справа № 631/1092/24
провадження № 2/631/209/25
01 квітня 2025 року селище Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області в складі :
головуючого - судді Пархоменко І. О.,
при секретарі судового засідання - Ляшенко І. М.,
за участі позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
представинка третьої особи - Синиці М. А.,
розглянувши у судовому засіданні позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів
ОСОБА_1 звернулася до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне.
З 2015 по 2023 роки відповідач та син позивача проживали однією сім?єю без реєстрації шлюбу.
ОСОБА_2 має двох доньок: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька у свідоцтвах про народження обох дівчаток записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
У 2023 році відповідач зникла в невідомому напрямку.
З 18 серпня 2023 року діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яких позивач вважає своїми онуками, проживають разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час спільного проживання відповідача з сином позивача та дітьми, ОСОБА_7 вела аморальний спосіб життя, зловживала спиртними напоями, часто знаходиться алкогольному сп?янінні, за дітьми не доглядала, неодноразово покидала родину та зникала у невідомому напрямку на довгий період часу, веде бродяжницький спосіб життя, не цікавилась що роблять її діти, як себе почувають чи є у дітей їжа, вода, засоби гігієни, тощо. Дітьми займалася позивач та її син. За час їх спільного проживання я ОСОБА_1 прив?язалася до дітей, полюбила їх та вважає їх своїми онучками, а дівчатка - прив?язалися до неї, вважають її бабусею.
За повідомленням керівника реабілітаційного центру алко - та наркозалежних «Спільнота в діалозі» м. Одеси ОСОБА_2 перебувала в центрі, але реабілітацію не пройшла та покинула центр 21 травня 2024 року.
Відповідач ухиляється від свого обов?язку по утриманню та забезпеченню дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується ??актом обстеження умов проживання від 24 червня 2024 року, ??інформацією Нововодолазького ліцею №3 на дитину ОСОБА_4 ; інформацією Нововодолазького ліцею №3 за №01-36/177 від 13 червня 2024 року на дитину ОСОБА_5 ; актом депутата за № 478 від 17 червня 2024 року; ??інформацією реабілітаційного центру алко - та наркозалежних «Спільнота в діалозі».
На теперішній час діти мешкають у родині, де позивач з турботою та любов?ю доглядає та виховує їх. Відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду. Питання матеріального забезпечення дітей вирішуються виключно ОСОБА_1 , за повної бездіяльності відповідача.
Зважаючи на ту обставину, що відповідачка ухиляється від виховання своїх дітей, не бере жодної участі у їх вихованні та утриманні, позивач вважає, що вона повинна бути позбавлена батьківських прав.
Просила позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь, тобто на користь особи на утриманні якої будуть знаходитися діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 1/3 від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи із дня пред?явлення цього позову і до повноліття старшої дитини - ОСОБА_4 , а потім по одній чверті від усіх видів доходу (заробітку) на утримання молодшої дитини - ОСОБА_5 .
Через канцелярію суду представник відповідача ОСОБА_3 надав відзив на позовну заяву де зазначив, що відповідач ОСОБА_2 позов не визнає, заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно дітей. Відповідач любить дітей, періодично зустрічається з ними, доглядає, купує продукти харчування та речі. Раніше припускалась помилок внаслідок вживання алкогольних напоїв, з вересня 2023 року не вживає алкоголь та не має залежності, намагається знайти роботу, орендує квартиру в місті Харкові.
Дійсно з 2015 року і по 2023 ріки ОСОБА_2 проживала однією сім?єю без реєстрації шлюбу з рідним сином позивача ОСОБА_8 .
З 03 вересня 2023 року до 21 травня 2024 року відповідач проходила тривалий курс реабілітації від алкогольної залежності в центрі закритого типу «Спільнота в Діалозі» в місті Одесі.
Діти залишилися проживати з ОСОБА_1 та ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_2 не мала можливості перебувати на лікуванні разом з дітьми.
Після повернення з реабілітаційного центру відповідач неодноразово намагалася поспілкуватися з дітьми, прийняти участь у їх виховання, але до вересня 2024 року позивач та її син забороняли їй спілкування з доньками.
