Провадження № 2/641/1200/2025 Справа № 641/5959/24
24 квітня 2025 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Ященко С.О.,
за участю секретаря судового засідання Чабанової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова цивільну справу № 641/5959/24
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал"
відповідач: ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" (після зміни найменування ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал") за допомогою системи "Електронний суд" звернулось до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 79700 грн., та судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 29.01.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 6316404, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 отримав строковий кредит шляхом перерахування на картковий рахунок грошових коштів в розмірі 20000 грн. на строк 360 днів, зі сплатою 1,90% в день за користування кредитом. Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов'язався у визначені строки здійснювати погашення суми заборгованості, проценти за користування кредитом. У порушення умов кредитного договору № 6316404 від 29.01.2023 року року про належне, повне і своєчасне виконання зобов'язань, ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, не сплачує щомісячні платежі, в результаті чого станом на 25.09.2023 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 55820 грн., а саме: 20000 грн. - заборгованість за кредитом; 35820 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом. Між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" 25.09.2023 року укладено договір факторингу № 25.09/23-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" право вимоги, зокрема за кредитним договором № 6316404 від 29.01.2023 року. ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" нараховано відсотки за користування кредитом за кредитним договором № 6316404 від 29.01.2023 за період з 25.09.2023 року по 23.11.2023 року в розмірі 23880 грн.
26.02.2025 року представником відповідача адвокатом Зольніковою В.О. до суду подано відзив на позовну заяву, в якому вона просить позовні вимоги задовольнити частково та стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 20000 грн.
В обґрунтування заперечень посилається на те, що проценти за користування кредитом нараховані невірно та більше ніж у два рази перевищують суму кредиту. Крім того, позивачем не враховано те, що відповідач є військовослужбовцем і на даний час перебуває на службі в ЗСУ, є учасником бойових дій. Також відповідач має на утриманні батька - особу з інвалідністю 2 групи по зору, та малолітню дитину. Відповідно до вимог пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
24.03.2025 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якому він посилається на те, що відповідач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 26.03.2024 р., однак кредитний договір було укладено 29.01.2023 р.. Нарахування відсотків було здійснено за період з 21.03.2023 р. по 19.06.2023 р., та з 25.09.2023 р. по 23.11.2023 р., тобто нарахування відсотків було здійснено до моменту призову відповідача на військову службу.
24.03.2025 року представником позивача подано заяву, в якій він просить здійснити заміну найменування позивача у цивільній справі № 641/5959/24 на ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал".
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.09.2024 року відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10.12.2024 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.01.2025 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.01.2025 року заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10.12.2024 року скасовано. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Від представника відповідача надійшла заява, в якій вона просить проводити розгляд справи без їх участі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
З матеріалів справи судом встановлено, що 29.01.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 6316404, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 отримав строковий кредит шляхом перерахування на картковий рахунок грошових коштів в розмірі 20000 грн. на строк 360 днів, зі сплатою 1,99% в день за користування кредитом. Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов'язався у визначені строки здійснювати погашення суми заборгованості, проценти за користування кредитом.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем виконало за кредитним договором, надавши останньому кредит у розмірі 20000грн. шляхом зарахування 29.01.2023 року кредитних коштів на платіжну картку відповідача, що, серед іншого, підтверджується випискою про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 , відкритому у АТ "Акцент-Банк".
Відповідно до розрахунку суми заборгованості, доданого до позовної заяви, станом на 29.04.2023 року за кредитним договором № 6316404 від 29.01.2023 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі в розмірі 55820 грн., а саме: 20000 грн. - заборгованість за тілом кредитом; 35820 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.
З копії договору факторингу № 25.09/23-Ф від 25.09.2023 року встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" право вимоги за кредитним договором № 5295396 від 28.12.2021 року.
25.09.2024 року відповідачу надіслано письмове повідомлення про відступлення прав вимоги.
ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна", як правонаступником ТОВ "Авентус Україна" за кредитним договором № 5295396 від 28.12.2021 року, нараховано проценти за користування кредитом (в межах строку дії кредитного договору) за період з 25.09.2023 року по 23.11.2023 року в розмірі 23880 грн.
