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995 року за № 254/790, адвокат ОСОБА_10 чітко не зазначає, а колегія суддів не встановлює, так як письмовими доказами доведено, що судово-медична експертиза ОСОБА_9 (висновок експерта № 12-14/70-КР/21 від 19 липня 2021 року) розпочата 19 липня 2021 року о 13 годині 15 хвилин при присутності ОСОБА_64 , ОСОБА_63 , слідчої ОСОБА_41 , конвою, й закінчена у той же день без зазначення точного часу. Також у абзаці 4 дослідницької частини вказаного висновку зазначено, «що на підставі протоколу слідчого про відбір біологічних зразків, були відібрані зразки слини, крові, нігті з піднігтьовим вмістом, змиви з пальців рук та шкіри ніг, які передані слідчому з оформленням необхідної документації» (т. 3 а. с. 118 - 119). Одночасно з цим, така слідча дія, як відібрання біологічних зразків проведена старшим слідчим СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_37 того ж дня у період часу з 13 години 32 хвилини по 13 годину 50 хвилин за участю ОСОБА_64 , ОСОБА_63 та самого ОСОБА_9 . Відтак, очевидним є, що судово-медична експертиза ОСОБА_9 розпочата до моменту відібрання у нього зразків за одночасною участю одних й тих саме осіб: ОСОБА_64 , ОСОБА_63 , ОСОБА_9 , з відсилкою на вищезазначений протокол, й закінчена після періоду часу проведення цієї слідчої дії. Таким чином, місцем проведення судово-медичної експертизи є місце складання висновку експерта - Красноградське відділення Комунального закладу охорони здоров'я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації, а місцем проведення слідчої дії - отримання біологічних зразків для експертних досліджень - Красноградський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, тобто місце перебування затриманого на той час ОСОБА_9 . Доказів протилежного, що лікар судово-медичний експерт Красноградського відділення Комунального закладу охорони здоров'я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_65 не міг перебувати з ОСОБА_63 та ОСОБА_64 під час відібрання зразків в приміщенні відділу поліції, не надано. Навпаки, їх перебування там підтверджується особистими підписами цих осіб на конвертах з вилученими 19 липня 2021 року біологічними зразками, оформленими належним чином та в подальшому переданими на експертні дослідження.
Посилання сторони захисту на неналежне відібрання крові у ОСОБА_9 та відсутності документування її перенесення на марлевий тампон, що, на думку адвоката ОСОБА_10 , свідчить про недопустимість як доказу висновку експерта № 14/1580-Дм/21 від 06 серпня 2021 року, вивченні судом, однак біологічні зразки ОСОБА_9 у виді крові використовувались лише задля встановлення її групової приналежності й ця експертиза жодним чином не доводить та не спростовує винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Зауваження сторони захисту на факт відібрання біологічного зразка у вигляді слини ОСОБА_9 на ватну гігієнічну паличку, яку у процесуальній спосіб не долучено до матеріалів кримінального провадження, в той час, як використано в якості об'єкта експертного дослідження № СЕ-19/121-21/17042-БД від 10 вересня 2021 року марлевий тампон зі зразком слини обвинуваченого, як й доводи щодо наявності підпису лікаря судово-медичного експерта Красноградського відділення Комунального закладу охорони здоров'я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_40 на конверті з біологічним зразком (слиною), але відсутності відображення його участі у вказаній слідчій дії, є слушними. Разом із тим, суд зауважує, що факт відібрання слини не заперечувався самим обвинуваченим ОСОБА_9 , письмова згода на відібрання даного виду біологічного зразка надана останнім добровільно, у присутності захисника, який брав участь у цьому кримінальному провадженню до вступу у справу захисника ОСОБА_10 , зразки слини отриманні з дотриманням приписів статтей 245 та 241 Кримінального процесуального кодексу України, надійшли на дослідження упакованими, непошкодженими, в належно оформленому виді, а отже у колегії суддів не виникає сумнів щодо їх автентичності.
Доходячи такого, суд зауважує, що отримана слина обвинуваченого, яка стала об'єктом молекулярно-генетичної (біологічної) експертизи, сама по собі не є доказом у кримінальному провадженні, має особливий процесуальний статус, являє собою матеріал, за допомогою якого була зроблена перевірка вже наявних у справі доказів - ножів, на відповідність принципам допустимості, достатності та взаємозв'язку.
Разом з тим варто зазначити, що, вирішуючи кримінальну справу, суд має приймати інформоване рішення, тобто робити свої висновки щодо фактичних обставин, важливих для вирішення справи, виходячи з усієї релевантної інформації, яку сторонам вдалося отримати і надати суду.
Натомість правила недопустимості доказів є обмеженням цього загального принципу, дозволяючи або зобов'язуючи виключати з процесу доказування інформацію, яка потенційно може мати істотне, а іноді й вирішальне значення для справи.
Саме тому виключення потенційно важливих відомостей, тобто визнання їх недопустимими незалежно від їх причетності до справи і доказового значення, є крайнім заходом, до якого слід звертатися в разі, якщо іншими засобами неможливо забезпечити справедливого судового розгляду.
