Справа № 392/593/25
Провадження № 2/395/323/2025
25 квітня 2025 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Забуранного Р. А., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
24.04.2025 року в провадження судді Забуранного Р. А. надійшли матеріали цивільної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Дослідивши матеріали цивільної справи № 392/593/25 (провадження № 2/395/323/2025), суддею виявлені підстави для самовідводу, який необхідно вирішити відповідно до ст.40 ч.8 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частини першої статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Положення, які випливають з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, вказують на те, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
В Рекомендаціях № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів» зазначено, що судді зобов'язані утримуватись від винесення вироку (судового рішення) у справі чи відмовитись від розгляду справи, коли на те існують достатні причини, і лише в цьому випадку.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (i) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) ( рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.
Відповідач ОСОБА_1 є колишнім працівником Новомиргородського районного суду Кіровоградської області та працювала на посаді секретаря судового засідання та помічника заступника голови суду протягом тривалого часу та відповідно була у підпорядкуванні головуючого по справі, як голови суду.
Вказані обставини поставлять під обґрунтований сумнів безсторонність суду з точки зору як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв.
Таким чином, враховуючи практику ЄСПЛ, положення п.1 ст.6 конвенції, п.5 ч.1 ст.36 ЦПК, зазначені обставини можуть викликати сумніви щодо неупередженості судді та є підставою для заявлення самовідводу, оскільки в протилежному випадку не буде забезпечено достатніх гарантій для виключення сумніву у безсторонності судді.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд,-
Задовольнити самовідвід головуючого - судді Забуранного Романа Анатолійовича у справі №392/593/25 (провадження № 2/395/323/2025) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Р. А. Забуранний