На даний час ОСОБА_2 періодично зустрічається з дітьми, доглядає за ними, купує продукти харчування та речі. Відповідач дуже любить своїх дітей і вони її люблять, дзвонить їм та спілкується, діти хочуть до мами. Вважає, що у неї вистачить сил виховувати дітей.
ОСОБА_7 повністю виправилась, позбулась алкогольної залежності, що підтверджується довідкою.
Відповідно до Акту депутата від 08 жовтня 2024 року за №1116 ОСОБА_2 за час проживання за місцем своєї реєстрації скарг і нарікань від мешканців селища не мала. Компрометуючі матеріали на неї відсутні.
Представник відповідача вважає, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин саме цієї справи не доведено, оскільки у матеріалах справи відсутні беззаперечні докази винної поведінки та свідомого нехтування своїми обов?язками відповідача, які б свідчили про її ухилення від виховання своїх дітей.
Просив суд у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав ОСОБА_7 та стягнення аліментів на утримання дітей - відмовити (а. с. 64-68).
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 25 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд цивільної справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а. с. 24-25).
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 27 січня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні (а. с. 94-95).
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, суду пояснила, що відповідач була співмешканкою її сина протягом семи років. Шлюб не реєстрували, оскільне цього не бажала відповідач. ОСОБА_4 це донька відповідача, а ОСОБА_5 - спільна дитина ОСОБА_2 та її сина.
Близько чотирьох років відповідач зловживала спиртними напоями та непристойно себе вела у присутності дітей, не доглядала за ними, неодноразово покидала родину та зникала у невідомому напрямку на довгий період часу, вела бродяжницький спосіб життя, не цікавилась що роблять її діти, як себе почувають чи є у дітей їжа, вода, засоби гігієни, тощо. Дітьми займалася позивач та її син. Позивач прив?язалася до дітей, полюбила їх та вважає їх своїми онучками, а дівчатка - прив?язалися до неї, вважають її бабусею.
За повідомленням керівника реабілітаційного центру алко - та наркозалежних «Спільнота в діалозі» м. Одеси ОСОБА_2 перебувала в центрі, але реабілітацію не пройшла та покинула центр 21 травня 2024 року.
Просила позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зважаючи на ту обставину, що відповідачка ухиляється від виховання своїх дітей, не бере жодної участі у їх вихованні та утриманні, а також стягнути з відповідача аліменти на утримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 1/3 від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи із дня пред?явлення цього позову і до повноліття ОСОБА_4 , а потім по одній чверті від усіх видів доходу (заробітку) на утримання ОСОБА_5.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала у повному обсязі, суду пояснила, що дійсно вона вживала регулярно алкогольні напої з 2021 року по 2023 рік разом зі співмешканцем ОСОБА_9 . Потім, зрозуміла свої помилки, вирішила лікуватись та поїхала у реабілітаційний центр, де пробула з 23 вересня 2023 року по серпень 2024 року. Після лікування вона зовсім не вживає спиртні напої, оскільки осмислила у чому була проблема. Вона відвідує дітей не менше одного разу на місяць, цікавиться їх життям та бажає приймати у ньому участь, купує речі, продукти харчування, солодощі. Вона не повернулась у сім'ю позивача, оскільки у колишнього співмешканця проблеми з алкоголем, тому вона вирішила жити окремо. Діти хочуть її бачити. Зараз вона не працює, оскільки хворіє, проте все одно намагається працевлаштуватися. Допомогу отримує від братів. Просила відмовити у задоволенні позову, оскільки вона умисно не ухилялася від батьківських обов'язків, так тимчасово склалися життєві обставни, а на сьогодні вона налаштована налагодити життя разом з дітьми.
Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, зауважив, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин саме цієї справи не доведено, оскільки у матеріалах справи відсутні беззаперечні докази винної поведінки та свідомого нехтування своїми обов?язками відповідача, які б свідчили про її ухилення від виховання своїх дітей. Також звернув увагу суду що відповідач періодично зустрічається з дітьми, доглядає за ними, купує продукти харчування та речі. Вона дуже любить своїх дітей і вони її люблять, дзвонить їм та спілкується, діти хочуть до мами. Вважає, що у неї вистачить сил виховувати дітей, приділяти їм достатньо уваги та піклування. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Представник третьої особи ОСОБА_10 у судовому засіданні просила задовольнити позов, вказала, що дітям краще проживати з бабусею, оскільки вони самі про це кажуть.