Одночасно з наведеним, захисник також вважає недоведеним жодним чином факт спричинення ножового поранення його підзахисним ОСОБА_11 , натомість така позиція є тактикою захисту від висунутого обвинувачення та, на переконання суду, є не доведеною та неспростовною наявними, дослідженими у повному обсязі усіма доказами по справі у їх сукупності, яку колегія суддів наводила вище та поклала в основу судового рішення, що ухвалює.
З цих саме підстав, тобто повного їх спростування належними та допустимими доказами, суд не бере до уваги й твердження адвоката ОСОБА_10 щодо не доведення спільного вживання алкогольних напоїв ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , під час якого у ніч події, у останніх виникли неприязні відносини, а також щодо кількості осіб присутніх у будинку на момент події, оскільки вказані обставини встановлені, зокрема, свідченнями дружини ОСОБА_9 - ОСОБА_12 , опосередкованими показаннями свідка ОСОБА_13 , про що суд зауважив вище, надаючи оцінку їх показанням.
Також є неспроможними посилання захисника ОСОБА_10 відносно того, що під час досудового слідства та судового розгляду не встановлено, що саме ОСОБА_9 тримав ніж у руках та наносив їм удари ОСОБА_11 , з огляду на сукупності всіх установлених фактів та обставин події, а також доказів, наданих сторонами на їх підтвердження, які проаналізовані судом та оцінені з точки зору належності, допустимості, а сукупність зібраних доказів - з точку зору достатності та взаємозв'язку для прийняття цього рішення.
Зауваження захисника стосовно сформованого ним висновку про неможливість визначення кількості осіб у будинку, що є місцем події, з огляду на склад посуду, зафіксований у протоколі огляду місця події слідчим, частково спростований фототаблицею до вказаної слідчої дії (т. 3 а. с. 68 - 84), де суд безпосередньо пересвідчився у протилежному, так як у ній відображено наявність чарки, миски зі стравою, двох пачок цигарок, двох ложок, розташованих навпроти одна одної, що наштовхує суд на висновок про перебування у період з вечора 18 липня 2021 року по 19 липня 2021 року двох осіб, які вживали їжу, палили цигарки тощо. Вказаний висновок, як вже неодноразово зазначено, підтверджений свідченнями дружини обвинуваченого - ОСОБА_12 , яка вказала, що чула розмову двох чоловік, голос одного з яких належить обвинуваченому, а інший - загиблому. Що по суті, не спростовувалось й самим ОСОБА_9 під час його допиту. З огляду на наведене та з урахуванням встановлених експертом характеру й локалізації тілесних ушкоджень у ОСОБА_11 , у тому числі наявності ножового поранення у поперекову ділянку, слід дійти висновку про неможливість їх самоспричинення.
Посилання захисника на те, що слідчим не вилучені предмети, що зображені у фототаблиці під № 6, 16, 20, яка є додатком до протоколу огляду події, складеному 19 липня 2021 року, не впливає на сформований висновок суду, оскільки слідчий при проведення будь-якої слідчої (розшукової) дії, у тому числі першочергової, є процесуально незалежним та самостійним, на власний розсуд та особисте переконання визначається з предметами та матеріальними об'єктами, які, на його думку, мають значення для конкретного кримінального правопорушення та можуть бути використанні як доказ у процесі доказування його вчинення.
Не заслуговують на увагу суду й посилання захисника ОСОБА_10 на показання свідка ОСОБА_13 в частині виявлення слідчим ножа за парканом, оскільки вказаний свідок повідомила суду, що працівники поліції виявили ніж на вулиці у кущах, що також підтверджується даними протоколу огляду місця події (т. 3 а. с. 62 - 84), згідно яким вказаний ніж з руків'ям з полімерного матеріалу білого кольору (позначений як об'єкт № 11), був виявлений на прибудинковій території. Крім того, даний ніж був об'єктом дослідження експертів (висновки експертів № СЕ-19/121-21/17042-БД від 10 вересня 2021 року та № 12-23/52-КРт/21 від 06 жовтня 2021 року), якими встановлено, що цей ніж не є знаряддям злочину.
Інші доводи та посилання захисника, що лунали впродовж усього судового слідства у цій справі, не вимагають детального аналізу та оцінки суду, або вже вирішені колегією суддів у відповідних ухвалах чи взагалі не стосуються фактичних обставин справи, які, з огляду на приписи статті 91 Кримінального процесуального кодексу України, підлягають встановленню чи спростуванню.
Відтак, наведеними доказами та їх процесуальними джерелами підтверджуються обставини, перелічені статтею 91 Кримінального процесуального кодексу України, а тому ураховуючи позицію сторін цього кримінального провадження, а саме сторони обвинувачення щодо наявності підтвердження цих фактичних обставини справи відповідними доказами, зібраними під час досудового розслідування, та сторони захисту щодо їх відсутності у належному обсязі, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, визнає такі фактичні обставини справи повністю доведеними.
Одночасно із цим суд зауважує, що частинами 2 та 4 статті 17 Кримінального процесуального кодексу обумовлено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04 листопада 1950 року в Римі, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Стаття 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» обумовлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у пункті 43 свого рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» констатував, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак неможна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
За таких обставин, з огляду на сталу практику Європейського суду з прав людини, зокрема, викладену й у справі «Дж. Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення від 28 жовтня 1994 року), критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний, поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним.
Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення (частина 3 статті 373 Кримінального процесуального кодексу України).
Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 712/13361/15 (провадження № 51-1604км18) дійшов висновку, що обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений статті 92 Кримінального процесуального кодексу України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 751/2824/20 (провадження № 51-5910км20) та від 23 лютого 2021 року у справі № 742/642/18 (провадження № 51-5459км19).
При кваліфікації дій обвинуваченого, суд ураховує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05 квітня 2018 року у справі № 658/1658/16-к (провадження № 51-735км18) зазначив, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація кримінальних правопорушень завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України.
Розв'язуючи питання щодо кваліфікації дій ОСОБА_9 , суд, перш за все ураховує, що відповідно до приписів статей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід'ємним правом людини. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
Отже, Кримінальний закон України захищає життя кожної людини незалежно від її соціального статусу, громадянства, віку, стану здоров'я, суспільно-моральної характеристики та інших ознак.
При цьому, життям вважається динамічний стан організму людини, який полягає у неперервності процесів обміну матерією та енергією з оточуючим середовищем, що проявляється через дихання, рух, збудливість, мислення, спілкування, харчування, виділення, розмноження, ріст.
Кінцевим моментом життя є час настання смерті, під якою чинне законодавство України вважає біологічну смерть фізичної особи (незворотна смерть), яка відповідно до положень частини 2 статті 52 Закону України від 19 листопада року № 2801-ХІІ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» настає з моменту встановлення смерті головного мозку людини, тобто повну і незворотну втрату всіх його функцій.
Для позбавлення людини життя може бути застосований фізичний вплив із використанням м'язових зусиль тіла винного, а також знаряддя у виді, зокрема, ножа.
У відповідності до вимог частини 2 статті 242 Кримінального процесуального кодексу України проведення судово-медичної експертизи є обов'язковим задля встановлення причин смерті, тяжкості та характеру тілесних ушкоджень, ступінь яких визначається на основі «Правил судово-медичного встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року № 6.
Отже, кримінальне правопорушення - злочин у виді умисного вбивства вважається закінченим з моменту настання смерті людини за умови, що наявний причинний зв'язок між діянням винного та настанням смерті потерпілого.
При цьому винна особа може діяти як з прямим умислом (тобто усвідомлювати суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачати його суспільно небезпечні наслідки і бажати їх настання), так і з непрямим (тобто усвідомлювати суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачати його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажати, але свідомо припускати їх настання). Інакше кажучи, залежно від характеру передбачення суспільно небезпечних наслідків виділяють умисел конкретизований і неконкретизований. Конкретизований умисел - це умисел, за якого особа передбачає конкретний характер суспільно небезпечних наслідків свого діяння, а неконкретизований - за якого особа передбачає можливість настання альтернативних суспільно небезпечних наслідків.
З огляду на роз'яснення, наданні у пункті 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи» питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їхні стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного. Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.
Відтак, причинний зв'язок, що встановлюється, має бути не випадковим, а необхідним. Дія винного може бути визнана причиною смерті потерпілого лише тоді, коли цей наслідок мав свою підставу у вчиненому діянні і ним породжувався, тобто був його необхідним результатом, передував наслідку в часі. При цьому не має значення, як швидко після вчинення злочинної дії настала смерть потерпілого, головне - направленість умислу обвинуваченого на її заподіяння.
Умисна фізична травма життєво важливих органів потерпілого, внаслідок чого сталася смерть, судова практика розцінює як свідчення умислу винного на позбавлення життя і кваліфікує такі дії як умисне вбивство.
Пункт 20 вказаної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України роз'яснює, що умисне вбивство без кваліфікуючих ознак (частина 1 статі 115 Кримінального кодексу України) має місце, зокрема, в обопільній сварці чи бійці або з помсти, ревнощів, інших мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілим.
Додатково колегія суддів звертає увагу на таке.
Умисне вбивство (стаття 115 Кримінального кодексу України) з об'єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв'язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб'єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.
За змістом статті 24 Кримінального кодексу України наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.
Як вже зазначалось питання про умисел вирішується, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Про намір на позбавлення життя свідчить умисне спричинення ушкоджень в життєво важливі органи потерпілого, в результаті чого настає його смерть.
Спосіб відображає, насамперед, причинний зв'язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення кримінального правопорушення обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляє свою конкретизацію в способі вчинених діянь.
