Справа № 643/6488/25
Провадження № 1-кс/643/2213/25
25.04.2025 м. Харків
Слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025221170001266 від 18.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
встановив:
Слідчим відділом Харківського районного управління поліції №2 ГУ Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство по кримінальному провадженню №12025221170001266 від 18.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 17.04.2025 до Харківського РУП №2 ГУ НП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що невстановлені особи, шахрайським шляхом, застосовуючи незаконні операції з використанням електронно-обчислювальної техніки, заволоділи грошовими коштами (ЖЄО 15293 від 17.04.2025) .
18.04.2025 в період часу з 00:20 по 00:50 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно видав працівникам поліції свій мобільний телефон марки «Iphone», моделі «11» об'ємом 128 GB, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , а також у громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який добровільно видав працівникам поліції свій мобільний телефон марки «Iphone», моделі «13» об'ємом 128 GB, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 та мобільний телефон марки «Iphone», моделі «14 PRO MAX» об'ємом 256 GB, IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , які було запаковано до експертних пакетів та вилучено до Харківського РУП №2 ГУ НП в Харківській області.
Крім того було відібрано пояснення від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вказав, що у березні 2025 року його знайомий ОСОБА_5 повідомив, що останній знайшов базу з номерами російських мобільних номерів за допомогою яких можна здійснювати шахрайські дії по відношенні до осіб шляхом обману, на що ОСОБА_4 погодився, та останні придбали вказану базу з номерами мобільних телефонів за грошові кошти.
В подальшому також було відібрано пояснення у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вказав, що в березні місяці 2025 року на інтернет сторінці побачив оголошення з продажу бази російських мобільних номерів, за якими можна в подальшому здійснювати шахрайські дії по відношенні до осіб. Про вищевказаний факт ОСОБА_5 розповів своєму знайомому ОСОБА_6 , та останні в подальшому придбали вказану базу з номерами мобільних телефонів за грошові кошти.
Власниками вищевказаного майна є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Вилучені в спосіб добровільного надання власниками предмети було визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню. Вилучені предмети є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому, відповідно, вказані предмети постановою від 18.04.2025 визнані речовими доказами.
Прокурор у судове засідання не з'явилась, просила клопотання розглянути за її відсутності та задоволити з підстав, у ньому наведених. Підстав для визнання його явки обов'язковою, слідчий суддя не вбачає. Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, не прибуття когось із них у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Власники майна, щодо котрого подане клопотання про арешт, в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце такого повідомлялися належним чином, причини неявки невідомі, клопотань від них до слідчого судді не надходило.
У зв'язку з розглядом клопотання за відсутності учасників кримінального провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України.
Суд, розглянувши клопотання про арешт майна, дослідивши додані до клопотання матеріали, вважає його таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Постановою слідчого СВ Харківського РУП № 2 ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 від 18.04.2025 мобільний телефон марки «Iphone», моделі «11» об'ємом 128 GB, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «Iphone», моделі «13» об'ємом 128 GB, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 та мобільний телефон марки «Iphone», моделі «14 PRO MAX» об'ємом 256 GB, IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , визнано речовими доказами.
Нормою п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
З протоколу огляду місця події від 18.04.2025 та доданих до нього пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається, що майно було вилучене 18.04.2025.
Дане клопотання направлено до суду поштою 21.04.2025, тобто наступний робочий день за днем вилучення, а відтак строк для подачі клопотання прокурором дотримано.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Вивчаючи правову підставу для арешту майна, слідчий суддя зауважує, що згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У даному випадку стороною обвинувачення доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а проведення огляду та вилучення майна відповідало меті та обставинам події даного кримінального провадження, майно має статус тимчасово вилученого за ознаками засобу вчинення кримінального правопорушення, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні прокурора майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, оскільки вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні. Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню.
Тобто на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
На даний час підставність клопотання про арешт не спростована, що в подальшому не унеможливлює ставити питання про скасування арешту майна в порядку, визначеному ст. 174 КПК України, як повністю, так і частково.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб узгоджується із загальними засадами кримінального провадження, виступатиме належною правовою процедурою для виконання завдань кримінального провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій серед низки іншого зазначає порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 131-132, 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задоволити.
Накласти арешт шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: мобільним телефоном марки «Iphone», моделі «11» об'ємом 128 GB, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мобільним телефоном марки «Iphone», моделі «13» об'ємом 128 GB, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 та мобільним телефоном марки «Iphone», моделі «14 PRO MAX» об'ємом 256 GB, IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зберігання майна, зазначеного у другому абзаці, визначити відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», який затверджено постановою КМ України від 19.11.2012 № 1104, та «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1