Справа №: 398/1053/25
провадження №: 2-о/398/122/25
Іменем України
"23" квітня 2025 р. м.Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
у складі головуючого судді Шинкаренко І.П.,
за участі секретаря судового засідання Черткова А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Олександрійської міської ради Кіровоградської області, заінтересована особа: Перша олександрійська державна нотаріальна контора Кіровоградської області про визнання спадщини відумерлою,
Олександрійська міська рада звернулася до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області із заявою про визнання спадщини відумерлою, що залишилася після смерті ОСОБА_1 , яка складається з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Свою заяву заявник мотивує тим, що згідно з листом Олександрійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян по Олександрійському районі виявлено актовий запис про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений 06 лютого 2016 року, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок смерті особи відкрилася спадщина. ОСОБА_1 , котра померла, була власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Після померлої ОСОБА_1 відкрито спадкову справу за заявою про прийняття спадщини і видачу свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 . Проте остання свідоцтво про право на спадщину не отримала.
Водночас, за результатами перевірки Олександрійським відділом ДРАЦС в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виявлено актовий запис про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З огляду на те, що часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_1 є ІНФОРМАЦІЯ_2 , після якого сплив один рік, а ОСОБА_2 , яка звернулася із заявою про прийняття спадщини і видачу свідоцтва про право на спадщину її прийняла, але не оформила, померла, спадкоємці 1-3 черг, які мають право на спадкування відсутні, дані про подачу будь-ким із можливих спадкоємців заяви про прийняття спадщини теж відсутні, інформації про те, що будь-хто із спадкоємців вступив в управління або володіння спадковим майном, Олександрійська міська рада звернулася до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою після смерті ОСОБА_1 , яка була власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду від 10 березня 2025 року заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків.
19 березня 2025 року від представника заявника надійшла заява про усунення недоліків та ухвалою судді від 24 березня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу в порядку окремого провадження. Також витребувано від Першої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області належним чином завірені копії спадкових справ, заведених після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У судове засідання представник заявника не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити.
Представник заінтересованої особи Першої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області у судове засідання не з'явився, надав заперечення на заяву про те, що не може бути заінтересованою особою у цій справі з огляду на те, що нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Нотаріус не може діяти в інтересах жодної з осіб, він не стає учасником цивільних правовідносин між особами та не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення. Також зазначає, що суб'єктом права на відумерлу спадщину є територіальна громада за місцезнаходженням майна. Щодо участі нотаріальної контори у цій справі повідомляє, що не є належною стороною правовідносин у цій справі, оскільки не є і не може бути заінтересованою в її вирішенні, так як не оспорює нічиїх прав та обов'язків та результат даного спору жодним чином не вплине на особисті немайнові чи майнові права щодо однієї із сторін, оскільки контора до цих прав сторін не має і не може мати жодного відношення. Крім того, зазначає, що у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі. Також представник нотаріальної контори просив розглядати справу без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заяву слід залишити без розгляду з таких підстав.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Частиною 3 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За змістом ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.
Згідно зі ст. 335 ЦПК України, у заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.
Згідно зі ст. 338 ЦПК України, суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження є те, що розгляд такої заяви не пов'язаний з наступним вирішенням спору про право. Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.
Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03 березня 2021 року у справі № 2-о-36/08 (провадження № 61-14000св20) та від 04 січня 2023 року у справі № 198/99/15-ц (провадження № 61-7049св22).
Як зазначає Верховний суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 408/154/19-ц під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право.
Наявність спору про право повинна встановлюватись за ознакою можливого заперечення суб'єктивного права особи, щодо якого виникає спір.
Відумерлою є спадщина, визнана як така на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів: факт смерті спадкодавця, відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, не прийняття спадкоємцями спадщину чи відмова від її прийняття, дотримання органом місцевого самоврядування відповідної процедури.
Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 408/154/19-ц виходив з того, що особливістю розгляду справи про визнання спадщини відумерлою, яка розглядається в окремому провадженні, як й інших справ окремого провадження, зокрема, є: заявлені вимоги у порядку окремого провадження повинні бути безспірними (відсутній спір про право); справи окремого провадження порушуються за заявою і розглядаються за участю заявника, заінтересованих осіб (відсутність спору про право зумовлює відсутність сторін з протилежними інтересами, відсутність позову); немає інститутів і категорій, властивих позовному провадженню (пред'явлення зустрічного позову, заміна сторін, співучасть, мирова угода, треті особи, звернення до третейського суду тощо); справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Однією із передумов набуття територіальною громадою права власності на спадкове майно є відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття (частина перша статті 1277 ЦК України).