Вислухавши позивача, відповідача та її представника, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 16 травня 2014 року складено відповідний актовий запис № 824. У свідоцтві про народження батьками записані: ОСОБА_11 та ОСОБА_2 (а. с. 9, 69).
Відомості про батька ОСОБА_4 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, що вбачається з витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, № 00041201427 від 31 серпня 2023 року та № 00047426701 від 11 жовтня 2024 року (а. с. 11, 70).
ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що Виконавчим комітетом Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району 29 серпня 2017 року складено відповідний актовий запис № 37. У свідоцтві про народження батьками записані: ОСОБА_12 та ОСОБА_2 (а. с. 10, 71).
Відомості про батька ОСОБА_5 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, що вбачається з витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00041202818 від 31 серпня 2023 року та № 00047426274 від 11 жовтня 2024 року (а. с. 12, 72).
24 червня 2024 року, комісією у складі спеціаліста ІІ категорії ССД Баряк А. Ф., завідувача відділення соціальної роботи КУ «ТЦЕО» Бичевої В. А. проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , та виявлено, що за адресою проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Під час обстеження було з'ясовано, що ОСОБА_1 займається утриманням та вихованням дівчат. Мати ОСОБА_13 не приймає участі у житті дітей. Діти перебувають на повному утриманні у ОСОБА_14 . Щодо обстеження умов проживання складено відповідний акт (а. с. 13).
Згідно з актом депутата округу № 2 Нововодолазької селищної ради № 478 від 17 червня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована та проживає ОСОБА_1 . Разом з нею проживають її онуки: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а. с. 14).
Згідно з інформацією на дитину, яка навчається у Нововодолазькому ліцеї № 3 Нововодолазької селищної ради Харківської області ОСОБА_4 № 01-36/176 від 13 червня 2024 року усі рекомендації, які надавались класним керівником батькам з питань виховання й навчання дитини та їх дотримання, виконуються вчасно. Рідні приділяють належну увагу вихованню дівчинки. На цей час вихованням займається бабуся та вітчим ОСОБА_15 . Батьківські збори мати не відвідувала (а. с. 15).
Згідно з інформацією на дитину, яка навчається у Нововодолазькому ліцеї № 3 Нововодолазької селищної ради Харківської області ОСОБА_5 № 01-36/177 від 13 червня 2024 року усі рекомендації, які надавались класним керівником виконуються. ОСОБА_16 та тато ОСОБА_17 приділяють достатньо уваги для виховання дівчинки, постійно цікавляться її навчанням, надають посильну допомогу. Батьківські збори мати не відвідувала (а. с. 16).
Згідно з характеристикою, складеною відповідальною за реабілітаційний центр алко - та наркозалежних «Спільнота в діалозі» від 17 червня 2024 року, ОСОБА_2 прибула до реабілітаційного центру 03 вересня 2023 року. Звернулась за допомогою з проблемою алкозалежності. Пробула в центрі 9 місяців. За цей період проявила себе як безвідповідальна та інфантильна особа. Не в змозі почути та сприйняти сказане іншими та виконати найпростіші завдання. Дуже часто живе своїми ілюзіями, видає бажане за реальність. Емоційно не стабільна. Це проявлялось в суперечках з іншими дівчатами з групи. Більш позитивно проявляла себе в творчій діяльності та піклуванні про інших. З 22 квітня 2024 року по 27 квітня 2024 року перебувала у випробувальній відпустці дома. Протягом всього періоду вживала заспокійливі препарати. Перебування дома далось їй складно. Покинула «Спільноту в діалозі» 21 травня 2024 року. Курс реабілітації не пройшла (а. с. 17).
НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЮ РАДОЮ надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Службою у справах дітей Нововодолазької селищної ради розглянуто та вивчено документи, ухвалу Нововодолазького районного суду від 25 вересня 2024 року та встановлено, що ОСОБА_2 з 2015 року по 2023 рік проживала разом з ОСОБА_18 - сином позивачки ОСОБА_1 , який є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але батько у свідоцтві про народження дитини записаний згідно з ч. 1 ст. 135 Сімейного Кодексу України.