Зокрема, під час судового розгляду встановлено, що між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 під час спільного вживання алкогольних напоїв виник конфлікт на підвищених тонах, про що свідчать показання, зокрема, свідка ОСОБА_12 , й потерпілий не мав уявних переваг перед обвинуваченим ані у фізичному розвитку, ані у способі ведення бійки (не застосовував ножа, пістолета, клинка, пики, шила тощо). Під час вказаного конфлікту обвинувачений наніс ножом з довжиною клинка 15 см три ножових поранення потерпілому, при цьому один з них був завданий у поперекову ділянку, тобто в область спини, а два - у життєво важливі органи, а саме у черевну порожнину, які згідно з висновком експерта № 12-14/167-КРт/21 від 03 вересня 2021 року були заподіянні за життя останнього. При цьому тілесні ушкодження у черевну порожнину наносились з достатньою силою, про що свідчить глибина ранових каналів - 17 см та 15 см, тобто ніж увійшов в тіло потерпілого на максимально можливу довжину леза, та саме ці поранення призвели до гострої крововтрати, що стало причиною смерті останнього відповідно до вищенаведеного висновку експерта. Також колегія суддів враховує, обізнаність ОСОБА_9 у колюче-ріжучих властивостях використаного знаряддя злочину, враховуючи його характеристики (ніж завдовжки 28 см та клинком - 15 см), та у наслідках завдання ним ударів по тілу людини (спричинить проникаючі поранення та потягне смерть). При цьому, обвинувачений не використав під час події інші доступні йому предмети, використання яких з більшою вірогідністю не призвело б до смертельних поранень, ніж застосування ножа. Не можуть залишитись поза увагою суду й дії обвинуваченого після вчиненого, який після події не намагався надати первинну медичну допомогу та/або викликати швидку медичну допомогу, звернутись до сусідів за допомогою або викликати працівників поліції, натомість останній пішов відпочивати.
Вище наведені обставини, що були встановлені під час судового розгляду справи, у своїй сукупності поза розумним сумнівом, свідчать про спрямованість умислу ОСОБА_9 саме на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_11 , і цей наслідок його дій не став для нього несподіванкою.
Отже, в даному випадку про наявність прямого умислу у ОСОБА_9 саме на вбивство ОСОБА_11 свідчить його особисте (суб'єктивне) ставлення до вчиненого (обвинувачений після події не намагався надати будь-якої, у тому числі медичної, допомоги), спосіб позбавлення життя потерпілого (чисельні цілеспрямовані удари, у тому числі в життєво важливі органи), характер та локалізація спричинених тілесних ушкоджень (множинні ушкодженнями, у тому числі в черевну порожнину), а також знаряддя вчинення кримінального правопорушення (застосування ножа).
З огляду на таке та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до правил, обумовлених частиною 1 статті 337 Кримінального процесуального кодексу України лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, витлумачивши як того вимагає процесуальний закон, усі сумніви на користь обвинуваченого, врахувавши всі фактичні обставини цього кримінального провадження, суд не знаходить підстав задля виправдування обвинуваченого від висунутого обвинувачення й доходить висновку про доведеність «поза розумним сумнівом» вчинення 19 липня 2021 року обвинуваченим ОСОБА_9 кримінального правопорушення проти життя потерпілого ОСОБА_11 .
Відтак, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні у їхні сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку, колегія суддів вважає, що вина ОСОБА_9 доведена повністю. Дії його відповідають складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України, та правильно кваліфіковані як умисне вбивство.
Підстав, у відповідності до частини 3 статті 337 Кримінального процесуального кодексу України, для виходу за межі висунутих обвинувачень, чи їх зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, колегія суддів виходить з наступного.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7 зазначив, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_9 кримінального правопорушення, суд виходить з класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої статтею 12 Кримінального кодексу України, особливостей та обставин його вчинення, й доходить висновку, що обвинуваченим вчинене кримінальне правопорушення, яке відноситься до особливо тяжкого злочину.
Вивчаючи особу винного шляхом з'ясування стану його здоров'я, поведінки до вчинення кримінального правопорушення, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , є громадянином України, має середню освіту, одружений, неповнолітніх дітей або непрацездатних батьків на утриманні не має. За станом здоров'я не має специфічних особливостей, до осіб з інвалідністю не відноситься, на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність; перебуває на пенсійному забезпеченні, суб'єктом господарської діяльності не зареєстрований, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Також встановлено, що ОСОБА_9 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживав до часу затримання разом із дружиною та за яким характеризується посередньо, зі слів сусідів зловживає алкогольними напоями, вчиняє бійки в родині; до кримінальної відповідальності притягується вперше.
В силу імперативного припису частини 2 статті 314-1 Кримінального процесуального кодексу України доручення представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, не надавалось.
Обставинами, які в силу приписів статті 66 Кримінального кодексу України, пом'якшували б покарання ОСОБА_9 під час судового розгляду справи не встановлено.
Обставин, що у відповідності до частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України, обтяжують покарання ОСОБА_9 , у обвинувальному акті не наведено.
Хоча, під час судового розгляду справи встановлено, що кримінальне правопорушення було вчинено обвинуваченим, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, а також потерпілим, тобто загиблим, є ОСОБА_11 , 1954 року народження, який відноситься до осіб похилого віку з огляду приписи на частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 10 Закону України «Про основи соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в України».
З цього суд зазначає, що обставини, що обтяжують покарання, - це вичерпно перелічені в законі та встановлені судом різного роду чинники об'єктивного або суб'єктивного характеру, що не є ознаками конкретного складу кримінального правопорушення і не впливають на його кваліфікацію, однак підвищують ступінь суспільної небезпечності винної особи і (або) вчиненого нею кримінального правопорушення і у зв'язку з цим є підставою для призначення більш суворого покарання.
За пунктом 4 частини 1 статті 91 Кримінального процесуального кодексу України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Обов'язок доказування перелічених обставин згідно зі статтею 92 Кримінального процесуального кодексу України покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.