Відповідно до актового запису про смерть № 195 від 06 лютого 2016 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З матеріалів спадкової справи № 248-2016 до майна померлої ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що їй на праві власності належав будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Із заявою про прийняття спадщини 30 травня 2016 звернулася ОСОБА_2 . З копії будинкової книги житлового будинку АДРЕСА_1 вбачається, що остання мала місце постійного проживання за вказаною адресою. Свідоцтво про право на спадщину в матеріалах спадкової справи відсутнє.
Відповідно до копії актового запису про смерть № 1 від 02 січня 2020 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З наданої до суду копії спадкової справи №166-2020 до майна померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , вбачається, що із заявою про прийняття спадщини 30 червня 2020 року звернувся ОСОБА_3 . Також, у матеріалах спадкової справи наявна заява ОСОБА_4 від 18 травня 2020 року про намір прийняти спадщину після його померлої матері - ОСОБА_2 . Також з матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , за якою також була зареєстрована померла ОСОБА_2 . Свідоцтво про право на спадщину в матеріалах спадкової справи відсутнє. Наявність заяв про відмову від спадщини судом не встановлено.
Відповідно частини 5 статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що статтею 67 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена.
При цьому, відсутність свідоцтва про право на спадщину за законом відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України, не позбавляє спадкоємців права на спадкове майно та останні не обмежені у часі щодо отримання такого свідоцтва та реєстрації права власності на спадкове майно.
Таким чином, наявність спадкоємців після померлої ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину від ОСОБА_1 , які вживали заходи щодо оформлення права власності на спадкове майно та застосували передбачені законом правові механізми реалізації своїх прав на прийняття спадщини, в силу приписів ст. 1277 ЦК України та ч. 1 ст. 338 ЦПК України виключає можливість визнання спадщини відумерлою.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам,що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Таким чином, з огляду на наявні у матеріалах справи письмові докази, які засвідчують обставину існування на час розгляду справи спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_2 , підстав для розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження суд першої інстанції не має, оскільки наявні особи, які зверталися до нотаріуса щодо оформлення своїх спадкових прав, тобто в цьому випадку вбачається спір про право, що в свою чергу підлягає розгляду у порядку позовного провадження.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне залишити заяву без розгляду та роз'яснити заявнику його право звернутись до суду у порядку позовного провадження.
Щодо заперечення Першої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області про неможливість участі у справі як заінтересованої особи суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
Вирішуючи питання про те, яка саме заінтересована особа повинна бути притягнута до участі у справі окремого провадження, слід враховувати взаємовідносини із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають визнанню і які можуть вплинути на їх інтереси та (або) обов'язки.
Предметом розгляду в цій справі є визнання спадщини відумерлою.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 1277 ЦПК України спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до статті 1283 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 1283 ЦПК України нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна. Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.
Ст. 60 Закону України «Про нотаріат» також передбачає вжиття заходів до охорони спадкової маси на нотаріусів, а в місцях, де їх немає - на посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії.
Заходи щодо охорони спадкового майна припиняє нотаріус, який їх вживав.
Також відповідно до пункту дев'ятого частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду, що набрало законної сили стосовно права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є підставою для державної реєстрації.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Згідно з положеннями ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державними реєстраторами прав на нерухоме майно, серед інших, є нотаріуси.
З огляду на наведене, враховуючи предмет та обставини справи, Перша олександрійська державна нотаріальна контора Кіровоградської області є заінтересованою особою у цій справі у зв'язку з потенційним виникненням прав та обов'язків у разі задоволення заявлених вимог, зокрема, щодо припинення охорони спадкового майна та здійснення державної реєстрації майна, що входить до відумерлої спадщини, з дотриманням встановленим законом порядку.
На підставі викладеного та керуючись ст. 260, 261, 263, 293, 294, ЦПК України, ст. 1268, 1277 ЦК України, суд
Заяву Олександрійської міської ради Кіровоградської області, заінтересована особа: Перша олександрійська державна нотаріальна контора Кіровоградської області Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання спадщини відумерлою залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І.П. Шинкаренко