3 25 березня 2024 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 взяті на облік Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради, як діти з родини, яка перебуваю в складних життевих обставинах.
Під час обстеження умов проживання працівниками Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради разом із фахівцем із соціальної роботи Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування» Нововодолазької селищної ради неодноразово обстежено умови проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , умови проживання добрі, діти забезпечені усім, необхідним для комфортного проживання, навчання та проведення дозвілля.
Також, відповідно до інформації Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування» Нововодолазької селищної ради діти спокійні, врівноважені. Мають добру успішність та забезпечені шкільним приладдям, іграшками та одягом відповідно до сезону.
Згідно з інформацією адміністрації Нововодолазького ліцею № 3 з Нововодолазької селищної ради Харківської області, про ОСОБА_5, яка навчається в закладі освіти з 01 вересня 2023 року, відвідування класним керівником здійснювалося за адресою: АДРЕСА_2, умови для дистанційного навчання та розвитку дитини створені належним чином. ОСОБА_5 добра, спокійна, охайна, сором?язлива та творча дівчинка. Має гарну пам?ять. Із задоволенням вчить та декламуе вірші. Дуже полюбляє займатися спортом, з великим бажанням відвідує спортивний гурток «Гімнастика». ОСОБА_5 завжди присутня на уроках. Активна, завдання виконує вчасно і охайно. Добре та багато читає. Доброзичливо спілкується з однолітками. Пропусків занять без поважних причин не було.
Рекомендації надавались ОСОБА_1 , яка займається вихованням дівчинки, постійно цікавиться її навчанням. Мати, ОСОБА_19 не цікавиться навчанням доньки у ліцеї, батьківські збори не відвідує.
Згідно з інформацією адміністрації Нововодолазького ліцею № 3 Нововодолазької селищної ради Харківської області, про ОСОБА_4 , яка навчається в закладі освіти з 01 вересня 2020 року, відвідування класним керівником здійснювалося за адресою: АДРЕСА_2, умови для дистанційного навчання та розвитку дитини створені належним чином ОСОБА_15 зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована, працелюбна, скромна, товариська, стримана, урівноважена учениця. Завжди свідомо виконує правила поведінки. Має належний загальний розвиток. Має навчальні досягнення достатнього та середнього рівнів.
ОСОБА_15 прийшла до першого класу, в осінньо - зимовий період. ОСОБА_4 часто хворіла на застуду, тому з поважних причин не відвідувала частину уроків, і саме ОСОБА_20 допомагала вчити букви та цифри, вчила її читати, рахувати тому учениця не відставала від своїх однокласників. У другому класі стався прикрий випадок: мати вчасно не забрала ОСОБА_15 після уроків, на телефонні дзвінки класного керівника не відповідала. Виявилося, що вона просто п?яна спала вдома. Після цього випадку від батьків учнів класний керівник дізнавалася, що ОСОБА_2 інколи зустрічали в нетверезому стані. З літа 2023 року мати з дітьми не проживає, навчанням доньки у ліцеї не цікавиться.
Труднощів і проблем з дитиною не виявлено. Усі рекомендації надавались класним керівником ОСОБА_15 з питань виховання, навчання та їх дотримання, виконуються вчасно. ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню дівчинки.
Батьківські збори мати дитини не відвідувала.
Відповідно до інформації Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Нововодолазької селищної, на прийом прийом до сімейного лікаря приходили у супроводі матері, не завжди охайно вдягнуті. На теперішній час на «Д» обліку у сімейного лікаря та у вузьких спеціалістів не знаходяться. Діти вакциновані згідно з календарем щеплень.
Також, присутні акти депутату округу № 1 Нововодолазької селищної ради від 24 січня 2024 року та 31 серпня 2023 року про те, що ОСОБА_1 проживає разом із ОСОБА_21 та ОСОБА_5.