За приписами статті 337 Кримінального процесуального кодексу України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім як у випадках зміни судом правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Пунктом 6 частини 2 статті 291 Кримінального процесуального кодексу України регламентовано, що обвинувальний акт має містити, у тому числі, відомості щодо наявності або відсутності обставин, які обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченому.
Отже, в разі відсутності в обвинувальному акті у відповідності до пункту 6 частини 2 статті 291 Кримінального процесуального кодексу України обставин, які обтяжують покарання, визнання судами на підставі частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України їх такими, що обтяжують покарання з подальшим їх врахуванням під час його призначення, не узгоджується з положеннями статті 337 Кримінального процесуального кодексу України.
Аналогічної правової позиції притримується й Верховний Суд у своїх постановах, зокрема від 11 червня 2024 року у справі № 175/2963/22 (провадження № 51-7756км23), від 08 травня 2024 року у справі № 507/1580/22 (провадження № 51-7515км23), від 29 травня 2024 року у справі № 201/137/21 (провадження № 51-7324км23).
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд виходить з положень частини 2 статті 61 Конституції України, яка визначає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004, досліджуючи принцип індивідуалізації юридичної відповідальності, зазначив, що призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.
У Рішенні від 15 червня 2022 року № 4-р(II)/2022 року Конституційний Суд України вказав, що принцип індивідуалізації юридичної відповідальності має виявлятись не лише в притягненні до відповідальності особи, винної у вчиненні правопорушення, а й у призначенні їй виду та розміру покарання з обов'язковим урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики цієї особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди тощо.
Отже, принцип домірності зобов'язує суд у кожному конкретному випадку домірно застосовувати види покарання та (або) інші заходи кримінально-правового характеру з огляду на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та низку інших фактів і обставин (пункт 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2022 року № 1-р/2022).
Відповідно покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації, адже застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені частиною 1 статті 368 Кримінального процесуального кодексу України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила.
Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 161/7253/18 (провадження № 51-2615км19)).
Згідно з приписами статті 8 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За змістом статей 50 і 65 Кримінального кодексу України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання виправлення засудженого.
Так, призначаючи покарання обвинуваченому у даній справі, суд ураховує й припис пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи», де зауважено, що при призначенні покарання суди мають ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Також слід врахувати з цього приводу позицію, викладену Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 17 квітня 2018 року у № 298/95/16-к (провадження № 51-2501км18), де зауважено, що у частині 2 статті 65 Кримінального кодексу України встановлено презумпцію призначення більш м'якого покарання, якщо не доведено, що воно є достатнім для досягнення мети покарання. Суд вважає, що такий же принцип застосовується і при вирішенні питання про порядок відбування покарання, зокрема, про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням. Обов'язок доведення того, що менш суворий від покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення.
Відтак, виходячи з наведеного, при визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , з урахуванням приписів частини 2 статті 61 Конституції України, статті 65 Кримінального кодексу України, колегія суддів бере до уваги ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке в силу статті 12 Кримінального кодексу України, відноситься до особливо тяжкого злочину, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання - життя людини, яке відповідно до статті 3 Конституції України є однією з найвищих соціальних цінностей та особливим об'єктом кримінально-правової охорони, враховує фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, чисельність, спосіб та характер завданих тілесних ушкоджень потерпілому, які призвели до його смерті; дані про особу винного, який на шлях злочинної діяльності став вперше, але так й не усвідомив негативні наслідки своєї поведінки, його посткримінальну поведінку (не намагався надати медичну або будь-яку іншу допомогу потерпілому, покликати когось на допомогу чи викликати працівників поліції), сімейний стан, похилий вік (повних 71 рік) та стан здоров'я, наявність у нього постійного місця реєстрації та мешкання, де він характеризується посередньо, наявність статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; позиції сторони обвинувачення, яка просила призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років, а також сторони захисту, яка просила кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 закрити на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України через не встановлення достатності доказів для доведення винуватості обвинуваченого в суді і вичерпаності можливості їх отримати; відсутність обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Приймаючи до уваги все вищевикладене у своїй сукупності та співвідношенні, виходячи з положень статті 50 Кримінального кодексу України, згідно з яких метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_9 можливе лише в ізоляції його від суспільства та поміщення на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу, а тому останньому слід призначити покарання в межах санкції, передбаченою частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України, у виді позбавлення волі на певний строк й саме таке покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для звільнення ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог статті 75 Кримінального кодексу України, або ж застосування статті 69, чи норм статті 69-1, а також статтей 96 і 96-1 даного Кодексу до обвинуваченого, колегія суддів не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані.
Дане покарання, що призначається обвинуваченому, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основну мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому кримінальному правопорушенню, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Цивільні позови в рамках даного кримінального провадження, ані прокурором, ані потерпілими не заявлялися.