З копії військового квитка ОСОБА_1 встановлено, що його 09.02.2024 року призвано на військову службу за мобілізацією.
З копії довідки, підписаної Командиром військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 встановлено, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 26.03.2024 року.
З копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 01.10.2024 року встановлено, що ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
З копії рішення № 251124/1 єдиного учасника ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" від 25.11.2024 року встановлено, що учасник одноособово вирішив змінити найменування Товариства на ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал".
Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст України" (після зміни найменування ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал") до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Статтею 78 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 29.01.2023 року укладено в електронній формі кредитний договір № 6316404, який підписаний сторонами електронним підписом. ОСОБА_1 підписав цей договір одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А3912 29.01.2023 року 16:30:16.
ТОВ "Авентус Україна" умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит, шляхом перерахування на картковий рахунок грошових коштів в розмірі 20000 грн.
Однак, відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на 23.11.2023 року склалась заборгованість у розмірі 79700 грн., а саме: 20000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 59700 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.
Щодо доводів представника відповідача про те, що відповідач звільнений від сплати процентів за користування кредитом в зв'язку з тим, що він є військовослужбовцем, то суд не приймає їх до уваги, оскільки проценти за кредитним договором № 6316404 від 29.01.2023 року нараховані в межах строку дії договору з 21.03.2023 р. по 19.06.2023 р. та з 25.09.2023 р. по 23.11.2023 р.
З копії військового квитка ОСОБА_1 судом встановлено, що його 09.02.2024 року призвано на військову службу за мобілізацією. З копії довідки, підписаної Командиром військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 встановлено, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 26.03.2024 року.
З поданих відповідачем документів вбачається, що на момент укладення кредитного договору №6316404 від 29.01.2023 року відповідач не набув статусу військовослужбовця і на нього не розповсюджувались пільги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Окрім того, нарахування процентів позивачем за кредитним договором № 6316404 здійснювалося з 21.03.2023 р. по 19.06.2023 р. та з 25.09.2023 р. по 23.11.2023 р., тобто до призову 09.02.2024 року відповідача на військову службу. Таким чином, період нарахування процентів не охоплює період перебування відповідача на військовій службі.
В п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» наголошується, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п.58 рішення Європейського суд у справі «Серявін та інші проти України» зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті… Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" заборгованості за кредитним договором у розмірі 79700 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При зверненні до суду з цим позовом ТОВ "Фінансова компанія «Фінтраст Україна" сплачено 2422,40 грн. судового збору за подання позову, що підтверджується платіжною інструкцією від 08.08.2024 року.
Відповідно до пункту 13 статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» ОСОБА_1 як учасник бойових дій користується пільгами щодо сплати судового збору, а тому сплачений ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» судовий збір за подання позову у розмірі 2422,40грн. має бути компенсовано за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
В обґрунтування розміру понесених позивачем ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. до матеріалів справи надано копії наступних документів:
Договір про надання правової (правничої) допомоги № 17/07-2024 від 17.07.2024, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та адвокатом Столітнім М.М., акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 17/07-2024 від 17.07.2024, підписаний сторонами 06.08.2024, рахунок на оплату по замовленню № 4014/06/08 від 06.08.2024, додаткову угоду № 1 до договору № 17/07-2024 про надання правової допомоги від 17.07.2024 року, підписана 10.12.2024 року в.о. генерального директора ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" та адвокатом Столітнім М.М., ордер на надання правничої допомоги ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" адвокатом Столітнім М.М.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, суд зазначає, що розмір пред'явлених ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до відшкодування витрат на надання йому правової допомоги є завищеним щодо іншої сторони спору.
Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позовну заяву ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" заборгованість за кредитним договором № 6316404 від 29.01.2023 року станом на 23.11.2023 року у розмірі 79700 (сімдесят дев'ять тисяч сімсот) грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн., а всього 82700 (вісімдесят дві тисячі сімсот) грн. 00 коп.
Витрати ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул. Загородня, буд.15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822).
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складено 24.04.2025 року.
Суддя С. О. Ященко