Беручи до уваги інформацію КУ «Інклюзивно ресурсний центр» Нововодолазької селищної ради проведена робота фахівцем (консультантом) щодо визначення соціально-емоційного стану ОСОБА_4 та ОСОБА_5, умов проживання в сім?ї ОСОБА_1 , під час розмови з дітьми не виявили ознак замкнутості чи надмірної тривожності, зі слів дітей ОСОБА_20 дбає про їхній розвиток та належні умови для проживання, контролює навчання і стимулює до занять гімнастикою, англійською мовою, участі у туристичному клубі. У обох дівчаток теплі стосунки у родині ОСОБА_1 .
Мати, ОСОБА_22 , не піклується про фізичний та духовний розвиток дітей, не забезпечує необхідного харчування та медичного догляду. Не бачиться з дітьми, не здійснює підготовку до дорослого життя та не проявляє інтересу до їх внутрішнього світу.
Питання про доцільність позбавлення батьківських прав розглядалося на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини Нововодолазької селищної ради 14 жовтня 2024 року. На засідання комісії мати дітей з?явилася, але не надала ні довідку про працевлаштування, ні акт обстеження умов проживання служби у справах дітей за місцем нового мешкання у місті Харків.
Служба у справах дітей Нововодолазької селищної ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а. с. 34-35).
Згідно з листом начальника Відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області № 3511/119-87/01-2024 від 14 листопада 2024 року у період з 2016 року по теперішній час відносно ОСОБА_2 складено адміністративні протоколи за ст. 175- 1 ч.1 КУпАП від 24 квітня 2024 року Управлянням патрульної поліції в Харківській області, за ч. 1 ст. 184 КУпАП від 31 жовтня 2022 року Харківським районним управлянням поліції № 1 ГУНП в Харківській області, за ч.1 ч. 2 ст. 178 КУпАП від 20 грудня 2021 року Харківським районним управлянням поліції № 1 ГУНП в Харківській області. До кримінальної відповідальності ОСОБА_2 не притягувалась (а. с. 60).
Відповідно до листа КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР СОЦІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ (НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ)» № 01-14/23 від 17 січня 2025 року психологом КУ «ТЦСО» було проведено три заняття з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою оцінки, профілактики та підтримки психологічного стану дітей.
В ході проведеної роботи було зроблено наступні висновки: діти мають емоційно стабільний психологічний стан, добре розвинуті відповідно до свого віку, мають хобі, активні, відвідують додаткові заняття та кружки; добре ідуть на контакт, комунікативні, залюбки співпрацюють та виконують наданні завдання; мають добрі взаємовідносини з ОСОБА_18 , люблять та поважають ОСОБА_1 , з якими проживають. Зі слів дітей, вони часто проводять час разом, грають в ігри та ходять на прогулянки. На питання щодо матері, ОСОБА_2 , відповідають не впевнено. Мають бажання жити у повній сім?ї за умови, якщо мати буде вести здоровий спосіб життя, але жити окремо з мамою не бажають.
Ознак психологічного насилля над дітьми не спостерігається (а. с. 87).
Частиною 1 ст. 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вказане кореспондується зі ст. 2 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За приписами ч. 3 ст. 51 Конституції України - сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Положеннями ч. 3 ст. 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
За ч. 1 ст. 18 зазначеної Конвенції ООН держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини ( ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді цієї категорії справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
На необхідності дотримання вказаного принципу неодноразово наголошено у практиці Європейського суду з прав людини, а саме, рішення від 06 липня 2010 року у справі "Neulinger and Shuruk v. Switzerland", п. 135; рішення від 11 жовтня 2017 року у справі "M.S. v. Ukraine", п. 77).
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі "Mamchurv.Ukraine", п.100).
Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів дитини (ч. 3 ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства").
Згідно з ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом ( ч. 1 ст. 152 Сімейного кодексу України).
Частинами 2 та 4 ст. 155 Сімейного кодексу України передбачено, що батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Випадки, коли мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, встановлені ст. 164 Сімейного кодексу України, зокрема, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Верховний суд у постанові від 06 жовтня 2021 року у справі № 461/5125/20
(провадження № 61-11799св21) зазначив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 Сімейного кодексу України).
З позовом про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів до ОСОБА_2 , матері малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5, звернулась ОСОБА_1 , в сім'ї якої проживають діти.