Частина 1 статті 126 Кримінального процесуального кодексу України покладає на суд обов'язки вирішити питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалі суду.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 118 Кримінального процесуального кодексу України до процесуальних витрат відносяться витрати, пов'язані із залученням експертів, які в силу приписів частини 1 та 2 статті 122 цього ж кодифікованого процесуального закону України несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта. При цьому у разі залучення експертів спеціалізованих державних установ стороною обвинувачення, це здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Частина 2 статті 124 Кримінального процесуального кодексу України зобов'язує суд у разі ухвалення обвинувального вироку стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Оскільки в рамках даного кримінального провадження Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України було проведено судову молекулярно-генетичну (біологічну) експертизу (висновок № СЕ-19/121-21/17042-БД від 10 вересня 2021 року), вартість якої згідно довідки від 10 вересня 2021 року складає 27584 гривні 59 копійок, тому з обвинуваченого слід стягнути витрати за проведення даної експертизи.
Заходи забезпечення кримінального провадження, окрім обрання (застосування) запобіжного заходу, під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувались.
Відповідно до пункту 4 частини 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України речові докази, які передані та знаходяться на відповідальному зберіганні в камері зберігання речових доказів Нововодолазького районного суду Харківської області, а саме:
ніж з руків'ям з деревини коричневого кольору зі слідами речовини бурого кольору на лезі у місці з'єднання з клинком, довжиною 28 см (об'єкт № 8), який поміщений до спеціалізованого пакету після експертного дослідження,
ніж з руків'ям деревини коричневого кольору, довжиною 23,4 см (об'єкт № 9), який поміщений до спеціалізованого пакету після експертного дослідження,
ніж з руків'ям з полімерного матеріалу жовто-білого кольору, довжиною 22,2 см (об'єкт № 10), який поміщений до спеціалізованого пакету після експертного дослідження,
ніж з руків'ям з полімерного матеріалу білого кольору зі слідами речовини бурого кольору на лезі, довжиною 32,2 см (об'єкт № 11), який поміщений до картонної коробки після експертного дослідження,
визнані постановою слідчого СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_24 від 19 липня 2021 року (т. 3 а. с. 125);
фрагмент марлі, на якому знаходяться зразки букального епітелію (слини) ОСОБА_9 , який поміщений до спеціалізованого пакету після експертного дослідження,
фрагмент марлі, на якому знаходяться зразки букального епітелію (слини) ОСОБА_12 , який поміщений до спеціалізованого пакету після експертного дослідження,
марлевий тампон, на якому знаходиться зразок крові ОСОБА_11 , який поміщений до спеціалізованого пакету після експертного дослідження,
фрагмент ватної гігієнічної палички із білого полімеру, на якому знаходиться змив речовини бурого кольору з рукомийника в кухні (об'єкт № 6), який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
фрагмент ватної гігієнічної палички із білого полімеру, на якому знаходиться змив речовини бурого кольору зі столу на кухні (об'єкт № 2), який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
фрагмент ватної гігієнічної палички із білого полімеру, на якому знаходиться змив речовини бурого кольору зі стіни в кухні (об'єкт № 7), який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
фрагмент ватної гігієнічної палички із білого полімеру, на якому знаходиться змив речовини бурого кольору з проміжних пластикових дверей у будинку (об'єкт № 1), який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
фрагмент ватної гігієнічної палички із білого полімеру, на якому знаходиться змив речовини бурого кольору з підлоги кухні (об'єкт № 3), який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
фрагмент ватної гігієнічної палички із білого полімеру, на якому знаходиться змив речовини бурого кольору зі столу в прихожій (об'єкт № 4), який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
фрагмент тканини (простирадла) зі слідами речовини бурого кольору (об'єкт № 5), який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
марлевий тампон зі змивом з лівої ноги ОСОБА_9 , який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
марлевий тампон зі змивом з правої ноги ОСОБА_9 , який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
марлевий тампон, на якому знаходиться зразок крові ОСОБА_9 , який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
марлевий тампон зі змивом з лівої ноги ОСОБА_9 , який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
марлевий тампон зі змивом з правої ноги ОСОБА_9 , який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
марлевий тампон зі змивом з правої руки ОСОБА_9 , який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
марлевий тампон зі змивом з лівої руки ОСОБА_9 , який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
нігтьові пластини з піднігтьовим вмістом з правої руки ОСОБА_9 , які поміщені до паперового конверту після експертного дослідження,
нігтьові пластини з піднігтьовим вмістом з лівої руки ОСОБА_9 , які поміщені до паперового конверту після експертного дослідження,
нігтьові пластини з піднігтьовим вмістом з лівої та правої руки ОСОБА_11 , які поміщені у різні згортки та паперовий конверт після експертного дослідження, - підлягають знищенню.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обраний під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою у ДЕРЖАВНІЙ УСТАНОВІ «ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» без визначення розміру застави, що у подальшому був неодноразово продовжений, враховуючи визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та призначення покарання у виді позбавлення волі в поєднані з даними про його особу, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
При цьому, колегія суддів знов звертається до положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04 листопада 1950 року в Римі, та враховує, що різниця між пунктами а) та с) статті 5 Конвенції вказує, що ці пункти визначають різний правовий характер, різні підстави, різні вимоги до рішення про тримання особи під вартою.
Пункт «а» вимагає лише законного вироку суду, яким особу визнано винуватою і призначено відповідне покарання. Натомість, пункт с) вимагає розумної підозри, наявності ризиків, якомога коротшого періоду перебування під вартою невинуватої особи. Крім того, для затримання за пунктом с) передбачаються спеціальні гарантії частини 3 статті 5 Конвенції. Також гарантії частини 4 статті 5 Конвенції мають дуже обмежене застосування до пункту «а».
