Справа № 405/2073/25
провадження № 1-кс/405/910/25
16.04.2025 м. Кропивницький
Слідчий суддя Ленінського районного суд м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання т.в.о. слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Василівка, Онуфріївського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, одруженого, працюючого охоронцем на підприємстві ТОВ «Верес», зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 22.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022120000000871,
14.04.2025 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від т.в.о. слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Мотивуючи клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання слідчий вказав, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Також слідчим зазначається про існування ризиків, які передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі не застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді у вигляді особистого зобов'язання за обставин, за обставин, які викладені в ньому, на задоволенні клопотання наполягав.
Підозрюваний та його захисник не заперечували відносно задоволення клопотання слідчого.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу та матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування до ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, врахувавши доводи прокурора, думку захисника з якою погодився підозрюваний, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 22.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022120000000871 за ч. 2 ст. 286 КК України.
11.04.2025 ОСОБА_7 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відповідно до якої: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.10.2022 близько о 07 годині 30 хвилин здійснював рух на технічно-справному транспортному засобі «Mitsubishi Carisma», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить йому на праві приватної власності. Рухаючись по вул. Станіслава Кохна, зі сторони вул. Садової у напрямку вул. Сухомлинського, в с. Павлиш Олександрійського району Кіровоградської області, водій ОСОБА_4 проявив власну необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, чим грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР, п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб діями загрози безпеці дорожнього руху п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну ..., технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху), позбавивши себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, щоб мати можливість постійно контролювати напрямок свого руху.
У подальшому, водій ОСОБА_4 , маючи об'єктивну можливість у світлу пору доби на горизонтальній ділянці дороги своєчасно виявити перешкоду (1.10 ПДР перешкода для руху - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу) у вигляді пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався на інвалідному візку по зустрічній смузі руху автомобіля, не вжив заходів для зменшення швидкості свого руху для безпечного об'їзду пішохода ОСОБА_8 на інвалідному візку, чим порушив вимоги п. 12.3 ПДР (п. 12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди), не вжив заходів до зменшення швидкості, аж до повної його зупинки.
Так, водій ОСОБА_4 , продовжуючи рух на ділянці вул. Станіслава Кохна загальною шириною 6,45 м, не обрав безпечний боковий інтервал між своїм автомобілем та пішоходом ОСОБА_8 , який рухався на інвалідному візку в зустрічному напрямку, внаслідок чого здійснив наїзд передньою правою частиною керованого ним автомобіля «Mitsubishi Carisma», реєстраційний номер НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_8 , чим порушив вимоги п. 13.3 ПДР (13.3. Під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху).
У результаті недотримання вищезазначених вимог ПДР, водій ОСОБА_4 на відстані 2.2 м від правого краю проїзної частини, щодо напрямку руху автомобіля «Mitsubishi Carisma», реєстраційний номер НОМЕР_1 та 4.1 м до будинку АДРЕСА_2 , допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався на інвалідному візку по зустрічній смузі руху автомобіля.
Тобто, грубе порушення водієм ОСОБА_4 вищевказаних вимог ПДР перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталась та у результаті якої пішохід ОСОБА_8 згідно висновку судово-медичної експертизи № 165 від 12.12.2022 отримав тілесні ушкодження, у вигляді: а) садна обличчя (3), крововилив в м'які покриви голови; б) закриті уламкові та дрібноуламкові переломи: правої стегнової кістки кісток правої та лівої гомілок, правої плечової кістки, садна великогомілкової кістки справа, садна лівої гомілки (7) та правої стопи (2), правого колінного суглобу (1), синець правого плеча (1) та лівої стопи та гомілки (1), рана правого плеча (1), травматичний шок. Дані тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих предметів, зокрема, садна обличчя та лівої гомілки та стопи від дії тупих предметів, як з необмеженою, так і з обмеженою квадратною, прямокутною чи близькими до них контактуючими поверхнями, рана правого плеча утворилася внаслідок розриву тканин уламками перелому кісток. Всі тілесні ушкодження виникли незадовго до смерті та які в своїй сукупності мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння та в даному випадку призвели до смерті останнього, яка знаходиться в прямому причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями.
За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Надані слідчим докази: протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.10.2022, протокол огляду місця події від 22.10.2022, протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 27.10.2022, ОСОБА_10 від 07.12.2022, ОСОБА_11 від 27.10.2022, ОСОБА_12 від 27.10.2022, висновком експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи від 12.12.2022, за результатами проведення інженерно-транспортної експертизи від 03.02.2023 №202/227/23-27, за результатами проведення судово-медичної експертизи №302/23 від 02.12.2024, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 11.04.2025, у сукупності свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив про причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, в якому він підозрюється, а пред'явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Слідчий суддя також вважає, що прокурором та слідчим обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбачений п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, а тому ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування. Такий висновок слідчого судді узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Має під собою підґрунтя й зазначений прокурором та слідчим ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно прямо чи через третіх осіб впливати на свідків та потерпілого, які дають викривальні показання відносно ОСОБА_4 , анкетні дані якого стали відомі стороні захисту після вручення клопотання з додатками до нього.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілих та свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчим та прокурором не доведено.
Слідчим суддею враховуються обставини, визначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: обґрунтованість повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, його вік, який одружений, не має утриманців, працює охоронцем у ТОВ «Верес», характеризуючих відомостей та інформації про стан здоров'я відносно підозрюваного не надано, має постійне місце проживання, раніше не судимий, наявні вагомі докази про вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Враховуючи обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлення ризиків, які передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на тому рівні, щоб запобігти їх вчиненню можливо шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя вбачає достатність підстав для задоволення клопотання слідчого.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 206, 309, 395 КПК України, -
Клопотання т.в.о. слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_4 строком до 11.06.2025 наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та потерпілою ОСОБА_13 , з приводу обставин дорожньо-транспортної пригоди;
- здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Під розпис повідомити підозрюваного ОСОБА_4 про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на т.в.о. слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 .
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, його захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_14