Отже, з позовом до відповідача ОСОБА_2 звернулась особа, визначена законом.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, що тягне за собою правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Пленум Верховного Суду України в п.15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
При вирішенні спорів про позбавлення батьківських прав судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку.
Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження № 61-8179св19), від 22 листопада 2023 року у справі № 1915/2789/12 (провадження № 61-14726св23), від 07 лютого 2024 року у справі № 455/307/22 (провадження № 61-16965св23)
Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16 (провадження № 61-29266св18) зазначив, що судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, беруть участь у вихованні не достатньою мірою не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (стаття 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення від 03 грудня 1986 року). Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та освідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.
Отже, при вирішенні питання про можливість позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , слід звернути увагу на те, що вона ніколи не втрачала інтересу до своїх дітей, в тому числі до участі у їх вихованні, та утриманні, намагалась приділяти їм увагу та піклуватися про них.
Досліджуючи докази, надані відповідачем на обґрунтування заперечення проти позову, а саме: аналіз крові від 28 вересня 2024 року, проведеного ТОВ-П «ЦМЕД, ЛТД»(а. с. 73); договір оренди квартири від 09 червня 2024 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_23 (а. с. 74-75); акт депутата Нововодолазької селищної ради № 1116 від 08 жовтня 2024 року, де зазначено, що скарг і нарікань на ОСОБА_2 від мешканців селища не надходило(а. с. 76); виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 6 (а. с. 83), суд доходить висновку що відповідач застосовує заходи задля подолання складної життєвої ситуації у яку вона потрапила, що на думку суду свідчить про її наміри відновити повноцінне піклування про дітей та бажання виконувати свої батьківські обов'язки повною мірою.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Приписами ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Оскільки позивач не довела навмисного ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків та її винної поведінки, суд не вбачає підстав, передбачених ч. 1 ст. 164 СК України для застосування до ОСОБА_2 такого крайнього заходу як позбавлення її батьківських прав.
Окрім того, за положеннями ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
У свою чергу, за приписами ч. 6 ст. 19 Сімейного кодексу України суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЮ РАДОЮ надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 № 02-27/2434 від 14 жовтня 2024 року, де вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 34-35). Проте, суд не погоджується з висновом оскільки він є недостатньо обґрунтованим, не містить відомостей щодо наявності виключних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які б свідчили про свідоме нехтування відповідачем своїми обов'язками, та ухвалений без урахування заперечень матері щодо позбавлення її батьківських прав.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку що при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 необхідно ураховувати причини з яких вона не виконує свої батьківські обов'язки у повному обсязі, оскільки вона опинилась у складній життєвій ситуації, у якій у міру своїх можливостей намагається піклуватися про дітей. Поведінка відповідача загалом свідчить про її спроможність та волевиявлення виконувати свої природні материнські обов'язки, чого бажають і діти, що вбачається з листа КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР СОЦІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ (НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ)» № 01-14/23 від 17 січня 2025 року, де зазначено, що у бесіді з психологом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначили, що бажають жити у повній сім?ї за умови, якщо мати буде вести здоровий спосіб життя, але жити окремо з мамою не бажають (а. с. 87).
Самі по собі встановлені факти, що матір не достатньою мірою спілкується з дітьми, забезпечує їх матеріально, бере участь у вихованні, не свідчить безумовно про те, що вона свідомо та умисно нехтує батьківськими обов'язками, а тому не може бути підставою для позбавлення батьківських прав.
За таких підстав, з урахуванням якнайкращих інтересів дітей, бажання матері брати участь у вихованні та спілкуванні з доньками та з огляду на відсутність виключних підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, суд доходить висновку про неможливість задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів відмовити.
Вимоги про стягнення аліментів є похідними від вимог про позбавлення батьківських прав і тому, при відмові у задоволенні основних вимог, також не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ч. 3 статті 9 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, ст. 55 Конституції України, ст. 19, 150, 152, 164 Сімейного кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 289, 354, 355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення буде складено 10 квітня 2025 року.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
Третя особа: СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, місцезнаходження: 63202, Харківська область, селище Нова Водолага, вул. Донця Григорія, 14, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42126819.
Суддя І. О. Пархоменко