За правом багатьох країн затримання в очікуванні розгляду апеляції вважається попереднім триманням під вартою, і засуджена особа не починає відбувати своє покарання, поки вирок не набере чинності. Однак відмінності між підходами до процедури призначення покарання є відмінності за формою, а не за суттю, якщо розглядати наслідки для зацікавленої особи. Слід вважати, що стаття 5 § 1 а), в якій не зазначається про припустимі форми правового механізму, за яким особа може законно триматися під вартою «після засудження», залишає державам-учасницям свободу вибору в цьому питанні (правова позиція, викладена у рішенні від 02 березня 1987 року у справі «Monnel and Morris v. the United Kingdom», заяви № 9562/81 та № 9818/82).
Обвинувачений вважається затриманим «після засудження компетентним судом» у значенні статті 5 § 1 a) після того, як рішення було винесено в першій інстанції, навіть якщо воно ще не виконується і підлягає оскарженню (правова позиція, викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 04 червня 2015 року у справі «Руслан Яковенко проти України» заява № 5425/11).
Термін «після засудження» не можна тлумачити так, ніби він стосується лише остаточного засудження. Не можна ігнорувати того, що винуватість особи, яка тримається під вартою під час апеляційного або наглядового провадження, вже встановлена в ході судового розгляду, проведеного відповідно до вимог статті 6 (правова позиція, викладена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Wemhoff v. Germany», заява № 2122/64).
Отже, незважаючи на те, що за законодавством України таке тримання під вартою термінологічно відрізняється від відбування покарання за вироком, що набрав законної сили, з погляду статті 5 Конвенції воно буде розглядатися як таке, що підпадає під пункт а) законне ув'язнення особи після засудження її компетентним судом.
Відповідно, по-перше, немає необхідності у будь-якому клопотанні при вирішенні питання запобіжного заходу на цій стадії, оскільки суд у цьому випадку діє у якості влади, що призначила покарання і забезпечує його виконання, а не вирішує спір між сторонами; по-друге, немає потреби аналізувати питання, необхідні для тримання під вартою до вироку: розумна підозра стає неактуальною, оскільки є вже висновок про винуватість, ризики не мають значення, оскільки відбувається де-факто відбування покарання, обґрунтованість вироку не потребує періодичного перегляду; по-третє, обмеження строку дії запобіжного заходу має на меті забезпечити можливість періодичного перегляду тримання під вартою до вироку, у разі винесення обвинувального вироку міркування, які зумовлюють необхідність періодичного перегляду, не мають значення, тому тримання під вартою на підставі вироку здійснюється для забезпечення його виконання, в той час, як стаття 197 Кримінального процесуального кодексу України передбачає не строк тримання під вартою, а строк дії відповідної ухвали, після якого вона втрачає силу, а тому вирок діє протягом строку покарання, якщо не скасований. Обґрунтованість вироку не стосується законності тримання під вартою, навіть у разі його скасування, тримання під вартою на його підставі буде законною (у тому числі з погляду статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04 листопада 1950 року в Римі).
Також, колегія суддів наголошує, що попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій статті 72 Кримінального кодексу України.
Зміст частини 1 статті 1 Закону України від 30 червня 1993 року № ХІІ «Про попереднє ув'язнення» визначає, що попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується до підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Відтак, беручи до відома припис частини 1 статті 1 Кримінального процесуального кодексу України, яким обумовлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, ураховуючи, що відносно ОСОБА_9 вперше був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою ухвалою слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_62 , постановленою 19 липня 2021 року в межах справи з єдиним унікальним № 626/1997/21 (провадження № 1-кс/626/610/2021), який в подальшому не змінювався та не скасовувався, суд застосовує положення частини 5 статті 72 Кримінального кодексу України й обчислює йому строк відбуття покарання з моменту фактичного затримання, визначеного протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, та подальшого застосування йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тобто з 19 липня 2021 року, зарахувавши час попереднього ув'язнення день за день.
Ухвалюючи вирок та формуючи усі наведені в ньому висновки, суд покладається на положення частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що вимагають від суду, який підпадає під її дію, бути безпристраснім, що включає у себе відсутність упередження або упередженості.
У рішеннях у справі «Володимир Поліщук та Світлана Поліщук проти України» від 30 вересня 2010 року та у справі «Пантелеєнко проти України» від 29 червня 2006 року Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що словосполучення «згідно із законом» по суті стосується національного законодавства і встановлює обов'язок забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм. Фраза «відповідно до закону» вимагає, щоб захід мав певне підґрунтя в національному праві.
Тобто відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, що відображує принцип, пов'язаний із належним відправленням правосуддя, в кожному рішенні судів та трибуналів повинні бути належним чином викладені аргументі, на яких вони базуються.
Відтак, здебільшого, суд застосовує приписи пункту 42 остаточного Рішення Європейського суду з прав людини, ухваленого 15 листопада 2007 року за заявою № 22750/02 у справі «Бендерський проти України», де суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають достатньою мірою висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитись залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (рішення «Руїз Торійа проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року). Право може вважатись ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (пункт 33 рішення «Дюлоранс проти Франції» від 21 березня 2000 року та пункти 32 і 35 рішення «Донадзе проти Грузії» від 07 березня 2006 року).
На підставі викладеного, враховуючи положення статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04 листопада 1950 року в Римі, частини 2 статті 61 Конституції України, керуючись статтями 12, 50, 63, 65 - 67, 72, частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України, а також статтями 17, 22, 26, 31, 35 - 37, 84 - 87, 91, частиною 9 статті 100, статтями 131 - 132, 177, 178, 242, 349, 351, 352, 353, 356 - 358, 368 - 371, 373 - 376, 392, 393, 395, 532 - 535 Кримінального процесуального кодексу України, -
ОСОБА_9 визнати винним у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України, і призначити йому до даній нормі закону покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років.
Згідно із частиною 5 статті 72 Кримінального кодексу України строк відбуття покарання ОСОБА_9 обчислювати з моменту його фактичного затримання та подальшого обрання йому та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тобто з 19 липня 2021 року, зарахувавши час попереднього ув'язнення день за день.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обраний відносно ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою у ДЕРЖАВНІЙ УСТАНОВІ «ХАРКІВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР» залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 27584,59 гривень (двадцять сім тисяч п'ятсот вісімдесят чотири гривні 59 копійок) за виконання судової молекулярно-генетичної (біологічної) експертизи № СЕ-19/121-21/17042-БД від 10 вересня 2021 року, проведеної Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України, стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави.
Речові докази:
ніж з руків'ям з деревини коричневого кольору зі слідами речовини бурого кольору на лезі у місці з'єднання з клинком, довжиною 28 см (об'єкт № 8), який поміщений до спеціалізованого пакету після експертного дослідження,
ніж з руків'ям деревини коричневого кольору, довжиною 23,4 см (об'єкт № 9), який поміщений до спеціалізованого пакету після експертного дослідження,
ніж з руків'ям з полімерного матеріалу жовто-білого кольору, довжиною 22,2 см (об'єкт № 10), який поміщений до спеціалізованого пакету після експертного дослідження,
ніж з руків'ям з полімерного матеріалу білого кольору зі слідами речовини бурого кольору на лезі, довжиною 32,2 см (об'єкт № 11), який поміщений до картонної коробки після експертного дослідження,
визнані постановою слідчого СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_24 від 19 липня 2021 року;
фрагмент марлі, на якому знаходяться зразки букального епітелію (слини) ОСОБА_9 , який поміщений до спеціалізованого пакету після експертного дослідження,
фрагмент марлі, на якому знаходяться зразки букального епітелію (слини) ОСОБА_12 , який поміщений до спеціалізованого пакету,
марлевий тампон, на якому знаходиться зразок крові ОСОБА_11 , який поміщений до спеціалізованого пакету,
фрагмент ватної гігієнічної палички із білого полімеру, на якому знаходиться змив речовини бурого кольору з рукомийника в кухні (об'єкт № 6), який поміщений до паперового конверту,
фрагмент ватної гігієнічної палички із білого полімеру, на якому знаходиться змив речовини бурого кольору зі столу на кухні (об'єкт № 2), який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
фрагмент ватної гігієнічної палички із білого полімеру, на якому знаходиться змив речовини бурого кольору зі стіни в кухні (об'єкт № 7), який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
фрагмент ватної гігієнічної палички із білого полімеру, на якому знаходиться змив речовини бурого кольору з проміжних пластикових дверей у будинку (об'єкт № 1), який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
фрагмент ватної гігієнічної палички із білого полімеру, на якому знаходиться змив речовини бурого кольору з підлоги кухні (об'єкт № 3), який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
фрагмент ватної гігієнічної палички із білого полімеру, на якому знаходиться змив речовини бурого кольору зі столу в прихожій (об'єкт № 4), який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
фрагмент тканини (простирадла) зі слідами речовини бурого кольору (об'єкт № 5), який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
марлевий тампон зі змивом з лівої ноги ОСОБА_9 , який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
марлевий тампон зі змивом з правої ноги ОСОБА_9 , який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
марлевий тампон, на якому знаходиться зразок крові ОСОБА_9 , який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
марлевий тампон зі змивом з лівої ноги ОСОБА_9 , який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
марлевий тампон зі змивом з правої ноги ОСОБА_9 , який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
марлевий тампон зі змивом з правої руки ОСОБА_9 , який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
марлевий тампон зі змивом з лівої руки ОСОБА_9 , який поміщений до паперового конверту після експертного дослідження,
нігтьові пластини з піднігтьовим вмістом з правої руки ОСОБА_9 , які поміщені до паперового конверту після експертного дослідження,
нігтьові пластини з піднігтьовим вмістом з лівої руки ОСОБА_9 , які поміщені до паперового конверту після експертного дослідження,
нігтьові пластини з піднігтьовим вмістом з лівої та правої руки ОСОБА_11 , які поміщені у різні згортки та паперовий конверт після експертного дослідження,
що передані та знаходяться на відповідальному зберіганні в камері зберігання речових доказів Нововодолазького районного суду Харківської області - знищити.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.
Копію цього судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні при його проголошенні.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, що набрав законної сили, є обов'язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3